28 травня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 680/694/24
Провадження № 22-ц/820/1085/25
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
розглянув без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 березня 2025 року, суддя Олійник А.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну дочку,
встановив:
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісяця, на період навчання до досягнення 23 років.
В обґрунтування позову вказала, що їх спільна з відповідачем дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла повноліття.
З 01 вересня 2023 року ОСОБА_5 навчається у Хмельницькому університеті управління та права ім. Леоніда ОСОБА_6 на денній формі навчання за рахунок коштів обласного бюджету. Термін навчання закінчується 30 червня 2027 року.
У зв'язку з навчанням дочка не має змоги працевлаштуватися, а кошти потрібні на оплату проїзду з сел. Нова Ушиця до м. Хмельницького, проживання в гуртожитку, придбання приладдя для навчання, харчування.
Крім того, ОСОБА_5 потребує та отримує медичну допомогу у формі консультацій, лікування, медичного спостереження.
Її заробітної плати не вистачає на забезпечення нагальних потреб дочки, тоді як батько ОСОБА_5 є фізично здоровим, має постійний стабільний дохід, тому має змогу сплачувати аліменти.
В листопаді 2024 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат у розмірі 900 грн. на своє утримання.
В обґрунтування позову вказала, що рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 15 липня 2016 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 стягнуто додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 300 грн. щомісячно.
В той же час витрати на придбання ліків, які вона приймає щодня, зросли та становлять 1800 грн. на місяць.
Її батько, ОСОБА_1 , зобов'язаний нести частину додаткових витрат на утримання повнолітньої непрацездатної дочки, однак ухиляється від виконання цього обов'язку.
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 березня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліменти на період навчання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 жовтня 2024 року до закінчення нею навчання, але не більш як до досягнення дочкою 23 років. В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
У мотивувальній частині свого рішення суд послався на докази та обставини, які вказують на можливість відповідача сплачувати аліменти на користь дочки у заявленому розмірі. Зокрема, судом враховано дані щодо матеріального стану ОСОБА_1 , його стану здоров'я, відсутності інших утриманців, боргових зобов'язань, стану здоров'я як матері та дочки, підтверджені доказами витрати на навчання ОСОБА_3 .
Хоча відповідач є працездатною особою і має можливість отримувати доходи від своєї трудової діяльності, однак із відповідною заявою до центру зайнятості щодо пошуку роботи не звертався.
При цьому, суд відхилив посилання ОСОБА_1 на перебування на його утриманні непрацездатної матері, оскільки доказів надання такого утримання суду не надано, а наявність у матері відповідача хвороб не підтверджує обставин щодо здійснення відповідачем витрат на її лікування та утримання.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд зауважив, що стан її здоров'я було враховано судом при визначенні розміру аліментів на її утримання у зв'язку із продовженням навчання.
Особа із встановленою ІІІ групою інвалідності здатна до самообслуговування, оскільки її працездатність помірно обмежена, вона має змогу навчатися, працювати, вести звичайне життя нормальної якості, якщо компенсувати наявні порушення за допомогою спеціальних засобів та препаратів.
ОСОБА_1 не зобов'язаний сплачувати частину додаткових витрат на утримання ОСОБА_3 у зв'язку із хворобою, оскільки вимоги закону щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину, які викликані особливими обставинами, в тому числі хворобою, поширюються виключно на неповнолітніх дітей.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_4 навчається за рахунок коштів обласного бюджету та отримує стипендію, в той час як він з лютого 2023 року не працевлаштований, не має стабільного доходу, живе за рахунок ведення домашнього господарства, часто хворіє, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. У нього не має у власності нерухомого майна, крім однокімнатної квартири, частку в якій він викупив в ОСОБА_2 в процесі поділу майна подружжя.
Вказав, що у нього на утриманні перебуває хвора мати, якій необхідно надавати допомогу, оскільки остання має проблеми зі здоров'ям.
На його переконання, ОСОБА_4 самостійно може заплатити за проїзд та проживання у гуртожитку.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказала, що посилання ОСОБА_1 на хворобу та лікування не може бути обставиною, яка унеможливлює стягнення аліментів, оскільки відповідач не є особою з інвалідністю, є працездатним. У власності відповідача перебуває автомобіль марки «Hyundai Tucson IX35», 2013 року випуску, 2 мотоцикла, квартира та земельна ділянка площею 1,1 га, яка передана в оренду ТОВ «Енселко».
У серпні 2024 року на підставі рішення суду ОСОБА_1 на її користь сплачено додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 17121 грн.
Рішення суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 в апеляційному порядку не оскаржувалося.
Розгляд справи проведений в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши справу, враховуючи зміст позовних вимог та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6, 9).
ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.5).
ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.60, 89).
ОСОБА_3 є студенткою відділення денної форми навчання юридичного факультету Хмельницького університету управління та права імені ОСОБА_9 , (далі - ХУУП імені Л. Юзькова), за спеціальністю «Право 081». Навчається за рахунок коштів обласного бюджету із нарахуванням стипендії, загальний термін навчання з 01 вересня 2023 року до 30 червня 2027 року (а.с.13).
За інформацією Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова ОСОБА_3 отримує соціальну стипендію в місячному розмірі 1180 грн. (а.с.203), проживає в студентському гуртожитку ХУУП імені Л. Юзькова за адресою: АДРЕСА_1 , з 01 вересня 2023 року по теперішній час (а.с.14).
Згідно з фіскальним чеком від 07 серпня 2024 року ОСОБА_2 сплачено 9600 грн. плати за гуртожиток на користь Хмельницького університету управління та права (а.с.188).
Відповідно до проїзних квитків ОСОБА_3 регулярно користується автобусом для проїзду за напрямком с-ще Нова Ушиця - м. Хмельницький, м. Хмельницький - с-ще Нова Ушиця (а.с.15).
