Справа № 450/2073/25 Провадження № 2/450/1639/25
про залишення позовної заяви без руху
23 травня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н.Б. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,-
до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.
Пунктом 3 частини 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Частина 4 ст. 177 ЦПК України зобов'язує позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Однак позивачем в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено ціну позову, та як наслідок не сплачено суму судового збору у відповідності до ціни позову.
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 134 ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.
Згідно з пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211, 20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140, 00 грн.).
Суддя зазначає, що визначення ціни позову є прерогативою та обов'язком саме позивача у справі. Суд же повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.
Оскільки позовна заява не містить інформації про вартість спірного майна (орієнтовну ціну позову), суддя позбавлена можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору за розгляд позовної вимоги про визнання права власності на спірне майно.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
За таких обставин позивачу необхідно зазначити ціну позову, яку визначити на підставі звіту про оцінку майна, який відповідатиме вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», та сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З врахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху та зобов'язати позивача усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом : зазначення ціни позову у відповідності до дійсної вартості спірного майна та сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову та представити суду оригіналу квитанції про доплату такого (у разі необхідності) та надання доказів на підтвердження чого була визначена ціна позову.
У випадку не усунення недоліків заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,- залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,- вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяН. Б. Добош