27 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/2038/25
категорія 102020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП "Ліси України") про визнання відповіді протиправною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати відповідь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП "Ліси України") на запит ОСОБА_1 від 23.07.2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит Столичний офіс", яка викладена в листі №5050\16-2024 від 29.07.2024 року протиправною;
- зобов'язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (ДП "Ліси України") надати ОСОБА_1 відповідь на його запит від 23.07.2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит Столичний офіс".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.07.2024 року звернувся спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів" до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП "Ліси України") із запитом від 23.07.2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит Столичний офіс" про надання інформації. Однак, листом від 29.07.2024 року Відповідач відмовив в наданні запитуваної інформації, що свідчить про протиправну відмову в наданні такої інформації.
Ухвалою суду від 30.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП "Ліси України"), Відповідача по даній справі, на позовну заяву проти позову заперечується. Як зазначено у відзиві, вказаний Позивачем у позові запит розглянуто у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Листом від 29.07.2024 року ДП "Ліси України" Позивачу було повідомлено про розгляд його запиту. Така відповідь, на думку представника Відповідача, повністю узгоджується із вимогами Закону України "Про доступ до публічної інформації", так як запитувана інформація свідчить не про суспільний інтерес, а про суто особисту зацікавленість. Запитувана інформація не зумовлена "значним суспільним інтересом" в розумінні позиції Верховного Суду у справі №420/8521/20 та рішень Європейського суду з прав людини.
Крім того, як зазначено у відзиві на позов. Позивач безпідставно стверджує, що Відповідач є підрозділом ГУНП в Житомирські області.
У додаткових поясненнях у справі Позивач зазначає, що у відзиві на позов Відповідач визнає, що є розпорядником запитуваної інформації, що додатково, на думку Позивача, свідчить про протиправність відмови в її наданні на запит Позивача.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як зазначено в позовній заяві, 23 липня 2024 року спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів" відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП "Ліси України") із запитом від 23.07.2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит Столичний офіс" про надання інформації.
У зазначену запиті Позивач просив надати інформацію, а саме:
1) інформацію про набуття ДП "Ліси України" права власності чи користування нерухомим майном (адмінприміщенням) в м.Житомир, по вул.Хлібна,41 (надати копію відповідного розпорядчого документа та акта приймання передачі);
2) інформацію про набуття ДП "Ліси України" права власності чи користування земельною ділянкою під адмінприміщенням в м.Житомир, по вул. Хлібна,41 (вказати кадастровий номер земельної ділянки, надати копію відповідного розпорядчого документа та акта приймання передачі)
3) інформацію про погодження Фондом державного майна України права набуття ДП "Ліси України" права власності чи користування нерухомим майном (адмінприміщенням) та земельною ділянкою під адмінприміщенням в м.Житомир, по вул. Хлібна,41.
Позивач у запиті стверджував, що аналогічний запит зроблено до Столичного лісового офісу, який повідомив, що саме ДП "Ліси України" являється володільцем запитуваної інформації, однак всупереч Закону належному володільцеві не надіслав.
Вказані спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюються правовими нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (надалі - Закон № 2939-VI), що були чинні на день виникнення спору.
Безспірно, за змістом статті 5 зазначеного Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Приписами частин першої, другої статті 19 Закону № 2939-VI закріплено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Суд погоджується із доводами Позивача, що у відповідності до вимог ч.1 ст.20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Суд враховує, що в розумінні вимог ст.13 Закону № 2939-VI Відповідач, як Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», відносяться до розпорядників інформації для цілей цього Закону.
Одночасно суд враховує, що за визначенням, закріпленим у статті 1 цього ж Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Таким чином, Відповідач може бути розпорядниками лише тієї інформації, яка була отримана або створена ним в процесі виконання своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у їх володінні.
Суд враховує, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Безспірно, в силу вимог ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Як зазначено у відзиві Відповідача на позов, Відповідач листом від 29.07.2024 року надав відповідь Позивачу на його звернення від 23.07.2024 року.
Відповідач стверджує, що відповідно до вимог Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувана інформація не відповідала вимогам запиту на публічну інформацію. Питання у запиті Позивача, на думку Відповідача, охоплювали питання, що мали суто особисту зацікавленість, а не були суспільно необхідними, про що правомірно було роз'яснено Позивачу в листі від 29.07.2024 року.
Разом з тим, такі дії Відповідача не узгоджуються із вимогами Закону № 2939-VI з огляду на таке.
Суд вважає безпідставними доводи Відповідача, наведені у відзиві, що законодавець гарантує доступ лише до інформації, яка становить суспільний інтерес.
Відповідач не врахував, що приписи Закону № 2939-VI визначають порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
В розумінні вимог статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Як вже зазначалося судом, за змістом статті 5 зазначеного Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Тобто, доступ до публічної інформації не обмежується лише її суспільним інтересом. Кожному гарантується право на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Суд вважає безпідставними доводи Відповідача, наведені у відзиві, щодо невідповідності запиту Позивача вимогам щодо запиту на доступ до публічної інформації.
Відповідач не врахував, що в розумінні вимог частини 1 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Приписами частини 2 цієї ж статті 19 Закону № 2939-VI прямо зазначено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Одночасно суд враховує, що в приписи статті 22 Закону № 2939-VI містять вичерпні підстави щодо права розпорядника інформації відмовити в задоволенні запиту, а саме:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Одночасно суд зазначає, що приписами частини 2 статті 22 Закону № 2939-VI прямо передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Зазначене свідчить, що дії Відповідача та вказана відповідь від 29.07.2024 року на запит Позивача в силу вимог ч.2 ст.22 Закону № 2939-VI вважається неправомірною відмовою в наданні запитуваної інформації.
Зазначене дає підстави зробити судом висновок по наявність порушеного права Позивача на доступ до публічної інформації.
Вказане порушене право Позивача підлягає судовому захисту виключно шляхом визнання протиправною відмову Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП "Ліси України") в наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 23.07.2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит Столичний офіс" та зобов'язання Відповідача розглянути такий запит у повній відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Одночасно суд погоджується із доводами представника Відповідача, наведеними у відзиві на позов, щодо безпідставності твердження Позивача, що ДП "Ліси України" є підрозділом ГУНП в Житомирські області.
Одночасно суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача, наведені у відзиві на позов, про необхідність врахування висновку Верховного Суду у справі №420/8512/20 щодо трактування поняття "значний суспільний інтерес".
В ухвалі Верховного Суду від 05.04.2021 року у справі №420/8512/20 висновок про трактування поняття "значний суспільний інтерес" в розумінні положень статті 328 КАС України щодо визначення адміністративної справи, яка становить значний суспільний інтерес, а не відносно положень Закону № 2939-VI.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат в даній адміністративній справі відсутні.
Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП "Ліси України") (вул. Шота Руставелі,9А, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ: 44768034) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП "Ліси України") в наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 23.07.2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит Столичний офіс".
Зобов'язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (ДП "Ліси України") розглянути запит ОСОБА_1 від 23.07.2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит Столичний офіс" у повній відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
27.05.25