1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 22 травня 2025 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 березня 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_7
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 на повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_8 від 19.12.2024 року про підозру ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні № 12022100060000420 від 11.04.2022 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу захисника на повідомлення про підозру.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_9 не належним чином, оскільки на час його складання, органу досудового розслідування достовірно було відомо, що він покинув територію України в липні 2024 року та не повертався.
При цьому, 19 грудня 2024 року підозру вручено дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_10 під час обшуку в її будинку, хоча нею повідомлялося про те, що більше ніж пів року ОСОБА_9 не проживає з нею, а знаходиться за кордоном де постійно проживає та працює.
Посилається на те, що ОСОБА_9 покинув територію України у законний спосіб, оскільки має мультивізу та є водієм міжнародних перевезень.
Крім того, підозра необґрунтована, оскільки належні та допустимі докази причетності ОСОБА_9 , до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відсутні.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив щодо її задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені захисником доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України, зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як убачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100060000420, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.
19 грудня 2024 року у даному кримінальному провадженні слідчим складено письмове повідомлено про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України та того ж дня його вручено дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_11
31 січня 2025 року органом досудового розслідування отримано відповідь на доручення оперативному підрозділу, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_9 12 липня 2024 року о 12 год. 09 хв. залишив територію України через пункт пропуску «Чоп (Тиса)» і до теперішнього часу на територію України не повертався.
У зв'язку із тим, що встановити місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_9 не надалося можливим, а в подальшому отримано інформацію про його відсутність на території України, 11 лютого 2025 року його оголошено в розшук.
11 лютого 2025 року матеріали досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_9 виділено з кримінального провадження №12022100060000420 від 25.10.2024 в окреме провадження за № 12025000000000513.
11 лютого 2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000513 від 11.02.2025 (виділене з кримінального провадження №12022100060000420 від 25.10.2024) за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 28, ч. 1 ст. 396, ч. З ст. 209, ч.3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, зупинене у зв'язку з оголошенням його у розшук.
26 лютого 2025 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва обрано підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
07 березня 2025 року захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із скаргою про скасування повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 березня 2025 року у задоволенні скарги захисника відмовлено.
Вказане рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Як встановила колегія суддів, повідомлення про підозру ОСОБА_9 за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить усі необхідні відомості.
При вирішенні питання про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється особа, в тому числі зазначення часу і місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру, але не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Доводи сторони захисту про те, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_9 не належним чином є необґрунтованими, оскільки слідчим суддею вказані доводи спростовано та зазначено, що 19 грудня 2024 року підозру вручено у передбачений КПК України спосіб, а саме вручено дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_10 .
Крім того, у письмових запереченнях прокурора зазначено, що ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та його оголошено у розшук.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зважаючи на неможливість з об'єктивних причин вручити ОСОБА_9 повідомлення про підозру у сторони обвинувачення виникла необхідність вжиття заходів для вручення його у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.
Окрім того, відповідно до положень ч.1,2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Відповідно до положень ч.1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик (повідомлення про підозру, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри) або ознайомлення з її змістом.
Відтак, під «вжиттям заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень» слід вважати вчинення стороною обвинувачення таких документально підтверджених дій, за наслідками яких особа об'єктивно мала можливість дізнатися про початок її кримінального переслідування.
Колегія судів вважає, що стороною обвинувачення вжито усіх необхідних заходів, направлених на вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України.
Оцінюючи обставини провадження у сукупності та враховуючи докази у вчиненні кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає обґрунтованою ОСОБА_9 підозру.
Посилання захисника на неналежність та недопустимість доказів причетності ОСОБА_9 , до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не є предметом розгляду під час апеляційного провадження на стадії досудового розслідування, при цьому вказане питання підлягає вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_12 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - без задоволення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 березня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,- без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний номер № 757/11065/25-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_16
Провадження № 11сс/824/3071/2025 Доповідач: ОСОБА_17
Категорія ст. 278 КПК