Справа № 522/6596/23
Провадження №2/523/1269/25
"22" травня 2025 р. м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючий суддя Далеко К.О.,
за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої В.С.,
розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Логовського В.В. про скасування заходів забезпечення позову, по цивільній справі № 522/6596/23, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу,
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Логовського В.В. про скасування заходів забезпечення позову, по цивільній справі № 522/6596/23, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року, в рамках цивільної справи № 522/6596/23, було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,1 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 1797185951101) житловою площею - 41,5 кв., що належить ОСОБА_2 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором.Однак, станом на теперішній час, відпала необхідність у такому забезпеченні.
Учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України.
Представник позивач надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Належним чином сповіщений відповідач у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд повідомив.
Враховуючи вимогу ч.2 ст. 158 ЦПК України щодо розгляду клопотання не пізніше п'яти днів з дня надходження до суду, суд вважає за можливе розглянути клопотання про скасування заходів забезпечення позову без участі учасників справи.
Судом не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши доводи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд прийшов до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Відповідно, скасування заходів забезпечення позову, в порядку ст. 158 ЦПК України, можливе лише за обставин, які б вказували на те, що відпали підстави та ризики невиконання рішення суду, або ж змінились обставини, які зумовили їх застосування.
Аналогічна позиція викладена у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», якою роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
За змістом вищенаведених норм, скасування заходів забезпечення позову пов'язане із результатами розгляду справи і вирішення спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі. Скасувати заходи забезпечення позову суд може з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 11 грудня 2023 року в рамках цивільної справи №522/6596/23 було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,1 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 1797185951101) житловою площею - 41,5 кв., що належить ОСОБА_2 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором.
На адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Логовського В.В.надійшло клопотання в якому представник зазначає про те, відпала необхідність у забезпеченні позовну, а тому просив скасувати арешт.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107).
При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява №8793/79, параграф 50).
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Судом встановлено, що потреба в забезпеченні позову по справі№ 522/6596/23 - відпала. Заявник, який звернувся до суду із клопотанням та просить скасувати заходи забезпечення позову, являється позивачем по справі та саме за його заявою відповідні заходи забезпечення позову застосовувались.
З огляду на викладене, суд дійшов висновків що наявні усі правові підстави для скасування заходів забезпечення позову, накладених на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023року, у цивільній справі № 522/6596/23.
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 158, 260, 261, 353 ЦПК України суд, -
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Логовського В.В. про скасування заходів забезпечення позову, по цивільній справі № 522/6596/23, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року у цивільній справі № 522/6596/23, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,1 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 1797185951101) житловою площею - 41,5 кв., що належить ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили негайно з дня її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя: К.О. Далеко