Справа №: 450/923/25 Провадження №: 3/450/757/25
23 травня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №257035 від 26.02.2025, 26.02.2025 о 15 год. 18 хв. в с.Оброшине, траса Львів-Самбір, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «RENAULT ZOE», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок рук. Від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер та у медичному закладі відмовився.
Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні захисник особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - адвокат Фартушок Т.Б. заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та пояснив, що на відеозаписі події, знятому на невідомий пристрій, копія якого на електронному носії знаходиться у матеріалах справи, відсутні фактичні дані, які б дали змогу стверджувати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а тому не було потреби у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння; доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 автомобілем та перебування такого в русі не зафіксовано. Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння особи, яка не керувала транспортним засобом, не тягне за собою відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб'єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом на момент зупинення автомобіля працівниками поліції, і як наслідок не може нести відповідальність. Відповідно до ч.3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Однак, працівник поліції обмежився виключно інформуванням ОСОБА_1 про п.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 210 КУпАП, детального опису підстави зупинки, визначеної цією статтею, названо не було. У рапорті інспектора СРПП ВП №3 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області капітана поліції Любомира Пивовара причиною зупинки стало те, що 26.02.2025 під час несення служби на маршруті 1-2 близько 15 год. 15 хв., на автодорозі Львів-Самбір-Ужгород, а саме: с.Оброшине, підійшла особа, назвалась п.Андрій та повідомила, що рухаються два автомобілі зі сторони с.Ставчани: автомобіль Рено Zое, номерний знак НОМЕР_1 , який просить зупинити, так як водій, на його думку, знаходиться в п'яному вигляді. Вважає, що до матеріалів справи слід було додати офіційний витяг про надходження вказаного повідомлення, а не рапорт працівника поліції, який є внутрішнім документом поліції. Працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами підставності зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.35 Закону України «Про національну поліцію». А тому протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським щодо ОСОБА_1 є недопустимим доказом згідно доктрини «плодів отруєного дерева», як ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно; допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими. ОСОБА_1 повністю заперечує та заперечував вживання алкогольних напоїв, вказане підтверджується і долученим до матеріалів справи відеозаписом, на якому відсутні почервоніння очей, порушення мови, тремтіння пальців рук у ОСОБА_1 , а також вбачається, що поведінка водія цілком нормальна, адекватна обстановці, мова чітка, очевидних ознак сп'яніння не видно. Крім того, працівниками поліції не зазначено номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. У протоколі про адміністративне правопорушення не містяться відомості про долучення технічного засобу, яким зафіксовано правопорушення. Зокрема, у протоколі не зазначено номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. Незазначення таких даних не дає можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру щодо ОСОБА_1 проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху. До протоколу не долучено акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. А тому такий протокол не може бути доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Протокол також не містить доводів ідентифікації відеодиску. А тому просить вважати та визнати відеозапис неналежним та недопустимим доказом, що тягне за собою визнання неналежними та недопустимими усіх доказів у справі (правова концепція «отруєного дерева» або «ефект доміно»). ОСОБА_1 не надано можливість користуватись допомогою адвоката та не повідомлено про причини (підстави) неможливості залучення адвоката. Відеозапис здійснено епізодично та такий не охоплює увесь період складання та оформлення матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення не містять жодних відомостей про залучення свідків чи понятих. У матеріалах відеофіксації, долучених до цієї справи, відсутні дані не тільки про вручення ОСОБА_1 направлення, але і будь-які дані про його складання та/чи наявність взагалі; підтвердженням невидачі поліцейським направлення є відсутність будь якого підпису ОСОБА_1 про вручення (чи бодай-би оголошення) направлення. У разі, якщо водій висловив незгоду з результатами огляду, він направляється до відповідного закладу охорони здоров'я, що повинен забезпечити поліцейський. При цьому, працівники поліції обмежились виключно з'ясуванням у ОСОБА_1 бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер або шляхом звернення до медичного закладу, натомість жодним чином не роз'яснили процедуру та строки проведення огляду. ОСОБА_1 до двох годин з моменту складення на нього Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення звернувся до медичного закладу, в якому здав кров з метою доведення в подальшому факту відсутності етилового, метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів (слідів, залишків) в його крові., оскільки алкогольних чи наркотичних речовин не вживав. Фіксування відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння проводилось поліцейськими з порушенням норм процесуального законодавства, оскільки були відсутні двоє свідків, а доданий до матеріалів справи відеозапис події не є безперервним. Крім того, з метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи і потребують спеціальних знань, а також з метою уникнення непорозумінь та уникнення необґрунтованого притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, просив суд призначити судово-медичну експертизу алкогольного та наркотичного сп'яніння, проведення якої доручити кваліфікованим фахівцям (судовим експертам) КЗ ЛОР «ЛОБСМЕ». В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Вважає, що матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 26.02.2025 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння тобто доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в ході розгляду справи не здобуто. Крім того, враховуючи те, що не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в силу вимог ч.1 ст.8 КУпАП його не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому просив провадження у справ закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши захисника особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
В силу ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні тощо.
При цьому також повинні враховуватися вимоги п. 6 розділу 2, п. 2 розділу 3 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена Наказом МВС України від 18.12.2018 р. № 1026, де зазначено, що під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
На долученому до матеріалів справи відеозаписі не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також момент зупинки автомобіля працівниками поліції; відеозапис починається з розмови працівника поліції з особою, до якої звертаються як до ОСОБА_1 щодо з'ясування наявності реєстраційного посвідчення на автомобіль.
Таким чином, доказів керування 26.02.2025 о 15 год. 18 хв.в с.Оброшине ОСОБА_1 транспортним засобом марки «RENAULT ZOE», д.н.з. НОМЕР_1 , суду не надано.
Відеозапис не містить роз'яснень працівниками поліції причин зупинки транспортного засобу, а також наслідків відмови проходження огляду в медичному закладі.
Крім того, такої візуальної ознаки стану алкогольного сп'яніння як тремтіння пальців рук Бешлея І.Ю. з відеозапису не вбачається; поведінка ОСОБА_1 є адекватною ситуації та не містить будь яких порушень.
Відеозапис не відображає повну хронологію події, яка мала місце 26.02.2025.
В судовому засіданні встановлено, що надане відео з нагрудного відеореєстратора працівників поліції не є безперервним.
Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відеозапис, долучений до матеріалів справи, не містить даних про вручення ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В силу вимог ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно п. 6, 7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (з наступними змінами) (далі також - Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Таким чином, водій направляється до відповідного закладу охорони здоров'я, що повинен забезпечити поліцейський, у разі, висловлення водієм незгоди з результатами огляду.
Як вбачається з відеозапису, працівники поліції обмежились виключно з'ясуванням у ОСОБА_1 бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер або шляхом звернення до медичного закладу, та при цьому не роз'яснили процедуру та строки проведення огляду.
Згідно довідки КНП ПМР «Пустомитівська лікарня» від 17.03.2025 №377, ОСОБА_1 26.02.2025 о 16.50 год. здав кров у приймальному відділення для можливого подальшого обстеження, яка зберігається в КНП «Пустомитівська лікарня».
Оскільки ОСОБА_1 ставиться в провину відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, потреба у призначенні експертизи щодо перебування його в стані алкогольного сп'яніння 26.02.2025 о 15 год. 18 хв. відсутня, оскільки такий склад правопорушення як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції охоплюється іншою диспозицією, закріпленою ч.1 ст. 130 КУпАП та в провину ОСОБА_1 не ставиться.
Зібрані та долучені до матеріалів справи докази та встановлені в судовому засіданні факти, свідчать про не доведення вини водія ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.5 ПДР, а саме, обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а відтак, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, суд не вправі самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд вважає, що у діях ОСОБА_1 , що притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 6, 33-35, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.А.Кукса