П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 479/216/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Шевчук О.А., Єщенка О.В., розглянувши клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2025 р. у справі № 479/216/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови,
Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2025 р. у справі № 479/216/25 задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_3 подав апеляційну скаргу, в якій заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не є юридичною особою та є відокремленим структурним підрозділом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З огляду на зазначене апелянт зазначає, що саме відповідні обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до Бюджетного кодексу є розпорядниками бюджетних коштів, які одержують відповідні бюджетні асигнування. Апелянт вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою подання апеляцйної скарги підготовлено та направлено рапорт на оплату судового збору до ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак у зв'язку з обмеженим фінансуванням витрат, судовий збір ще не сплачено.
З огляду на зазначене апелянт просить відстрочити сплату судового збору.
Ознайомившись зі змістом вказаного вище клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України “Про судовий збір», судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна була забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
В даному випадку скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини, викладені в заявленому клопотанні щодо неможливості своєчасної сплати судового збору, вжиття всіх залежних від апелянта заходів для сплати судового збору у визначеному розмірі.
Зазначене свідчить про недоведеність з боку апелянта наявності підстав для відстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору або про звільнення сплати судового збору
Апелянт не являється особою, яка звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України “Про судовий збір», а оскаржуване рішення суду першої інстанції є об'єктом справляння судового збору згідно ст. 3 Закону, тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ст.169 КАС України, має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 відступила від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В свою чергу, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025р. на рівні 3028 грн.
Враховуючи, що позивач у справі оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 908,40 грн. (605,60 х 150%).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути перераховано (сплачено) за наступними реквізитами:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»
відомча ознака « 81» (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок UA678999980313101206081015758,
отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526 Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху для надання апелянту строку для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, саме: надання документу, що підтверджує сплату судового збору.
Крім того суд звертає увагу на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені ч. 4 ст. 286 КАС України, якою передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Таким чином, враховуючи, що норми ст. 286 КАС України є спеціальними по відношенню до ст. 295 КАС України, тому саме вони підлягають до застосуванню для визначення строку оскарження судових рішень у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин та не дає особі право у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення постановлено 16.04.2025 року. В свою чергу згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст судового рішення надісланий до реєстру лише 16.05.2025 року.
У поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що копія рішення рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2025 р. у справі № 479/216/25 була направлена 23.04.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 засобами поштового зв'язку та отримана ним 29.04.2025 року.
Апеляційну скаргу подано апелянтом засобами поштового зв'язку 12.05.2025 року, тобто з пропуском встановленого десятиденного строку на апеляційне оскарження після отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Апелянт не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не наводить будь-якого обґрунтування підстав пропуску встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з моменту його отримання.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, апеляційну скаргу слід також залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом порушення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження - подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав пропуску цього строку та наданням доказів на підтвердження наведених підстав.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 286, 296, 298 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2025 р. у справі № 479/216/25.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду:
-заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2025 р. у справі № 479/216/25 із зазначенням в ній обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наданням доказів у їх підтвердження;
- документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
В порядку ч. 3 ст. 300 КАС України витребувати адміністративну справу №479/216/25 з Кривоозерського районного суду Миколаївської області
Ухвала у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.А. Шевчук О.В. Єщенко