28 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/7419/24 пров. № А/857/33083/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
суддя у І інстанції Могила А.Б.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення 21 листопада 2024 року,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ) про відмову в допризначенні пенсії, а саме призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій №14108/03-16 від 22.08.2024;
- зобов'язати відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок-допризначення пенсії та виплатити позивачці грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі № 300/7419/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов було задоволено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що на момент звернення позивачки до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розміру XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у неї був наявний пенсійний вік, необхідний страховий стаж більше 30 років. Позивачка вийшла на пенсію за віком саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-“ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Неотримання нею до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії не заперечується відповідачем.
Таким чином суд дійшов висновку, що позивачка має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку відповідач протиправно, при призначенні пенсії за віком не виплатив.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ, яке у своїй скарзі просило таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що з урахуванням приписів чинного законодавства рішення №14108/03-16 від 22.08.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнято правомірно.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.05.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На час призначення пенсії страховий стаж позивачки становив 41 рік 2 місяці 23 дні.
Згідно з довідкою Управління освіти Виконавчого комітету Світловодської міської ради №07-138 від 23.05.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 з 10.08.1983 по 15.09.1993 працювала повний робочий день у комунальній установі - Світловодський дитячий садок на посаді вихователя дітей дошкільного віку.
Відповідно до архівної довідки Виконавчого комітету Світловодської міської ради №АС-350/24 від 12.05.2024 у документах архівного фонду ВАТ “Олімп» в записах про прийом на роботу за 1983 рік, в наказах з кадрових питань за 2002 рік та в особових картках працівників, звільнених у 2002 році, позивачка зазначається вихователем, сестрою-господаркою за період з 10.08.1983 (наказ №737 від 09.07.1983) по 11.09.2002 (наказ №386-ВК від 11.09.2002).
Як видно з довідок Войнівського закладу дошкільної освіти “Веселка» Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №3 від 14.06.2024 та №4 від 09.07.2024, ОСОБА_1 за період з 01.07.2004 по теперішній час (19 років 10 місяців 27 днів) працює в дошкільному навчальному закладі “Веселка» за посадою вихователь дітей дошкільного віку, яка передбачена пунктом “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Вказане підтверджується також копією трудової книжки позивачки.
15.08.2024 ОСОБА_1 звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Кіровоградській області про призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсії станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Органом, який розглядав вказану заяву, за принципом екстериторіальності визначено ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області рішенням від 22.08.2024 №112750007726 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні вказаної грошової допомоги. У цьому рішенні зазначено, що оскільки страховий стаж позивачки на дату досягнення пенсійного віку відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII “Про пенсійне забезпечення» складає 29 років 11 місяців 6 днів, то відсутнє право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсії.
Вважаючи таке рішення пенсійного органу протиправним, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2023 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Пунктом 71 розділ XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 за №1191 (далі - Порядок №1191).
Пунктом 1 Порядку №1191 визначено умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Пунктом 5 Порядку №1191 встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Отже, для отримання права на виплату грошової допомоги при призначенні пенсії за віком в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення особа має відповідати таким критеріям:
1) на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа має працювати в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
2) наявність для жінок страхового стажу не менше 30 років на таких посадах;
3) будь-який з видів пенсії раніше ним не призначався.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону №1058-IV, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Аналізуючи наведені норми права, апеляційний суд зазначає, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №234/13835/17, в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
За обставин цієї справи ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті грошової допомоги у зв'язку з тим, що страховий стаж позивачки на дату досягнення пенсійного віку відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII “Про пенсійне забезпечення» складає 29 років 11 місяців 6 днів.
Разом з тим апеляційним судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивачка з 10.08.1983 по 14.09.1993 працювала повний робочий день у комунальній установі Світловодський дитячий садок на посаді вихователя дітей дошкільного віку (з 15.09.1993 переведена в медико-санітарну частину сестрою-господаркою), що становить 10 років 1 місяць 5 днів. Вказане підтверджується і довідкою виконавчого комітету Світловодської міської ради № 07-138 від 23.05.2024.
Окрім того, відповідно до довідок Войнівського закладу дошкільної освіти “Веселка» Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №3 від 14.06.2024 та №4 від 09.07.2024, ОСОБА_1 за період з 01.07.2004 та на дату видачі довідки працює в дошкільному навчальному закладі “Веселка» за посадою вихователь дітей дошкільного віку та її стаж становить 19 років 10 місяців 27 днів.
Таким чином апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що позивачка має право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачка станом на дату призначення пенсії за віком відповідала необхідним критеріям, а отже має право на нарахування та виплату грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 300/7419/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк