Справа № 369/19531/23
Провадження № 2/369/1237/25
27.05.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Маснюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/19531/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних, -
У листопаді 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лук'янчук Артем Володимирович звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року по справі №369/6782/20, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду у розмірі 39 195,04 грн., 3% річних у розмірі 1 313,02 грн., інфляційні втрати у розмірі 944,62 грн., а всього стягнуто 41 452,68 грн. боргу та 399,38 грн. судового збору.
Вищезазначена Постанова була виконана в примусовому порядку Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження №72811436. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 41 852,06 грн.
21 вересня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 41 852,06 грн. (41 452,68 грн. основного боргу та 399,38 грн. судового збору). Таким чином, заборгованість Відповідача по зазначеній Постанові була погашена у повному обсязі.
Інфляційні збитки та три відсотки річних за період від виникнення обов'язку зі сплати по деліктним зобов'язанням в результаті дорожньо-транспортної пригоди (22 квітня 2019 року) до моменту подання позовної заяви (02 червня 2020 року) були вказані ОСОБА_1 у позовній заяві та стягнуті з Відповідача, згідно Постанови по справі №369/6782/20.
Проте, у період з 02 червня 2020 року, поки тривав судовий процес по цивільній справі №369/6782/20 та поки тривав процес примусового виконання рішення суду по виконавчому провадженню №72811436, існувала непогашена заборгованість Відповідача перед ОСОБА_1 на суму основного зобов'язання - 39 195,04 грн. (за Постановою), яке Відповідач мала би сплатити на момент 22 квітня 2019 року, однак фактично сплатила у повному обсязі лише 21 вересня 2023 року.
Враховуючи ту обставину, що Позивач у цивільній справі №369/6782/20 проводив розрахунок стягнення інфляційних та 3% річних за період з 22 квітня 2019 року по 02 червня 2020 року, то в даній позовній заяві, Позивач, через свого представника надає до суду розрахунок інфляційних та 3% річних на суму 39 195,04 грн. за період з 03 червня 2020 року по 20 вересня 2023 року.
Всього інфляційні збитки за період з 03 червня 2020 року по 20 вересня 2023 року, згідно розрахунку, становлять 18 798,76 грн., а 3% річних - 3 198,96 грн.
На підставі викладеного, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_2 кошти у розмірі 21 997,72 грн., з яких 3 198,96 грн. - 3% річних та 18 798,76 грн. - інфляційних та понесені судові витрати.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. від 29 листопада 2023 року відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
12 грудня 2023 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення, в яких остання зазначила, що нею була сплачена матеріальна шкода одним платежем на користь ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 72811436. У зв'язку із чим, просила відмовити у задоволення позовних вимог.
04 березня 2024 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшли доповнення до відзиву, в яких зазначила, що розмір грошового зобов'язання, яке відповідач мала сплатити позивачу було визначене постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, тому саме з цього дня у позивача могло виникнути право на стягнення інфляційних збитків та 3% річних. Однак, як зазначає відповідач, рішення суду було виконано нею одразу після відкриття виконавчого провадження за заявою позивача, і вини в невиконанні рішення у відповідача немає, а отже і підстав для задоволення позову також немає. У зв'язку із чим, просила відмовити у задоволення позовних вимог.
Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дяченка В.В. щодо повторного автоматичного розподілу справи від 26 червня 2024 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено судове засідання.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача надав суду заяву, в якій просив справу розглядати за відсутності Позивача та його представника. Свої позовні вимоги сторона Позивача підтримує в повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача станом на час прийняття рішення до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Статтями 12, 13, 81, 89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року по справі №369/6782/20, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду у розмірі 39 195,04 грн., 3% річних у розмірі 1 313,02 грн., інфляційні втрати у розмірі 944,62 грн., а всього стягнуто 41 452,68 грн. боргу та 399,38 грн. судового збору. Вказане рішення набрало законної сили в день прийняття 14 березня 2023 року.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Супрун Анюти Миколаївни про відкриття виконавчого провадження від 19 вересня 2023 року, відкрито виконавче провадження № 72811436 з примусового виконання виконавчого листа № 369/6782/20, виданого 05 квітня 2023 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду у розмірі 39 195,04 грн., 3% річних у розмірі 1 313,02 грн., інфляційні втрати у розмірі 944,62 грн., а всього стягнуто 41 452,68 грн. боргу та 399,38 грн. судового збору.
Постановою державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Супрун Анюти Миколаївни про закінчення виконавчого провадження № 72811436 від 20 вересня 2023 року встановлено, що борг по виконавчому документу сплачено в повному обсязі та на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено ВП № 72811436 з примусового виконання виконавчого листа № 369/6782/20, виданого 05 квітня 2023 року Києво-Святошинським районним судом Київської області.
Відповідно до платіжної інструкції до кредитового переказу коштів № 20/09/2023№ 75655 від 21 вересня 2023 року, Вишневим відділом ДВС у Бучанському районі на користь ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти у сумі 41 852,06 грн., призначення платежу: «№ 369/6782/20; 05.04.2023; Ігнатова ЛГ; № 72811436; Кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача».
Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за час невиконання відповідачем грошового зобов'язання за період з 03 червня 2020 року по 20 вересня 2023 року у розмірі 21 997,72 грн., з яких 3 198,96 грн. - 3% річних та 18 798,76 грн. - інфляційних збитків.
За загальним правилом визначеному у ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 4 ст. 263 ЦПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №758/1303/15-ц зазначено, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 902/417/18) вкотре звернула увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
У п. 22, 25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зазначено, що «за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц».
У пунктах 44 та 45 постанови Верховного Суді у справі у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що «стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення».
Відповідно до п. 23 постанови Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 905/21/19 у кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.
Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за час невиконання відповідачем грошового зобов'язання за період з 03 червня 2020 року по 20 вересня 2023 року у розмірі 21 997,72 грн., з яких 3 198,96 грн. - 3% річних та 18 798,76 грн. - інфляційних збитків.
Суд погоджується з розрахунком інфляційних збитків та 3 % річних, який було здійснено позивачем.
Враховуючи наведене, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість у розмірі 21 997,72 грн., з яких 3 198,96 грн. - 3% річних та 18 798,76 грн. - інфляційних збитків, які утворилися за період з 03 червня 2020 року по 20 вересня 2023 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягнення з відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 263-268, 354-355 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 21 997 (двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 72 (сімдесят дві) коп., з яких: 3% річних - 3 198,96 грн.; інфляційні втрати - 18 798,76 грн., які утворилися за період з 03 червня 2020 року по 20 вересня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 (шістдесят) коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса:
АДРЕСА_1 про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Інна ФІНАГЕЄВА