28 травня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/954/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи
за позовом акціонерного товариства “АСВІО БАНК», м. Чернігів
до товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго Дніпро», м. Чернівці
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - АТ “Криворізька теплоцентраль», м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості в сумі 19335,77 грн
представники сторін - не з'явилися
Акціонерне товариство “АСВІО БАНК» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго Дніпро» про стягнення заборгованості в сумі 19335,77 грн, з яких: 18048,84 грн - прострочений кредит, 1286,93 грн - прострочені проценти.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання банківської гарантії №858-20/В1 від 23.03.2020 в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за гарантією, наданою позивачем.
Ухвалою від 31.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 24.04.2025. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - АТ “Криворізька теплоцентраль». Запропоновано сторонам подати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та пояснення щодо позову або відзиву.
Ухвалою від 24.04.2025 відкладено розгляд справи на 27.05.2025. Розміщено оголошення про виклик до суду відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України.
24.04.2025 через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримує повністю.
У судове засідання 27.05.2025 сторони не з'явилися. Від відповідача та третьої особи заяв, клопотань, відзиву на позов, пояснень не надходило.
Відповідач відзив на позов не надав. Слід зазначити, що поштові відправлення на адресу відповідача, в яких містилася ухвала суду від 31.03.2025, від 24.04.2025 направлена за адресою вказаною у витягу з ЄДР та повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п. 5 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до абз.2 ч.7 ст.120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Згідно ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між AT «АСВІО БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" 23.03.2020 підписано договір №857-20/В1 про надання банківської гарантії (далі Договір).
Згідно п. 1.1 Договору гарант в забезпечення належного виконання Принципалом своїх зобов'язань перед Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» "Бенефіціар", відповідно до умов Протоколу №119 від 19.03.2020 року засідання тендрного комітету AT «Криворізька теплоцентраль» щодо визначення переможця ТОВ "Променерго Дніпро" (Лот №1,2) - переможця електронного аукціону відкритих торгів та прийняття рішення про намір укласти договір по закупівлі Електричної енергії, (Код ДК 021:2015 код 09310000-5 - Електрична енергія), а саме: Лот №1, ідентифікатор закупівлі: UA-2020-01-08-001078-с. надалі за текстом - "Контракт/документація", та Заяви про надання гарантії (надалі - Заява), зобов'язується з дати виконання Принципалом умов п.п. 2.1.. 2,2., 2.3 цього Договору надати Бенефіціару безвідкличну банківську гарантію, надалі за текстом - "Гарантія".
Відповідно до п. 1.2. Договору сума Гарантії (гранична сума відповідальності Гаранта) становить 1 000 000,00 гривень з ПДВ, а саме: Лот № 1, валюта: 980/UAH.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що вид гарантії: виконання договору.
Умовами п.1.4. Договору визначено, що термін дії гарантії - з дати видачі з урахуванням п. 2.1. (якщо в Гарантії не зазначено інше) до 31 січня 2021 року включно (надалі - "Термін дії Гарантії").
Гарантійними випадками за цим Договором є факти порушення Принципалом перед Бенефіціаром зобов'язань, визначених у Контракті/документації та в забезпечення виконання яких Гарантом надана Гарантія (надалі - Гарантійні випадки) ( п. 1.7 Договору).
Згідно до п. 2.1 Договору гарантія набирає чинності з дати розміщення Принципалом грошового покриття в сумі цієї гарантії на рахунок покриття відкритий в AT «АСВЮ БАНК». Для видачі Гарантії, на суму та термін, які передбачені п. 1.2., п. 1.4. цього Договору, Принципал зобов'язаний надати до Гаранту: Заяву у визначеній Гарантом формі. При цьому, умови, зазначені Принципалом в Заяві мають відповідати умовам Контракту/документації; належним чином засвідчену копію договору (контракту) або іншого документа, який згідно із законодавством України мас силу договору (за наявності), у якому може бути передбачено надання гарантії, або копію тендерної документації про проведення тендера (за необхідності) тощо. Принципал має право не подавати відповідної тендерної документації в разі оприлюднення такої документації на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель або авторизованих, електронних майданчиках під час публічних закупівель. У цьому разі Принципал надає інформацію для ідентифікації закупівлі; належним чином засвідчені копії установчих документів; документи, що підтверджують повноваження відповідальних осіб Принципала на виконання дій необхідних для отримання гарантій (за умови, якщо Принципалу не були відкриті рахунки у Гаранта); фінансові звіти за останні звітні періоди (за потребою); інші документи на запит Гаранта.
Відповідно до п. 3.1, 3.1.1 Договору принципал зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі виконати свої зобов'язання за цим Договором та за Контрактом/документацією, зазначеним/-ою в п. 1.1 цього Договору.
В п. 3.4.1. Договору зазначено, що після подання Принципалом належним чином оформленої Заяви, надання всіх необхідних документів (відповідно до умов Гарантії та вимог Гаранта), виконання Принципалом умов п. п. 2.2., 2.3.. 2.4. цього Договору, та у випадку, якщо умови Гарантії та умови Контракту/документації відповідають вимогам чинного законодавства України та цього Договору, віщати на умовах цього Договору на користь Бенефіціара Гарантію на суму та із змістом, що наведені у розділі 1 цього Договору.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором винна Сторона несе відповідальність згідно з законодавством України.
Цей договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженим представником сторін та скріплення печатками Сторін. Цей договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 9.1 Договору).
Згідно п. 9.4 Договору розірвання та зміна Договору в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, прямо передбачених цим договором та/або законодавством України
Відповідно до п. 9.5. Договору дія Договору автоматично припиняється після повного виконання Принципалом своїх зобов'язань перед Гарантом за цим Договором та звільнення Гаранта від усіх зобов'язань за Гарантією. В цьому випадку, додатковий договір (договір про розірвання) до цього Договору не укладається.
Умовами п. 10.1 Договору визначено, що зміна умов цього Договору здійснюється за взаємною згодою Сторін шляхом укладання додаткових договорів (договорів про внесення змін та доповнень) до цього Договору, підписаних належним чином повноваженими на те представниками Сторін та скріплених печатками Сторін (за наявності), з обов'язковим посиланням на цей Договір.
Пунктом 10.2. Договору визначено, що з усіх питань, які не врегульовані цим Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.
Окрім вищезгаданого договору, між AT «АСВІО БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" 23.03.2020 підписано договір №858-20/В1 про надання банківської гарантії (далі Договір).
Згідно п. 1.1 Договору гарант в забезпечення належного виконання Принципалом своїх зобов'язань перед Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» "Бенефіціар", відповідно до умов Протоколу №119 від 19.03.2020 року засідання тендерного комітету AT «Криворізька теплоцентраль» щодо визначення переможця ТОВ «Променерго Дніпро» (Лот №1,2) - переможця електронного аукціону відкритих торгів та прийняття рішення про намір укласти договір по закупівлі Електричної енергії, (Код ДК 021:2015 код 09310000-5 - Електрична енергія), а саме: Лот №2, ідентифікатор закупівлі: UA-2020-01-08-001078-с. надалі за текстом - "Контракт/документація", та Заяви про надання гарантії (надалі - Заява), зобов'язується з дати виконання Принципалом умов п.п. 2.1.. 2,2., 2.3 цього Договору надати Бенефіціару безвідкличну банківську гарантію, надалі за текстом - "Гарантія".
Відповідно до п. 1.2. Договору сума Гарантії (гранична сума відповідальності Гаранта) становить 70 000 гривень з ПДВ, а саме: Лот № 2, валюта: 980/UAH.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що вид гарантії: виконання договору.
Умовами п.1.4. Договору визначено, що термін дії гарантії - з дати видачі з урахуванням п. 2.1. (якщо в Гарантії не зазначено інше) до 31 січня 2021 року включно (надалі - "Термін дії Гарантії").
Гарантійними випадками за цим Договором є факти порушення Принципалом перед Бенефіціаром зобов'язань, визначених у Контракті/документації та в забезпечення виконання яких Гарантом надана Гарантія (надалі - Гарантійні випадки) ( п. 1.7 Договору).
Згідно до п. 2.1 Договору гарантія набирає чинності з дати розміщення Принципалом грошового покриття в сумі цієї гарантії на рахунок покриття відкритий в AT «АСВІО БАНК». Для видачі Гарантії, на суму та термін, які передбачені п. 1.2., п. 1.4. цього Договору, Принципал зобов'язаний надати до Гаранту: Заяву у визначеній Гарантом формі. При цьому, умови, зазначені Принципалом в Заяві мають відповідати умовам Контракту/документації; належним чином засвідчену копію договору (контракту) або іншого документа, який згідно із законодавством України мас силу договору (за наявності), у якому може бути передбачено надання гарантії, або копію тендерної документації про проведення тендера (за необхідності) тощо. Принципал має право не подавати відповідної тендерної документації в разі оприлюднення такої документації на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель або авторизованих, електронних майданчиках під час публічних закупівель. У цьому разі Принципал надає інформацію для ідентифікації закупівлі; належним чином засвідчені копії установчих документів; документи, що підтверджують повноваження відповідальних осіб Принципала на виконання дій необхідних для отримання гарантій (за умови, якщо Принципалу не були відкриті рахунки у Гаранта); фінансові звіти за останні звітні періоди (за потребою); інші документи на запит Гаранта.
Відповідно до п. 3.1, 3.1.1 Договору принципал зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі виконати свої зобов'язання за цим Договором та за Контрактом/документацією, зазначеним/-ою в п. 1.1 цього Договору.
В п. 3.4.1. Договору зазначено, що після подання Принципалом належним чином оформленої Заяви, надання всіх необхідних документів (відповідно до умов Гарантії та вимог Гаранта), виконання Принципалом умов п. п. 2.2., 2.3.. 2.4. цього Договору, та у випадку, якщо умови Гарантії та умови Контракту/документації відповідають вимогам чинного законодавства України та цього Договору, віщати на умовах цього Договору на користь Бенефеціара Гарантію на суму та із змістом, що наведені у розділі 1 цього Договору.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором винна Сторона несе відповідальність згідно з законодавством України.
Цей договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженим представником сторін та скріплення печатками Сторін. Цей договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 9.1 Договору).
Згідно п. 9.4 Договору розірвання та зміна Договору в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, прямо передбачених цим договором та/або законодавством України
Відповідно до п. 9.5. Договору дія Договору автоматично припиняється після повного виконання Принципалом своїх зобов'язань перед Гарантом за цим Договором та звільнення Гаранта від усіх зобов'язань за Гарантією. В цьому випадку, додатковий договір (договір про розірвання) до цього Договору не укладається.
Умовами п. 10.1 Договору визначено, що зміна умов цього Договору здійснюється за взаємною згодою Сторін шляхом укладання додаткових договорів (договорів про внесення змін та доповнень) до цього Договору, підписаних належним чином повноваженими на те представниками Сторін та скріплених печатками Сторін (за наявності), з обов'язковим посиланням на цей Договір.
Пунктом 10.2. Договору визначено, що з усіх питань, які не врегульовані цим Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.
25.03.2020 на виконання договорів №857-20/В1 та №858-20/В1, позивачем надано третій особі - АТ “Криворізька теплоцентраль» банківські гарантії.
Згідно умов, викладених в гарантіях, гарант (позивач) відповідно до умов тендерної документації гарантував бенефіціару (третій особі) належне виконання принципалом (відповідачем) своїх зобов'язань за Договором, і взяв на себе безвідкличне зобов'язання виплатити третій особі суму: в розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень 00 коп.) за банківською гарантією №857-20/В1 (за лотом 1); в розмірі 70 000,00 грн. (сімдесят тисяч гривень 00 коп.) за банківською гарантією № 858-20/В1 (за лотом 2). Протягом п'яти банківських днів з дня отримання від бенефіціара оригіналу належно оформленої бенефіціаром першої письмової вимоги (далі у тексті - вимога), яка буде містити твердження бенефіціара, що принципал частково або повністю не виконав своїх зобов'язань за Договором, із зазначенням суті невиконаних принципалом зобов'язань та суми, яку Ви вимагаєте сплатити. Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром за цими Гарантіями припиняються в разі закінчення строку дії Гарантії або в інших випадках, передбачених законодавством, в залежності від події, що сталася раніше. Строк дії Гарантій - до 31 січня 2021 року включно. Будь-яка вимога за цією Гарантією повинна бути отримана Гарантом не пізніше зазначеної дати. Гарантії набрали чинності згідно та на умовах, встановлених в Договорах про надання банківської гарантії від 23.03.2020 р. № 857-20/В1 та № 858-20/В1.
17.11.2020 за вих. № 4704/01 та № 4705/01 АТ “Криворізька теплоцентраль» на адресу позивача спрямовано вимоги щодо виконання Гарантом своїх безвідкличних зобов'язань згідно банківських гарантій №857-20/В1 та №858-20/В1 та виплати 1 000 000,00 грн та 70 000,00 грн, відповідно, протягом п'яти банківських днів з дня отримання вимог.
20.11.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити АТ “Асвіо Банк» грошове покриття згідно договорів №857-20/В1 та №858-20/В1 про надання банківських гарантій в сумі 1 000 000,00 грн та 70 000,00 грн.
06.09.2022 між АТ “Асвіо Банк», далі - заставодержатель та ТОВ «Променерго Дніпро», далі - заставодавець, укладено договір застави майнових прав №18-201/22-З, за змістом п.1.1 якого, цей договір забезпечує виконання заставодавцем зобов'язань, що випливають з укладеного з заставодержателем Договору №857-20/В1 про надання банківської гарантії від 23.03.2020 року та Договору №858-20/В1 про надання банківської гарантії від 23.03.2020 року, а також додаткових договорів до них, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому (надалі за текстом - Основне зобов'язання), за умовами яких заставодавець зобов'язаний в порядку і в строки розмістити грошове покриття, яке передбачено основним зобов'язанням, або відшкодувати заставодержателю суму грошових коштів, фактично сплачених заставодержателем на користь бенефеціара - АТ “Криворізька теплоцентраль», в разі винесення рішення суду про стягнення з застоводержателя коштів або задоволення заставодержателем вимоги платежу за банківською гарантією № 857-20/В1 від 25.03.2020 та банківською гарантією №858-20/В1 від 25.03.2020 в межах загальної суми 1 070 000,00 грн, сплатити заставодержателю проценти за користування грошовими коштами в розмірі та на умовах передбачених основним зобов'язанням, а також сплатити нараховані заставодержателем комісії у розмірах та у строки визначені в основному зобов'язанні і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених основним зобов'язанням, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.
06.09.2022 між АТ “Асвіо Банк», далі - новий кредитор та ТОВ «Променерго Дніпро», далі - первісний кредитор, укладено договір відступлення права вимоги під відкладальною умовою. За змістом якого, договір укладений під відкладальною умовою тієї обставини, що первісний кредитор, який виступає боржником за Договором №857-20/В1 про надання банківської гарантії від 23.03.2020 року та Договором №858-20/В1 про надання банківської гарантії від 23.03.2020 року, не виконає (або виконає не в повному обсязі) перед АТ “Асвіо Банк» взяті на себе за основним договором зобов'язання, зокрема щодо: розміщення грошових покриттів, які передбачені Договором №857-20/В1 про надання банківської гарантії від 23.03.2020 року та Договором №858-20/В1 про надання банківської гарантії від 23.03.2020 року; відшкодування новому кредитору сум грошових коштів, фактично сплачених ним на користь бенефіціара - АТ “Криворізька теплоцентраль», в разі задоволення новим кредитором вимоги платежу за банківською гарантією № 857-20/В1 від 25.03.2020 та банківською гарантією №858-20/В1 від 25.03.2020 на умовах основного договору; сплатити новому кредитору проценти за користування грошовими коштами в розмірі та на умовах основного договору.
27.11.2024 між АТ “Асвіо Банк», надалі Сторона -1 та АТ “Криворізька теплоцентраль», надалі Сторона - 2, укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.11.2024, якою сторони визначили наступне:
1. на дату підписання цієї Угоди заборгованість Сторони-1 перед Стороною-2 за Банківською гарантією № 857-20/В1 від 25.03.2020 становить 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 копійок) та Банківською гарантією № 858-20/В1 від 25.03.2020 становить 70 000,00 (сімдесят тисяч гривень 00 копійок);
2. на дату підписання цієї Угоди заборгованість Сторони-2 перед Стороною-1 за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 195 від 30.03.2020, що згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2021 у справі № 904/4658/21 становить - 1 051 951,16 (один мільйон п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят одну гривню 16 копійок);
3. в зв'язку із тим, що зобов'язання зазначені в п. 1 та п. 2 цієї Угоди є зустрічними, однорідними, строк виконання по яким настав, керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди провести залік зустрічних однорідних вимог зобов'язань зазначених в п. 1, п. 2 цієї Угоди, на суму 1 051 951,16 (один мільйон п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят одну гривню 16 копійок);
4. з моменту підписання цієї Угоди заборгованість Сторони-1 перед Стороною-2 за Банківською гарантією № 857-20/В1 від 25.03.2020 на суму 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 копійок) є погашеною повністю. Заборгованість за Банківською гарантією № 858-20/В1 від 25.03.2020 складає 18 048,84 (вісімнадцять тисяч сорок вісім гривень 84 копійки);
5. з моменту підписання цієї Угоди заборгованість Сторони-2 перед Стороною-1 за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 195 від 30.03.2020, що згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2021 у справі № 904/4658/21 на суму - 1 051 951,16 (один мільйон п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят одну гривню 16 копійок) є погашеною повністю.
На виконання умов Угоди, платіжною інструкцією № 297_1 від 04.12.2024 на рахунок третьої особи - АТ “Криворізька теплоцентраль» позивачем перераховані грошові кошти сумі 18 048,84 грн з призначенням платежу - сплата залишку заборгованості за Банківською гарантією № 858-20/В1 від 25.03.2020.
04.12.2024 позивач, листом звернувся до відповідача з вимогою сплатити залишок заборгованості за Банківською гарантією № 858-20/В1 від 25.03.2020 без ПДВ протягом трьох робочих днів на банківський рахунок.
У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язань по сплаті банківської гарантії № 858-20/В1 від 25.03.2020. Вказане, стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Предметом спору у цій справі є стягнення залишку заборгованості по банківській гарантії № 858-20/В1 від 25.03.2020.
Відповідно до положень статей 546, 560, 563, 569 ЦК України банківська гарантія як один із способів забезпечення зобов'язання боржника перед кредитором є одностороннім правочином, за яким банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником та має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом та боржником. Тож припинення зобов'язання за гарантією стосується також прав боржника (принципала), оскільки в такому випадку він звільняється від відповідальності за регресними вимогами, з якими гарант може звернутися до нього у випадку стягнення грошової суми за виданою гарантією.
Статтею 560 ЦК України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана (частина перша статті 561 ЦК України).
Обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із названих умов відповідальність гаранта не настає. Аналогічні положення закріплені і в частині першій статті 200 ГК України.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. У правовідносинах із забезпечення виконання зобов'язання банківською гарантією для висновку про те, чи має право бенефіціар отримати від гаранта грошову суму гарантії, має значення наявність у бенефіціара відповідного права на отримання суми банківської гарантії у разі прострочення принципалом виконання свого зобов'язання саме на час отримання суми банківської гарантії, тобто існування у кредитора (бенефіціара) права прийняти від гаранта виконання зобов'язання за гарантією.
Відповідно до положень частин першої і другої статті 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
Положеннями частин 1 - 5 ст. 563 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 569 Цивільного кодексу України, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Постановою від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.06.2021 №910/16898/19, наголосивши, що гарант не вправі робити власні висновки щодо наявності чи відсутності обов'язку принципала, а зобов'язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії.
За змістом п.4.4. договорів про надання банківських гарантій, сплата коштів за гарантією здійснюється гарантом шляхом списання коштів з рахунку покриття, а у випадку відсутності/недостатності грошового покриття гарант має право здійснити таку сплату шляхом договірного списання з поточних рахунків принципала згідно з п.4.8. цього договору або за рахунок власних коштів гаранта.
Судом встановлено, що на виконання умов гарантії № 858-20/В1 від 25.03.2020 та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.11.2024, позивачем сплачено на користь Бенефіціара - АТ “Криворізька теплоцентраль» 18048, 84 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 297_1 від 04.12.2024.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом п. 3.5.1 договору, на підставі ст.569 ЦК України у випадку настання гарантійного випадку та виконання гарантом своїх зобов'язань за гарантією, вимагати від принципала відшкодування в порядку регреса суми, сплаченої гарантом на виконання своїх зобов'язань за гарантією.
З матеріалів справи вбачається, що у листі від 04.12.2024 позивач вимагав сплатити залишок заборгованості в сумі 18048,84 грн за Банківською гарантією № 858-20/В1 від 25.03.2020 без ПДВ протягом трьох робочих днів на банківський рахунок.
Проте, відповідач своє зобов'язання не виконав, сплачену позивачем за банківською гарантією суму не повернув, а отже, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Заперечень з приводу наявності такого боргу відповідач суду не надав.
З огляду на встановлені судом обставини, беручи до уваги встановлене законом та договором право Банку на зворотну вимогу (регрес) до Принципала, відсутність факту погашення заборгованості в розмірі 18048,84 грн з боку відповідача, суд дійшов висновку про правомірність заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Банківською гарантією № 858-20/В1 від 25.03.2020 в розмірі 18048,84 грн.
Також позивачем з посиланням на п. 4.4.1, п. 4.4.2 договору про надання гарантії №858-20/В1 від 23.03.2020 нарахував та заявив до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 28% річних - 1286,93 грн.
Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до п.п. 4.4.1, 4.4.2 договору про надання гарантії, день здійснення гарантом сплати коштів за гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання гарантом кредиту принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, принципал, вважається таким, що отримав кредитні кошти (далі - кредит) у валюті та сумі відповідно до валюти та розміру сплачених гарантом коштів за гарантією, і зобов'язується здійснити його повернення гаранту не пізніше 3 банківського дня з моменту виконання гарантом зобов'язань по гарантії.
У разі надання принципалу кредиту відповідно до п. 4.4.1 цього договору, принципал зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою в розмірі 28% річних. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/365-366). Проценти нараховуються протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
Позивачем нараховані проценти за користування кредитом за період з 04.12.2024 (день видачі кредиту) по 07.03.2025 у сумі 1286,93 грн.
Суд здійснивши перевірку розрахунку процентів, встановив його арифметичну вірність, відтак вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню.
Контррозрахунку та заперечень з приводу позовних вимог, доказів сплати вказаної заборгованості, суду не подано.
Обставини, наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог, підтверджуються наявними у справі належними й допустимими доказами.
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання ним зобов'язань за договором та доказів, які підтверджують повернення коштів по банківській гарантії № 858-20/В1 від 25.03.2020, а тому дії відповідача є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.
З приводу заявленої вимоги представника позивача - адвоката Лисенко В.М. про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється включно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч.1 ст.58 ГПК України представником у справі може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст.60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону).
Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
05.05.2024 між АТ “Асвіо Банк» та адвокатом Лисенко В.М. укладено договір про надання правової допомоги №20, за умовами п. 1.1 якого адвокат зобов'язується надати клієнту , відповідно до умов договору та додаткових угод до нього, правову допомогу з питань захисту будь-яких прав клієнта (без виключення) перед будь-якими третіми особами, у всіх без виключення судах на території держави Україна, інших підприємствах, установах, організаціях, а клієнт зобов'язується оплатити адвокату гонорар (винагороду) за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Гонорар (винагорода) є оплатою адвокату за надання правової допомоги та ніяким чином не пов'язані з передачею коштів будь-яким третім особам.
За змістом п.1.2 обсяг правової допомоги, що надається за цим договором, визначається за домовленістю сторін з урахуванням характеру доручення клієнта і оформляється додатковою угодою.
Відповідно до п.3.1 та п.3.2 договору, за надання правової допомоги, що є предметом цього договору, адвокату клієнтом сплачується винагорода у формі гонорару, розмір якого встановлюється за домовленістю сторін і оформляється додатковою угодою. Гонорар (винагорода) є платою адвокату за надання правової допомоги та ніяким чином не пов'язані з передачею коштів будь-яким третім особам. Гонорар сплачується у формі передоплати, готівкою в національній валюті у день підписання цього договору та/або додаткової угоди про встановлення розміру гонорару, які є підставою для розрахунку клієнта з адвокатом, або перерахування на картковий рахунок, якщо інше не передбачено договором та/або додатковою угодою.
Згідно п. 5.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 07.06.2025. Дія договору припиняється його належним виконанням, про що сторонами складається і підписується акт виконаних робіт (наданої допомоги) - за бажанням сторін, або за запитом однієї зі сторін.
04.03.2025 сторони уклали додаткову угоду №48 до договору в якій визначали вартість правової допомоги, що надається адвокатом клієнту та порядок виплати грошової винагороди (гонорару) адвокату (п.1).
Пунктом 3 додаткової угоди №48 сторони погодили, що вартість правової допомоги, що надається клієнту в межах даної справи становить 10000,00 грн та оплачується клієнтом впродовж 30 календарних днів після ухвалення остаточного рішення по справі на картковий рахунок.
Правова допомога, що визначена п.2 цієї додаткової угоди вважається наданою після підписання акту приймання-передачі правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками.
Судом встановлено, що між адвокатом Лисенко В.М. і АТ “Асвіо Банк» підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі правової допомоги від 12.03.2025, відповідно до п.1 якого, АТ “Асвіо Банк» приймає надані послуги правової допомоги, що виконані на підставі п.2 додаткової угоди №48 від 04.03.2025, а саме: здійснено дослідження та аналіз договору про надання банківської гарантії №858-20/В1 від 23.03.2020 та документів, що підтверджують право вимоги заборгованості по договору. Аналіз судової практики та формування правової позиції, а також підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про надання банківської гарантії №858-20/В1 від 23.03.2020. Послуги надані в повному обсязі.
Повноваження адвоката Лисенко Віталія Миколайовича у даній справі підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №8224/10 від 08.10.2019 року та довіреністю №20 від 03.05.2024.
Як визначено ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом та він не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 268, 269).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі №922/445/19, від 22.11.2019 року по справі №910/906/18, від 24.01.2019 року по справі №910/15944/17, від 04.06.2020 року по справі №906/598/19 та в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі №755/9215/15-ц.
Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи, розміру витрат на правову допомогу, з огляду на відсутність у матеріалах справи клопотання з боку відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по правовій допомозі в сумі 10000,00 грн підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись статтями 126, 29, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго Дніпро» (58000, м. Чернівці, вул. Головна, буд, 122, РНОКПП 42929751) на користь акціонерного товариства “АСВІО БАНК» (14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ 09809192) заборгованість за договором про надання банківської гарантії №858-20/В1 від 23.03.2020 в сумі 19335,77 грн, судовий збір у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 28.05.2025.
Суддя В.В.Дутка