28 травня 2025 року
м. Київ
справа №480/4644/24
адміністративне провадження № К/990/12234/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Желєзного І.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування рішень,-
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) у якій, з урахування заяви про зміну предмету позову, просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 2573 від 18 грудня 2023 року в частині, що стосується ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови у виплаті позивачці грошового забезпечення ОСОБА_2 , у тому числі додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, починаючи з 24 жовтня 2023 року, оформлене листом № 2/7-853 від 31 травня 2024 року;
- стягнути з відповідача на користь позивачки 50 000 грн моральної шкоди.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування рішень відмовлено.
24 березня 2025 року до Верховного Суд надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року, ухвалити нове рішення, яким позовну задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі № 480/4644/24 залишено без руху. Установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та з наданням обґрунтувань, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.
19 квітня 2025 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10 квітня 2025 року надано уточнену касаційну скаргу.
Перевіривши матеріали уточненої касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За частиною першою статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, приписами пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що Верховному Суді необхідно сформувати правові висновки щодо: Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджено наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608; Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884; Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260; частини шостої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що норма права, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій у межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку автора касаційної скарги, неправильно.
Верховний Суд зауважує, що посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та стверджуючи про відсутність правового висновку Верховного Суду скаржник не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку у взаємозв'язку з посиланням на обставини справи.
Суд наголошує, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 не застосовувалась судами попередніх інстанцій. В той же час, касаційна скарга не містить обґрунтувань щодо необхідності застосування вказаної норми права до спірних правовідносин або ж помилкового незастосування цієї норми права.
Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Серед іншого, у касаційній скарзі, скаржник посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес.
Проте, Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положеннями пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення усунення недоліків касаційної скарги, касаційна скарга підлягає поверненню.
Суд роз'яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування рішень - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, установленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А.Г. Загороднюк
І.В. Желєзний В.М. Соколов