Справа № 159/2935/25
Провадження № 3/159/1469/25
28 травня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справу, що надійшла від Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона ухиляється від своїх опікунських обов'язків по відношенню до малолітнього підопічного - брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не займається його вихованням, не контролює проведення ним дозвілля в результаті чого останній 27.04.2025 після 16.00 год, перебуваючи на території гімназії АДРЕСА_2 , вчинив бійку та виражався нецензурною лайкою в сторону неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті чого ОСОБА_1 порушила ст. 150 Сімейного Кодексу України, ст. 8, 12, Закону України «Про охорону дитинства», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явилась. Суд направляв їй повістку про виклику у судове засідання поштовими відправленнями, 0610252951922 на 28.05.2025. Через канцелярію суду ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності
Європейський Суд з прав людини у п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
На підставі викладеного суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
У ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення не доведена.
У матеріалах справи містяться заява ОСОБА_4 від 27.04.2025, пояснення ОСОБА_2 від 02.05.2025, пояснення ОСОБА_5 від 02.05.2025, пояснення ОСОБА_6 від 02.05.2025, пояснення ОСОБА_3 від 01.05.2025, пояснення ОСОБА_4 від 27.04.2025, характеристика ОСОБА_2 .
Зазначені вище документи, не містять доказів того, що ОСОБА_1 не створила належних умов для життя, навчання, виховання ОСОБА_2 . Також у матеріалах справи не має доказів відсутності контролю за дозвіллям ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 .
Те, що неповнолітній ОСОБА_2 вчинив бійку та виражався нецензурною лайкою в сторону неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , не свідчить про ухилення його опікуна від виконання нею своїх опікунських обов'язків.
Сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП, не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків - це свідоме, умисне, систематичне невиконання матір'ю або батьком своїх зобов'язань щодо догляду, виховання, утримання, навчання та захисту прав та інтересів дитини.
Так, зокрема, таке ухилення може проявлятись в:
- уникнення участі у вихованні дитини - байдужість до її потреб, розвитку, емоційного стану;
- відмова утримувати дитину - зокрема несплата аліментів, забезпечувати фізіологічні та психологічні потреб дитини;
- ігнорування обов'язку забезпечити належні умови життя - харчування, житло, медична допомога, освіта;
- жорстоке поводження або зловживання правами батьків - що може становити небезпеку для життя, здоров'я чи психіки дитини.
На переконання суду, те що дитина вчинила протиправну діяння, не може свідчити про ухилення батьками від виконання своїх обов'язків. Однак, якщо дитина вчиняє такі діяння систематично і батьки не вживають заходів для виправлення її поведінки, може свідчити про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків з належного виховання.
Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного вище, суддя не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП у зв'язку недоведеністю її вини.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 253, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.
СуддяР. Я. Смалюх