Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/11806/2025
26 травня 2025 року місто Київ
справа № 214/5667/24-ц
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача Державної казначейської служби України на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Литвинової І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення компенсації у розмірі трьох відсотків річних та інфляційних втрат,-
В червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача Державної казначейської служби України три відсотки річних та інфляційних втрат з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог у розмірі 102768,41 грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 суму інфляційних втрат у розмірі 41370,83 грн та три відсотки річних у розмірі 61397,58.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач Державна казначейська служба України 14 травня 2025 року подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд».
15 травня 2025 року Київським апеляційним судом до Печерського районного суду міста Києвабуло направлено запит про витребування справи № 214/5667/24-ц.
21 травня 2025 року вказана цивільна справа надійшла до Київського апеляційного суду.
Разом з апеляційною скаргою, апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
На обґрунтування доводів вказаного клопотання, вказував, що оскаржуване рішення надійшло в електронний кабінет Казначейства в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 28 квітня 2025 року о 14.31 год.
А тому, просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки він пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до довідки від 08 квітня 2025 року, складеної секретарем судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України (а.с. 114).
Дати складення повного тексту оскаржуваного рішення матеріали справи не містять.
Доказів отримання відповідачем вказаного рішення матеріали справи не містять.
В апеляційній скарзі, відповідач Державна казначейська служба України вказує, що отримала рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року тільки 28 квітня 2025 року о 14.31 год. через систему «Електронний суд» (а.с.125).
Повний текст рішення опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29 квітня 2025 року.
Апеляційна скарга відповідача Державної казначейської служби України подана до суду 14 травня 2025 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.129 Конституції України про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, а тому строк підлягає поновленню.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.
В апеляційній скарзі відповідач просив звільнити його від сплати судового збору або відстрочити його сплату до закінчення дії правового режиму воєнного стану в Україні.
В обґрунтування клопотання відповідач посилався на те, що Казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом.
Згідно Указу Президента від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 в Україні наразі триває режим воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590 затверджено Порядок виконання повноважень Казначейством в особливому режимі в умовах воєнного стану.
З огляду на зазначене, враховуючи ситуацію, яка склалася у зв'язку із збройною агресією російської федерації, Казначейство не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
Суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд, у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Аналогічні вимоги зазначені і у ст.8 Закону України «Про судовий збір», а саме, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто даними нормами законодавства визначена виключна підстава для звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору - незадовільний майновий стан сторони.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з не закладенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві коштів для сплати судового збору в бюджет на 2020 рік, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Крім того доказів на підтвердження того, що майновий стан відповідача перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору не надано.
Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та у відстроченні сплати судового збору до закінчення дії правового режиму воєнного стану в Україні, апеляційна скарга відповідача Державної казначейської служби України на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025року підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги.
Згідно з п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржуване рішення у частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 суму інфляційних втрат у розмірі 41370,83 грн та три відсотки річних у розмірі 61397,58.
Апеляційна скарга відповідача Державної казначейської служби України була подана до суду через систему «Електронний суд», отже підлягає сплаті судовий збір за подачу апеляційної скарги із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у розмірі 1453,44 грн (1211,20*150%*0,8).
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
Виходячи з вищевикладеного, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 1453,44 грн на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 357 ЦПК України, -
Поновити відповідачу Державній казначейській службі України строк для подачі апеляційної скарги на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025року.
У задоволенні клопотання відповідача Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору та про відстрочення сплати судового збору до закінчення дії правового режиму воєнного стану в Україні за подання апеляційної скарги на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025року відмовити.
Апеляційну скаргу відповідача Державної казначейської служби України на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Литвинової І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення компенсації у розмірі трьох відсотків річних та інфляційних втрат залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Борисова О.В.