Справа №761/1333/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6568/2025
15 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Желепи О.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Аббасової Н.В.,-
встановив:
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 48 796 грн 13 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судовим наказом Подільського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 25 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_1 зазначає, що ним понесені додаткові витрати на освіту та на лікування дитини у загальному розмірі 97 592 грн 26 коп.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 рокуу задоволенні названого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення вимог апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності належними та допустимими доказами понесення позивачем додаткових витрат на дитину у зв'язку із необхідністю в розвитку сина наявних у нього здібностей, талантів, або у зв'язку його хронічною хворобою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16 лютого 2018 року Подільським районним судом м. Києва було винесено судовий наказ та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 25 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що ним понесені додаткові витрати на дитину у загальному розмірі 97 592 грн 26 коп., що складається із: оплати форми, тренувань, участі у зборах та чемпіонатах у розмірі 27 329 грн 66 коп.; оздоровлення сина на морі та у горах після видалення аденоїдів у розмірі 46 307 грн 44 коп.; лікування, в тому числі проведення обов'язкового щеплення за віком у розмірі 9 110 грн 00 коп.; облаштування можливості дитині навчатися онлайн під час пандемії Ковіду у розмірі 6 963 грн 00 коп.; купівля взуття для професійних занять футболом у розмірі 6 283 грн 16 коп.; купівля самокату у розмірі 1 599 грн 00 коп.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо.
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 СК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, зазначені позивачем витрати: оплата оплати форми, тренувань, участі у зборах та чемпіонатах, оздоровлення сина на морі та у горах після видалення аденоїдів у розмірі, лікування, в тому числі проведення обов'язкового щеплення за віком, облаштування можливості дитині навчатися онлайн під час пандемії Ковіду, купівля взуття для професійних занять футболом та купівля самокату, не відносяться до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, у розумінні ст. 185 СК України.
Вказані витрати не викликані особливими обставинами, вони не зумовлені особливою схильністю дитини до навчання та не пов'язані з розвитком певних здібностей дитини. Зазначені витрати покриваються коштами, які отримує одержувач аліментів.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недоведеності належними та допустимими доказами понесення позивачем додаткових витрат на дитину у зв'язку із необхідністю в розвитку сина наявних у нього здібностей, талантів, або у зв'язку його хронічною хворобою.
Доводи апеляційної скарги про те, що син має схильність до гри у футбол, колегія суддів відхиляє, оскільки вказане не свідчить про те, що у дитини є певні досягнення та здібності в цих напрямках.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 24 жовтня 2024 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст складено 27 травня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: О.В. Желепа
С.Г. Музичко