П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/6806/24
Головуючий в 1 інстанції Лісовська Н.В.
Дата і місце ухвалення 07.02.2025р., м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 р. у справі №400/6806/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 від 07.06.2024 № 263040014853;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 12.10.1981 по 13.04.1982 та з 01.03.1994 по 30.06.2000 згідно записів у трудовій книжки НОМЕР_1 та призначити позивачу пенсію за віком з часу звернення з заявою про призначення пенсії (31.05.2024).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 р. позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 07.06.2024р. №263040014853 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 42098368) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) періоди роботи з 12.10.1981 по 13.04.1982 та з 01.03.1994 по 30.06.2000 згідно записів у трудовій книжки НОМЕР_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) від 31.05.2024р. про призначення пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком стала відсутність у заявника необхідного страхового стажу у зв'язку з не зарахування до останнього періодів роботи з 12.10.1981 по 13.04.1982, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 20.10.1981, оскільки в супереч приписам Інструкції № 58 у трудовій книжці наявне виправлення номеру наказу про звільнення, з 01.03.1994 по 10.12.2003 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 20.10.1981- оскільки тривалий проміжок часу між датою прийняття (01.03.1994) та датою наказу на прийняття (01.11.1994), в підставах внесення запису. Загальний страховий стаж позивача складає 28 років 04 місяці 04 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058.
Апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення пенсійний орган діяв на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.05.2024р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ГУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
07.06.2024р. Відповідачем 2 було прийнято рішення № 263040014853, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
У рішенні зазначено, що до загального страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 12.10.1981 по 13.04.1982, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 20.10.1981, оскільки в супереч приписам Інструкції № 58 у трудовій книжці наявне виправлення номеру наказу про звільнення, з 01.03.1994 по 10.12.2003 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 20.10.1981- оскільки тривалий проміжок часу між датою прийняття (01.03.1994) та датою наказу на прийняття (01.11.1994), в підставах внесення запису. Загальний страховий стаж позивача складає 28 років 04 місяці 04 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058.
Вважаючи рішення відповідача щодо не зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції визнав право позивача на зарахування до страхового стажу періодів його роботи з 12.10.1981 по 13.04.1982 та з 01.03.1994 по 30.06.2000 згідно записів у трудовій книжки НОМЕР_1 , у зв'язку з чим зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004р. (далі - Закон №1058-IV).
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону №1058-IV).
Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію вказаної норми Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993р. №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктами 1 та 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Сторонами у справі не заперечується, що до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 надав до органу ПФУ трудову книжку, яка підтверджує трудову діяльність позивача.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року по справі № 677/277/17.
Крім цього, судова колегія зазначає, що за правовими висновками Верховного Суду, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо права позивача на зарахування до загального страхового стажу позивача періодів його роботи з 12.10.1981 по 13.04.1982 та з 01.03.1994 по 30.06.2000р. згідно записів у трудовій книжки НОМЕР_1 , та відповідно наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2024р. про призначення пенсії.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 р. - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.В. Єщенко О.А. Шевчук.