Як вбачається зі змісту виписок з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня», КНП «Новоушицька багатопрофільна лікарня», ОСОБА_3 перебувала на лікуванні з 20 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року, з 18 квітня 2024 року до 23 квітня 2024 року, з 03 травня 2024 року по 07 травня 2024 року, з 31 березня 2024 року по 07 квітня 2024 року, з клінічним діагнозом «симптоматична скронева епілепсія. Стан після видалення внутрішньомозкової пухлини правої скроневої частки. Церебрастенія. Мікроаденома гіпофіза. Складний міопічний астигматизм OU». Призначено постійну терапію ПЕП, левіцитам 750 мг 2 р/д тривало (а.с.11, 94-97).
Згідно з випискою з карти стаціонарного лікування №47, акту наданих послуг від 31 січня 2025 року та наданих позивачем фіскальних чеків, ОСОБА_3 проведене оперативне втручання (двобічна тонзилектомія, кобляційна аденотомія), витрати у зв'язку із проведеною операцією склали 29250 грн. та 5000 грн. (а.с.219, 208-210).
Відповідно до відомостей Пенсійного фонду України про застраховану особу ОСОБА_1 отримав суми заробітку для нарахування пенсії, а саме: у 2020 році - 85149,32 грн., 2021 році - 118579,82 грн., 2022 році - 118404,94 грн., 2023 році - 14813,16 грн. (а.с.31-36).
Як вбачається з даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, з 1 кварталу 2024 року по 04 квартал 2024 року ОСОБА_1 отримав дохід від ТОВ «Енселко Агро» у розмірі 9317,01 грн. у вересні 2024 року (а.с.105).
Згідно з консультаційними висновками спеціаліста, виписками з медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 періодично звертався до КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради з метою отримання консультацій щодо стану здоров'я. Зокрема, у липні 2021 року, липні 2022 року, липні 2023 року, вересні 2024 року. Крім того, перебував на стаціонарному лікування у КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради у період з 30 листопада 2022 року до 06 грудня 2022 року, з 08 березня 2023 року до 17 березня 2023 року, з 17 січня 2024 року до 22 січня 2024 року (а.с.37-43).
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,1 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миньковецької сільської ради та перебуває в оренді ТОВ «Енселко Агро, оціночною вартістю 37448,38 грн. (а.с.44,61).
ОСОБА_1 також є одноособовим власником кв. АДРЕСА_2 , , право власності на яку набуто на підставі мирової угоди, укладеної 30 січня 2018 року у цивільній справі №680/584/16-ц за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. За умовами угоди ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 199500 грн., що еквівалентно 7000 дол. США по курсу НБУ станом на 29 січня 2018 року, про що також свідчить розписка про сплату 7000 дол. США (а.с.45-47, 48).
Даними довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 05 листопада 2024 року підтверджується, що оціночна вартість вказаної вище квартири становить 131323,33 грн. (арк.спр.61).
За повідомленням ТСЦ МВС №6842 ОСОБА_1 з 17 вересня 2021 року є власником автомобіля Hyundai Tucson ІХ 35, д.р.н. НОМЕР_2 , з 07 лютого 2020 року власником мотоцикла - А Honda CBF 600SA, мотоцикла Geon НОМЕР_3 (а.с.160-161, 142).
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 15 липня 2016 року у справі №680/505/16 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 23 червня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. Додаткові витрати викликані хворобою дитини (арк. спр.91-93).
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 липня 2024 року у справі №680/245/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 в сумі 17121 грн. Додаткові витрати викликані хворобою дитини та її навчанням у ВНЗ (а.с.63-70).
Згідно із заключенням лікаря-рентгенолога від 25 березня 2024 року, ОСОБА_11 , 1947 року народження, яка є матір'ю ОСОБА_1 , за результатами проведення мультидетекторної комп'ютерної томографії кульшових суглобів рекомендовано звернутися на консультацію до ортопеда (а.с.49-50).
ОСОБА_11 перебувала на лікуванні в КНП ДМР «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня» в період з 02 липня 2024 року по 08 липня 2024 року, потребує стороннього догляду.
Відповідно до довідки про склад сім'ї №22 від 27 березня 2024 року, ОСОБА_11 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , до членів сім'ї входять ОСОБА_1 - син, ОСОБА_12 - син (а.с.130).
Згідно з ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року, №3, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі №6?1296цс15 зазначено, що при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (аналогічні висновки міститься в постановах Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 року у справі №478/2108/16-ц та від 29.01.2018 року у справі №622/373/16-ц).
Згідно з ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
В силу положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є студенткою відділення денної форми навчання юридичного факультету ХУУП імені Л. Юзькова, періодично витрачає кошти на проїзд з с-ща Нова Ушиця до м. Хмельницький та проживання у гуртожитку, є особою з інвалідністю з дитинства, у зв'язку з чим проходить щомісячне лікування.
ОСОБА_1 є працездатним, має у власності рухоме та нерухоме майно, інші утриманці відсутні, у зв'язку з чим має можливість надавати відповідну матеріальну допомогу на навчання повнолітньої дочки.
За встановлених обставин, з урахуванням вищезазначених вимог СК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аліменти, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 слід визначити в розмірі 1/6 частини від його доходу, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості та буде необхідним та достатнім для забезпечення навчання і, разом з тим, співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у відповідача офіційного облікованого доходу, наявності у нього на утриманні матері, висновків суду не спростовують та на законність ухваленого рішення не впливають.
ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження обставин щодо його непрацездатності, утримання матері, що могло б вплинуло на його можливість працевлаштування.
Судом першої інстанції правильно надано оцінку наявним у справі доказам, застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова