79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
19.05.2025 Справа № 914/169/25
За позовом: Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Буд Покізол», м. Львів,
про стягнення 5 939 085, 72 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Амбіцької І.О.
Представники учасників справи:
прокурор: Цинайко Наталія Іванівна,
від позивача: Шмотолоха Оксана Петрівна - представник;
від відповідача: не з'явився.
Галицька окружна прокуратура міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулась в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Буд Покізол» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 5 939 085, 72 грн.
Ухвалою суду від 24.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 24.02.2025.
Ухвалою суду від 24.02.2025 підготовче судове засідання відкладено на 10.03.2025. Ухвалою суду від 10.03.2025 підготовче судове засідання відкладено на 07.04.2025.
Ухвалою суду від 07.04.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 05.05.2025.
Ухвалою суду від 05.05.2025 розгляд справи по суті відкладено на 19.05.2025.
У судове засідання 1905.2025 прокурор та представник позивача з'явились, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
У судове засідання 19.05.2025 представник відповідача повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, хоча через систему Електронний суд був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 19.05.2025 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція прокурора та позивача.
Галицька окружна прокуратура міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулась в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Буд Покізол» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 5 939 085, 72 грн.
У позовній заяві прокурор зазначає, що відповідно до наявних дозволів на виконання будівельних робіт, сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, актів готовності трьох об'єктів до експлуатації, об'єкти збудовано на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0384 на вул. Під Голоском, 4 у м. Львові. Замовником цього будівництва є ТзОВ «Львів Буд Покізол».
Однак, всупереч вимогам законодавства, замовником - ТзОВ «Львів Буд Покізол», станом на 21.01.2025 року, не було сплачено до місцевого бюджету кошти пайової участі у зв'язку з розпочатим у 2019 році будівництвом згаданих трьох багатоквартирних житлових будинків з приміщенням громадського призначення та підземним паркінгом.
Прокурор стверджує, що несплачена відповідачем станом на 21.01.2025 року пайова участь щодо будівництва об'єкту 1 (перша черга будівництва) становить 1 361 619, 34 грн, щодо будівництва об'єкту 2 (друга черга будівництва) становить 2 133 974, 15 грн та об'єкту 3 (третя черга будівництва) 1 281 568, 27 грн. Відтак, загальна сума безпідставно збережених коштів пайової участі становить 4 777 161, 76 грн, яку прокурор просить стягнути з відповідача.
Також прокурором нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних: по об'єкту 1 (перша черга будівництва) - 131 602, 58 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 14.03.2024 по 17.12.2024 рік, а також 31 138, 67 грн 3 % річних, нарахованих за аналогічний період; по об'єкту 2 (друга черга будівництва) - 222 661, 51 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 03.01.2024 по 17.12.2024, а також 61 220, 57 грн 3 % річних, нарахованих за такий самий період та по об'єкту 3 (третя черга будівництва) - 601 324 80 інфляційних втрат, нарахованих за період з 31.12.2021 по 17.12.2024 рік, а також 113 975, 83 грн 3 % річних, нарахованих за аналогічний період.
Позиція відповідача.
Відповідач участі представника у судові засідання не забезпечив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з таких мотивів.
Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Частиною 1 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проєктної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Судом встановлено, що Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення від 26.10.2018 № 1154 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво ТзОВ "Львів Буд Покізол" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (1 черга будівництва)». Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол", будівництво здійснюється на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0384, гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 35, 00 м - 10 поверхів.
Згідно з інформацією з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, судом встановлено, що ТзОВ «Львів Буд Покізол» отримало дозвіл на виконання будівельних робіт ЛВ112192421652, виданий інспекцією ДАБК у м. Львові та зареєстрований 30.08.2019.
14.03.2024 інспекцією ДАБК у м. Львові зареєстровано акт готовності об'єкта до експлуатації, де вказано найменування закінченого будівництвом об'єкта згідно з проектом - будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (1 черга будівництва).
Відповідно до п.5 акту готовності об'єкта до експлуатації, встановлено, що будівельні роботи виконано у строк з серпня 2019 року по серпень 2024 року. У п. 6.1 вказано, що за проектом передбачалось будівництво площею 3 104, 30 кв м, проте за результатом технічної інвентаризації здійснено будівництво площею 3 176, 9 кв м. Закінчений будівництвом об'єкт готовий до експлуатації.
Як вбачається із п. 12 акта готовності об'єкта до експлуатації, пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX).
У подальшому, Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю видано сертифікат від 21.03.2024 ЛВ122240319460, про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (1 черга будівництва).
Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення від 26.10.2018 № 1155 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво ТзОВ "Львів Буд Покізол" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (2 черга будівництва)». Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол", будівництво здійснюється на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0384, гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 35, 00 м - 10 поверхів.
ТзОВ «Львів Буд Покізол» отримало дозвіл на виконання будівельних робіт ЛВ112192451698, виданий інспекцією ДАБК у м. Львові та зареєстрований 02.09.2019.
01.01.2024 інспекцією ДАБК у м. Львові зареєстровано акт готовності об'єкта до експлуатації, де вказано найменування закінченого будівництвом об'єкта згідно з проектом - будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (2 черга будівництва).
Відповідно до п. 5 акту готовності об'єкта до експлуатації від 01.01.2024, встановлено, що будівельні роботи виконано у строк з вересня 2019 року по грудень 2023 року. У п. 6.1 акту вказано, що за проектом передбачалось будівництво площею 4 838, 95 кв м, проте за результатом технічної інвентаризації здійснено будівництво площею 5 038, 9 кв м.
Як вбачається із п. 12 акта готовності об'єкта до експлуатації, пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX).
У подальшому, Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю видано сертифікат від 08.01.2024 ЛВ122240102446, про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (2 черга будівництва).
Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення від 26.10.2018 № 1156 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво ТзОВ "Львів Буд Покізол" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (3 черга будівництва)». Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол", будівництво здійснюється на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0384, гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 32, 00 м - 9 поверхів; 35, 00 м - 10 поверхів.
ТзОВ «Львів Буд Покізол» отримало дозвіл на виконання будівельних робіт ЛВ112192460685, виданий інспекцією ДАБК у м. Львові та зареєстрований 03.09.2019.
29.12.2021 інспекцією ДАБК у м. Львові зареєстровано акт готовності об'єкта до експлуатації, де вказано найменування закінченого будівництвом об'єкта згідно з проектом будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 у м. Львові (3 черга будівництва).
Відповідно до п. 5 акту встановлено, що будівельні роботи виконано у строк з вересня 2019 року по грудень 2021 року. У п. 6.1 вказано, що за проектом передбачалось будівництво площею 4 111, 97 кв м, проте за результатом технічної інвентаризації здійснено будівництво площею 4 259, 4 кв м.
Як вбачається із п. 12 акту, пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX).
У подальшому, Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю видано сертифікат від 30.12.2021 ЛВ122211229297, про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме будівництво ТзОВ "Львів Буд Покізол" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (3 черга будівництва).
Згідно з п.п. 3 п. 13 розділу І з урахуванням п.п. 2 п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.09.2019 № 132-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», що набрав чинності з 01.01.2020, виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою до 01.01.2020 року було передбачено зобов'язання замовника будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, шляхом перерахування до прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію до місцевого бюджету коштів.
Водночас, у розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX передбачено порядок пайової участі замовника будівництва, який впроваджено законодавцем з 01.01.2020 для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені:
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, протягом 10 робочих днів після 01.01.2020:
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6098 «Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року», а саме п. 2 (пп. 2.1., 2.2., 2.2.2.) встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у м. Львові перераховують до міського бюджету м. Львова кошти для створення і розвитку інфраструктури м. Львова. Розмір пайової участі для житлових будинків становить - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Згідно з п. 2.3.1. ухвали замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до департаменту економічного розвитку із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта з техніко- економічними показниками. Департамент економічного розвитку протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва (п.2.4.). Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації (п. 2.6-2.8).
При прийнятті вищевказаної ухвали, втратила чинність ухвала Львівської міської ради від 03.04.2008 № 1697 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова» (із змінами внесеними ухвалою ЛМР від 09.07.2009 № 2779 «Про внесення змін до ухвали міськради від 03.04.2008 № 1697»).
Щодо правових позицій Верховного Суду з вищевказаних питань, то судова практика викладена, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, від 20.02.2024 № 910/20216/21, від 04.04.2024 у справі № 923/1306/21, від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23.
Зокрема, Верховним Судом у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 викладено правову позицію щодо необхідності сплати пайових внесків, а саме вказано:
«Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI (у вказаній редакції) вбачається, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування.
Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20.
Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Відтак колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що для об'єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак, які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Такі висновки Верховного Суду відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону № 3038-VI) обов'язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов'язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об'єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.
Таким чином, касаційний суд зауважує, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-ІХ обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, ураховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України».
Отже, враховуючи вищенаведене, замовник ТзОВ «Львів Буд Покізол» розпочавши у 2019 році будівництво багатоквартирних житлових будинків, тощо, зобов'язаний був до прийняття їх в експлуатацію сплатити на рахунок позивача кошти пайового внеску в розмірі 2 відсотків вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, однак цього не зробив, внаслідок чого без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту.
Позивачем здійснено розрахунок пайового внеску у розмірі 2 відсотків вартості будівництва об'єкта, що розрахований відповідно до основних показників опосередкованої вартості житла з регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, як це передбачено Законом № 132-ІХ та ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6098.
Щодо вищевказаного розрахунку пайового внеску, інфляційних втрат та 3% річних, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц; постанова ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц; постанова ВП ВС від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц; постанова ВП ВС від 27.11.2019 у справі № 340/385/17). Cплата 3 % річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з судовою практикою, а саме позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21 - момент виникнення зобов'язання щодо звернення до позивача з заявою про визначення розміру пайової участі не є тотожним обов'язку щодо сплати пайової участі (до прийняття об'єкту в експлуатацію).
Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію (п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX).
Статтею 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що строком, з якого вважається, що забудовник порушує зобов'язання із перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, є день, наступний за днем прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію та видачі сертифіката.
Згідно з абз. 3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Замовник будівництва: ТзОВ «Львів Буд Покізол» протягом 10 робочих днів після отримання дозвільних документів на будівництво об'єктів не звернулось із заявами про укладення договору або про визначення розміру пайової участі щодо об'єктів будівництва до департаменту економічного розвитку, не отримав розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Перевіривши поданий прокурором та позивачем розрахунок, суд вказує на наступне.
Щодо 1 об'єкта, (І-а черга будівництва), то суд звертає увагу, що при розрахунку позивачем помилково було зазначено неправильну дату сертифікату про прийняття в експлуатацію з номером ЛВ112192421652, а саме зазначено 13.03.2024, замість правильної дати 21.03.2024.
Окрім цього, помилково було вказано опосередковану вартість спорудженого житла для Львівської області, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 23.04.2024 № 351 станом на 01.04.2024, відтак слід застосовувати наказ від 28.01.2024 № 72, який встановлює опосередковану вартість спорудженого житла для Львівської області станом на 01.01.2024, та яка становить 21 175 грн/кв.м.
З врахуванням вказаного, суд здійснив перерахунок величини пайового внеску, 3 % річних та інфляційних втрат при здійсненні І-ої черги будівництва, відтак відповідно розмір пайового внеску, що підлягає стягненню, становить: 21 175 грн х 3 176, 90 х 0, 02 = 1 345 417, 15 грн. Розмір інфляційних втрат та 3 % річних замість невірно вказаної дати 14.03.2024 перераховано з 22.03.2024 по 17.12.2024, тому до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 122 696, 04 грн, та 3 % річних у розмірі 29 885, 91 грн.
Щодо об'єкту 2, (ІІ черга будівництва), суд теж вказує, що при розрахунку було невірно вказано дату сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ЛВ122240102446, оскільки вказано 02.01.2024, замість вірної дати 08.01.2024.
Щодо розміру пайового внеску, який було розраховано позивачем, суд погоджується із розрахунком, оскільки ним вірно вказано загальну площу квартир у будинку, яка становить 5 038, 9 кв.м та правильно застосовано показник опосередкованої вартості спорудження житла для Львівської області, яка була затверджена наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 28.01.2024, розрахована станом на 01.01.2024.
З огляду на вищевказане, суд здійснив перерахунок 3 % річних, відповідно вони становлять 60 171, 08 грн. Крім цього, при другій черзі будівництва, стягненню з відповідача підлягає 2 133 974, 15 грн пайового внеску, 222 661, 51 грн інфляційних втрат.
Щодо об'єкту 3, (ІІІ черги будівництва), то суд погоджується із здійсненим позивачем розрахунком, з огляду на вірне визначення загальної площі квартир, яка становить 4 259, 40 кв.м. та правильно обраного показника опосередкованої вартості спорудження житла для Львівської області у розмірі 15 044 грн кв.м, оскільки згідно із сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, 30.12.2021 об'єкт було прийнято в експлуатацію.
Відповідно при третій черзі будівництва, стягненню з відповідача підлягає 1 281 568, 27 грн пайового внеску, 601 324, 80 грн інфляційних втрат та 113 975, 83 грн 3 % річних.
Беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 911 674, 74 грн, з яких 4 760 959, 57 грн основного боргу за несплату пайових внесків, 946 682, 35 грн інфляційних втрат та 204 032, 82 грн 3 % річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено підставність позовних вимог та стягнення з ТзОВ «Львів Буд Покізол» вартості пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у зв'язку з будівництвом об'єкта - багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться за адресою: вул. Під Голоском, 4 у м. Львів (перша - третя черги будівництва), 3 % річних та інфляційних втрат, що з урахуванням здійсненого судом перерахунку становить 5 911 674, 74 грн
Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 закону України “Про прокуратуру»).
Галицькою окружною прокуратурою міста Львова в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» 10.12.2024, 25.12.2024, 03.01.2024 надіслано запити на адресу Львівської міської ради та Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з питанням чи буде міська рада звертатись до суду за захистом порушеного права та попереджалось, що у разі невжиття таких прокуратурою будуть вживатись заходи представницького характеру.
Департамент економічного розвитку Львівської міської ради у листі від 26.11.2024 № 9255-24 звернувся до окружної прокуратури з проханням здійснити представництво інтересів Львівської міської ради в суді щодо стягнення згаданої пайової участі на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Також, листами від 18.12.2024, 31.12.2024 прокурора повідомлено, що міською радою не вживались заходи щодо стягнення з ТзОВ «Львів Буд Покізол» коштів пайової участі.
Відтак, у зв'язку з бездіяльністю компетентного органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави в даній сфері, прокурором подано даний позов. У вищевказаному випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку - територіальної громади) й замовника будівництва, та стягненні коштів за договором про пайову участь до бюджету, оскільки уповноваженим органом самостійно не здійснюється захист інтересів територіальної громади.
Підсумовуючи наведене, суд констатує, що прокурор у позовній заяві навів достатньо підстав для представництва інтересів держави, належно обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив належного позивача, а також дотримався порядку повідомлення позивача, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (лист-повідомлення від 13.11.2024 №30.54/02-5653 вих-24).
Відшкодування витрат прокурора, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Буд Покізол» (79020, м. Львів, вул. Під Голоском, 4, код ЄДРПОУ 32639836) на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 34814859, отримувач - ГУК у Львівській області/м.Львів, код отримувача - 38008294, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA668999980314131921000013933, код класифікації доходів бюджету - 24170000) суму в розмірі 5 911 674, 74 грн з яких:
- 4 760 959, 57 грн - основного боргу;
- 946 682, 35 грн - інфляційних втрат;
- 204 032, 82 грн - 3 % річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Буд Покізол» (79020, м. Львів, вул. Під Голоском, 4, код ЄДРПОУ 32639836) на користь Львівської обласної прокуратури (Проспект Шевченка, будинок 17/19, м.Львів, 79005; ідентифікаційний код 02910031) 70 941, 19 грн судового збору.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 28 травня 2025 року.
Суддя Манюк П.Т.