Справа № 486/1889/23
Провадження № 2/486/115/2025
21 травня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представники позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи служба у справах дітей Інгульського району Миколаївської міської, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, представник третьої особи Нижник О.А.,
16 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, в якій просить зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому у спілкуванні з дочкою ОСОБА_7 та її вихованні, визначити йому наступні способи участі у спілкуванні та вихованні дочки: особисті зустрічі з дитиною кожного першого та третього тижня місяця з п'ятниці (після закінчення навчального процесу) до 18:00 год. неділі за місцем проживання батька за відсутності матері; особисті зустрічі з дитиною за її місцем проживання та/або в громадських місцях відпочинку у день народження дочки, у державні та релігійні свята протягом дня за погодженням періоду часу з матір'ю дитини; особисті зустрічі з дитиною за її місцем навчання та/або в громадських місцях відпочинку у шкільні свята та події (1 Вересня, останній дзвінок, випускний вечір тощо) протягом дня; відвідування батьком батьківських зборів та його участь в інших шкільних і позашкільних (спортивні змагання, гуртки тощо) подіях; відвідування дитини у період її хвороби за місцем знаходження (лікування) дочки; в період шкільних канікул перебування дитини у батька за місцем проживання батька за відсутності матері: під час зимових канікул - першу половину канікул; під час весняних та осінніх канікул - перші 3 дні поспіль; під час літніх канікул - 14 днів поспіль на час відпустки батька за завчасним попередженням останнім матері дитини про період такої відпустки з можливістю спільного відпочинку дитини з батьком з метою оздоровлення; необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного та відеозв'язку; зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти його в найкоротший час у разі захворювання, травми та лікування дитини ОСОБА_7 , або настання інших форс-мажорних обставин стосовно дитини; зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти його в найкоротший час про зміну місця проживання (перебування) дитини ОСОБА_7 , про зміну місця навчання та відпочинку дитини, про виїзд дитини за кордон, про необхідну вакцинацію та інші події, які потребують присутності та/або згоди батьків дитини.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що з 21 лютого 2014 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому у шлюбі, який розірвано рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09 квітня 2020 року. Мають дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати з матір'ю за місцем проживання батьків відповідача.
На підставі судового наказу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 березня 2020 року він сплачує аліменти на утримання дочки.
З моменту розірвання шлюбу він періодично спілкувався з дочкою. В подальшому, у зв'язку з дистанційним навчанням, запровадженим у навчальних закладах через введення на території України воєнного стану, був позбавлений можливості відвідувати дочку у школі.
Його намагання зустрітися з ОСОБА_8 за місцем її проживання були безрезультатними, щоразу відповідач викликала поліцію та заблокувала номер його телефону, в результаті чого не приймала його телефонні дзвінки та смс-повідомлення.
Рішенням Виконавчого комітету Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 10 лютого 2022 року № 225 «Про вирішення спору між батьками щодо участі батька у вихованні дитини та визначення способів його участі» йому були визначені для спілкування та виховання малолітньої дочки ОСОБА_7 наступні способи участі: необмежене спілкування з дочкою засобами телефонного та відеозв'язку; особисті зустрічі кожної 1-3 суботи місяця за місцем проживання дитини в присутності матері за наступних умов: бажання дитини, задовільного фізичного стану дитини, попередження за добу матір дитини про можливість особистих зустрічей з дитиною; особисте відвідування дочки в її день народження за попередньою домовленістю з матір'ю дитини; в інші святкові дні за попередньою домовленістю з матір'ю дитини та за умови бажання дитини; на час зимових та літніх канікул особисті зустрічі за місцем проживання дитини та за умови бажання дитини.
Однак дане рішення відповідачем не виконувалось, причиною на яку вказувала відповідач було небажання дочки з ним зустрічатися, хоча особисто від ОСОБА_8 він цього не чув. Спілкувався з дочкою лише засобами мобільного зв'язку та лише після того, як подарував їй мобільний телефон. 28 серпня 2023 року у мобільному додатку Viber ОСОБА_2 повідомила, що вона разом із ОСОБА_8 переїхала на постійне місце проживання до м.Миколаєва, однак адресу її з ОСОБА_8 місця проживання, не повідомила та знову заблокувала номер його мобільного телефону. З серпня 2023 року він не має можливості спілкуватися з донькою ні особисто, ні по телефону.
Вважає, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дочкою, хоча не має права цього робити. Вважає, що всі питання виховання дитини батьки зобов'язані вирішувати спільно.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21 листопада 2023 року залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
Ухвалами Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 вересня 2024 року та від 19 листопада 2024 року доручено Ленінському районному суду м. Миколаєва викликати та допитати малолітню ОСОБА_7 .
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 грудня 2024 року визнано обов'язковою явку третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
24 січня 2025 року на адресу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з Ленінського районного суду м. Миколаєва надійшли матеріали виконання судового доручення від 19 листопада 2024 року.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач ніяких перешкод позивачу щодо його участі та спілкуванню з дитиною не чинить. Вважає, що викладене у позовній заяві підтверджує тільки агресивну поведінку позивача, а також, що саме він був ініціатором скандалів.
В зв'язку з постійними неправомірними діями з боку позивача, свідком чого постійно є їх спільна малолітня дитина, ОСОБА_8 почала боятися батька, відмовлятися з ним спілкуватися та зустрічатися. 14 грудня 2021 року після чергового візиту позивача до школи, ОСОБА_8 почала плакати на уроці, робити помилки, хоча дитина дуже добре вчиться та в навчанні є авторитетом серед однокласників.
01 квітня 2022 року на черговий візит батька, який почав гукати їх з вулиці та сильно стукати в металеві ворота на пропозицію бабусі вийти до нього, ОСОБА_8 в категоричній формі відмовилась, зазначила, що боїться його. Крім цього, побачивши в вікно як її батько почав ламати ворота руками, силоміць намагаючись їх відкрити та кричати - дитина почала плакати. Вважає, що між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв'язок, дитина повноцінно не сприймає його, як батька та уникає його. Просив відмовити у задоволені позову.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив, що дитина злякана не через те, що він її залякує, оскільки він навіть не бачить її. З дитиною спілкується тактовно. Ворота в домоволодінні батьків відповідача не ламав, коли хотів зайти до подвір'я, вони не відчинялись. Відбитки на воротах не від його взуття. На проживання ОСОБА_8 з матір'ю згоден, оскільки вона дівчинка. Зазначив, що було День народження дитини, він запропонував відсвяткувати його в кафе, однак відповідач відмовилась.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги також підтримала, суду пояснила, що спілкування з батьками для дитини важливе. Відповідач чинить перешкоди у спілкуванні дитини з батьком, не виконує рішення Арбузинської селищної ради, а батько виконує дане рішення. Чи дійсно сама дитина не бажає спілкуватись не знає, оскільки про це говорить мати. Дитина не має права страждати. Вважає, що спілкування з батьком відповідатиме інтересам дитини. Батько не має наміру забрати дитину від матері. Висновок органу опіки і піклування складено безпідставно, дитина має спілкуватись з батьком.
Відповідач, в режимі відеоконференції, заперечувала проти задоволення позовної заяви. Зазначила, що батько негативно впливає на емоційний стан дитини. З приводу Дня народження ОСОБА_8 пояснила, що дівчинка сама відмовилась святкувати з батьком, сказала, що хоче святкувати з друзями. Батька заблокувала в телефоні, оскільки злякалась ще два роки тому. Не заперечувала щодо придбання планшету та телефону, отримання подарунків від позивача.
Представник відповідача, в режимі відеоконференції, з позовними вимогами не погодився, вважає що предмет позову відсутній, просив в задоволенні позовної заяви відмовити. Вважає, що не підтверджено вчинення перешкод відповідачем щодо виконання позивачем його батьківських обов'язків. В позовній заяві є посилання на спілкування з дитиною. Сторонам необхідно зазначене питання вирішити з урахуванням інтересів дитини - дитина боїться батька. Вважає, що спочатку батьки повинні пройти роботу з психологом, а вже потім звертатись до суду. До психолога батько не прийшов. Згідно висновку органу опіки і піклування щодо безпосередньо графіку, позивач не приймає до уваги, що дитина не бажає налагоджувати відносини. Ніхто не змушує дитину зустрічатись з батьком. Дитина в судовому засіданні підтвердила, що не хоче зустрічатись з батьком.
Представник третьої особи ОСОБА_9 суду пояснила, що з поясненнями позивача знайома. Висновок щодо встановлення способу спілкування з дитиною приймає комісія на підставі їхніх документів. При цьому вона має почути бажання дитини. По часу та способу спілкування з дитиною орган опіки та піклування надає висновок в результаті обстеження умов проживання дитини та в результаті спілкування з дитиною. Не обмежено спілкування у телефонному режимі, у зв'язку з урахуванням проживання у різних населених пунктах. Про спілкування у присутності матері рішення приймає комісія. Зазначила, що рішення має бути прийнято в найкращих інтересах дитини.
Заслухавши сторони, їх представників, представника третьої особи, дослідивши докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що з 21 лютого 2014 року сторони перебували у зареєстрованому у шлюбі, який було розірвано рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09 квітня 2020 року. Рішення набрало законної сили 13 травня 2020 року /а.с. 33-34/.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 11/.
Судовим наказом Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 березня 2020 року зі ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 10/. Заборгованість за виконавчим листом станом на 28 листопада 2023 року та на 29 лютого 2024 року відсутня /а.с. 61, 62, 177-178/.
Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 серпня 2022 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно даної постанови, 18 червня 2022 року ОСОБА_2 на ст. Трикрати по вулиці Залізничній, вчинив домашнє насилля відносно своєї колишньої дружини, а саме ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, а 19 червня 2022 року на ст. Трикрати переслідував її /а.с. 19-20/.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року вищезазначена постанова Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 серпня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП була скасована, а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення /а.с. 21-26/.
Відповідачем було долучено до матеріалів справи скріншот переписки у застосунку «Viber», згідно якого, користувачем абонентом, підписаним «Зять» надіслано повідомлення з образами та погрозами /а.с. 81/.
Також, відповідачем додано до матеріалів справи копію кольорового фотознімку з фрагментом воріт та відбитком на них слідів черевика /а.с. 82/.
Рішенням Виконавчого комітету Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 10 жовтня 2022 року № 225 «Про вирішення спору між батьками щодо участі батька у вихованні дитини та визначення способів його участі» визначено батьку дитини ОСОБА_1 для спілкування та виховання малолітньої дочки ОСОБА_7 наступні способи участі: 1) необмежене спілкування з дочкою засобами телефонного та відеозв'язку; 2) особисті зустрічі кожної 1-3 суботи місяця за місцем проживання дитини в присутності матері за умови: бажання дитини, задовільного фізичного стану дитини, попередження за добу матір дитини про можливість особистих зустрічей з дитиною; 3) особисте відвідування дочки в її день народження за попередньою домовленістю з матір'ю дитини; 4) в інші святкові дні за попередньою домовленістю з матір'ю дитини та за умови бажання дитини; 5) на час зимових та літніх канікул особисті зустрічі за місцем проживання дитини та за умови бажання дитини.
Також в даному рішенні зазначені рекомендації батьку ОСОБА_1 дотримуватися графіку побачень, зустрічі проводити із обов'язковим урахуванням бажання, інтересів та потреб дитини, виконувати свої батьківські обов'язки, приділяти дитині увагу, турботу та виховувати її. Матері, ОСОБА_2 рекомендовано поважати батьківські права, не чинити перешкод у спілкуванні батька з донькою; у визначені часи побачень та спілкування при виникненні обставин, коли зустріч батька з дитиною є неможливою (хвороба дитини, перебування не за адресою проживання тощо) матері дитини необхідно завчасно повідомляти про це батька дитини. Вказане рішення є обов'язковим до виконання. В рішенні передбачена відповідальність матері дитини - ОСОБА_2 за його невиконання /а.с. 13/.
На заяву ОСОБА_1 , 04 квітня 2023 року Арбузинською селищною радою було надано відповідь, в якій зазначено, що 31 березня 2023 року Службою у справах дітей селищної ради був здійснений візит в сім'ю ОСОБА_2 для проведення бесіди щодо виконання рішення Виконавчого комітету Арбузинської селищної ради від 10 жовтня 2022 року № 225 «Про вирішення спору між батьками щодо участі батька у вихованні дитини та визначення способів його участі», була проведена бесіда з ОСОБА_2 , під час якої остання зазначила, шо не перешкоджає спілкуванню та побаченням ОСОБА_1 з дочкою, не чинить супротиву його участі у вихованні дочки, готова йти на діалог та взаємне узгодження питань виховання дочки. Під час спілкування з ОСОБА_8 було з'ясовано, що дитина сама не мала бажання спілкуватися з батьком та виходити до нього, щоб побачитися, хоча розуміє, що це потрібно зробити, бо її про це просить мама. У неї присутній страх та тривожність щодо того, що тато може накричати на неї чи на маму.
Зазначено, що дівчинка вже тривалий час проживає з матір'ю, має сформовану емоційну прив'язаність до неї, уникаючи при цьому прив'язаності до батька, отримує любов та догляд тільки з боку матері.
ОСОБА_1 рекомендовано з метою налагодження конструктивної комунікації між батьками для вирішення питань пов'язаних із вихованням дочки - це поступове налагодження спілкування та нормування емоційної прив'язаності дочки до батька, наприклад, першим кроком: це телефонне спілкування (подарувати доньці телефон) /а.с. 15/.
05 жовтня 2023 року Арбузинською селищною радою на звернення ОСОБА_1 останнього було повідомлено, що 28 серпня 2023 року через застосунок «Viber» до даної служби надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що вона разом з дочкою переїхали проживати до м. Миколаїв та про влаштування ОСОБА_8 до школи м. Миколаїв для продовження навчання. Також у Службі у справах дітей ОСОБА_1 повідомили адресу проживання дочки та ОСОБА_2 в м. Миколаєві та роз'яснили право на звернення до суду з позовною заявою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення часів побачень з дочкою /а.с. 18/.
Згідно копії акту оцінки потреб сім'ї ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , урівноважена та спокійна, активна, радісна, однак виявляє страх та тривожність.
Згідно інформації від дитини - ОСОБА_8 повідомила, що має гарний настрій. Зі слів матері, зазвичай донька спокійна, радісна та активна. Але коли приїздить батько, щоб побачитись з донькою, то ОСОБА_8 виявляє страх та іде до кімнати, не бажаючи зустрічатись з ним. Пояснює це тим, що ОСОБА_8 неодноразово була присутня при конфліктах між колишнім подружжям, які провокував її батько /а.с. 83-86/.
Відповідно до висновку оцінки потреб сім'ї на час оцінювання, що проводилось 22 вересня 2022 року, ОСОБА_7 разом з матір'ю ОСОБА_2 , дідусем ОСОБА_11 та бабусею ОСОБА_12 проживають в будинку, який на праві власності належить батькам ОСОБА_13 . Для дівчинки є окрема простора кімната, яка облаштована сучасними меблями, наявне спальне місце та місця для проведення навчання та дозвілля, іграшки відповідно до віку, продукти харчування та засоби гігієни. Територія навколо помешкання безпечна для дитини. ОСОБА_14 створені належні умови для проживання та виховання дитини. Фізичний стан дитини задовільний. Дівчинка достатньо відкрита та впевнена в собі в присутності своєї сім'ї та членів комісії. ОСОБА_15 реагує на потреби дитини у здоров'ї, заохочує до фізичної діяльності та вчить розвивати навички самообслуговування. Бабуся, дідусь та мама поводять з дівчинкою достатньо часу для підтримання стабільних стосунків в сім'ї та традицій. За повідомленням ОСОБА_8 з батьком вона не підтримує спілкування в зв'язку з виявленням страху до нього. Усвідомлюють про наявність проблем з батьком та готові до співпраці з надавачами послуг.
У висновку вказано, що сім'я потребує проведення роботи за соціальною карткою сім'ї та розгляд питання на комісії з ПЗПД /а.с. 87-88/.
Як вбачається з матеріалів виконання судового доручення, зокрема з протоколу судового засідання, Ленінським районним судом м. Миколаєва було здійснено допит малолітньої ОСОБА_10 . Без присутності матері, ОСОБА_8 пояснила, що мешкає разом з мамою в м. Миколаєві. Батько проживає окремо, вона з ним не бачиться. Виховує її мама, до мами добре ставиться, любить її. Батька боїться, пам'ятає, як він приїжджав до них в село та вибивав ворота. Батько ображає її та погано ставиться до неї, також ображає маму. Ображав її на перший дзвоник. З батьком не бажає проводити час взагалі ніяк, навіть якщо мама буде поруч, не хоче бачитись з батьком. Не бажає спілкуватись з ним ні по телефону, ні по відео. Причиною цього небажання є погане ставлення батька до них. Зокрема те, що батько поводить себе агресивно. Такі висновки вона зробила тому, що він себе так поводив по відношенню до них з мамою. По телефону не спілкується з батьком, він не намагається тримати контакт та не передає ніякі подарунки /а.с. 280/.
Позивачем до його позовної заяви долучено документи, характеризуючі його особу, а саме, ОСОБА_1 працює в Комунальному некомерційному підприємстві «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» лікарем хірургом, за місцем роботи та проживання характеризуюся позитивно, має постійний дохід, до кримінальної відповідальності не притягувався. Стан його здоров'я задовільний, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває /а.с. 27, 28, 29, 30, 35, 36, 37, 38/.
Відповідачем долучено до матеріалів справи копію довідки від 02 січня 2024 року №023-26/01, згідно якої ОСОБА_7 навчається в 3-Б класі Миколаївської гімназії № 50 ім. Г.Л. Дівіної Миколаївської міської ради Миколаївської області /а.с. 80/.
Також, відповідачем долучено до матеріалів справи копію довідки-характеристики на ОСОБА_2 , згідно якої остання позитивно характеризується за місцем проживання /а.с. 89/.
05 листопада 2024 року органом опіки та піклування до суду надано висновок, згідно якого, орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради вважає за доцільне визначити участь батька, ОСОБА_1 , у спілкуванні з донькою, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином, а саме: враховуючи думку дитини, відсутність контакту між нею та батьком, рекомендувати батькам дитини разом з нею провести з психологом Миколаївського міського центру соціальних служб або іншим роботу щодо налагодження взаємостосунків між батьком та дитиною, між батьком та матір'ю щодо питання виховання дитини. За результатами проведеної роботи, виключно за наявності згоди дитини, рекомендувати такий графік спілкування дитини з батьком: перша, третя субота місяця 1 годину за узгодженням батьків, враховуючи бажання дитини, у присутності матері, в громадських місцях відпочинку, враховуючи час навчання, дозвілля та відпочинку, самопочуття дитини; спілкування з дитиною засобами телефонного та відеозв'язку за бажанням дитини, враховуючи час навчання, дозвілля та відпочинку, самопочуття дитини /а.с. 243-247/.
У висновку зазначено, що 18 жовтня 2023 року малолітня ОСОБА_8 , пояснила спеціалістам служби у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, що не хоче бачити батька, тому зустрічатиметься з ним тільки в присутності своєї мами, якщо він буде кричати та бити маму, то він негайно повинен звільнити приміщення.
13 лютого 2024 року в телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив, що має бажання приймати активну участь у вихованні дитини, але колишня дружина перешкоджає спілкуванню та зустрічам. Від допомоги спеціалістів Центру чоловік відмовився, пояснюючи, що взмозі самостійно вирішувати проблеми, що виникають.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У статях 18, 27 Конвенції про права дитини зазначено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Верховний Суд неодноразово констатував, що в усіх діях стосовно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3 Конвенції про права дитини).
Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно вимог статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.
Наведене узгоджується з постановою Верховний Суд від 01 липня 2020 року у справі № 138/96/17.
При цьому, у своїй постанові від 01 липня 2020 року у справі № 138/96/17 Верховний Суд наголосив, що, визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров'я, психоемоційного стану.
У своїй постанові від 07 червня 2023 року у справі № 607/2272/22 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Ухвалюючи рішення від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13), ЄСПЛ вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).
Аналіз наведених норм права і практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов'язком батьків діяти в її інтересах.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений можливості спілкуватись та приймати участь у вихованні своєї малолітньої дочки ОСОБА_8 у зв'язку з тим, що дитина в силу певних обставин не бажає з ним спілкуватись та проживає на достатній відстані від батька.
Судом також встановлено, що між сторонами протягом 2022 року був конфлікт, що підтверджується постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області /а.с.19-20/, а також рішенням Виконавчого комітету Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 10 жовтня 2022 року № 225 «Про вирішення спору між батьками щодо участі батька у вихованні дитини та визначення способів його участі» /а.с.13/, що безперечно відібразилось на дитині.
При цьому, надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам у сукупності, суд приймає до уваги, що малолітня ОСОБА_7 тривалий час постійно проживає разом із матір'ю, з якою має тісний психоемоційний зв'язок. Такий зв'язок між дівчинкою та батьком відсутній. Як сама ОСОБА_8 зазначила в судовому засіданні, вона батька боїться, не бажає з ним спілкуватись навіть у присутності матері та засобами телефонного та відеозв'язку.
Батько за рекомендацією органу опіки та піклування не відвідав психолога Миколаївського міського центру соціальних служб або іншого психолога з метою проведення роботи щодо налагодження взаємостосунків між батьком та дитиною.
Однак, з метою збереження зв'язків з сім'єю, в тому числі її батька, бажанням батька спілкуватись з дочкою, характеристик наданих ним, але при цьому з урахуванням можливості забезпечення розвитку дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування та визначеним ним спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини.
На думку суду тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.
При цьому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (частина третя статті 171 СК України).
З урахуванням вищенаведеного, виходячи насамперед з інтересів самої дитини, дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Однак, оскільки згідно висновку органу опіки та піклування ОСОБА_1 від допомоги психолога відмовився, що зауважив представник відповідача в судовому засіданні, враховуючи думку дитини, відсутність контакту між нею та батьком, рекомендувати батькам дитини разом з малолітньою ОСОБА_7 провести з психологом Миколаївського міського центру соціальних служб, або іншим, роботу щодо налагодження взаємостосунків між батьком та дитиною, між батьком матір'ю щодо питання виховання дитини.
Сторони не заявляли про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини.
Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні з дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її вихованні.
Визначити ОСОБА_1 способи участі у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:
- перша, третя субота місяця 1 годину за узгодженням батьків, враховуючи бажання дитини, у присутності матері, в громадських місцях відпочинку, враховуючи час навчання, дозвілля та відпочинку, самопочуття дитини;
- спілкування з дитиною засобами телефонного та відеозв'язку за бажанням дитини, враховуючи час навчання, дозвілля та відпочинку, самопочуття дитини.
Повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне ім'я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне найменування третьої особи: Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, місцезнаходження: проспект Богоявленський, будинок, 1, місто Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 22437186.
Повне найменування третьої особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, місцезнаходження: вулиця Адміральська, будинок, 20, місто Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 04056612.
Суддя Південноукраїнського
міського суду Г.А. Далматова ____________________________________________
Повне рішення складено 29 травня 2025 року.