Справа № 686/7704/25
Провадження № 2/686/3617/25
27 травня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Хараджі Н.В.,
за участю секретаря судових засідань - Козуляк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», подану представником Павленко Сергієм Валерійовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
21 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсерсів» звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором Кредитним договором № 210429-007 від 29.04.2021 р. за період із 29.04.2021 р. по 29.04.2022 р. у розмірі 22163 грн. Крім того просив стягнути із відповідачки суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 210429-007.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 20000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (надалі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором.
Кредитний договір № 210429-007 від 29.04.2021 року було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R39717 (29.04.2021 14:25:19).
Відповідно до Кредитного договору, Клієнту було надано кредит у сумі 20000 грн. строком дії договору до 29.04.2022 року.
Відповідно до Умов Кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується
одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5 % (сума одноразової комісії складає 1 500,00 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника.
На банківський рахунок Позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 18 500,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 7,5 %, що в грошовому еквіваленті 1 500,00 грн.
Згідно розрахунку кредитної заборгованості та виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 210429-007 від 29.04.2021 року станом на 24.01.2025 р. заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 22163 грн., яка складається з: простроченої заборгованість за сумою кредиту - 11666,65 грн., простроченої заборгованість за комісією - 0,00 грн., простроченої заборгованість за процентами - 10496,35 грн., строкової заборгованість за сумою кредиту -0,00 грн., строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
У зв'язку із викладеним позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 року визначено головуючу суддю Хараджу Н.В.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому в прохальній частині позовної заяви останній просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача та проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялась своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу його реєстрації. Поштове повідомлення повернулось з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з ненаданням відповідачкою відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що29.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 210429-007, за умовами якого кредитодавець надає надає Позичальнику кредит у розмірі 20000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (надалі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором. Кредит надається Позичальнику шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника.
Пунктом 2.2. Кредитного договору, Позичальник зобов'язується повернути кредит та здійснити плату за його користуванням до закінчення строку дії Договору згідно графіку, передбаченого Договором, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань.
Процентна ставка за цим договором є фіксованою (п. 3.4 Договору).
За користування кредитом Позичальним виплачує Кредитоданю проценти, зазначені на першій сторінці Договору. Щомісячна плата за користування кредитом нараховується щомісячно у вигляді процентів за кожен місяць користування кредитом. Плата за користування кредитом, вказана в Договорі, нараховується щомісячно та розраховується від загального розміру кредиту. Крім щомісячних процентів, стягується разові проценти вказані в Договорі від загального розміру кредиту. Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника. Загальна вартість кредиту зазначена на першій сторінці Договору. Частина основної суми та процентів в цій фіксованій сумі розраховується Кредитодавцем згідно Умов кредиту зазначені на першій сторінці Договору. Останній платіж коригується виходячи із залишку основної суми та несплачених процентів (п.п. 3.1 - 3.3 Договору).
Крім того, на першій сторінці договір містить відомості про те, що сума кредиту становить 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок; строк дії договору - до 29.04.2022 року; кількість щомісячних платежів - 12; порядок сплати платежів - щомісяця до 29 числа відповідного місяця включно; одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту (утримується при перерахуванні суми кредиту) - 7,5 %; сума одноразової комісії - 15 00,00 грн.; відсоткова ставка, в місяць від початкової суми кредиту - 7,5 %; реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 97,5 %.
Пунктом 9.3 Договору встановлено, що невід'ємною частиною цього Договору є Внутрішні правила надання фінансових послуг ТОВ «Кредитсервіс» (далі - Правила). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил.
Відповідно до п. 7.2. Договору, Сторони домовились, що Кредитодавець при підписанні цього Договору та при укладенні додаткових угод до нього може використовувати факсимільне відтворення підпису (факсимілє), аналоги власноручних підписів їх уповноважених осіб за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного-числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису.
Кредитний договір № 210429-007 підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «R39717» 29.04.2021 року о 14:25:19, що відповідає домовленості сторін у п. 7.2 Договору.
Як вбачається із довідки директора ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» про укладення договору від 24.01.2025 року, підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 по кредитному договору 210429-007 від 29.04.2021 року, номер телефону: НОМЕР_1 подала до ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» заявку на кредит: 23.03.2021 від 29.04.2021 року о 13:29:10 год. Ідентифікація позичальника здійснювалась в інформаційно-телекомунікаційній системі. Акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором) з ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі: одноразовий ідентифікатор: R39717; ідентифікатор відправлено позичальнику: 29.04.2021 року о 14:24:48 год.; номер телефону: НОМЕР_1 ; ідентифікатор введено позичальником відправлено Товариству: 29.04.2021 року о 14:25:19 год.
