28 травня 2025 року
м. Київ
справа №990/70/25
адміністративне провадження №Зі/990/84/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Рибачука А. І., Бучик А. Ю., Берназюка Я. О., Кравчука В. М., Стародуба О. П. від участі у справі №990/70/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
установив:
24.02.2025 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якій позивач просить суд:
- визнати його право на належне виконання відповідачем зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України - законослухняність суб'єкта владних повноважень);
- визнати протиправним та нечинним (таким що містить дискримінаційні чинники та чинники, які порушують його право на незалежність суду) пункти 12, 13 та 14 Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням ВРП від 04.04.2019 № 1051/0/15-19 із змінами згідно з рішенням ВРП від 03.12.2019 №3300/0/15-19 та рішенням ВРП від 18.01.2022 №51/0/15-22;
- визнати протиправним та нечинним в повному обсязі рішення ВРП від 04.04.2019 №1051/0/15-19 «Про затвердження Положення про Службу судової охорони» із змінами згідно з рішенням ВРП від 03.12.2019 № 3300/0/15-19 та рішенням ВРП від 18.01.2022 №51/0/15-22 як таке, яким введено в дію дискримінаційний акт;
- визнати порушення діями ВРП його права на законослухняність ВРП та його права на рівні конституційні права і свободи та рівність перед законом (стаття 24 Конституції України) та незалежність суду (стаття 6 Конвенції);
- визнати факт нанесення йому порушенням його прав з боку відповідача моральної шкоди;
- стягнути з державного бюджету України на його користь грошову суму у розмірі 10 000 000 грн у якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його прав.
Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2025 позивачу відмовлено у відкритті провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Верховного Суду від 27.02.2025 скасовано, а справу № 990/70/25 направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
23.05.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява позивача про відвід колегії суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Стародуба О.П. від участі у розгляді справи № 990/70/25.
Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України, зазначає, що існують обставини, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів, які зводяться до незгоди з постановленою Верховним Судом у справі № 990/70/25 ухвалою від 27.02.2025 (провадження №П/990/70/25), якою відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, а тому вони не можуть брати участь у розгляді цієї справи.
Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Рибачука А. І., Бучик А. Ю., Берназюка Я. О., Кравчука В. М., Стародуба О. П. від участі у справі № 990/70/25 визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Рибачука А. І., Бучик А. Ю., Берназюка Я. О., Кравчука В. М., Стародуба О. П. від участі у справі №990/70/25 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід.
За наслідками автоматизованого розподілу судових справ заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Рибачука А. І., Бучик А. Ю., Берназюка Я. О., Кравчука В. М., Стародуба О. П. від участі у розгляді справи №990/70/25 передано на розгляд судді Шишову О. О.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Розглядаючи вищезазначену заяву, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Перевіряючи мотиви, з яких виходив ОСОБА_1, обґрунтовуючи заяву про відвід суддів, Суд зазначає, що ці мотиви по суті зводяться до незгоди з постановленою Верховним Судом у справі №990/70/25 ухвалою від 27.02.2025 (провадження № П/990/70/25), якою відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, а тому вони не можуть брати участь у розгляді цієї справи.
Однак у силу приписів частини четвертої статті 36 КАС України зазначені доводи не можуть бути визнані обґрунтованою підставою для відводу суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Рибачука А. І., Бучик А. Ю., Берназюка Я. О., Кравчука В. М., Стародуба О. П.
Сумнів у неупередженості суддів у зв'язку з вчиненням процесуальних дій та ухваленням судового рішення у справі не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ'єктивність суду.
Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість суддів Рибачука А. І., Бучик А. Ю., Берназюка Я. О., Кравчука В. М., Стародуба О. П. або їхню необ'єктивність під час розгляду справи, заявник не навів, а Суд не встановив.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Верховний Суд зауважує, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції, наявність безсторонності суду має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Зокрема, при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Натомість суб'єктивний критерій потребує оцінки конкретних дій судді під час розгляду справи. Лише після встановлення фактів, що можуть свідчити про прояв особистої упередженості, можна поставити під сумнів безсторонність судді.
Розглянувши подану позивачем заяву про відвід суддів та наведені в ній обставини, колегія суддів дійшла висновку, що заява не містить жодних посилань на передбачені процесуальним законом підстави для відводу. Обставини, на які посилається позивач, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів, а лише свідчать про незгоду заявника з процесуальними діями суду та прийнятим судовим рішенням.
Оскільки обґрунтовані підстави для відводу суддів відсутні, то у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Рибачука А. І., Бучик А. Ю., Берназюка Я. О., Кравчука В. М., Стародуба О. П. від участі у розгляді справи №990/70/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Шишов