Справа № 450/2142/18 Провадження № 1-кп/450/48/25
29 травня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 286 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140270001745 від 14.09.2017 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, непрацюючий, який зареєстрований АДРЕСА_1 та проживає АДРЕСА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України ,-
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілий ОСОБА_7
представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8
представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 14.09.2017, приблизно о 15 години 30 хвилин, керуючи автомобілем «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) та рухаючись ним автодорогою «Київ-Чоп М06» у напрямку м. Чоп, при проїзді її ділянки 532 км + 400 м. поблизу с. Ямпіль Львівського (Пустомитівського) району Львівської області, порушив вимоги Р. 1 п. 1.2, 1.5.; Р. 2 п. 2.3 б), д); Р. 10 п. 10.1 та Р11 п 11.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, які виразилось в тому, що він під час керування був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно не реагував на її зміну, без причин технічного характеру виїхав на зустрічну смугу руху, по якій в цей час у зустрічному йому напрямку рухався автомобіль марки «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 , своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, що і призвело до настання зіткнення цих транспортних засобів.
Внаслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3 , пасажир керованого ним автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді вивиху лівої стегнової кістки відкритого перелому альвеолярного відростка нижньої щелепи, рани нижньої губи які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. А водій автомобіля «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у виді травматичного розриву стінки та брижі тонкої кишки, ускладненого крововиливом в черевну порожнину та наявності жовчі в черевній порожнині, розрив серозної (зовнішньої) оболонки сліпої кишки, саден лобної ділянки голови справа, нижньої третини правого передпліччя, синця та садна на лівому колінному суглобі, садна лівого передпліччя та лівої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
Такими своїми діями ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження та середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , тобто злочин передбачений ч.2 ст. 286 КК України
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що дійсно 14 вересня 2017, близько 15:30 год. він керував автомобілем «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) по автодорозі «Київ-Чоп М06» у напрямку м. Чоп. Разом з ним в автомобіля на передньому пасажирському місці знаходився пасажир ОСОБА_7 . Під час руху він вів свій автомобіль по середині своєї (правої) смуги руху. При проїзді ділянки автодороги поблизу с. Ямпіль Львівського (Пустомитівського) району Львівської області, попереду нього, у тому ж напрямку із дистанцією приблизно 30-35 метрів рухався автомобіль, тип і марку він не пригадує, із аналогічною швидкістю руху. З метою здійснити подальший обгін даного автомобіля, він наблизився до дорожньої розмітки 1.5 дод. 2 ПДР України, яка розділяє зустрічні напрямки руху та продовжував рухатись прямолінійно. В цей момент він виявив, як на його смугу руху , із зустрічної смуги руху, швидко виїхав автомобіль «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулось зіткнення на його смузі руху.
Вважає, що зіткнення вищевказаних автомобілів сталось на його смузі руху, жодних порушень ПДР України він не порушував. Просить його виправдати.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд вважає, що його вина доведена зібраними в ході досудового слідства доказами, які були перевірені в суді, зокрема;
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що 14.09.2017 близько 15.30 год. керував автомобілем марки «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 по автодорозі «Київ Чоп М06» в напрямку м. Київ. Разом з ним на передньому пасажирському місці знаходилась пасажир ОСОБА_11 . Він рухався своїм автомобілем приблизно зі швидкістю 80 км/год. Попереду нього жодних автомобілів не було. Видимість дороги була доброю, погода була ясна. В якийсь момент він виявив, що на його смугу руху виїхав автомобіль «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва), за кермом якого був ОСОБА_3 . Даний автомобіль виїхав з зустрічної смуги, в напрямку до м. Чоп. Побачивши вказаний автомобіль він одразу застосував екстрене гальмування, однак. це не допомогло і відбулось зіткнення даних автомобілів. Зіткнення відбулось на його смузі руху в напрямку до м. Києва.
Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження та одразу був госпіталізований до лікарні.
Спричинену шкоду матеріального та морального характеру йому не було відшкодовано, тому він звернувся з цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_3 , про відшкодування такої.
Протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 14.09.2017 з якого вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулась на ділянці автодороги «Київ-Чоп М06» 532 км + 400 м. поблизу с. Ямпіль Львівського (Пустомитівського) району Львівської області. Зафіксовано та відображено місце розташування автомобілів «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 , «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) та слідові інформація після ДТП.
Висновком судово-медичної експертизи № 372/2017 від 26.09.2017 відповідно до якого ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у виді травматичного розриву стінки та брижі тонкої кишки, ускладненого крововиливом в черевну порожнину та наявності жовчі в черевній порожнині, розрив серозної (зовнішньої) оболонки сліпої кишки, саден лобної ділянки голови справа, нижньої третини правого передпліччя, синця та садна на лівому колінному суглобі, садна лівого передпліччя та лівої кисті, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
Висновком судово-медичної експертизи № 383/2017 від 04.10.2017 відповідно до якого ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді вивиху лівої стегнової кістки відкритого перелому альвеолярного відростка нижньої щелепи, рани нижньої губи які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.
Висновком експерта № 1/1227 від 05.10.2017, відповідно до якого на момент огляду робоча гальмівна система автомобіля «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 знаходилась в частково непрацездатному стані, пошкодження та руйнування гальмівної системи утворились під час ДТП.
Рульова система, під час огляду перебувала в працездатному стані.
Висновком експерта № 1/1228 від 09.10.2017, відповідно до якого на момент огляду робоча рульова система автомобіля «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) знаходилась в непрацездатному стані, пошкодження та руйнування рульової системи утворились під час ДТП.
Гальмівна система, під час огляду перебувала в працездатному стані.
Висновком експерта № 1/1254 від 10.10.2017, відповідно до якого зіткнення автомобілів «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 та «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) відбулося на лівій смузі для здійснення руху в напрямку до м. Чоп в районі зафіксованих подряпин на асфальтному покритті.
В даній дорожній ситуації мало місце зустрічно-перехресне зіткнення автомобілів «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 та «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва), і поздовжні осі транспортних засобів в початковий момент зіткнення знаходились під кутом 160+5 градусів.
Висновком експерта № 1/808 від 26.06.2018, відповідно до якого покази водія «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) ОСОБА_3 стосовно вказаного ним місця зіткнення, а відповідно стосовно механізму розвитку даної ДТП в цілому, з технічної точки зору в своєму комплексі не можуть бути спроможними.
В показах водія «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_9 стосовно вказаних ним місця зіткнення, а відповідно стосовно механізму розвитку ДТП в цілому, з технічної точки зору не вбачається будь-якої суперечності та неспроможності з технічної точки зору.
З технічної точки зору , при заданих спроможних з технічної точки зору вихідних даних з показів водія ОСОБА_9 , причиною настання даної ДТП стала суперечність дій водія автомобіля марки «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) ОСОБА_3 технічним вимогам п.п. 1.2, 10.1 та 11.3 чинних Правил дорожнього руху України.
Постановою про визнання речовими доказами по кримінальному провадженні прилучення речових доказів до матеріалів провадження та передачу на зберігання речових доказів від 15.09.2017 згідно з якою автомобілі «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) та «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Протоколом слідчого експерименту від 26.03.2018 згідно з яким потерпілі ОСОБА_9 розказав та показали на місці яким чином розвивались події під час ДТП яка мала місце 14.09.2017, близько 15.30 год., на автодорозі «Київ-Чоп М06» поблизу с. Ямпіль Львівського (Пустомитівського) району Львівської області учасником якої був він та водій ОСОБА_3 .
Протокол слідчого експерименту від 06.06.2018, згідно з яким ОСОБА_3 , в присутності свого захисника ОСОБА_5 , розказав та показав на місці яким чином розвивались події під час ДТП яка мала місце 14.09.2017, близько 15:30 год., на автодорозі «Київ-Чоп М06» поблизу с. Ямпіль Львівського (Пустомитівського) району Львівської області учасником якої був він та водій ОСОБА_9 .
Показами свідка ОСОБА_12 яка в судовому засіданні показала, що 14.09.29017 після обіду вона разом з ОСОБА_9 їхали на автомобілі «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 по автодорозі «Київ Чоп М06» в напрямку м. Київ. ОСОБА_9 був за кермом, а вона сиділа на передньому пасажирському місці. Вони обидва були пристебнуті пасками безпеки. Погода була ясна, проїзна частина дороги була суха. Вона слідкувала за дорогою. Попереду їхнього автомобіля, у їх смузі руху не було жодних автомобілів. В цей момент вона побачила, що з зустрічної смуги руху в їхню смугу руху виїхав автомобіль «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) і відбулось зіткнення з їх автомобілем. Для чого вказаний автомобіль виїхав на їх смугу руху вона пояснити не змогла. Зіткнення автомобіля BMW та Volswagen Polo сталося на їх смузі руху в напрямку до м. Києва.
Показами свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні показав, що 26.03.2018 від був присутнім при проведення слідчого експерименту з ОСОБА_9 , в якості понятого. Однак, про обставини проведення даної слідчої дії свідок пояснити нічого не зміг, так як не пригадує. Лише вказав, що був присутній ОСОБА_9 , слідчий. Більше нічого не пригадує. Після ознайомлення з протоколом свідок вказав, що в протоколі та схемі стоять його підписи, однак коли і які він підписував дані документи він не пригадує.
Показами свідка ОСОБА_14 який в судовому засіданні показав, 06.06.2018 на запрошення слідчого ОСОБА_15 був залучений до проведення слідчої дії слідчий експеримент. Дана слідча дія проводилась на кільцевій дорозі м. Львова. В ній брали участь слідчий ОСОБА_15 , ще одна понята, адвокат та ще один чоловік, водій чи пішохід він не пригадує. На місці проведення слідчої дії він допомагав слідчому здійснювати заміри. Після проведення всіх замірів вони всі разом повернулися в м. Пустомити у відділення поліції, де слідчим було складено протокол та схему до нього, з якою вони ознайомились та підписали. Також свідок після ознайомлення з протоколом слідчого експерименту від 06.06.2018 та схеми до нього, повідомив, що підписи в ньому виконані ним у день проведення слідчої дії.
Показами свідка ОСОБА_16 яка в судовому засіданні показала, що 06.06.2018 на запрошення слідчого ОСОБА_15 була залучена до проведення слідчої дії слідчий експеримент. Дана слідча дія проводилась на кільцевій дорозі м. Львова. В ній брали участь слідчий ОСОБА_15 , ще один понятий, адвокат та водій. Приїхавши на місце вона спочатку сиділа в машині, так як на вулиці було жарко, а з часом як водій розповів про обставини ДТП, показав на місці ці обставини і розпочались заміри вона була присутня разом з іншим понятим біля слідчого. Участь в замірах вона не брала. Після того, як слідчий провів всі заміри вони повернулись в м. Пустомити у відділення поліції. Слідчим було роздруковано протокол, складено схему до нього. Після ознайомлення з ними вона та інший понятий підписали їх. Також свідок після ознайомлення з протоколом слідчого експерименту від 06.06.2018 та схеми до нього, повідомила, що підписи в ньому виконані нею у день проведення слідчої дії.
Показами свідка ОСОБА_15 який в судовому засіданні показав, що в його провадженні перебувало кримінальне провадження № 12017140270001745 від 14.09.2017 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України. З метою перевірки показів ОСОБА_3 ним проводився слідчий експеримент з останнім. Дана слідча дія проводилась 06.06.2018 на кільцевій дорозі м. Львова на місце де вказав ОСОБА_3 . У слідчий дії брали участь два понятих, ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 . Після фіксації показів ОСОБА_3 та проведення відповідних вимірів вони всі повернулись у м. Пустомити в слідчий відділ, де ним було виготовлено протокол слідчого експерименту та схему до нього. Вказаний протокол та схему до нього в той же день підписали поняті, ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 .
Також свідок показав, що в розпорядження експерта, для проведення авто технічної експертизи по обставинах ДТП ним в тому числі скеровано копії схем до протоколів слідчих експериментів з ОСОБА_9 та ОСОБА_3 . Чому він закрив підписи понятих, слідчого ОСОБА_17 , адвоката ОСОБА_5 аркушем паперу та зверху засвідчив своїм підписом копію вказаних схем свідок в суді логічно пояснити не зміг, аргументуючи це тим, що таким чином він посвідчив копію схем. Також після ознайомлення з оригіналами схем до протоколів слідчих експериментів та копіями які були скеровані на експертизу, останній повідомив, що вся інформація яка відображена в оригіналах схем та в копіях повністю збігається.
Показами свідка ОСОБА_18 , який в судовому засіданні показав, що він працював на посаді першого заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №3. Після ознайомлення з копією постанови про призначення групи прокурорів від 14.09.2017 свідок повідомив, що він на 99 % переконаний, що підпис в даній постанові виконаний ним. Чому він впевнений на 99 %, свідок відповів, тому що йому надано для ознайомлення копію вказаної постанови. Про обставини прийняття даної постанови він не пригадує. Чому відомості про прийняття даної постанови внесені в ЄРДР лише 18.09.2017 свідок не пригадує, але припускає, що такі відомості вносяться на протязі доби, а доба завершувалась в п'ятницю, кінець робочого тижня, тому дані відомості були внесені в понеділок 18.09.2017.
Показами свідка ОСОБА_19 який в судовому засіданні показав, що станом на 14.09.2017 від працював на посаді начальника слідчого відділу Пустомитівського ВП. Після ознайомлення з оригіналом доручення про проведення досудового розслідування від 14.09.20217 та запитань всіх учасників процесу ствердно вказав, що у пред'явленому дорученні стоїть його підпис. Про обставини винесення даного доручення, підписання його та внесення відомостей в ЄРДР він за спливом часу чітко пояснити не зміг.
Показами свідка ОСОБА_17 який в судовому засіданні показав, що станом на 14.09.2017 він працював на посаді слідчого Пустомитівського ВП. В його провадженні знаходилось кримінальне провадження № 12017140270001745 від 14.09.2017. Відповідно до доручення про проведення досудового розслідування від 14.09.2017 виданого начальником слідчого відділення ОСОБА_19 досудове розслідування було доручено йому.
Також свідок після ознайомлення з протоколом огляду місця події від 14.09.2017 повідомив, що місце вчинення даного злочину є ділянка автодороги «Київ-Чоп М06» у напрямку 532 км + 400 м. поблизу с. Ямпіль Львівського (Пустомитівського) району Львівської області. Всі інші метричні величини в інших документа вважає опечаткою.
Також свідок повідомив, що у даному кримінальному провадженні він призначав судово-медичні експертизи, однак чи скеровував він ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та їх медичні документи він не пригадує. Досудове слідство він не завершував, так як був переведений на іншу посаду.
Щодо обставин проведення слідчого експерименту з ОСОБА_9 то свідок не зміг пояснити чому саме до вказаної слідчої дії було залучено лише одного понятого. Також після ознайомлення з даним протоколом та схемою до нього свідок ствердно підтвердив, що підписи у вказаних документа стоять його.
Показами свідка ОСОБА_20 який в судовому засіданні показав, що станом на 01.02.2018 він займав посаду заступника начальника СУ ГУНП у Львівській області. Після ознайомлення з копією постанови про створення групи слідчих від 01.02.2018 свідок ствердно вказав, що підпис виконаний ним. Також свідок пригадав, що в провадженні СВ Пустомитівського ВП знаходилось вказане кримінальне провадження. Яка була необхідність у винесенні зазначеної постанови він детально не пригадує, але припускає, що починав досудове розслідування слідчий ОСОБА_17 , який був переведений в апарат слідчого управління, а завершував досудове розслідування слідчий СВ Пустомитівського ВП ОСОБА_15 .
Щодо розбіжностей в резулятивній, описовій та мотивувальній частині постанови від 01.02.2018 свідок вважає опечаткою та неуважністю під час її підписання. Хто готував проект даної постанови він не пригадує.
Також під час судового розгляду був допитаний потерпілий ОСОБА_21 який показав, що 14.09.2017 близько 15.30 год він разом зі своїм братом ОСОБА_7 рухались на автомобілі «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) по автодорозі «Київ-Чоп М06» у напрямку м. Чоп. За кермом знаходився ОСОБА_3 , а він сидів на передньому пасажирському місці. Їхній автомобіль рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год, в потоці автомобілів. Попереду та позаду їхнього автомобіля рухались інші автомобілі, але корку не було. Він періодично дивився на дорогу, а інколи в свій телефон. В момент як він дивився на дорогу, то побачив, що з зустрічної смуги руху на їхню смугу виїхав автомобілем марки «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 та відбулось зіткнення їхніх автомобілів. Зіткнення відбулось на їхній смузі руху, в напрямку м. Чоп.
Однак, суд вважає, що покази потерпілого ОСОБА_7 в частині розвитку механізму ДТП та місця зіткнення автомобілів BMW-530 та Volswagen Polo, повністю спростовані зібраними досудовим слідством та перевіреними в судовому засіданні вищевказаними доказами. Даними доказами, об'єктивно та достовірно доведено, що зіткнення вказаних автомобілів відбулось на ділянці автодороги «Київ-Чоп М06» 532 км + 400 м. поблизу с. Ямпіль Львівського (Пустомитівського) району Львівської області в напрямку м. Києва, по якій рухався водій ОСОБА_9 . А тому до показів потерпілого ОСОБА_7 ставиться критично та до уваги не бере.
Також суд хоче зазначити щодо заяв та процесуальної поведінки потерпілого ОСОБА_7 та його представника адвоката ОСОБА_8 , щодо не відкриття прокурором їм в порядку ст. 290 КПК України всіх матеріалів кримінального провадження, після завершення досудового розслідування.
Після того, як в підготовчому судовому засіданні стороною потерпілого ОСОБА_7 надано заяву про не відкриття прокурором в порядку ст. 290 КПК України їм всіх матеріалів кримінального провадження, судом оголошено перерву та зобов'язано прокурора відкрити потерпілому ОСОБА_7 та його представнику адвокату ОСОБА_8 матеріали кримінального провадження. Однак, ні до наступного судового засіданні, ні інших судових засідань, сторона потерпілого не виявила бажання ознайомлюватись з матеріалами кримінального провадження ні у прокурора, ні в суді. А тому до виступ в судових дебатах представника потерпілого ОСОБА_8 про те, що йому та його клієнту не відкрито матеріали кримінального провадження і вони не мали можливості з ними ознайомитися, суд ставиться критично.
Що стосується обвинувачення ОСОБА_3 в порушенні вимог Р. 1 п. 1.3, 1.10 (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови») Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, яке інкримінується останньому згідно пред'явленого обвинувачення, то суд вважає, що покликання на порушення ним вказаних пунктів ПДР України слід виключити, так як воно не охоплюється об'єктивною стороною кримінального правопорушення яке вмінено останньому і не підтверджується наданими та перевіреними доказами.
Виключення порушення обвинуваченим Р. 1 п. 1.3, 1.10 (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови») Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, не впливає на кваліфікацію дій в яких обвинувачується ОСОБА_22 та фактичні обставини справи встановлені судом.
Що стосується ряд заявлених клопотань стороною захисту обвинуваченого, після дослідження представлених прокурором доказів, про визнання доказів недопустимих, то суд вважає зазначити наступне:
Щодо клопотання про визнання протоколу огляду місця події від 14.09.2017 недопустимим доказом. В своєму клопотанні захисники покликаються на те, що вказаний протокол, не містить хід процесуальних дій в повному обсязі, оскільки в ньому не зазначені всі особи, які брали участь в вказаній слідчий дії, слідова інформація в ньому відображена не в повній мірі, суперечить вимогам протоколу, схеми та фото таблиці до даного протоколу.
Покликання захисту на те, що досудовим слідством не встановлено місце скоєння злочину, так як згідно протоколу огляду місця події 14.09.2017 ДТП відбулась на автодорозі «Київ Чоп» 532км +400 м., а в інших документах та протоколах вказувалось місце ДТП «533км+400м», «432км+400м», «532 км +420м», суд вважає безпідставним.
Так згідно протоколу огляду місця події від 14.09.2017 ДТП сталась на ділянці дороги «Київ Чоп» 532 км + 400 м і це є ключовим процесуальним документом (доказом) місця вчинення кримінального правопорушення. І саме це місце вчинення кримінального правопорушення інкриміноване обвинуваченому.
Відображення ділянки автодороги «Київ Чоп» 532 км +420 м., у протоколі слідчого експерименту з свідком ОСОБА_9 було вказано зі слів ОСОБА_9 і беручи те, що останній сприймав будучи травмований після ДТП, то цілком природно, що він міг припуститись незначної похибки в 20 м. Дана похибка в 20 метрів ніяким чином не могла вплинути на встановлення фактичних обставин скоєння даного кримінального правопорушення.
Що стосується вказаних інших величин місця ДТП вказаних у різних документах, які були відкриті стороні захисту, а саме витяг з кримінального правопорушення № 12017140270001745, рапорту інспектора УПП у Львівській області, листування слідчого (відповіді про ДТП) та інше, то суд їх до уваги не приймає, так як вказані документи в яких відображена не коректна величина місця ДТП, не являються тими доказами за допомогою яких встановлюються фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, в даному випадку місця вчинення ДТП. Даними доказами являються огляд місця події, слідчі експерименти з учасниками ДТП.
Щодо не відображенні в протоколі огляду місця події від 14.09.2017 всіх учасників вказаної слідчої дії, то суд хоче зазначити, що учасники які обов'язково повинні бути зазначені в протоколі врегульовано в ст.ст. 104, 223, 237 КПК України, що слідчим було зроблено, а саме вказані поняті та сам слідчий. Як встановлено судом, водії ОСОБА_3 та ОСОБА_23 , які були учасниками ДТП, були госпіталізовані в медичні заклади в зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, а тому в силу об'єктивних обставин були відсутні при проведенні даної слідчої дії і не вказані у протоколі.
Тому, не залучення інших осіб до проведення огляду місця події, крім понятих це право слідчого, а не обов'язок, а тому такі дії не містять жодних порушень кримінально-процесуальних норм і не впливають на об'єктивність результатів проведення зазначеної слідчої дії.
Щодо твердження про не зазначення слідчим у графі «застосування технічних засобів» жодних, з чого слідує, що такі не застосовувалися при огляді місця події, однак до матеріалів справи, зокрема протоколу огляду місця події від 14.09.2017, долучено фототаблицю, що свідчить про не легітимність застосування технічного засобу, тобто, слідчим в протокол внесено неправдиві дані.
Однак судом встановлено, що в графі 28 вказаного протоколу від 14.09.2017 «Застосування науково-технічних засобів (марка, модель та заводський номер)» зазначено «Цифрова камера «Canon». Цей запис означає, що при огляді місця події слідчий застосовував зазначений технічний засіб щодо фіксації місця події.
Також судом встановлено, що огляд місця події проводився з застосуванням масштабної лінійки, про, що свідчать додатки до вказаного протоколу і покликання захисників обвинуваченого про те, що огляд місця події відбувався без застосування технічних засобів, є безпідставними.
Крім того, як вбачається із фотознімків огляду місця події, а в подальшому і з фотознімків до протоколу слідчого експерименту, дорога у місці ДТП пряма в плані, поздовжнього горизонтального профілю, тобто незначного градусу ухилу, як вказано в протоколі 1 градус, а тому дана величина є нікчемно мала і до уваги при експертних автотехнічних дослідженнях по визначенню динаміки переміщення автомобілів взагалі не беруться.
Щодо покликання захисників про те, що у вказаному протоколі слідчим зазначено місце ДТП як шляхопровід, то суд хоче зазначити, що від назви місця скоєння ДТП, шляхопровід, чи дорога для автомобілів, тощо жодного значення для розрахункового експертного інженерно-технічного дослідження динаміки переміщення автомобілів учасників ДТП в умовах її настання та протікання немає. Судом встановлено, що дана ДТП сталась на ділянці автодороги «Київ-Чоп М06» 532 км + 400 м поблизу с. Ямпіль Львівського (Пустомитівського) району Львівської області.
Щодо наявності технічних засобів регулювання дорожнього руху, то у протоколі огляду місця події від 14.09.2017 чітко зазначено про це і щодо дорожньої розмітки і щодо дорожніх знаків. Щодо дорожніх знаків, то є вказівка лише на кілометровий дорожній знак, що в свою чергу вказує на відсутність інших дорожніх знаків на даній ділянці.
Також в своєму клопотанні захист вказано, що слідчим при оформленні протоколу огляду місця події від 14.09.2017 не коректно та не повно відображено виявлені сліди ДТП, в тому числі і подряпини довжиною 0.8 м та 1,24 м (п.3 та п.4 схеми до ОМД), а саме не вказано в самому протоколі про вказані подряпини та не встановлено відношення їх до події.
Однак, з даними твердженнями суд погодиться не може виходячи з наступного, так вся слідова інформація міститься у протоколі огляду місця події із відсиланням до схеми - додатку, як його невід'ємної частини. Фотографування проведено із масштабною лінійкою, що чітко видно на фотознімках-додатках до даного протоколу. Зона осипу уламків кузовів автомобілів - учасників ДТП локалізована на площі 11,8 м х 10,7 м та чітко відображена у схемі - додатку. Подряпини, як ключові слідові ознаки механізму ДТП, вказані, як уже зазначалося вище, у пункті 20 сторінки 7 протоколу ОМП та у метричних параметрах чітко прив'язані до елементів дороги і транспортних засобів - учасників події.
Щодо клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами висновки судово-медичних експертів №383/2017 від 04.10.2017 та №372/2017 від 26.09.2017 то суд вважає зазначити наступне, що вказані два клопотання заявлені з ідентичних підстав, а саме те, що експертом самостійно зібрано матеріали для дослідження (медичні картки, ренгенознімки), в подальшому медичні документи не відкриті стонома провадження в порядку ст. 290 КПК України, прийняття постанов про призначення вказаних експертиз слідчим ОСОБА_17 , який на дімку захисту був не вповноважений на проведення досудового розслідування, так як не було доручення керівника слідчого органу, а також не попередження судово-медичних експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України.
Що стосується не попередження слідчим ОСОБА_17 експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України при наданні висновків №372/2017 від 26.09.2017 та №383/2017 від 04.10.2017 то судом встановлено, вказане твердження захисників не відповідає дійсності, так і експерт ОСОБА_24 , так і експерт ОСОБА_25 попереджені про кримінальну відповідальність передбачену ст.ст. 384, 385, 387 КК України, про що свідчать їх підпити у відповідних графах вищевказаних висновків.
Також покликання сторони захисту на те, що слідчий ОСОБА_17 не вповноважений проводити досудове розслідування так і призначати вищевказані експертизи, то суд вже зазначав у свої ухвалах від 23.05.2024 та 19.08.2024 по результатах розгляду клопотань сторони захисту про очевидно недопустимі докази, і вдруге вказує, що судом не встановлено порушень при дорученні слідчому ОСОБА_17 проводити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Покликання захисників про те, що при виконанні вимог ст. 290 КПК України захисникам відкрито доручення на проведення досудового розслідування даного кримінального провадження без підпису керівника слідчого органу, не знайшло свого підтвердження. Прокурором під час судового розгляду представлено вищевказане доручення з підписом начальника слідчого відділу ОСОБА_26 . Крім того, в судовому засіданні в тому числі були допитані в якості свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_27 які підтвердили факт, що останнім виносилось та підписувалось вказане доручення, в свою чергу слідчий проводив досудове розслідування на підставі належним чином оформленого доручення.
Також судом не встановлено жодних порушень при самостійному огляді судово-медичними експертами медичних документів та ренгензнимків потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , так як останні були оглянуті, а саме проведено дослідження під час перебування (лікування) останніх в медичних закладах, зі згоди останніх.
Покликання захисників, що їм не відкрито медичні документи, на підставі яких було надано висновки експертів №372/2017 від 26.09.2017 та №383/2017 від 04.10.2017 є безпідставними, так як дані медичні документи слідством не визнавалися речовими доказами та не долучались до матеріалів кримінального провадження.
Щодо клопотання сторони захисту про визнання недопустимим відомостей як доказів, що містяться в проколі слідчого експерименту та схемі до нього за участю свідка ОСОБА_9 від 26.03.2018 то суд вважає зазначити наступне. Захист вказує на те, що дану слідчу дію проведено слідчим ОСОБА_17 , якому не було доручено, у встановленому законом порядку проводити досудове розслідування, залучення до даної слідчої дії лише одного понятого, який на думку захисту був зацікавленою особою, так як був близький знайомий ОСОБА_9 , в протоколі не зазначені всі учасники даної слідчої дії, а також при дослідженні висновку експерта №1/808 від 26.06.2018 захистом виявлено електрокопію схеми до проколу слідчого експерименту з ОСОБА_9 , яка є відмінною від тої що надано прокурором та не підписана понятим та підпис виконаний не слідчим ОСОБА_17 .
Що стосується покликання захисту про те, що слідчий ОСОБА_17 не вповноважений був проводити досудове розслідування, то суд не приймає дані твердження до уваги з вищевказаних мотивів. На переконання суду слідчому ОСОБА_17 доручено проведення досудового розслідування у відповідності до вимог закону.
Щодо залучення до даної слідчої дії лише одного понятого. Що інформація відображена в протоколі та у схемі до нього, а саме місце розташування транспортних засобів та місце зіткнення, як вказано самим потерпілим ОСОБА_9 так і його представниками підтверджено відповідність проведення вказаної слідчої дії і інформація відображена в ньому відповідає свідченням потерпілого наданих під час проведення слідчого експерименту.
Крім того, суд хоче зазначити, що відповідно до вимог ч.7 ст. 223 КПК (в редакції станом на 26.03.2018) участь понятих в проведенні слідчого експерименту не є обов'язкова. Поняті можуть залучатися слідчим, прокурором, якщо вона вважають це за доцільним.
Щодо електокопії схеми до протоколу слідчого експерименту від 26.03.2018 яка була надана на дослідження експерту та знаходиться у висновку експерта №1/808 від 26.06.2018 суд хоче зазначити наступне, що вся слідова інформація, розташування транспортних засобів, місце зіткнення автомобілів, метричні покажчики та умовні позначення повністю збігаються з тим, що відображені як в оригіналі схеми який досліджений судом так і електрокопії яка надана на дослідження експертів. А тому, оформлення слідчим ОСОБА_15 електокопії схеми до протоколу слідчого експерименту від 26.03.2018, яка була скерована експерту не може бути підставою для визнання недопустимих відомостей як доказ, що містяться у вказаному протоколі.
Щодо клопотання сторони захисту про визнання недопустимим відомостей як доказів, що містяться в проколі слідчого експерименту та схемі до нього за участю свідка ОСОБА_3 від 06.06.2018 то суд вважає зазначити наступне, захист вказує на то, що дану слідчу дію проведено слідчим ОСОБА_15 , якому не було доручено, у встановленому законом порядку проводити досудове розслідування даного кримінального провадження, також поняті які вказані у проколі слідчого експерименту не були присутні при проведенні вказаної слідчої дії і внесені до нього безпідставно, а також при дослідженні висновку експерта №1/808 від 26.06.2018 захистом виявлено електрокопію схеми до проколу слідчого експерименту з ОСОБА_3 , яка є відмінною від тої що надано прокурором, а саме електрокопія не підписана учасниками слідчої дії, в тому числі і адвокатом ОСОБА_5 , який приймав участь у слідчий дії,
Що стосується покликання захисту про те, що слідчий ОСОБА_15 не вповноважений проводити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, то суд вважає зазначити наступне, що відповідно до постанови заступника начальника СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_20 від 01.02.2018 у кримінальному провадженні № 12017140270001745 від 14.09.2017 створено слідчу групу в яку в тому числі увійшов слідчий ОСОБА_15 . Тому покликання захисту на те, що останній не був вповноважений проводити слідчі дії у даному кримінальному провадженні є безпідставними. Щодо покликання захисту про те, що постанова про створення групи слідчий від 01.02.2018 прийнята не вповноваженою особою, та підпис ОСОБА_20 підроблений не чим не підтверджено, а навпаки спростовано під час допиту в суді свідка ОСОБА_20 , який підтвердив про прийняття такої постанови. Щодо інформації у вказаній постанові, а саме резулятивній, описовій та мотивувальній її частини, щодо найменуванні органу та посадової особи, то суд вважає це опечаткою при виготовленні документу і по суті вона не вплинула на прийняте рішення про призначення групи слідчих.
Щодо електокопії схеми до протоколу слідчого експерименту від 06.06.2018 яка була надана на дослідження експерту та знаходиться у висновку експерта №1/808 від 26.06.2018 хочу зазначити наступне, що вся слідові інформація, розташування транспортних засобів, місце зіткнення автомобілів, метричні покажчики, швидкість автомобілів, напрямки руху автомобілів та умовні позначення повністю збігаються з тими, що відображені як в оригіналі схеми який досліджений судом так і електрокопії яка надана на дослідження експертів. А тому оформлення слідчим ОСОБА_15 електокопії схеми до протоколу слідчого експерименту від 06.06.2018, яка була скерована експерту не може бути підставою для визнання недопустимих відомостей як доказ, що містяться у вказаному протоколі.
Щодо твердження того, що при проведенні вказаного слідчого експерименту не були присутні поняті які вказані у протоколі та схеми до нього від 06.06.2018, то слід зазначити наступне. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_14 підтвердили, що вони були присутні при проведенні слідчого експерименту 06.06.2018 з участю ОСОБА_3 і підписи у вказаних процесуальних документах виконані ними. Також не зрозуміла поведінка адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 , які були під час проведення даної слідчої дії, ознайомлювались з протоколом та схемою, про що свідчать їх підписи, та жодних зауважень, в тому числі і щодо відсутності понятих не вказали Тому суд вважає покликання сторони захисту на проведення даної слідчої дії у відсутності понятих безпідставною.
Також стороною захисту подано клопотання про визнання недопустимими доказами, а саме всіх судових експертиз проведених у вказаному кримінальному провадженні та протоколів слідчих експериментів проведених з ОСОБА_3 та ОСОБА_9 з мотивів вказаних вище, щодо не вповноваження слідчих ОСОБА_17 та ОСОБА_15 проводити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Як зазначено вище, так і в ухвалах суду від 23.05.2024 та 19.04.2024 судом вказано на безпідставність та необґрунтованість заявлених клопотань про визнання всіх експертиз у даному кримінальному провадженні та протоколів слідчих експериментів недопустимими доказами, та повторному обґрунтування спростування доводів захисту не вбачає за потрібним.
Також захистом заявлялись клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документа. Згідно даних клопотань захист хотів перевірити чи виконані підпис у дорученні про проведення досудового розслідування від 14.09.2017 саме начальником СВ Пустомитівського ВП Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_28 також яким чином виконано підпис від імені заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_18 у постанові про призначення прокурора (групи прокурорів) від 14.09.2017.
Судом в задоволенні зазначених клопотань відмовлено, в зв'язку з тим, що встановлення даних обставин, не є предметом доказування у даному кримінальному проваджені. Свідки ОСОБА_29 підтвердили під час допиту в судовому засіданні про прийняття вказаних вище рішень та внесення їх в єдиний реєстр досудових рішень. Внесення вказаних відомостей в ЄРДР підтверджено скріншотом, який витребуваний згідно ухали суду, з офісу Генерального прокурора України, за клопотанням сторони захисту.
Також слід зазначити, що у сторони захисту вже станом на 2018 рік була інформація, щодо підозри у внесенні неправдивої інформації у вищевказані процесуальні документи та підробки їх і лише наприкінці 2024 року ОСОБА_3 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Із відповіді начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідування Львівської обласної прокуратури, яке надано прокурором в судовому засіданні, кримінальне провадження №62024140110002905 від 27.12.2024 внесене до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова за заявою ОСОБА_3 за ч.1 ст. 366 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КК України.
Підсумовуючи вищенаведене, щодо всіх клопотань сторони захисту про визнання доказів недопустимими, судом встановлено, що захисниками обвинуваченого не обґрунтували в своїх клопотаннях яким чином описані ними, на їх думку, недоліки протоколу огляду місця події від 14.09.2017, всіх висновків експертів проведених у даному кримінальному провадженні, протоколах слідчих експериментів з ОСОБА_3 та ОСОБА_9 істотно вплинули і перешкодили та перешкоджають забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Позиція суду щодо відхилення клопотань захисту про визнання доказів недопустимими повністю збігається з правовою позицією висловленою у Постанові у справі № 344/2995/15-к від 15 лютого 2022 року Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду
Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об'єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши діюче законодавство України, дійшов таких висновків.
Щодо обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 ч. 2 ст. 286 КК України є правильною так як ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілим тяжкі тілесні ушкодження та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
За вчинене даного злочину обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого злочину, характер вчиненого злочинного діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченого.
Обставини які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає вчинення злочину вперше, перебування на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведені обставини, та те, що обвинувачений посередньо характеризується по місцю проживання, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, вчинив тяжкий злочин з необережності, спричинену шкоду не відшкодував, одружений, позицію прокурора який просить обрати обвинуваченому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на максимальний строк, позицію представника потерпілого який підтримав прокурора, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, та застосувати до нього вимоги ст.75 КПК України, так як на думку суду останнього можна виправити без ізоляції від суспільства.
Крім того, суд вважає, що з наведених вище обставин до обвинуваченого слід застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Суд вважає, що таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Речовими доказами розпорядитись відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Також суд вважає, що на обвинуваченого слід покласти документально підтверджені прокурором судові витрати на залучення експертів в розмірі 5759,50 грн.
Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, до набрання вироку законної сили, суд не вбачає.
Що стосується цивільних позову потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_3 третя особа ПрАТ «»Європецський Страховий Союз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої злочином то суд вважає, що вказані позови підлягають задоволенню частково.
Згідно позовних вимог потерпілого, останній просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в його користь 290 867,68 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. спричиненої моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч.ч.2,3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів , у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна , у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В зв'язку з вищенаведеним суд вважає, що внаслідок протиправних, кримінально-караних діянь ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_9 спричинено моральну шкоду, а саме потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого проходив тривале лікування, пережив сильну біль, душевні страждання, сильний стрес, змінився його спосіб та ритм життя, а тому суд оціню спричинені моральні збитки в розмірі 100 000 грн що відповідає як глибині нанесеної потерпілому моральної шкоди так і можливості обвинуваченим компенсувати таку.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до звіту №ФД-00316 від 23.10.2017 вартість (розмір) матеріальних збитків завданого власнику пошкодженого колісного транспортного засобу «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 становить 265 867,68 грн.
Щодо коштів витрачених потерпілим ОСОБА_9 на лікування, то суду надано підтвердження спричиненої шкоди на загальну суму 3697,10 грн., яка підтверджується фіскальними чеками.
А тому, з обвинуваченого слід стягнути в користь потерпілого ОСОБА_9 265 867,68 грн розмір матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль та 3697,10 грн коштів витрачених на лікування.
Також суд хоче зазначити, що сторона захисту вважає, що потерпілий безпідставно заявив позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування спричиненої шкоди, так як відповідно до полісу №АМ / 1074340 від 03.08.2017 цивільно-правова відповідальність останнього застрахована ПрАТ «Європецський Страховий Союз».
Однак, з вказаним твердженням суд погодитись не може, в зв'язку з наступним:
Як встановлено судом, що згідно роздруківки з порталу МТСБУ, щодо перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ, цивільний поліс №АМ / 1074340 не знайдено, бланк облікований страховиком як втрачений.
Згідно вказаного бланку полісу п.10 вказано, що обвинуваченим сплачено страховий платіж в сумі 286,74 грн. Однак, підтвердження сплати такого страхового платежу суду не надано.
Також після огляду даного полісу, а саме графи п.13 не можливо встановити з ким, з боку страхувальника, він укладений, представником страхової компанії, чи страховим агентом.
Наведені вище обставини у сукупності дають підстави для висновку про те, що за відсутності у договорі підпису уповноваженої особи страховика, доказів про внесення страхового платежу, відсутності в єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відомостей про цей поліс - договір між сторонами є не укладеним.
В зв'язку цим підстав вважати, що спричинену моральну та матеріальну шкоду потерпілому повинно відшкодовувати в тому числі і ПрАТ «Європецський Страховий Союз» у суду немає.
Щодо відшкодуванням потерпілому ОСОБА_9 витрат на надання правничої допомоги, суд вважає зазначити наступне:
Відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 118 КПК України до таких витрат належать витрати на правову допомогу.
В підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду надано договір укладений між ОСОБА_9 у даній справі та адвокатським об'єднанням «Арбітрум» №02-1-/21 від 25.10.2021, угоду про продовження дії основного договору, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжні доручення з відміткою банків або інших банківських документів, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Також в підтвердження виконання договору №02-1-/21 від 25.10.2021 надано акти виконаних робіт №05-06-23 від 05.06.2023, №11-04-24 від 11.04.2024, №11-04-24 від 23.05.2024, №11-04-24 від 19.08.2024.
Всього стороною потерпілого ОСОБА_9 представлено доказів про понесення процесуальних витрат, а саме витрат на правничу допомогу, на загальну суму 52400 грн, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 по ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Зобов'язати засудженого ОСОБА_3 відповідно до ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту оголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 5759 (п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп. коштів понесених за залучення експертів.
Речовий доказ автомобіль «BMW-530» д.р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) та автомобіль марки «Volswagen Polo» д.р.н. НОМЕР_2 вважати повернутими законним володільцям (постанова від 15.06.2017, заява-розписка від 14.09.2017, заява-розписка від05.10.2017 ).
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_9 100 000 (сто тисяч) грн компенсації за спричинену моральну шкоду, 268 564 (двісті шістдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) 78 коп компенсації за спричинену матеріальну шкоду, 52400 (п'ятдесят дві тисячі чотириста) грн витрат на правничу допомогу.
Вироку набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. В разі подачі апеляційної скарги, вирок набирає законної сили одразу після прийняття апеляційним судом рішення по суті апеляційної скарги.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1