Справа № 606/2078/24
про відмову у забезпеченні позову
28 травня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
судді Мельник А.В.,
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля заяву адвоката Жука Р.С. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Теребовлянська міська рада про стягнення заборгованості за договором позики,
ОСОБА_1 через представника адвоката Жука Ростислава Стефановича звернулась до Теребовлянського районного суду Тернопільської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Теребовлянська міська рада про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування вимог вказано, що 07.08.2023 між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_3 надано позику в сумі 29100 ізраїльських шекелів і 3000 доларів США. Остаточний термін виплати позики - рік від дня підписання договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина. Спадкоємцем померлої ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_2 . Оскільки борг ОСОБА_1 повернено не було, остання просить стягнути на її користь із спадкоємця позичальника - ОСОБА_2 в межах вартості успадкованого майна заборгованість за вказаним вище договором позики.
Ухвалою суду від 10.10.2024 було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального провадження, призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09.01.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Теребовлянської державної нотаріальної контори копії витягу з спадкового реєстру та спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 30.01.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Мєшкової Н.Ф. витяг з спадкового реєстру та копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3
05.02.2025 витребувані докази надійшли до суду.
Ухвалою суду від 17.03.2025 задоволено клопотання представника позивача, витребувано у приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Мєшкової Н.Ф. інформацію та документи, які стосуються розгляду Вимоги представника ОСОБА_1 адвоката Жука Р.С. від 07.02.2025 до спадкоємця померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_2
14.04.2025 до суду надійшла відповідь приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Мєшкової Н.Ф. на виконання ухвали суду.
27.05.2025 за допомогою системи "Електронний суд" представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, у якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно:
-1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:2992619761040, яка належить на праві власності ОСОБА_2 ;
-квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:32838477.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на даний час вимоги ОСОБА_4 , які були заявлені в межах спадкової справи - спадкоємцем ОСОБА_2 не задоволено, більше того, ОСОБА_2 не надала будь-яких пояснень, заперечень чи повідомлень щодо заявлених вимог ні позивачу ні її представнику. Вказане свідчить про те, що відповідач ухиляється від свого обов'язку погасити борги своєї матері в межах спадкової справи. Враховуючи вказане, незастосування заходів забезпечення позову може ускладнити в майбутньому виконання рішення суду та захист прав позивача, оскільки ОСОБА_2 , з метою уникнення виконання рішення суду у разі задоволення позову про стягнення заборгованості з відповідачки, може відчужити успадковане нерухоме майно.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З урахуванням частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Тобто арешт на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову. Вирішуючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, суд має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачеві і де вони знаходяться.
Як передбачено частиною третьою статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Окрім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Так, положеннями пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може грунтуватися на припущеннях позивача.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо стягнення боргу в сумі 29100 ізраїльських шекелів і 3000 доларів США.
Звертаючись до суду із даною заявою представник позивача просить накласти арешт на успадковане відповідачем майно, а саме на: 1/3 частку квартири за адресою АДРЕСА_1 та квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, у заяві зазначено та додано підтверджуючі документи, що оціночна вартість вказаних об'єктів нерухомого майна становить 156 285,55 грн та 1 696 079,36 грн відповідно. Разом з тим, загальна сума позовних вимог із розрахунку курсу валют на день звернення до суду становить 446 284,29 грн, що значно менше вартості майна, на яке представник позивача просить накласти арешт.
Вказане свідчить про неспівмірність заходів забезпечення позову про застосування яких просить представник позивача із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, із наявної у матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна слідує, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна:32838477, на яку позивач просить накласти арешт, як забезпечення позову, з метою запобігання її відчуженню, передана в іпотеку ПАТ "УкрСиббанк".
Також, позивачем не надано доказів того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.
Суд зазначає, що судове провадження у справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Теребовлянська міська рада про стягнення заборгованості за договором позики триває з жовтня 2024 року, з цього часу дій, спрямованих на відчуження успадкованого майна відповідачем не здійснено, доказів протилежного суду не надано.
У контексті зазначеного, суд також не вбачає обґрунтованості тверджень представника позивача щодо ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Суд враховує, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, оцінивши обґрунтованість та співмірність вимог заявника щодо забезпечення позову з обсягом позовних вимог, а також наведені обставини для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заявником не надано достатніх доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Відповідно до частини сьомої статті 153 ЦПК України про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої через представника - адвоката Жука Р.С., про забезпечення позову - відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена та підписана 28.05.2025.
Суддя А.В. Мельник