вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" квітня 2025 р. Справа № 911/102/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Станіка С.Р.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 24.04.2025
Розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024
повний текст рішення складено та підписано 17.06.2024
у справі № 911/102/24 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ягоди України»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіт-Інвест Груп»
3) гр. ОСОБА_1
4) гр. ОСОБА_2
про солідарне стягнення 7 508 876,54 грн,-
Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ягоди України" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофермер" (назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіт-Інвест Груп") (відповідач-2), гр. ОСОБА_1 (відповідач-3), гр. ОСОБА_2 (відповідач) про солідарне стягнення 7 508 876,54 грн., з них: простроченої заборгованості по кредиту - 7 499 876,54 грн. та простроченої заборгованості по комісії - 9000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором про приєднання до правил надання кредиту мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "Укргазбанк" № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ від 06.06.2022, виконання якого забезпечене договорами поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П2, № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П1, № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П3 від 06.06.2022, у зв'язку з чим позивачем заявлено про солідарне стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/102/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 911/102/24 до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2024 по справі № 911/102/24 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ягоди України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіт-Інвест Груп», гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 7 499 876,54 грн. заборгованості по кредиту простроченої та 9000,00 грн. заборгованості по комісії простроченої. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ягоди України» на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 28 158,29 грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіт-Інвест Груп» на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 28 158,29 грн. судового збору. Стягнуто з гр. ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 28 158,29 грн. судового збору. Стягнуто з гр. ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 28 158,29 грн. судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що позивачем доведено порушення відповідачем-1 зобов'язань за договором про приєднання до правил надання кредиту мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "Укргазбанк" № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ від 06.06.2022, виконання якого забезпечене договорами поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П2, № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П1, № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П3 від 06.06.2022, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та солідарного стягнення з відповідачів 7 499 876,54 грн. заборгованості по кредиту простроченої та 9000,00 грн. заборгованості по комісії простроченої.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2024 по справі № 911/102/24, 17.07.2024 ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2024 у справі № 911/102/24, в частині стягнення з ОСОБА_1 боргу та закрити провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції (1) порушено норми процесуального права при визначені підсудності спору в частині позовних вимог до скаржника Господарському суду Київської області; (2) не прийнято до уваги доводи щодо не підписання договору поруки та відсутності фінансових зобов'язань перед позивачем.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 по справі № 911/102/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/102/24.
31.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/102/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/102/24 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
27.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_4 .
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справу № 911/102/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Тищенко А.І., Кравчука Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/102/24, відкрито апеляційне провадження у справі № 911/102/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 та призначено до розгляду на 13.11.2024.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.211.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 справу № 911/102/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Тищенко А.І., Яковлєва М.Л.
25.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/102/24 та призначено розгляд справи на 16.01.2025.
16.01.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. з 15.01.2025 на лікарняному.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який входить до складу колегії суддів і не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на довготривалому лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи 911/102/24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 для розгляду справи № 911/102/24 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко А.І., Станік С.Р.
03.02.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження справу № 911/102/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 та призначено розгляд справи на 26.02.2025.
В судовому засіданні 26.02.2025 оголошувалася перерва до 27.03.2025.
27.03.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Сибіги О.М. з 27.03.2025 на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 розгляд справи призначено на 24.04.2025.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/102/24 без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 06.06.2022 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (надалі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ягоди України" (надалі - позичальник, відповідач-1) укладено договір про приєднання до правил надання кредиту мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "Укргазбанк" № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ, відповідно до якого, у зв'язку з приєднанням позичальника до Правил надання клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "Укргазбанк" (надалі - Правила), позичальник в повному обсязі акцептує Правила (оферту, що розміщена на сайті http://www.ukrgasbank.com), з яким позичальник ознайомився, погоджується та зобов'язується виконувати, та на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України укладає з банком договір про приєднання.
За умовами п. 1, 2 договору про приєднання загальний ліміт кредитної лінії складає 7 500 000,00 грн. Кредитна лінія відкривається з 06.06.2022 по 05.06.2023 (включно). Позичальник погашає кредит у строки дії ліміту відповідного періоду та в сумі перевищення фактичної заборгованості за кредитом цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до договору).
Згідно з п. 3 договору про приєднання позичальник зобов'язаний сплачувати банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному тарифами, які наведені в додатку 2 до договору про приєднання.
Цільове використання (мета) кредитних коштів - на поповнення обігових коштів (п. 4 договору про приєднання).
За умовами п. 5 договору про приєднання кредитні кошти надаються банком позичальнику на підставі заяви на отримання кредиту позичальника відповідно до додатку № 1 до Правил в паперовій формі або у електронній формі, що направлена засобами КІБ/СЕД в межах невикористаного залишку ліміту кредитної лінії згідно з графіком зменшення ліміту кредитної лінії окремими траншами шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника в національній валюті.
Після отримання позичальником повної суми кредиту в межах ліміту кредитної лінії, встановленого в п. 1 договору про приєднання, подальше кредитування в межах строків та в межах сум ліміту кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.
Надання банком кредитних коштів за цим договором про приєднання здійснюється за умови: сплати позичальником відповідних комісій банку, термін сплати яких настав, згідно з тарифами до цього договору про приєднання; виконання вимог п. 10 договору про приєднання щодо забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за договором про надання кредиту; дотримання позичальником інших зобов'язань відповідно до пункту 11 цього договору про приєднання.
Відповідно до п. 7 договору про приєднання за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту (прострочена заборгованість), у т.ч. у строки, визначені в графіку зменшення ліміту кредитної лінії за договором про приєднання, та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі: компенсаційної процентної ставки, збільшеної на 5 (п'ять) процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла компенсаційна процентна ставка; базової процентної ставки, збільшеної на 5 (п'ять) процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла базова процентна ставка.
Згідно з п. 10.1. договору про приєднання у забезпечення зобов'язань за договором про надання кредиту прийнято: поруку ОСОБА_1 ; поруку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофермер" (назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіт-Інвест Груп"); поруку ОСОБА_2 ; гарантію Фонду розвитку підприємництва в сумі 6 000 000,00 грн., що складає 80% від ліміту кредитування за договором про надання кредиту.
В п. 1.2. Правил визначено, що підписанням договору про приєднання позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до Правил та отримання кредиту на умовах, визначених у Правилах та договорі про приєднання.
Приєднуючись до Правил позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених договором про надання кредиту (п. 1.3. Правил).
Відповідно до п. 2.1. Правил банк надає позичальнику кредитні кошти/відкриває кредитну лінію у розмірі та на умовах, визначених договором про надання кредиту, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, сплатити комісії та проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених договором кредиту.
Згідно з п. 2.3. Правил основні умови кредитування зазначаються в договорі про приєднання.
Додатком 1, який є невід'ємною частиною договору про приєднання, сторони визначили графік зменшення ліміту кредитування, а додатком 2 встановили розміри тарифів та бази розрахунку з порядком сплати комісії позичальником.
06.06.2022 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофермер" (назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіт-Інвест Груп") (поручитель) укладено договір поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П2.
06.06.2022 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П1.
06.06.2022 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П3.
Відповідно до умов договорів поруки поручителі зобов'язуються перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по договору про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "УКРГАЗБАНК" № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ від 06.06.2022, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, (кредитний договір), укладеному кредитором з позичальником, згідно якого позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 05.06.2023:
- повернути кредит у розмірі 7 500 000,00 грн. в строк до 05.06.2023 (включно);
- сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування виходячи значення суми індексу UIRD3m для валюти, що відповідає валюті кредиту, станом на попередній банківський день, що передує даті укладення кредитного договору, а у випадку відсутності даних за попередній банківський день, за найближчий день, що передує йому, та зазначення фіксованої маржі в розмірі 7,0 процентних пункти, з урахуванням щоквартальної зміни згідно з умовами кредитного договору, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи зі значення базової процентної ставки, згідно з умовами п. 6 кредитного договору, збільшеної на 5,0 процентних пункти;
- комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами;
- відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі у випадках, передбачених кредитним договором.
Відповідно до п. 1.2. договорів поруки поручителі несуть солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору.
За умовами п. 1.3. договорів поруки поручителі відповідають за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і позичальник.
Згідно з п. 2.1. договорів поруки у випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язань по кредитному договору до позичальника та поручителя. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це позичальника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення позичальника до участі у справі.
За умовами п. 2.2. договорів поруки поручитель зобов'язаний не пізніше 2-х банківський днів з дати отримання письмової вимоги кредитора, перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунок(ки), номер(а) якого(их) зазначається(ються) в письмовій вимозі кредитора.
Відповідно до п. 3.2. договорів поруки строк позовної давності за договорами поруки - 5 (п'ять) років, у т.ч. до вимог про стягнення неустойки.
Договори поруки набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діють по 05.06.2033 включно (п. 5.1. договорів поруки).
За змістом п. 5.2. договорів поруки порука припиняється у разі: припинення забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором; якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване позичальником або поручителем.
Позивачем зобов'язання за договором про приєднання виконано та надано відповідачу-1 кредит у розмірі 7 554 395,08 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 06.06.2022 до 17.11.2023 та меморіальними ордерами: № TR.21389820.16437.12651 від 09.06.2022 на суму 3 500 000,00 грн., № TR.21389820.60459.12651 від 10.06.2022 на суму 4 000 000,00 грн. та № TR.21389820.46585.11884 від 02.03.2023 на суму 54 395,08 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором про приєднання в частині повернення кредиту та сплати комісії, у відповідача-1 утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 7 499 876,54 грн. та зі сплати комісії у розмірі 9000,00 грн.
