27 травня 2025 року
м. Київ
справа №420/33933/23
адміністративне провадження № К/990/19253/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій або бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_3 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_3 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті у повному розмірі - відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168) (в редакції від 01 вересня 2022 року) та Наказу АДПСУ №628/0/081-22АГ від 09 грудня 2022, ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану за січень 2023 року;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити у повному розмірі - відповідно до вимог Постанови №168 та Наказу АДПСУ №628/0/081-22АГ від 09 грудня 2022, ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану за січень 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_3 , що полягає у не нарахуванні та не виплаті у повному розмірі - відповідно до вимог Постанови №168 та Наказу МВС №36 від 26 січня 2023, ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану за період з 01 лютого 2023 року по 31 травня 2023 року;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити у повному розмірі - відповідно до вимог Постанови №168 та Наказу МВС №36 від 26 січня 2023, ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану за період з 01 лютого 2023 року по 31 травня 2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_3 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди на підставі Постанови №168 за періоди з 04 січня 2023 року-14 січня 2023 року, 30 січня 2023 року-12 лютого 2023 року, 17 лютого 2023 року-26 березня 2023 року, 31 березня 2023 року-04 квітня 2023 року, 20 квітня 2023 року-30 квітня 2023 року, 01 травня 2023 року-31 травня 2023 року не у повному розмірі. Зобов'язано в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за періоди з 04 січня 2023 року-14 січня 2023 року, 30 січня 2023 року-12 лютого 2023 року, 17 лютого 2023 року-26 березня 2023 року, 31 березня 2023 року-04 квітня 2023 року, 20 квітня 2023 року-30 квітня 2023 року, 01 травня 2023 року-31 травня 2023 року, збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії згідно із Постановою №168, з урахуванням раніше виплачених сум.
02 травня 2025 року засобами поштового зв'язку відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є право військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, установленою Постановою № 168.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня, у зв'язку з чим ця справа є справою незначної складності.
Оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначив, що: «звернення з касаційною скаргою обумовлено неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права через відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування норм, передбачених: пунктом 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»; Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36: саме в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями ДПСУ та командуванням військових частин в частині виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 в розмірі до 100 0000 гривень, у випадках: ненадходження з військових частин, у відрядженні яких перебувають військовослужбовці Списків підтверджень участі у бойових діях або заходах, передбачених п. 4 Наказу №164-АГ у формі визначеній Додатком 2 до наказу; наявності підстав для виплати вказаної додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 гривень відрядженим військовослужбовцям на підставі довідки про участь у бойових діях та заходах, яка фактично не містить необхідних даних такої участі щодо необхідної та достатньої сукупності інформації та джерел в якій вона міститься, яка надає право військовослужбовця на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 гривень, з урахуванням вимог наказу МВС України від 26.01.2023 № 36, який визначає види службової діяльності, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях.».
Скаржник зазначає, що: «наведені доводи свідчать про наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що, у свою чергу, є підставою для відкриття касаційного провадження, адже, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначено конкретні норми права, щодо яких відсутній висновок їх застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та зазначено про необхідність формування єдиної правозастосовної практики щодо цих норм для правильного вирішення справи.».
Перевіривши викладені доводи, Верховний Суд наголошує, що вживання законодавцем слово "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідачем не наведено. Суб'єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб'єкта правозастосування, не обов'язково свідчать, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Разом з цим скаржник послався на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначив, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для військової частини НОМЕР_1 , позаяк на цей час у провадженні судів різних інстанцій перебуває близько 250 справ з аналогічними спірними правовідносинами.
Верховний Суд відхиляє викладені доводи, оскільки твердження скаржника про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Не підтвердженим є те, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих у справі незначної складності.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій або бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов О.В. Кашпур