Справа №2-3018/11
Провадження №2-з/522/290/25
27 травня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
за участю секретаря судового засідання Морозовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_2 , за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: ОСОБА_2 , та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання привести реконструйовану квартиру у попередній стан та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
08 травня 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Приймачук Сергія Івановича про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_2 , за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: ОСОБА_2 , та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання привести реконструйовану квартиру у попередній стан та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування вказаної заяви представник зазначає, що ухвалою суду в рамках розгляду цивільної справи було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням суду, що набрало законної сили, позовні вимоги були задоволені частково. 02.11.2015 року Другим Приморським ВДВС у м. Одесі МЮУ було відкрито виконавче провадження №49285304. Постановою головного державного виконавця Другого Приморського ВДВС у м.Одесі ПМУЮ (м. Одеса) Перчиком В.О. від 18.02.2020 у ВП №49285304 по виконанню виконавчого листа № 2-3018/11, було закрито у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду, що на думку заявника свідчить про відсутність підстав для подальшої дії заходів забезпечення позову.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана для розгляду судді Шенцевій О.П.
Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
27 травня 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Приймачук С.І. та адвоката Мухамеджанова О.С. про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Заяву про скасування заходів забезпечення позову підтримали та просили задовольнити. Крім того, адвокат Мухамеджанов О.С. в заяві просив скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2006 року, зокрема й заборону ОСОБА_1 , проводити будь-які будівельно-монтажні роботи у квартирі.
Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд клопотання за їх відсутності до суду не надходило.
Суд вважає, що неявка всіх осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову не перешкоджає розгляду цього питання.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Виконавчого комітету Одеської міської ради, про зобов'язання привести, реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 у попередній стан.
13 грудня 2006 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у справі №2-10740/2006 було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , та заборонено їй проводити будь-які будівельно-монтажні роботи у зазначеній квартирі.
31 січня 2008 року до Приморського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_2 із заявою щодо залучення її до участі у розгляді вказаної справи в якості третьої особи. Вказану заяву було задоволено, залучено ОСОБА_2 до участі у розгляді справи за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Виконавчого комітету Одеської міської ради про зобов'язання привести, реконструйовану квартиру у попередній стан, у якості третьої особи.
14 грудня 2011 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 2-3018/11, позовні вимоги Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради задоволено. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 за власні кошти привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 у попередній стан згідно з технічною документацією, зареєстрованою у КП “ОМБТІ та РОН» Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 273932 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме витрати на сплату державного мита в розмірі 1277 грн. 73 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн. та витрати на проведення судово-будівельної експертизи у розмірі 1502 грн. 40 коп. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди відмовлено.
14 червня 2012 року ухвалою апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2011 року залишено без змін.
05 липня 2012 року на виконання вищевказаного рішення Приморського районного суду м. Одеси був виданий виконавчий лист № 2-3018/11, який був пред'явлений до виконання.
02 листопада 2015 року постановою головного державного виконавця Другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ Перчиком В.О. відкрито виконавче провадження №49285304 по виконанню вказаного виконавчого листа № 2-3018/11.
Постановою головного державного виконавця Другого Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУЮ (м. Одеса) Перчик В.О. від 18.02.2020 року виконавче провадження №49285304 закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2020 року заява задоволена, скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2006 року.
Однак, постановою Одеського апеляційного суду від 14.07.2021 року задоволено апеляційну скаргу. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2020 року скасовано. Прийнято постанову,якою в задоволені заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
Таким чином, судом з?ясовано, що на данийчас заходи забезпечення позову чинні, алепідстави для забезпечення позову відпали.
Метою забезпечення позову є запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
У відповідності до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з своєї ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження.
Відповідно до положень ч. 2 ст.158 ЦПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п?яти днів з дня надходження його до суду. заходи Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову забезпечення позову продовжують діяти протягом дев?яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
В силу статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадку, встановлених законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.
Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У відповідності до ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 504/158/22, забезпечення позову по суті - це обмеження суб?єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов?язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв?язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Тому, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
За таких обставин, суд доходить до висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна, що були застосовані ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2006 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. 158, 353-354 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_2 , за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: ОСОБА_2 , та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання привести реконструйовану квартиру у попередній стан та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, які накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2006 року по справі № 2-10740/2006 (2-3018/11) за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_2 , за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: ОСОБА_2 , та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання привести реконструйовану квартиру у попередній стан та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а саме скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 та скасувати заборону ОСОБА_1 проводити будь-які будівельно-монтажні роботи у квартирі АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя