провадження № 2/294/465/25
справа № 294/265/23
28 травня 2025 року м.Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чуднові цивільну справу за позовомза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з останнього на її користь та на її утримання аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно і до досягнення нею 23 років або закінчення навчання.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є дочкою відповідача та у зв'язку з тим, що наразі є студенткою ІІ-го курсу Державного університету «Житомирська політехніка», де отримує освітній ступінь «бакалавр» на факультеті бізнесу та сфери обслуговування за спеціальністю «Менеджмент», куди зарахована згідно із наказом № 290/с від 09.08.2021, та навчається на бюджетній основі на денній формі навчання, що виключає можливість працювати та забезпечити собі належний рівень життя самостійно, потребує матеріальної допомоги.
Частково позивачку забезпечує мама, а саме: продуктами харчування, одягом, канцелярією, засобами гігієни та іншими речами, необхідними для повноцінного життя.
ОСОБА_1 , самостійно оплачує проживання у гуртожитку, а також витрачає кошти на проїзд, на вихідні додому та відповідно назад на навчання, інших доходів окрім стипендії вона не має. Позивачці не відомо чи відповідач наразі офіційно працевлаштований та чи має стабільний дохід, однак він є працездатним чоловіком, має гарний стан здоров'я, інших утриманців не має.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 головуючим у справі визначено суддю Леська М.О.
Ухвалою суду від 27.04.2023 провадження у даній справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судового справи між суддями від 16.04.2025, справу 294/265/23 передано до провадження судді Білери І.В.
Ухвалою від 07.05.2025 суддею Білерою І.В. справу прийнято до провадження та вирішено перейти від розгляду справи №294/265/23, відкритої в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, до її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання, призначене на 28.05.2025, сторони не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином шляхом скерування повісток за зареєстрованим місцем проживання сторін.
На адресу суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про те, що вона просить справу слухати за її відсутносі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Зважаючи на те, що поштове відправлення, яке скероване судом відповідачу, повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», враховуючи положення п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи), а також зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності та незаперечення проти ухвалення судом заочного рішення у справі, суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає за можливе вирішити цю справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.02.2004, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Чуднівського районного управління юстиції в Житомирській області, позивачка ОСОБА_1 є дочкою відповідача ОСОБА_2 (а.с.6).
Згідно з довідкою № 590 від 07.12.2022, виданою за підписом декана факультету бізнесу та сфери обслуговування Державного університету «Житомирська політехніка» Галини Тарасюк, ОСОБА_1 дійсно є студенткою денної форми навчання Державного університету «Житомирська політехніка» денної форми навчання. Зараховано на навчання згідно з наказом №290/с від 09.08.2021. Навчається на бюджетній основі, термін навчання складає з 01.09.2021 по 30.06.2025 (а.с.7).
Відповідно до довідки №44-06.01/2159 виданої 09.12.2022 Державним університетом «Житомирська політехніка» за період з 01.01.2022 р. по 30.11.2022 р. ОСОБА_1 , нараховано плату за проживання в гуртожитку, яка складає в сумі 6521,39 грн. та яку згідно платіжних квитанцій наявних у матеріалах справи вона оплачує сама (а.с.8-14).
Згідно відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 08.12.2022 стипендія ОСОБА_1 за період з квітня 2022 по вересень 2022 складала в сумі 18 032, 04 грн. (а.с.15).
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо обов'язків батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України (далі - СК України), яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 СК України).
Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Як слідує з ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Приписами ч. 3 ст. 199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Із системного аналізу положень ст. 199 СК України слідує, що істотними правовими передумовами для виникнення у батька (матері) обов'язку по утриманню повнолітніх сина (доньки) є сукупність таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання за будь-якою із форм;3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі з боку батьків; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). На цьому також акцентовано увагу в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та Верховним Судом у постанові від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17.
Таким чином, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Верховний Суд в постанові від 13.04.2021 у справі № 308/4214/18 при вирішенні спору про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, зауважив про дію рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
При вирішенні спору, судом встановлено, що ОСОБА_1 досягла повноліття та є студенткою денної форми навчання Державного університету «Житомирська політехніка», що унеможливлює її трудову діяльність поза часом навчання, у зв'язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
З аналізу вказаної матеріальної норми слідує, що законом не встановлено мінімальної межі визначення судом аліментів на повнолітніх дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи без визначення мінімальної межі.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на повнолітню дочку, яка продовжує навчатися, судом не встановлено наявності обставин, які б перешкоджали ОСОБА_2 у виконанні його батьківських обов'язків стосовно його повнолітньої дочки, також суд бере до уваги те, що з відповідача аліменти не стягуються, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо знаходження на його утриманні інших осіб, тому враховуючи принцип загальної та однакової відповідальності батьків за виховання та розвиток дітей, суд вважає, позов про стягнення аліментів на користь та утримання позивачки, яка продовжує навчання підлягає задоволенню в розмірі заявленому у позові.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів до закінчення ОСОБА_1 навчання.
На думку суду, вказаний розмір аліментів є співмірним із тими відомостями та доказами, які були надані суду.
В силу ч.1 ст. 191 СК України стягнення аліментів присуджуються від дня пред'явлення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач був звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів відповідно до п. 3 ч.1. ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141-142, 206, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 03.02.2023 і до закінчення нею навчання, але не довше, ніж до досягнення двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні) 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Ірина БІЛЕРА