Справа № 127/8707/25
Провадження № 3/127/1843/25
27 травня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянинаУкраїни, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 15.03.2025 року серії ЕПР1 № 271762: «15.03.2025 року о 00:15 год в місті Вінниця, провулок Селянський 26, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Мазда 6 ДНЗ НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою технічного приладу Драгер Алкотест 6829 № ARHK 0031, результат позитивний 1,53 проміле, тест № 3424, велась безперервна відеофіксація на портативний відеореєстратор 472285, чим порушив п. 2.9.(а) Правил дорожнього руху».
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, суду повідомив, що 15.03.2025 року біля його дому його спинили працівники спільного патруля поліції разом з працівниками ТЦК. Оскільки був впевнений що того дня спиртні напої не вживав, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся. При цьому був тверезим, жодних ознак алкогольного сп'яніння в нього не було і поліцейськими такі ознаки не встановлювались. З результатами огляду на місці зупинки ОСОБА_1 не погодився, однак не хтів сильно відстоювати свої права, оскільки боявся, що працівники ТЦК його заберуть до ТЦК. Як тільки був складений адміністративний протокол і спільний патруль залишив місце зупинки, ОСОБА_1 відразу звернувся за самозверненням до закладу охорони здоров'я «Соціотерапія», де в межах двох годин, в присутності поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного результати якого показали, що він тверезий. ОСОБА_1 через канцелярію суду надав до матеріалів справи довідку із КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» від 15.03.2025 №409, згідно якої 15.03.2025 року о 01 год. 58 хв. він був тверезий.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, інші письмові докази у справі, дослідивши відеозапис фіксації на портативні відео реєстратори, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Підпункт "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони адміністративного правопорушення: керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - є стан алкогольного сп'яніння особи, яка керує транспортним засобом.
Однак, досліджені судом матеріли справи викликають обґрунтовані сумніви у винуватості ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, згідно довідки КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» вих. № 409 від 15.03.2025 року, що була видана в результаті самозвернення ОСОБА_1 у присутності працівника Управління патрульної поліції у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.03.2025 року о 01:58 год був тверезий, вживання алкоголю не встановлено.
Результат огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного в результаті самозвернення ОСОБА_1 піддає обґрунтованому сумніву результат огляду на стан сп'яніння, що проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу Драгер Алкотест 6829.
Окрім того, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 5 статті 266 КУпАП імперативно визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція №1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 розділу І Інструкції №1452/735 визначено вичерпний перелік ознак алкогольного сп'яніння. такими є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції №1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі за текстом - Порядок № 1103), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
З дослідженого судом відеозапису з портативних відеореєстраторів працівників патрульної поліції вбачається, що, всупереч вимог ч.1 ст. 266 КУпАП та п. 2, п.3 розділу І Інструкції №1452/735, інспектор поліції не встановив та не повідомив водієві ознак алкогольного сп'яніння, на підставі яких водій підлягає направленню на огляд на стан алкогольного сп'яніння. В Рапорті поліцейського Мельничук Вікторії від 15.03.2025 також нічого не зазначено про виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а наведено лише відомості про встановлений поліцейськими «факт» керування водієм в стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з відеозапису, всупереч положенням п.1 розділу ІІ Інструкції №1452/735 та ч.1 ст. 266 КУпАП, поліцейським було проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за відсутності попереднього встановлення передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак алкогольного сп'яніння, про які також не зазначено у рапорті від 15.03.2025.
Відтак, в силу прямої вказівки ч. 5 статті 266 КУпАП, результат огляду - Акт огляду від 15.03.2025 на стан алкогольного сп'яніння з використанням поліцейським спеціальних технічних засобів Alkotest Drager є недійсним.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до суду не надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що згідно ст. ст. 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 130, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: