адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
28.05.2025 Справа № 917/670/25
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства «ІСТОК-С» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 6884 від 23.05.2025) у справі
за позовною заявою Фермерського господарства «ІСТОК-С», код ЄДРПОУ 24425141, вул. Центральна, 10-А, с. Китайгородка, Томаківський район, Дніпропетровська область, 53512
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МКО ТРАНС-СЕРВІС», вул. 30-річчя Перемоги, 2, смт. Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, 37700, код ЄДРПОУ 43593108
про стягнення 127969,48 грн
без виклику представників сторін
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.05.2025 у справі № 917/670/25 позовні вимоги Фермерського господарства «ІСТОК-С» задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКО ТРАНС-СЕРВІС» на користь Фермерського господарства «ІСТОК-С» - 31950,15 грн пені; 48101,41 грн інфляційних втрат; 11253,81 грн - 3% річних; 1728,37 грн витрат по сплаті судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
При поданні позовної заяви позивач вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн - це гонорар за правову допомогу, надану клієнту в господарській справі в суді першої інстанції.
23.05.2025 Фермерське господарство «ІСТОК-С» через підсистему «Електронний суд» подало заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№6884 від 23.05.2025).
Відповідно до ч.3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки справа №917/670/25 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд дійшов висновку про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення в тому ж самому порядку.
Позиція позивача викладена у заяві про відшкодування судових витрат, згідно з якою останній просить стягнути з відповідача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В підтвердження понесених витрат позивач подав Договір про надання правової (правничої) допомоги від 25.03.2025, ордер серія АЕ №1353380 від 25.03.2025, Акт приймання - передачі виконаних робіт по договору (детальний опис наданих послуг) від 23.05.2025; рахунок на оплату №02 від 22.05.2025 та платіжну інструкція №494 від 23.05.2025 про сплату гонорару в розмірі 20 000,00 грн.
Відповідач заперечення щодо відшкодування судових витрат не подав.
Розглянувши заяву та надані докази на підтвердження понесення позивачем судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.
Між Адвокатським об'єднанням «Біднягін і партнери» та ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «ІСТОК-С» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги 25-03/01 від 25.03.2025року.
Відповідно до п. 1.2. Договору Адвокатське об'єднання надає наступну правову (правничу) допомогу:
- захист законних прав та інтересів Клієнта під час стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих через прострочення доплати 14% за Товар поставлений по Договору поставки від 19.01.2024 року № 19/01/241 -С;
- представлення інтересів Клієнта під час розгляду та вирішення відповідної справи у господарських судах всіх інстанцій;
- підготовка та подання необхідних процесуальних документів, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, пов'язаних з розглядом вищезазначеної справи в Господарському суді Полтавської області, у тому числі, але не виключно, за допомогою підсистеми Електронний суд та під час розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції.
В пункті 5.2. Договору визначено, що за надану в межах цього договору правову допомогу Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар у наступному розмірі: 35 000,00 (тридцять п'ять тисяч) гривень, яка перераховується на банківський рахунок Адвокатського об'єднання у наступному порядку:
- 20 000,00 (двадцять тисяч) грн. фіксований гонорар за правову (правничу) допомогу в господарській справі надану Клієнту в суді першої інстанції, оплата протягом 5-ти банківських днів після ухвалення рішення;
15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) грн. фіксований гонорар за правову (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції, оплата протягом 5-ти банківських днів з моменту ухвалення постанови за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення (рішення, ухвалу, постанову).
Представником позивача у справі № 917/670/25 є адвокат АО «Біднягін і партнери» Сагайдак Андрій Васильович на підставі ордеру серії АЕ № 1353380 від 25.03.2025, виданого АО «Біднягін і партнери».
Як вбачається з Акту приймання - передачі виконаних робіт № 1 (детальний опис наданих послуг) від 23.05.2025 адвокат надав такі юридичні послуги: ознайомлення з матеріалами, переговори, усне опитування ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ІСТОК-С" з приводу можливості стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКО Транс-сервіс" пені, 3% річних, інфляційних збитків на підставі порушення умов Договору поставки №19/01/241-С від 19.01.2024 року ; підготовка та надання ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ ''ІСТОК-С" консультації стосовно норм права, які регулюють стягнення пені, 3% річних, інфляційних збитків; підготовка та подання позовної заяви ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ІСТОК-С" 14 арк. Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.03.2025; підготовка та подання відповіді на відзив у справі № 917/670/25 11 арк. Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.04.2025; ознайомлення адвоката з матеріалами справи у справі № 917/670/25 в системі «Електронний суд»; підготовка проекту заяви Клієнта у справі № 917/670/25 про ухвалення додаткового рішення з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги.
Позивачем здійснено оплату 20000 грн за професійну правничу допомогу, надану позивачу адвокатом АО «Біднягін і партнери» в справі №917/670/25, в суді першої інстанції що підтверджується платіжною інструкцією №494 від 23.05.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Згідно зі ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Аналіз наведених норм статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Поряд з тим, суд зазначає, що, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
При визначені розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суд виходив з конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, також взяв до уваги ту обставину, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які належать дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
В контексті викладеного, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який відповідає вищевказаним критеріям, у даній справі, за представництво інтересів позивача, складає 20000 грн, які відповідно до приписів п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України належить покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 14269,87 грн на відповідача, 5730,13 грн на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фермерського господарства «ІСТОК-С» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 6884 від 23.05.2025) у справі №917/670/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКО ТРАНС-СЕРВІС», вул. 30-річчя Перемоги, 2, смт. Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, 37700, код ЄДРПОУ 43593108 на користь Фермерського господарства «ІСТОК-С», код ЄДРПОУ 24425141, вул. Центральна, 10-А, с. Китайгородка, Томаківський район, Дніпропетровська область, 53512 - 14269,87 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині вимог в задоволенні заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, визначений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Пушко