06.07.2023 АБ "Укргазбпнк" направлено листи-вимоги позичальнику та поручителям щодо виконання зобов'язань за договором про приєднання по сплаті заборгованості за кредитом у розмірі 7 499 876,54 грн. та зі сплати комісії у розмірі 9000,00 грн. протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати пред'явлення вимоги. Факт направлення листів-вимог підтверджується фіскальними чеками від 06.07.2023 та списком № 8 згрупованих поштових відправлень.
Однак, жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості за договором про приєднання зі сторони позичальника та поручителів не здійснено.
Вказуючи на те, що станом на 19.11.2023 у ТОВ «Торговий дім «Ягоди України» існує прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 7 499 876,54 та комісії в розмірі 9000,00 грн., те, що згідно п. 4.3.3. Правил банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по договору про приєднання, позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по кредиту в розмірі 7 499 876,54 та комісії в розмірі 9000,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до приписів статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій ковкості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що на виконання умов договору про приєднання позивачем надано відповідачу-1 кредит у розмірі 7 554 395,08 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 06.06.2022 до 17.11.2023 та меморіальними ордерами: № TR.21389820.16437.12651 від 09.06.2022 на суму 3 500 000,00 грн., № TR.21389820.60459.12651 від 10.06.2022 на суму 4 000 000,00 грн. та № TR.21389820.46585.11884 від 02.03.2023 на суму 54 395,08 грн.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно також до статті 599 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
У додатку 1, яким є графік зменшення ліміту кредитування, сторони погодили періоди дії ліміту та ліміт кредитної лінії, а саме: (1) з 06.06.2022 по 15.04.2023 - 7 500 000,00 грн.; (2) з 16.04.2023 по 15.05.2023 - 5 000 000,00 грн.; (3) з 16.05.2023 по 05.06.2023 - 2 500 000,00 грн.
Таким чином, строк дії кредитної лінії до 05.06.2023 (включно).
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Як встановлено судом, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором про приєднання між банком та відповідачами-2, 3, 4 укладено договори поруки.
Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно зі статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 06.07.2023 АБ "Укргазбпнк" зверталося з листами-вимогами до позичальника та поручителів про сплату заборгованості за кредитом у розмірі 7 499 876,54 грн. та зі сплати комісії у розмірі 9000,00 грн. протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати пред'явлення вимоги.
Втім, жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості за договором про приєднання станом на момент звернення з позовом до суду позичальником та поручителями вчинено не було.
З огляду на встановлений судом факт порушення відповідачем-1 зобов'язань за договором про приєднання, зокрема, не повернення кредитних коштів у передбачений договором термін та не сплати комісії, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо солідарного стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 7 499 876,54 грн. та 9000,00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 911/1834/18, від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20).
Тобто, юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Отже, законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі № 910/9362/19 виснувала, що до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18) вказано, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18). Велика Палата Верховного Суду додатково звертає увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України пов'язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не з об'єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов'язанні з вимогами до боржника за основним зобов'язанням, а з тим, що сторонами основного зобов'язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Таких висновків дійшов і Верховний Суд при ухваленні постанов від 17.11.2021 у справі № 705/4132/19, від 09.02.2022 у справі № 607/21964/19.
Так, предметом спору у даній справі є вимога АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , яка є поручителем за договором поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П1 від 06.06.2022 щодо зобов'язань за договором про приєднання, укладеного між АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Торговий дім «Ягоди України».
В даному випадку АБ «Укргазбанк» звернулось до господарського суду з позовом, зокрема, до ОСОБА_1 (фізичної особи), як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов'язання за договором про приєднання, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між позивачем та відповідачем-3 наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за договором про приєднання, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами Господарського процесуального кодексу України.
Отже, твердження скаржника, що спір у даній справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України не відповідають наведеним вище нормам процесуального права та не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції.
Щодо доводів ОСОБА_1 щодо не підписання нею договору поруки колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України на законодавчому рівні встановлено презумпцію правомірності правочину.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Доказів того, що договір поруки, факт підписання якого заперечується скаржником, та за яким відбувається стягнення у даній справі відповідачем-3 не було укладено, або, що відповідний правочини оскаржується у встановленому законом порядку, або що відповідач-3 звертався у встановленому законом порядку до правоохоронних органів з приводу підробки даного правочину суду надано не було, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Таким чином, твердження скаржника про не підписання договору поруки колегія суддів оцінює критично, оскільки беручи до уваги закріплену в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, відсутні передумови для неврахування договору поруки в якості підстави для стягнення коштів з ОСОБА_1 як поручителя за договором поруки.
Крім того, з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення чи виконано підпис від імені поручителя на договорі поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П1 від 06.06.2022 ОСОБА_1 чи іншою особою, скаржник до суду не звертався. Висновку експерта складеного на замовлення ОСОБА_1 скаржником до суду не представлено.
Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Колегія суддів апеляційного суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, а рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/102/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/102/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи № 911/102/24 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням суддів Тищенко А.І. та Станіка С.Р. у відпустці, повний текст постанови складено та підписано 26.05.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді С.Р. Станік
А.І. Тищенко