465/1797/25
2/465/2201/25
про повернення позовної заяви
"28" травня 2025 р. м.Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кушнір Б.Б., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування поширеної недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування поширеної недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025, головуючим суддею у справі визначено Кушнір Б.Б.
Ухвалою судді від 05.03.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання ухвали, усунути вказані недоліки позовної заяви, попередивши, що у випадку невиконання даної ухвали заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
20.03.2025 на адресу суду від позивача надійшло два примірники позовної заяви з додатками.
Ухвалою судді від 24.03.2025 у задоволені клопотання позивача про звільнення позивача від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання ухвали, усунути вказані недоліки позовної заяви, попередивши, що у випадку невиконання даної ухвали заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
На виконання вимог ухвали від 24.03.2025 позивачем не надано належно чином оформленої позовної заяви, а також її копій для відповідача, яка буде містити дату та підпис позивача із значенням вищевказаних відомостей. Також позивачем не надано до позову для відповідача копію відео на диску та документу про сплату судового збору у розмірі 5 450,40 гривень.
Натоміть, 08.04.2025 позивач подав письмову заяву про відвід судді Кушнір Б.Б.
Ухвалою суду від 14.04.2025 відвід, заявлений позивачем ОСОБА_1 про відвід судді Кушнір Б.Б., визнано необґрунтованим. Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого по справі судді Кушнір Б.Б., передано для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого по справі судді Кушнір Б.Б., передано судді Кузю В.Я.
Ухвалою суду від 28.04.2025 заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кушнір Богдани Богданівни від розгляду цивільної справи №465/1797/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування поширеної недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.
Проте, позивач подав через канцелярію суду заяву від 29.04.2025, згідно якої просить відстрочити йому сплату судового збору за подання позовної заяви від 20.03.2025 до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою суду від 08.05.2025 у задоволені заяви позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви відмовлено. Продовжено ОСОБА_3 строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Також повторно роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Копію зазначеної ухвали надіслано на адресу: АДРЕСА_1 , яка вказана позивачем у позовній заяві та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, 15.05.2025 позивач особисто отримав дану ухвалу суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 0610252075030.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, вважаю, що позивач ані в строк, визначений ухвалою суду від 08.05.2025, ані станом на день винесення даної ухвали недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 24.03.2025 не усунув належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При вищевикладених обставинах, враховуючи, що навіть після часу закінчення строку для усунення недоліків позовної заяви, позивачем недоліки, вказані в ухвалі судді не усунуті належним чином, приходжу до переконання, що вищезазначену позовну заяву позивача слід вважати неподаною та повернути позивачеві.
Разом з тим, суд роз'яснює позивачу, що згідно із ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 185, 187, 247, 259, 261, 272, 353 ЦПК України -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування поширеної недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, - вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Копію цієї ухвали, позовну заяву з додатками надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кушнір Б.Б.