Справа № 357/1563/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4402/2025
07 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Желепи О.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, орган опіки та піклування Солом'янської районної у місті Києві держаної адміністрації, про визначення способу участі батька у вихованні дитини,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Бондаренко О.В.,-
встановив:
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Після зміни позовних вимог позивач просив: зобов'язати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , 2016 року народження, не здійснювати психологічного тиску на дитину, сприяти налагодженню добрих стосунків з батьком, виховувати дитину у повазі до її батька; встановити такий порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та особистому спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , 2016 року народження: систематичні побачення у такі дні: кожної третьої неділі місяця з 12 год до 19 год 30 хв, кожної другої та четвертої п'ятниці місяця з 16 год до 19 год з можливістю забирати доньку з навчального закладу/гуртка або з місця фактичного постійного проживання дитини та віддавати її ОСОБА_2 за місцем реєстрації - АДРЕСА_1 та/або постійного фактичного проживання дитини; в останню суботу місяця з 17 год 00 хв ОСОБА_1 може забирати доньку до себе (за місцем свого проживання - АДРЕСА_2 ) з можливістю ночівлі доньки у місці проживання батька та зобов'язується повертати доньку матері - ОСОБА_2 (за місцем реєстрації дитини - АДРЕСА_1 та/або за місцем фактичного постійного проживання дитини) наступного дня, в неділю не пізніше 18 год 00 хв; встановити такий порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та особистому спілкуванні з донькою - ОСОБА_4 , крім вказаних вище щотижневих побачень: побачення з дитиною у день її народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року безперешкодно з 14 год 00 хв до 17 год 00 хв., проведення цього часу батьком з донькою без участі матері дитини - ОСОБА_2 ; кожний парний рік батько має право проводити святкування новорічних та різдвяних святу період з 31 грудня до наступного дня 1 січня разом з донькою з можливістю ночівлі доньки у батька у період з 10 год 00 хв 31 грудня по 10 год 00 хв 01 січня. Аналогічний порядок поширюється на святкування Різдва (7 січня) та Великодня. Щорічне (до 2034 року включно) проведення з ОСОБА_1 дня його народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 12 год 00 хв до 19 год 00 хв; дня народження його племінниці - ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , 2014 року народження - з 12 год 00 хв до 18 год 00 хв; днів народжень бабусі - ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 з 12 год 00 хв - 18 год 00 хв, дідуся - ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_5 з 12 год 00 хв - 18 год 00 хв; 30 календарних днів цілодобово кожного року (до 2032 року включно) для спільного відпочинку та оздоровлення дитини в межах України, для спільного відпочинку та оздоровлення дитини за межами України, а також з відвідуванням дитиною місця проживання батька у с. Пилипча чи іншого зареєстрованого місця проживання в період з 1 лютого по 15 лютого та з 15 липня по 30 липня.
Позивач зазначав, що сторони мають спільну доньку ОСОБА_4 , 2016 року народження, яка проживає разом з відповідачем.
ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу щодо спілкування зі спільною донькою, що суперечить інтересам та правам малолітньої дитини.
Позивач обмежений у часі під час спілкування з дитиною, відповідач постійно контролює ОСОБА_4 , 2016 року народження.
ОСОБА_1 вважає, що для повноцінного розвитку спільної доньки важливим є спілкування з обома батьками та створення емоційно-позитивної атмосфери навколо дитини.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2024 рокупозов задоволено частково.
Визначеноспособи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення наступного порядку: 1) кожної середи місяця з 17 год 00 хв до 20 год 00 хв; кожної cуботи місяця з 14 год 00 хвдо 20 год 00 хв; перші десять (10) зустрічей провести в присутності матері та за участю психолога Солом'янської районної у місті Києві центру соціальних служб для налагодження дитячо-батьківських стосунків, у подальшому до досягнення дитиною 10 років без присутності психолога, у присутності матері, за місцем проживання дитини з правом відвідування місця навчання дитини, культурних, розважальних закладів, парків, дитячих майданчиків; 2) побачення з дитиною у день її народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року з 15 год 00 хв до 18 год 00 хв за місцем проживання дитини, з урахуванням режиму дня та за згодою дитини;3) кожний парний рік проведення з дитиною часу для святкування новорічних та різдвяних свят, Великодня протягом двох діб, за місцем проживання батька без присутності матері, за згодою дитини, після досягнення дитиною 10 років і до досягнення нею 14 років; 4 )спільний відпочинок з дитиною - один місяць влітку з метою її оздоровлення, один тиждень під час зимових канікул, без присутності матері, за згодою дитини та попереднім повідомленням її матері, після досягнення дитиною 10 років і до досягнення нею 14 років.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнутоз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 420 грн 40 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду змінити.
Визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення наступного порядку: 1) проводити зустрічі батька з дитиною кожної суботи місяця з 14 год 00 хв. до 20 год 00 хв у присутності матері та за участю психолога центру соціальних служб до досягнення дитиною 10 років, за місцем проживання дитини, з урахуванням режиму дня та за згодою дитини; після досягнення дитиною 10 років та до 14 років проводити зустрічі батька з дитиною кожної суботи місяця з 14 год 00 хв до 20 год 00 хв за місцем проживання дитини, з урахуванням режиму дня та за згодою дитини; у разі непередбачуваних обставин (хвороба, погодні умови, повітряні тривоги - попереджати про неможливість проведення зустрічі за три години та погоджувати альтернативний день та час; 2) проводити зустрічі у день народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року з 15 год 00 хв до 18 год 00 хв. за місцем проживання дитини, з урахуванням режиму дня, за згодою дитини та заздалегідь погоджувати (за тиждень, але не пізніше ніж за три дні); кожний парний рік проведення з дитиною часу для святкування новорічних та різдвяних свят, Великодня протягом двох діб, за місцем проживання батька без присутності матері після досягнення дитиною 14 років, з урахуванням режиму дня та за згодою дитини; спільний відпочинок з дитиною - один місяць влітку з метою її оздоровлення, один тиждень під час зимових канікул, без присутності матері після досягнення дитиною 14 років, з урахуванням режиму дня та за згодою дитини.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
На адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду призначеного на 26 березня 2025 року у зв'язку з перебуванням адвоката за межами міста Києва.Доказів зазначених обставин представником апелянта до клопотання не долучено.
Від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку із хворобою позивача. Доказів зазначених обставин представником ОСОБА_1 до клопотання не долучено.
Розгляд апеляційної скарги відкладено на 07 травня 2025 року.
На адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду призначеного на 07 травня 2025 року у зв'язку із участю адвоката у невідкладних слідчих діях в рамках кримінального провадження. Доказів зазначених обставин представником апелянта до клопотання не долучено.
Від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку із зайнятістю адвоката в іншому судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене та неодноразові клопотання про відкладення призначених судових засідань, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що встановлений судом графік побачень відповідатиме інтересам малолітньої доньки, з урахуванням обставин справи та забезпечує справедливу рівновагу між інтересами спільної дитини та батьків.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що сторони мають спільну доньку ОСОБА_4 , 2016 року народження, яка проживає разом з відповідачем.
ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу щодо спілкування зі спільною донькою, що суперечить інтересам та правам малолітньої дитини.
Позивач обмежений у часі під час спілкування з дитиною, відповідач постійно контролює ОСОБА_4 , 2016 року народження.
Згідно висновку Органу опіки та піклування Солом'янської районної у місті Києві держаної адміністрації № 108-13616 від 03 листопада 2023 року, батькам рекомендовано: скористатись сімейною медитацією з метою налагодження конструктивної комунікації між собою та вирішення питання способу участі батька у вихованні дитини; при вирішенні питання способу участі батька у вихованні дитини, враховувати потреби та інтереси дитини, зокрема дистанційне ставлення ОСОБА_4 до батька та її бажання зустрічі проводити тільки у присутності мами. Зустрічі мають відбуватись у спокійній і безпечній атмосфері та за згоди дитини.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2020 року призначено у справі судову психологічну експертизу.
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
1) Яким чином сімейна ситуація, індивідуально - психологічні особливості батька дитини - ОСОБА_1 , особливості його виховної поведінки впливають на емоційний стан, психологічний розвиток та відчуття благополуччя малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
2) Чи викликає присутність батька - ОСОБА_1 у малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негативні емоції ( стурбованості, злості, агресії, страху? Якщо так, які причини такого емоційного стану дитини?
3) Враховуючи прихильність до батьків та вік дитини, чи може завдати негативного впливу на психіку малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутність контакту із матір'ю - ОСОБА_2 під час спілкування дитини з батьком - ОСОБА_1 та тимчасового проживання з батьком окремо без матері протягом двох днів та тридцяти календарних днів?
Згідно висновку експерта від 05 квітня 2023 року за № 1933/1934/21-61, існуюча конфліктна ситуація, що склалась між батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має тривалий психотравмуючий характер впливу на дитину, що деструктивним і дезадаптуючим чином впливає на її емоційний стан, психологічний розвиток та відчуття благополуччя дитини.
За результатами психологічного дослідження виявляється, що присутність батька викликає у малолітньої дитини амбівалентні (змішані) емоції, характер яких залежить від конкретної ситуації. За результатами психологічного дослідження враховуючи характер прихильності дитини до кожного з батьків, вік дитини, надати відповідь на питання, чи може завдати негативного впливу на психіку малолітньої дитини відсутність контакту із матір'ю під час спілкування дитини з батьком та тимчасового проживання з батьком окремо без матері протягом двох днів та тридцяти календарних днів, у межах цього дослідження не представляється можливим.
У присутності матері дитина поводиться більш природно, розслаблено, посміхається, ніби то потрапляє у звичну ситуацію, де відчуває себе захищеною. Наявний емоційний контакт між матір'ю та дитиною.
Щодо взаємодії з батьком, то на її початку дитина тримається помітно скуто, напружено. І дитина і батько у присутності один одного поводяться не зовсім природно, розгублено, не знають як їм потрібно себе вести, демонструючи відсутність досвіду взаємодії і спілкування, рідкість контактів між ними. Дитина у присутності батька, особливо на початку, тримається досить напружено, закрито, більш формально, сама по собі, демонструє поведінку обумовлену соціальними і виховними обмеженнями, не залучається до невимушеної спільної взаємодії. Не дає відповідних по силі емоцій реакцій на зустріч. На запитання батька відповідає вибірково, з паузами. Поводить себе більш загальмовано, аніж із мамою. Із часом батько своїми питаннями і розмовами трохи налаштовує дитину до себе. Загалом, дівчинка не приховує, що боїться зустрічатись і залишатись із батьком наодинці, однак не може пояснити чому.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_2 перешкоджає позивачеві спілкуватись з малолітньою дочкою, позбавляючи її уваги та піклування зі сторони батька. ОСОБА_1 вважає, що для повноцінного розвитку спільної доньки важливим є спілкування з обома батьками та створення емоційно-позитивної атмосфери навколо дитини.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами
Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (ч.8 ст.7 СК України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства).
Відповідно до ч. 2ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
Зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батька дитини позивача у справі у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі його як батька у вихованні дитини.
Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 752/9697/19 (провадження 61-13706св20).
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року в справі № 357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19) зробила висновок, що положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитись на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.
Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 686/3568/22 (провадження № 61-14607св23), від 08 травня 2024 року в справі № 638/1269/23 (провадження № 61-15097св23), від 17 січня 2024 року в справі № 711/2287/21 (провадження № 61-8054св23) та інші).
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року в справі № 562/1686/18 (провадження № 61-16928св20) наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності. Сам факт емоційно напружених відносин між колишнім (фактичним) подружжям та особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та її право на спілкування з кожним із батьків.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно висновку Органу опіки та піклування Солом'янської районної у місті Києві держаної адміністрації № 108-13616 від 03 листопада 2023 року, батькам рекомендовано: скористатись сімейною медитацією з метою налагодження конструктивної комунікації між собою та вирішення питання способу участі батька у вихованні дитини; при вирішенні питання способу участі батька у вихованні дитини, враховувати потреби та інтереси дитини, зокрема дистанційне ставлення ОСОБА_4 до батька та її бажання зустрічі проводити тільки у присутності мами. Зустрічі мають відбуватись у спокійній і безпечній атмосфері та за згоди дитини.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Солом'янської державної адміністрації встановлено порядок зустрічей батька з дитиною, а саме: зустрічі 1 та 3 середи місяця з 17 год 00 хв до 20 год 00 хв та кожної суботи з 15 год 30 хв до 20 год 00 хв у присутності матері дитини. Попередньо 10 зустрічей з дитиною провести за участю психолога Солом'янського районного в місті Києві центру соціальних служб для налагодження дитячо-батьківських стосунків. Комісією рекомендовано, щоб зустрічі батька з дитиною відбувались у присутності матері дитини на підставі одноголосного рішення комісії з питань захисту прав дитини.
Колегія суддів вважає, що запропонований графік спілкування із малолітньою дочкою в сукупності з іншими доказами у справі не є достатнім, та таким, що відповідатиме принципу розумності, справедливості та збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному захисту інтересів дітей, підтримки зв'язків між родичами та не буде відповідати розвитку малолітньої дитини, враховуючи вік, стан здоров'я, звички тощо.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що при встановленні графіку спілкування позивача з дитиною, має бути враховано прихильність дитини до матері та відчуття нею захисту з її сторони, втрату певного батьківського зв'язку батька із дитиною та необхідний час для налагоджування дитячо-батьківських стосунків.
Судом першої інстанції обгрунтовано взято до уваги той факт, що на час розгляду справи малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує шкільний навчальний заклад та гуртки за місцем постійного проживання та має певні графіки та терміни навчання.
З метою забезпечення реалізації прав позивача на участь у вихованні, розвитку та спілкування з малолітньою дитиною, врахувавши стан здоров'я дитини та їх психоемоційний стан, взявши до уваги необхідність збереження родинних відносин та емоційного зв'язку між батьком і донькою, а також керуючись якнайкращими інтересами дитини, суд першої інстанції визначив той порядок участі батька у їх вихованні, який достатнім чином відповідає реальним обставинам справи, які склались на момент вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що встановлений судом першої інстанції графік спілкування ОСОБА_1 з малолітньою донькою необхідно змінити з урахуванням інтересів усіх сторін у справі, колегія суддів відхиляє, оскільки встановлений рішенням суду графік побачень має відповідати насамперед інтересам малолітньої дитини, з урахуванням її усталеного розпорядку дня та способу життя.
Колегія суддів зауважує, що в спорах щодо дітей останні є суб'єктом, а не об'єктом правовідносин, і у будь-якому випадку найвищою метою є захист найкращих інтересів дітей, навіть якщо такі не співпадають з інтересами одного чи обох батьків.
З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, ставлення до батька, апелянт не позбавлена у майбутньому звернутись до суду із позовною заявою про зміну встановленого судом способу участі у вихованні малолітньої дитини, що буде відповідати насамперед якнайкращим інтересам доньки.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 10 жовтня 2024 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 27 травня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: О.В. Желепа
С.Г. Музичко