Справа № 522/18130/24
Провадження № 2/522/1581/25
22 травня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Запольської А.М.,
представника позивача - адвоката Монастирної І.О,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Грушанського А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені по сплаті аліментів у сумі 92 922,72 грн,
15.10.2024 до Приморського районного суду міста Одеса надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені по сплаті аліментів у сумі 92 922,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.06.2016 Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 07.06.2016 складено відповідний актовий запис № 679.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син - ОСОБА_5 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ). Дитина з моменту народження та на час звернення до суду з даним позовом проживає з матір'ю. Протягом останнього року дитина знаходиться на повному матеріальному утриманні позивачки.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2022 шлюб між сторонами розірвано. 25.05.2022 Приморським районним судом м. Одеси видано судовий наказ у справі № 522/3630/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 аліментів у розмірі частки усіх видів заробітку платника аліментів. 16.08.2022 рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/7873/22 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
30.11.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 70439281 з виконання судового наказу № 522/3630/22 від 02.11.2022, виданого Приморським районним судом м. Одеси. Судовий наказ відповідачем не виконується. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з боржника ОСОБА_1 в рамках ВП № 70439281 станом на 01.10.2024, виданого Приморським ВДВС у м. Одесі, заборгованість зі сплати аліментів складає 274 678,44 грн. За розрахунком позивача сума пені за прострочення сплати аліментів складає 92 922,72 грн.
Ухвалою головуючого судді Свяченої Ю.Б. від 17.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання розпорядження № 64/25 в.о. керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Чукова Л.В. від 16.01.2025, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 522/18130/24 передано для розгляду головуючому судді Павлик І.А.
20.02.2025 ухвалою головуючого судді Павлик І.А. справу прийнято до свого провадження.
20.03.2025 у судовому засіданні представником відповідача долучено до матеріалів справи довідку від 29.10.2024 № 9466/59/13-2024 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» Управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), згідно якої ОСОБА_1 з 12.07.2023 по 11.08.2023, з 12.08.2023 по 11.10.2023 перебував у службовому відрядженні в Донецькій області, з метою виконання завдань у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) ЗСУ, ГУР МОУ та іншими складовими сектору безпеки і оборони із відсічі та стримування збройної агресії проти України.
20.03.2025 у судовому засіданні представником позивача долучено до матеріалів справи розрахунок Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 , відповідно до якого станом на 01.10.2024 заборгованість складає 272 678,44 грн.
28.04.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду від 29.04.2025 задоволено, витребувано у Приморського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 70439281 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на корсить ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5
09.05.2025 від Приморського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконання ухвали суду від 29.04.2025 надійшла копія виконавчого провадження АСВП 70439281.
19.05.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії платіжних квитанцій банківської установи АТ «Ощадбанк».
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення сторін, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 25.05.2022 Приморським районним судом м. Одеси видано судовий наказ у справі № 522/3630/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 аліментів у розмірі частки заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту подачі заяви і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
16.08.2022 рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/7873/22 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
30.11.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 70439281 з виконання судового наказу № 522/3630/22 від 02.11.2022, виданого Приморським районним судом м. Одеси. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з боржника ОСОБА_1 в рамках ВП № 70439281 станом на 01.10.2024, виданого Приморським ВДВС у м. Одесі, заборгованість зі сплати аліментів складає 274 678,44 грн.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто у разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, наслідком чого є відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно із частинами першою, другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновки, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що у такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19).
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій або бездіяльності особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Судом встановлено, що за період з лютого по квітень 2023 року ОСОБА_1 були здійснені часткові платежі погашення заборгованості зі сплати аліментів за попередні періоди, що необхідно враховувати при визначенні розміру неустойки.
При цьому у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) вказано, що при здійсненні часткових платежів аліментів грошові кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості на погашення платежу за поточний місяць.
Відповідачем відсутність своєї вини у несплаті аліментів, на якого покладено такий тягар доказування, не доведено. Про наявність обов'язку зі сплати аліментів за судовим наказом від 25.05.2022 у справі № 522/3630/22 йому було відомо, про що свідчить звернення ним до суду з позовом про зменшення розміру аліментів та часткова їх сплата у лютому-квітні 2023 року.
Також Державною виконавчою службою України накладались арешти на його майно та кошти, встановлювались обмеження в праві користування вогнепальною зброєю, в праві виїзду за межі України, в праві полювання та ін.
Зазначаючи про відсутність вини у несплаті аліментів ОСОБА_1 зазначає про те, що державним виконавцем не було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження за його місцем роботи, проте суд враховує, що відповідач зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця не звертався, до того ж виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів можливо в добровільному порядку без залучення виконавчої служби.
Доказів неможливості виконати судовий наказ іншим чином, ніж примусове стягнення за виконавчим документом державним виконавцем, відповідачем не надано, отже, не спростовано презумпцію вини боржника.
З огляду на аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини, відповідач зобов'язаний довести відсутність своєї вини у несплаті аліментів, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплатити, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16.
Тобто, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується (постанова КЦС ВС від 19 січня 2022 у справі № 711/679/21).
Заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 01.10.2024 складає 274 678,44 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів з боржника в рамках ВП № 70439281.
Позивачем здійснено розрахунок пені за період з 25.05.2022 по 01.10.2024, яка склала 92 922,72 грн. Зазначений розрахунок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові КЦС ВС від 19 січня 2022 у справі № 711/679/21.
Стороною відповідача не спростувано ані розрахуноку заборгованості по аліментам, проведеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження та своїх повноважень, він є чинним, ніким не оспорений та не скасований, ані правильності розрахунку пені за несплату аліментів.
З огляду на недоведеність існування обставин, які можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання покладеного на нього обов'язку зі сплати аліментів, тобто відсутності його вини у несплаті аліментів, визначених судовим наказом, суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені (неустойки) за несвоєчасну сплату аліментів у сумі 92 922,72 грн.
Оскільки ОСОБА_2 як позивачка у справі про стягнення пені по сплаті аліментів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, з відповідача ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені по сплаті аліментів у сумі 92 922,72 грнзадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 92 922,72 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 1 211,20 грн судового збору на користь держави.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення відповідно до ст. 259 ЦПК України буде складено протягом п'яти днів.
Суддя І.А. Павлик
Повний текст рішення суду складено 27.05.2025.