Крім того, до матеріалів позовної заяви додано платіжну інструкцію №855 від 29.04.2021 року з якої встановлено, що ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» 29.04.2021 року здійснило перерахування коштів у розмірі 18500,00 гривень на рахунок отримувача: ОСОБА_1 із призначенням платежу «Номер картки НОМЕР_2 перерах. кредитних коштів згідно дог№210429-007 від 29.04.2021 без ПДВ з врах .комісії за оформл. 1500 грн.00_коп.».
Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено, що ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» свої зобов'язання за кредитним договором від 29.04.2021 року виконало та надало в безготівковій формі у національній валюті на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 18500,00 грн. (з вирахуванням суми одноразової комісії).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За обставинами даної справи, кредитний договір № 210429-007 від 29.04.2021 року з боку позичальника підписано ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора «R39717» 29.04.2021 о 14:25:19, що відповідає домовленості сторін у п. 7.2 Договору.
Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Крім того, на першій сторінці договір містить відомості про те, що відсоткова ставка, в місяць від початкової суми кредиту - 7,5 %; реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 97,5 %.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
До матеріалів справи також долучено розрахунок кредитної заборгованості за кредитним договором № 210429-007 від 29.04.2021 року та виписку з особового рахунку за кредитним договором №№ 210429-007 від 29.04.2021 року, у відповідності до котрих заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.01.2025 року становить 22163 грн. з яких: 11666,65 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10496,35 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Суду також надані докази того, що на зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 була направлена досудового вимога щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором № 210429-007 від 29.04.2021 року.
Однак, заборгованість ОСОБА_1 погашена не була.
Таким чином, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
ТОВ «Кредитсервіс» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачка добровільно повернула вказаний борг.
Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідачка зобов'язавалась повернути кредитні кошти та відсотки за користування ними, однак свого зобов'язання вчасно не виконав, кредит не повернула, нараховані відсотки не сплатила.
Оскільки умови кредитного договору відповідачка не виконала своєчасно і належним чином, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити та стягнути із відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором Кредитним договором № 210429-007 від 29.04.2021 р. за період із 29.04.2021 р. по 29.04.2022 р. у розмірі 22163 грн.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.
У поданому позові позивачем заявлена вимога про стягнення із відповідача 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Так, у матеріалах справи містяться:
- договір №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25 січня 2023 року, що укладений між Адвокатським об'єднанням «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» та ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» разом із додатками до нього;
- платіжна інструкція №1567 від 05 січня 2024 року з якої встановлено, що ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» здійснило платіж у розмірі 7 000,00 грн. на рахунок отримувача: Адвокатське об'єднання «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» із призначенням платежу: «Оплата правничої допомоги згідно акту №3 від 04.01.2024, по дог.про надання правничої допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 без ПДВ»;
- акт приймання-передачі справ на надання правової допомоги від 01 грудня 2023 року (Додаток №2 до Договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25 січня 2023 року) про приймання зобов'язань надати правову допомогу щодо справи, яка стосується ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
- акт № 3 приймання-передачі наданої правової допомоги від 04 січня 2024 року за Договором про надання правової допомоги №25-01/2023, про надання послуг з правової допомоги по справі, яка стосується: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; вартість наданих послуг - 7 000,00 грн.
- довіреність №1 від 01.02.2025 2024 року, якою ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» уповноважило адвоката Павленка Сергія Валерійовича бути представником ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС»;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000531 та посвідчення адвоката, що видані на ім'я Павленко Сергій Валерійович.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Так, учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом. Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а від відповідачки не надходили заперечення щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 7 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Щодо судових витрат на сплату судового збору.
Позивач надає суду платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №6012 від 13.02.2025 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» здійснило платіж у розмірі 2 422,40 грн. із призначенням платежу «Судов.збір за позовом ТОВ «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області».
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із Відповідача у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсерсів» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з; ЄДРПОУ 41125531) суму заборгованості за кредитним договором № 210429-007 від 29.04.2021 р. за період із 29.04.2021 р. по 29.04.2022 р. у розмірі 22163 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсерсів» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з; ЄДРПОУ 41125531) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн.40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсерсів» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з; ЄДРПОУ 41125531) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа