27 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/1404/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року (суддя Калугіна Н.Є.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилися у протиправному не зарахуванні до стажу позивача в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 19.09.2024; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу позивача в подвійному фактичному розмірі на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.01.2004 по 19.09.2024, та здійснити перерахунок пенсії з 19.09.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 18.09.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.01.2004 по 19.09.2024, та здійснити перерахунок пенсії з 19.09.2024. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 19.09.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
На звернення ОСОБА_1 відповідачем листом від 08.01.2025, копія якого міститься в матеріалах справи, повідомлено, що загальний страховий стаж врахований в повному обсязі за період роботи з 29.11.1988 по 31.08.2024. Період роботи в Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» за період роботи з 04.05.1999 по 31.12.2003, згідно з наданою довідкою від 16.08.2024 № 05-16/184, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано в подвійному розмірі. До пільгового стажу за Списком № 2 заявнику зараховано періоди роботи з 02.06.1999 по 02.06.2009 та з 14.07.2009 по 28.05.2024 (за пільговою довідкою від 20.11.2024 № 43/06/1243, яка видана Державною установою «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України»).
Позивач вважає, що такі дії порушують його права та законні інтереси, адже період роботи з 01.01.2004 по 19.09.2024 має бути зарахований в подвійному розмірі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав, що відмовляючи у зарахуванні періоду стажу у подвійному обчисленні, відповідач зазначає, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Водночас такий висновок не відповідає обставинам справи, адже у відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що статтею 60 Закону № 1788 передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Не містяться такі доводи й у відповіді на запит представника позивача від 08.01.2025. При цьому з відповіді, наданої на запит позивача, вбачається, що до пільгового стажу за Списком № 2 зараховано періоди роботи з 02.06.1999 по 02.06.2009 та з 14.07.2009 по 28.05.2024.
Відтак є необґрунтованими та не підтвердженими доводи позивача та висновок суду першої інстанції, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 в подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 18.09.2024 у Дніпровській філії «СЗНПД» ДУ «ІСП МОЗ України».
Більш того, матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, зокрема, шляхом зарахування спірного періоду у подвійному розмірі, так само як і не доведено, що відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Відтак, суд апеляційної інстанції доходить висновок, що на сьогодні відсутній предмет спору, який ініційований представником ОСОБА_1 .
Позивач в межах цієї справи не оскаржує рішення про призначення пенсії, а перерахунок пенсії здійснюється на підставі заяви особи пенсіонера, яка не подавалась ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, що залишено поза увагою суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідний спір може бути вирішений судом виключно за умови попереднього звернення позивача до пенсійного органу про перерахунок пенсії та після прийняття відповідачем рішення за результатом розгляду відповідної заяви, внаслідок прийняття якого можуть вважатися порушеними права та законні інтереси особи. В даній справі такі обставини не настали, а тому заявлений позов є необґрунтованим через його передчасність.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до ухвалення невірного рішення, яке підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року в адміністративній справі № 160/1404/25 скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з 27 травня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 27 травня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров