Справа № 461/3993/25
Провадження № 1-кс/461/3314/25
22.05.2025 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22025140000000083 від 26.03.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
22.05.2025 року до суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22025140000000083 від 26.03.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано наступним. Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 10.04.2025 по 15.04.2025 у невстановленої на даний час особи виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України у вигляді сприяння порадами, вказівками (щодо деталей перетину державного кордону), надання засобів (місць перебування, ночівлі, транспортних засобів), а також усунення перешкод (безперешкодного проїзду до державного кордону України) для незаконного переправлення через державний кордон України під час дії воєнного стану з метою виїзду за межі України та незаконного збагачення за рахунок отриманих грошових коштів від зазначеної злочинної діяльності.
Відтак, невстановлена на даний час особа, маючи злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України в період дії правового режиму воєнного стану, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та переслідуючи корисливий мотив з метою власного протиправного збагачення, в період з 10.04.2025 по 15.04.2025 повідомила ОСОБА_7 , що за грошову винагороду в розмірі 10 000 доларів США організує переправлення через державний кордон України останнього, та проінструктував ОСОБА_7 , що з метою успішного перетину державного кордону ОСОБА_7 повинен прибути до Хмельницької області, де при зустрічі останній повинен передати йому частину грошових коштів в якості завдатку, а саме 5 000 доларів США та в подальшому забезпечить виїзд за межі території України.
Окрім цього, для безперешкодного проїзду ОСОБА_7 із м. Львова до Хмельницької області в об'їзд встановлених блокпостів, останній повинен додатково оплатити 1 000 доларів США.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, невстановлена на даний час особа залучила іншу невстановлену органом досудового розслідування особу, яка 19.05.2025 транспортним засобом доставила ОСОБА_7 із м. Львова до м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, де останнього поселили в готелі.
20.05.2025 з метою подальшої реалізації переправлення через державний кордон України ОСОБА_7 , невстановлена на даний час особа залучила до вчинення вказаного кримінального правопорушення інших невстановлених органом досудового розслідування осіб, які транспортними засобами доставили ОСОБА_7 до поромної переправи через річку Дністер у с. Устя Чортківського району Тернопільської області.
Цього ж дня, невстановлена на даний час особа залучила до вчинення даного злочину іншу невстановлену особу, який транспортним засобом марки «Volkswagen» модель «ID4», д.н.з. НОМЕР_1 , доставив ОСОБА_7 у Сторожинецький район Чернівецької області, де до їхньої групи приєднався ОСОБА_4 . Вказані особи в ході подальшої поїздки неодноразово висловлювали вимогу ОСОБА_7 щодо надання їм грошових коштів. Окрім цього, надавали детальний інструктаж щодо подальшого перетину державного кордону України у Румунію.
В подальшому ОСОБА_4 спільно із іншою невстановленою на даний час особою на транспортному засобі марки «TOYOTA» модель «Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_2 , доставили останнього 20.05.2025 о 20:16 год до лісової дороги, що веде до с. Панка Сторожинецького району Чернівецької області (що знаходиться на відстані близько 30 км від державного кордону України та Румунії), де в ході розмови вимагали у ОСОБА_7 передачі грошових коштів за подальше переправлення останнього через державний кордон України.
Одразу після цього протиправну діяльність ОСОБА_4 припинено працівниками правоохоронних органів.
21.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприянні у незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Слідчий у клопотанні зазначає, що єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави. Тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що ризики, зазначені у клопотанні слідчим, відсутні та недоведені. Оголошена підозра є необґрунтованою. Повідомив суду, що підозрюваний одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, батько його перебував на військовій службі у Збройних Силах України. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, позицію захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025140000000083 від 26.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
21.05.2025, у відповідності до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211 КПК України ОСОБА_4 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
21.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприянні у незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження, а саме:
- рапортом про виявлення кримінального правопорушення;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ;
- протоколом проведення обшуку транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_2 ;
- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України від 21.05.2025;
- протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_8 від 21.05.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.05.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 21.05.2025.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , оскільки існують факти, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного ОСОБА_4 , складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, по кримінальному провадженні та експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Враховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину. Тому, з метою запобігання вказаним ризикам, суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначеним у клопотанні. Тому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження.
Підозрюваний 03.09.1991 року народження, проживає за адресою: Чернівецька обл., Сторожинецький р-н, с. Костинці, одружений, має на утриманні трьох дітей, має міцні соціальні зв'язки. При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини та спосіб вчинення злочину підозрюваною, наявність вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд не вбачає підстав застосувати більш м'який запобіжний захід. За вказаних обставин, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Суд, враховуючи викладені ризики, обставини вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , приходить до висновку про необхідність обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень не в силі.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який не підпадає під вищезазначений перелік, суд вважає за можливе призначити заставу.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.
Визначаючи розмір застави, суд враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану. Підозрюваний є одруженим, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Тому з врахуванням матеріального стану підозрюваного, враховуючи вимоги законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 242240 грн.
Суд, враховуючи наведене та обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332 КК України, приходить до висновку про те, що застава в розмірі в розмірі 242240 грн. здатна забезпечити ОСОБА_4 виконання покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При цьому підозрюваному роз'яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на визначений нижче строк покладаються нижчеперелічені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
Також підозрюваному і заставодавцю роз'яснюється, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.
Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя -
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 19.07.2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн.
У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.
У разі застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 19.07.2025 року покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду на першу вимогу;
- не відлучатися за межі Чернівецької області, оскільки місце постійного місця проживання знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1