Апеляційне провадження № 33/824/2416/2025
Справа № 758/4431/24
Головуючий в суді І інстанції Павленко О.О.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
26 травня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., за участю секретаря судового засідання Діденка А.С., представника Енергетичної митниці Носко Юлії Юріївни, захисників Ковальчук Вікторії Леонідівни , Карліна Опанаса Володимировича , Мальованої Віти Андріївни , розглянувши апеляційну скаргу Енергетичної митниці на постанову Подільського районного суду м. Києва від 21 березня 2025 року про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», ЄДРПОУ 44118684, юридична адреса: Львівська область, Золочівський район, с. Заболотці, вул. Шевченка, 12, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0529/90300/23 від 21 грудня 2023 року, 18 січня 2023 року, 19 січня 2023 року, 20 січня 2023 року, 21 січня 2023 року, 22 січня 2023 року, 23 січня 2023 року, 24 січня 2023 року, 25 січня 2023 року, 26 січня 2023 року, 27 січня 2023 року, 28 січня 2023 року, 30 січня 2023 року, 31 січня 2023 року, 03 лютого 2023 року через митний кордон України у пунктах пропуску «Ягодин-Дорогуск» відділу митного оформлення N 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці та «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Латвійської Республіки транспортними засобами р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , НОМЕР_6 / НОМЕР_7 , НОМЕР_8 / НОМЕР_9 , НОМЕР_10 / НОМЕР_11 , НОМЕР_12 / НОМЕР_13 , НОМЕР_14 / НОМЕР_15 , НОМЕР_16 / НОМЕР_17 , НОМЕР_18 / НОМЕР_19 , НОМЕР_20 / НОМЕР_21 , НОМЕР_22 / НОМЕР_23 , НОМЕР_24 / НОМЕР_25 , НОМЕР_26 / НОМЕР_27 , НОМЕР_28 / НОМЕР_29 , НОМЕР_30 / НОМЕР_31 , НОМЕР_32 / НОМЕР_33 , НОМЕР_34 / НОМЕР_35 , НОМЕР_36 / НОМЕР_37 , НОМЕР_38 / НОМЕР_39 , НОМЕР_40 / НОМЕР_41 , НОМЕР_42 / НОМЕР_43 , НОМЕР_44 / НОМЕР_45 , НОМЕР_46 / НОМЕР_47 , НОМЕР_48 / НОМЕР_49 , НОМЕР_50 / НОМЕР_51 , НОМЕР_52 / НОМЕР_53 , НОМЕР_54 / НОМЕР_55 , НОМЕР_56 / НОМЕР_57 , НОМЕР_58 / НОМЕР_59 , НОМЕР_60 / НОМЕР_61 , НОМЕР_62 / НОМЕР_63 , НОМЕР_64 / НОМЕР_65 , НОМЕР_66 / НОМЕР_67 , НОМЕР_68 / НОМЕР_69 , НОМЕР_70 / НОМЕР_25 , НОМЕР_71 / НОМЕР_72 , НОМЕР_73 / НОМЕР_74 на митну територію України на адресу ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ввезено товар «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне» у кількості 929 760 кг, 1089,521 тис. літрів при 15оС, вартістю 857 010,32 євро.
Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митними деклараціями типу «ЕА» від 18 січня 2023 року № UA903220/2023/1372, від 19 січня 2023 року №№ UA9030502023/3000, UA903220/2023/1533, від 20 січня 2023 року №№ UA903220/2023/1612, UA903220/2023/1655, від 21 січня 2023 року № UA903220/2023/1828, від 22 січня 2023 року №№ UA903220/2023/1817, UA903220/2023/1818, від 23 січня 2023 року № UA903220/2023/1949, від 24 січня 2023 року № UA903220/2023/1953, типу «ДЕ» від 18 січня 2023 року №№ UA903220/2023/1647, UA903050/2023/3516, від 20 січня 2023 року № UA903050/2023/3663, UA903050/2023/3698, UA903050/2023/3703, від 21 січня 2023 року № UA903050/2023/3857, від 24 січня 2023 року №№ UA903050/2023/4044, UA903220/2023/2013, від 27 січня 2023 року №№ UA903050/2023/4655, UA903220/2023/2271, UA903220/2023/2273, UA903050/2023/4729, UA903050/2023/4743, UA903220/2023/2299, UA903050/2023/4749, UA903050/2023/4753, UA903050/2023/4755, UA903050/2023/4757, UA903050/2023/4760, від 28 січня 2023 року №№ UA903220/2023/2337, UA903050/2023/4774, від 31 січня 2023 року №№ UA903050/2023/5146, UA903050/2023/5171, UA903050/2023/5239, від 04 лютого 2023 року № UA903050/2023/5819.
Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів: міжнародних товаротранспортних накладних (CMR): від 16 січня 2023 року №№ LV-PSG-140123/06, LV-PSG-160123/01, LV-PSG-140123/04, LV-PSG-160123/03, LV-PSG-160123/02, від 17.січня 2023 року №№ LV-PSG-060123/02, LV-PSG-160123/06, LV-PSG-160123/04, LV-PSG-160123/05, від 18 січня 2023 року №№ LV-PSG-170123/01, LV-PSG-170123/02, LV-PSG-170123/03, LV-PSG-170123/04, від 19.січня 2023 року №№ LV-PSG-180123/01, LV-PSG-180123/02, від 21 січня 2023 року №№ LV-PSG-200123/01, LV-PSG-200123/03, LV-PSG-200123/04, від 22 січня 2023 року № LV-PSG-200123/01, LV-PSG-220123/03, LV-PSG-210123/03, LV-PSG-210123/04, LV-PSG-220123/05, LV-PSG-220123/01, LV-PSG-210123/02, LV-PSG-220123/04, LV-PSG-220123/06, LV-PSG-220123/02, від 24 січня 2023 року №№ LV-PSG-120123/02, LV-PSG-240123/02, LV-PSG-220123/07, від 26 січня 2023 року № LV-PSG-240123/03, від 28 січня 2023 року №№ LV-PSG-260123/04, LV-PSG-260123/05, LV-PSG-270123/01, від 31 січня 2023 року № LV-PSG-300123/02;
рахунків (invoice): від 15 січня 2023 року № 720UA-2022, від 16 січня 2023 року №№ 721UA-2022, 723UA-2022, 725UA-2022, 722UA-2022, від 17 січня 2023 року №№ 726UA-2022, 730UA-2022, 727UA-2022,728UA-2022, 729UA-2022, від 18 січня 2023 року №№ 731UA-2022, 735UA-2022, 732UA-2022, 733UA-2022, від 19 січня 2023 року № 734UA-2022, від 21 січня 2023 року №№ 738UA-2022, 734UA-2022, 739UA-2022, 737UA-2022, 741UA-2022, 742UA-2022, 740UA-2022, від 22 січня 2023 року №№ 747UA-2022, 744UA-2022, 746UA-2022, 749UA-2022, 750UA-2022, 748UA-2022, 745UA-2022, від 23 січня 2023 року №№ 751UA-2022, 752UA-2022, від 24 січня 2023 року № 753UA-2022, від 26 січня 2023 року № 758UA-2022, від 28 січня 2023 року №№ 762UA-2022, 763UA-2022, 764UA-2022, від 31 січня 2023 року № 766UA-2022;
сертифікату (паспорту) якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959 та зовнішньоекономічного контракту від 16 вересня 2022 року № S/UA/1.
Відповідно до п. 1.1. Контракту купівлі-продажу нафтопродуктів від 16 вересня 2022 року № S/UA/1, який було укладено між ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» в особі директора ОСОБА_4 , який діяв на підставі Статуту (Покупець), та швейцарським підприємством «PANAMAX SWISS GROUP SARL» в особі директора Молдаванової Порчет Ольги , яка діяла на підставі Статуту (Продавець), Продавець зобов'язується продати, а Покупець оплатити і прийняти нафтопродукти, а саме: паливо дизельне із наднизьким вмістом сірки - 10РРМ, EN590, бензин експортний АИ-92, бензин автомобільний АИ-95, бензин автомобільний АИ-98. Згідно з п. 2.1. Контракту купівлі-продажу нафтопродуктів від 16 вересня 2022 року № S/UA/1, якість товару має відповідати стандарту якості EN590, який опублікований Європейським комітетом по стандартизації, а також підтверджуватись сертифікатом якості (паспортом якості), виданим заводом-виробником. Відповідно до Додаткової угоди № 36-1 від 02 січня 2023 року до Контракту купівлі-продажу нафтопродуктів від 16 вересня 2022 року № S/UA/1 Продавець продає, а Покупець купує у грудні 2022 - січні 2023 такі нафтопродукти: паливо дизельне із наднизьким вмістом сірки - 10РРМ, EN590, кількість: 2.700.000 тон (дві тисячі сімсот тон 000 кілограмів), +/- 10%; виробник Orlen Lietuva SA; походження товару: Європейський Союз. Для підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN590 (паливо дизельне) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva».
Відповідно до вимог ст. 198 МК України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно з статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації. Нормами ст. 335 МК України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з російської федерації» та від 09 квітня 2022 року № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.
Відповідно до положень пункту 8 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 927 (далі-Технічний регламент), «кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива».
Пунктом 5 Технічного регламенту до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів передбачено введення в обіг палив, які ввозяться на митну територію України з держав - членів ЄС та інших держав (крім палива походженням з російської федерації та республіки білорусь та/або палива, власниками якого є юридичні особи, які зареєстровані на території російської федерації та республіки білорусь, або кінцевими бенефіціарами яких є російська федерація та республіка білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»), на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб'єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам EN 228 (автомобільні бензини) і EN 590 (паливо дизельне) або їх аналогів.
З метою дотримання вищезазначених заборон та обмежень посадовими особами ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів, з метою підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандарту EN 590 (паливо дизельне) і його ідентифікації, надано документи про якість, а саме сертифікат якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva».
У протоколі про порушення митних правил № 0529/90300/23 від 21 грудня 2023 року зазначено, що відповідно до інформації та копій документів, наданих митним органом Литовської Республіки (лист Держмитслужби від 06 листопада 2023 року № 26/26-04/7.6/2878) сертифікат (паспорт) якості товару від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959 який був наданий митним органам України під час ввезення та випуску товару у вільний обіг, відрізняється від дійсно виданого литовським підприємством «Orlen Lietuva» сертифіката (паспорта) якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959 (відрізняються фактичні показники товару). Крім того, митним органом Литовської Республіки проінформовано Держмитслужбу України та надано копії документів, згідно яких, сертифікат (паспорт) якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 423269 кг, покупець товару SIA «Orlen Latvija» (Латвійська Республіка).
Тобто директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне, клас F. LST EN 590:2022» у кількості 929 760 кг., 1089,521 тис. л. при 15 °C, вартістю 857 010,32 EUR або 34000443,63 грн. (по курсу НБУ станом на дату перетину митного кордону України) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом, а саме сертифікату якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959.
Таким чином, митний орган вважав, що в діях директора ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 наявні ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митним кодексом України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 21 березня 2025 року провадження відносно ОСОБА_4 в справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України закрито, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з даною постановою, представник Енергетичної митниці Носко Ю.Ю. 31 березня 2025 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що призвело до невірних висновків, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального права, просила скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 21 березня 2025 року та прийняти нову постанову про визнання директора ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.
Посилаючись на зміст ст. 483, 459, 4 МК України, зазначала, що саме директор ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 як імпортер товару вчиняв активні дії щодо ввезення, митного оформлення та у подальшому введення в обіг на території України дизельного палива, а тому саме ним вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «паливо дизельне» з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом, а саме сертифікату якості від 29 грудня 2022 року № 161986/4866959. Саме ОСОБА_4 є суб'єктом даного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, що спростовує висновок суду, що саме по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, переміщеного з приховуванням від митного контролю, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Щодо об'єктивної та суб'єктивної сторони, вказувала, що саме паспорт якості, виданий на партію нафтопродуктів, що містить відомості, достатні для їх ідентифікації, та слугує підставою для їх ввезення на митну територію України, згідно з нормами ст. 198 МК України є обов'язковим документом для переміщення через митний кордон України такого товару, як нафтопродукти.
З метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України даного товару Енергетичною митницею були направлені проекти запитів до митних органів Литовської та Латвійської Республік (лист Енергетичної митниці від 15 березня 2023 року № 7.6-3/7.6-20.1/26/4/866).
Відповідно до інформації та копій документів, наданих митним органом Латвійської Республіки (лист Держмитслужби від 20 липня 2023 року № 26/26-04/7.6/1789) відправником товару є латвійське підприємство PARS TERMINALS SIA (вул. Твайка, 7а, Рига, Латвія, LV1005.), одержувачем та покупцем є ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», а також надано копії товаросупровідних документів. Проте відповідно до інформації та копій документів, наданих митним органом Литовської Республіки (лист Держмитслужби від 06 листопада 2023 року № 26/26-04/7.6/2878), сертифікат якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959, який був поданий митним органам України під час ввезення та випуску товару у вільний обіг, відрізняється від дійсно виданого литовським підприємством АВ «Orlen Lietuva» сертифіката якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959 (відрізняються фактичні показники товару). Крім того, митним органом Литовської Республіки поінформовано Держмитслужбу України та надано копії документів, згідно яких сертифікат якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 423 269 кг., покупець товару SIA «Orlen Latvija» (Латвійська Республіка). Таким чином, об'єктивною стороною даного правопорушення є вчинення дій директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 , спрямованих на переміщення через митний кордон України товару: «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне, клас F. LST EN 590:2022» у кількості 929 760 кг., 1089,521 тис. л. при 15 °C, вартістю 857 010,32 EUR або 34000443,63 грн. (по курсу НБУ станом на дату перетину митного кордону України) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом, а саме сертифікату якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959, чим вчинено порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Стосовно розбіжності паспорта якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959, поданого керівником ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 , та дійсно виданого паспорту «Orlen Lietuva», пояснювала, що у сертифікаті якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959 заводом виробником визначено густину товару при 15 °C, на рівні 836,7 кг/куб.м., тоді як в поданому керівником ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» паспорті з аналогічними реквізитами густину товару зазначено на рівні 830,5 кг/куб.м., що призвело до зменшення кількості товару, щодо якого, відповідно до Податкового кодексу України (ст. 214, 215 розділ VІ «Акцизний податок») розраховується сума акцизного податку при імпорті товару в Україні.
Також, відповідно до поданих документів під час переміщення товару та у подальшому до митної декларації до митного оформлення у графі 34 (країна походження) митних декларацій було зазначено країну походження товару - EU. Оскільки «Orlen Lietuva» є виробником даного дизельного палива, країною походження товару є Литовська Республіка.
Вказувала, що директор ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 чітко розумів та усвідомлював характер протиправної дії (надання митному органу сертифікату, який є єдиним документом, що містить відомості про фізико-хімічні показники товару, ввів в обіг паливо дизельне з невідомими фізико-хімічними характеристиками на підставі документу, одержаного незаконним шляхом, та свідомо припускав настання шкідливих наслідків - складання протоколу про порушення митних правил, завдання шкоди населенню, державі тощо).
Суб'єктивна сторона вказаного діяння характеризується умисною формою вини (прямий умисел), оскільки імпортер ОСОБА_4 чітко розумів та усвідомлював характер протиправних дій.
Вказувала, що суд, приймаючи оскаржувану постанову, порушив принципи всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, а саме не дослідив зміст протоколу про порушення митних правил та матеріалів справи, а також доказів, наданих Енергетичною митницею в підтвердження вчинення директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, що призвело до встановлення судом хибних висновків.
Вказувала, що суд самостійно, безпідставно та з невідомих причин змінив об'єктивну сторону правопорушення, що додатково свідчить про неналежне і неповне дослідження доказів, наявних у справі.
Посилалася на порушення прав Енергетичної митниці на свободу надання доказів суду і у доведенні судом їх переконливості, а також принципи змагальності сторін у судовому процесі, що передбачені ст. 129 Конституції України. Пояснювала, що значну частину постанови суду відведено поясненням та запереченням захисника Ковальчук В.Л. , в той час як суд взагалі не послався на доводи Енергетичної митниці, викладені в чисельних запереченнях.
Крім того, судом на початку розгляду справи не роз'яснено права учасників справи, не роз'яснено про право заявляти відводи.
Вказувала, що всупереч ст. 252 КУпАП суд першої інстанції вдався лише до опису норм КУпАП, МК України, пояснень адвоката, натомість жодний документ не досліджено і жодному документу, поданому Енергетичною митницею в підтвердження скоєння порушень митних правил ОСОБА_4 , не надана оцінка.
Щодо обтяжуючої обставини, вказувала, що директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 неодноразово вчинялись порушення митних правил, за що він був визнаний винним та притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 472 МК України.
Захисником Ковальчук В.Л. подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому захисник просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Щодо суб'єкта даного адміністративного правопорушення, посилалася на те, що саме по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власнику товару, «переміщеного з приховуванням від митного контролю», не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, і у випадку, якщо декларування здійснював митний брокер, саме він несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Щодо об'єктивної сторони та предмету правопорушення, вказувала, що Енергетична митниця у протоколі про порушення митних правил не наводить аргументів і доказів щодо інкримінованого складу правопорушення, не пояснює походження (шлях одержання) сертифікату якості, наводить аргументи щодо нібито недостовірності сертифікату якості, абстрактно стверджуючи, що у ньому відрізняються фактичні показники товару.
Щодо способу одержання сертифікату, зауважувала, що Pars Terminals Sia надало і ТОВ «Панамакс Оіл», і митному органу Латвійської Республіки однаковий сертифікат якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959, який і був наданий брокером при митному оформленні, що виключає одержання сертифікату незаконним шляхом. Належних та допустимих доказів такого отримання митницею надано не було.
Щодо недостовірності і неповноти, вказувала, що копія листа компанії АТ «Орлен Ліетува» від 17 лютого 2023 року очевидно стосується саме сертифікату якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959. Водночас, у вказаному листі зазначається, що у разі виникнення сумнівів щодо сертифікатів якості, виданих Компанією на продукцію, отриману від інших постачальників, Компанія люб'язно просить надіслати копії сертифікатів для перевірки їх достовірності. Також, з копії листа Держмитслужби «Про вжиття заходів» від 01 березня 2023 року вбачається, що Енергетичній митниці доручено направити запити до представництва АТ «Орлен Ліетува» в Україні з метою верифікації наданих сертифікатів якості, які надані при здійсненні митних оформлень вищезазначеного товару у 2023 році. Водночас, вказана вказівка не виконана, до представництва АТ «Орлен Ліетува» в Україні Енергетична митниця не зверталася, отже належне джерело інформації використано не було. У копії листа митного органу Литовської Республіки від 24 жовтня 2024 року стверджується, що для митного оформлення спірний сертифікат їм не надавався, тобто вони не мали у розпорядженні вказаного документу для здійснення його порівняння, і відомості, про які далі йдеться у листі, одержані вже від АТ «Орлен Ліетува». При цьому, у листі стверджується: «Підприємство інформувало, що сертифікат якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959 був виданий». Які саме показники відрізнялися і від яких, у листі не зазначено. За відсутності у матеріалах справи самого запиту від 03 травня 2023 року та додатків до нього, з листа митного органу Литовської Республіки неможливо встановити, із яким саме сертифікатом здійснювалось порівняння, наслідком якого стало неконкретизоване твердження про відмінність фактичних показників товару. Крім того, не встановлено, яка кількість сертифікатів якості із номером 161986_4866959 і датою 29 грудня 2022 року видавалася.
Заперечуваний Енергетичною митницею показник густини вказаний у п. 13 кожної CMR, виданої вантажовідправником PARS TERMINALS SIA, копії яких надані митним органом Латвійської Республіки. Крім цього, 24 березня 2025 року вантажовідправник PARS TERMINALS SIA на запит ТОВ «Панамакс Оіл» надав додатково письмове підтвердження, що PARS TERMINALS SIA протягом 2022-2023 зберігав для відвантаження покупцям дизельне паливо, вантажоодержувачу ТОВ «Панамакс Оіл» та митним органам Латвійської Республіки PARS TERMINALS SIA наданий сертифікат якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959, відвантажені ТОВ «Панамакс Оіл» нафтопродукти за кодом 27101943 відповідали фізико-хімічним показникам «дизельне паливо з низьким вмістом сірки - 10РРМ, EN590», відображеним у сертифікаті якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959.
Щодо діяння і наслідків, вказувала, що переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбувся, з матеріалів справи вбачається, що товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликала сумніву під час розмитнення, що було перевірено митними органами.
Наголошувала, що у апеляційній скарзі Енергетична митниця виходить за межі обвинувачення, сформульованого у протоколі про адміністративне правопорушення, і відповідно, за межі предмету судового розгляду судом першої інстанції, а тому ці доводи митниці не можуть бути враховані апеляційним судом.
Зауважувала, що ТОВ «Панамакс Оіл» сукупно задекларувало переміщення товару на 1119,521 тис.л. та сплатило акцизний податок саме з цієї ваги товару, і очевидно, що 1119,521 тис.л. є більшим значенням порівняно з 1111,223 тис.л., і за такої логіки ТОВ «Панамакс Оіл» сплатило до бюджету більшу суму акцизного податку, що явно призвело не до зменшення надходжень до бюджету, а до їх збільшення.
Вказувала, що жодних претензій до інвойсів у протоколі про порушення митних правил не зазначено, а виходячи за межі протоколу, у апеляційній скарзі Енергетична митниця також вказує на неправомірність зазначення в інвойсах країни походження товару EU, пояснюючи це тим, що виробником дизельного палива є Орлен Ліетува, місцезнаходженням якого є Литовська Республіка, а товар безпосередньо направлявся з Латвії, тобто з країни, яка не є виробником товару та не є країною продавця товару. Водночас, митний орган плутає поняття «походження товару», яке визначається по місцю знаходження виробника, та «відправки товару», яка визначається за місцем знаходження продавця/вантажовідправника товару. При цьому виробник товару та продавець, а також вантажовідправник цього ж товару кінцевому споживачу не завжди є однією і тією ж особою, також у митного органу відсутнє розуміння країн Європейського Союзу, до якого входять як Литва, так і Латвія.
Зазначала, що посилання митних органів на те, що суд самостійно, безпідставно та з невідомих причин змінив об'єктивну сторону правопорушення, є маніпулятивним, оскільки суд не змінив, а додатково, крім дослідження обставин подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом, дослідив на предмет наявності умислу у ОСОБА_4 на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
Заперечувала наявність суб'єктивної сторони правопорушення, з огляду на відсутність об'єктивної сторони, а також враховуючи, що ОСОБА_4 очевидно не міг свідомо припускати настання негативних наслідків та бажати їх настання, оскільки такі наслідки є нісенітницею. Жодної шкоди державі заподіяно бути не могло, заподіяння шкоди населенню не зазначено у жодному документі від Енергетичної митниці та не підтверджене жодним доказом, а враховуючи, що серед вказаних митницею наслідків інкримінованого діяння є по суті сплата ТОВ «Панамакс Оіл» більшої суми податків, то цілком очевидно, що для вчинення інкримінованого діяння також відсутнім був мотив.
Наводила доводи проти аргументів Енергетичної митниці щодо застосування санкції та наявності обтяжуючої обставини.
В судовому засіданні представник Енергетичної митниці Носко Ю.Ю. підтримала апеляційну скаргу.
Захисники Ковальчук В.Л., Карлін О.В., Мальована В.А. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представника Енергетичної митниці та захисників, дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із недоведеності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки відповідають вимогам митного законодавства та ґрунтуються на наявних у справі доказах.
Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.
Під час розгляду справи про порушення митних правил суд, відповідно до вимог ст. 489 МК України, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог частини першої статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.
Згідно положень частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та викладені винні дії особи повинні відповідати диспозиції статті за якою особа притягується, до відповідальності за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто, з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані. Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України документів, одержаних незаконним шляхом.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто, усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо, не відповідають дійсності.
Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант.
Доказами у справі про порушення митних правил, згідно приписів ч. 1 ст. 495 МК України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Разом з тим, матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_4 , крім протоколу про порушення митних правил, не містять будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б, поза розумним сумнівом, дозволили зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.
Судом встановлено, що ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» та швейцарським підприємством «PANAMAX SWISS GROUP SARL» було укладено Контракт купівлі-продажу нафтопродуктів від 16 вересня 2022 року № S/UA/1 та додаткову угоду № 36-1 від 02 січня 2023 року до Контракту купівлі-продажу нафтопродуктів від 16 вересня 2022 року № S/UA/1 на поставку палива дизельного (а. с. 19 - 21 т. 1).
Згідно п. 2.1 Контракту якість Товару має відповідати стандарту якості EN590, який оприлюднено Європейським комітетом по стандартизації, а також підтверджується сертифікатом якості (паспортом якості), виданим заводом-виробником.
Відповідно до п. 3.4 Контракту Товар вважається переданий Продавцем і прийнятий Покупцем по якості відповідно з паспортом якості заводу-виробника, за кількістю відповідно до міжнародної товаро-транспортної накладної (CMR).
Згідно п. 1.1 додаткової угоди № 36-1, продавець продає, а покупець купує в грудні 2022 року - січні 2023 року наступні нафтопродукти: паливо дизельне з наднизьким складом сірки 10РРМ, ЕN590, кількість 2 700 тонн, +/- 10 %, виробник Orlen Lietuva SA. Товар поставляється на умовах Інкотермс 2010: FCA PARS TERMINALS SIA, Рига, Латвія (вул. Твайка 7а, Рига, Латвія, LV1005) (а. с. 20 т. 1).
Умова поставки FCA PARS TERMINALS SIA, Рига, Латвія (вул. Твайка 7а, Рига, Латвія, LV1005) відповідно до правил Інкотермс 2020 означає, що продавець доставляє товари, очищені для експорту, у вказаному місці.
Відповідно до правил Інкотермс до правила F.C.A. визначено наступні вимоги: 1) назва правила - F.C.A. франко-перевізник (назва місця); 2) відповідно до статті А1 продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором; 3) відповідно до статті А2 продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.
Таким чином, відповідно до умов контрактів та вимог до умов поставки F.C.A. обов'язок підготувати, надати транспортні та комерційні документи на товар, а також виконати всі митні формальності, необхідні для експорту товару, покладено на продавця товару, такі умови передбачають отримання покупцем нафтопродуктів завантаженими у автомобільну цистерну в супроводі повного комплекту документів і не зобов'язують покупців здійснювати перевірку зазначених в супровідних документах комбінацій цифр.
Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Нафтопродукти» походженням з Латвійської Республіки. З метою підтвердження якості товару, відповідності його європейському стандарту та якісних показників продавцями на кожну партію товару, що поставлявся на адресу ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», були видані сертифікати (паспорти) якості, в яких наявна інформація, що характеристики (якісні показники та фізико-хімічні властивості) товару зазначено в них на підставі сертифікатів якості АТ «Орлен Ліетува».
На підставі Договору надання послуг міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» надавав на завантаження (налив палива) автомобілі, вказані у графах 18, 21 відповідних митних декларацій.
З матеріалів справи вбачається, що у кожному з 37 випадків поставки товару ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» отримало від PARS TERMINALS SIA, Рига, Латвія (вул. Твайка 7а, Рига, Латвія, LV1005) електронною поштою: технічний лист про налив палива дизельного у відповідний автомобіль, крім цього, з цим електронним листом ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» одержало копії товаросупровідних документів: експортну митну декларацію країни відправлення до відповідної партій товару, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), сертифікат якості № 161986_4866959, відповідний інвойс (рахунок) (а. с. 53 - 238 т. 3).
З цих документів вбачається, що предметом переміщення через митний кордон України є саме паливо дизельне. На підставі міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» прийняло Товар, що згідно з п. 5 кожної міжнародної товарно-транспортної накладної супроводжувався такими документами: відповідний інвойс (рахунок) та сертифікат якості № 161986_4866959.
У графі 5 кожної міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано відповідний сертифікат якості № 161986_4866959, що підтверджує передачу вказаного сертифіката перевізнику, та те, що продавцем PANAMAX SWISS GROUP SARL було надано сертифікат якості № 161986_4866959 в пакеті товаросупровідних документів, який супроводжував товар при переміщенні через митний кордон України (а. с. 22 - 184 т. 1).
На підставі Договору доручення № 11/05 від 11 травня 2022 року на митно-брокерське обслуговування (а. с. 185 т. 1) декларант ТОВ «БРОКОІЛТРЕЙД» (UA/0044502509 MB/000077/00 від 03 лютого 2022 року UA10044502509) пред'явив до митного оформлення Товар: «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне» у загальній кількості 929 760 кг, 1089,521 тис. літрів при 15'С, вартістю 857010,32 євро за відповідними митними деклараціями, про що зазначено у графі 14 кожної МД, а також про це свідчить підпис у графі 54 МД « ОСОБА_6 НОМЕР_75 НОМЕР_76 ІНФОРМАЦІЯ_2» (а. с. 22 - 184 т. 1).
Товар випущений у вільний обіг за відповідними митними деклараціями, що містяться в матеріалах справи, а у графах 14, 54 кожної МД зазначено ті ж дані щодо декларанта, що і у попередній митній декларації.
При заповненні митної декларації декларант використовував відомості товаросупровідних документів, тобто діяв у межах та у спосіб, визначений «Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651.
Отже, процедура декларування даного товару була здійснена митним брокером виключно на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.
У той же час, протокол про порушення митних правил не містить обставин отримання ОСОБА_4 сертифікату якості на товар, які б давали підстави вважати, що останній одержаний ним незаконним шляхом.
Судом встановлено, що ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» поданий до митниці сертифікат якості на товар отримало від продавця дизельного палива, тобто з дотриманням чинного законодавства.
Протокол про порушення митних правил сам по собі не може вважатися беззаперечним доказом вини особи у порушенні митних правил, якщо викладені в ньому обставини не підтверджуються іншими доказами, належність та достовірність яких не викликає будь-яких сумнівів.
Як зазначено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03 червня 2005 року, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
Таким чином, протокол має містити чіткі обґрунтування об'єктивної сторони складу правопорушення з посиланням на належні докази.
Дослідивши надані учасниками справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до протоколу про адміністративне правопорушення митницею не додано будь-яких належних доказів, які б свідчили про подання ОСОБА_4 митному органу документів, одержаних незаконним шляхом.
Як вбачається з матеріалів справи, при митному оформленні товару декларантом були подані всі документи, передбачені як обов'язкові, які були оформлені у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару.
Як встановлено судом, підставою для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, стало те, що директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне, клас F. LST EN 590:2022» у кількості 929 760 кг., 1089,521 тис. л. при 15 °C, вартістю 857 010,32 EUR або 34000443,63 грн. (по курсу НБУ станом на дату перетину митного кордону України) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом, а саме сертифікату якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959.
Разом з тим, з наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_4 , як директор ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», уклав контракт з компанією «PANAMAX SWISS GROUP SARL» від 16 вересня 2022 року, відповідно до якого відбувся продаж палива, якість якого підтверджується паспортом (сертифікатом) якості, який зобов'язаний надати продавець товару.
Наведене свідчить про те, що за умовами зазначеного контракту, всі документи надавались підприємством «PANAMAX SWISS GROUP SARL» як продавцем, в тому числі і сертифікати якості.
Подані митниці документи були отримані ОСОБА_4 від продавця товару, що не може саме по собі свідчити про їх отримання саме ОСОБА_4 незаконним шляхом.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що керівник ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 отримав вищезазначені сертифікати якості у незаконний спосіб або з порушенням встановленого порядку.
Натомість, судом встановлено, що сертифікати якості були надані ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» продавцем дизельного палива, а саме компанією «PANAMAX SWISS GROUP SARL». Зазначені обставини не заперечуються представниками митниці.
При цьому обставини отримання сертифікатів якості товару його продавцем Енергетична митниця не з'ясовувала та не встановила.
За таких обставин, недоведеною є об'єктивна сторона правопорушення, а саме подання ОСОБА_4 чи за його дорученням до митниці сертифікатів якості на пальне, які, за твердженням митниці, отримані незаконним шляхом.
В даному випадку переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбулося. З матеріалів справи вбачається, що товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликала сумніву під час розмитнення, що було перевірено митними органами.
Посилання митного органу в апеляційній скарзі на лист Держмитслужби від 06 листопада 2023 року № 26/26-04/7.6/2878), згідно якого, Департаментом міжнародної взаємодії ДМС України отримано відповідь митних органів Литовської Республіки, про те, що сертифікат якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959, який був поданий митним органам України під час ввезення та випуску товару у вільний обіг, відрізняється від дійсно виданого литовським підприємством АВ «Orlen Lietuva» сертифіката якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959 (відрізняються фактичні показники товару), ніяким чином не свідчить про незаконне отримання саме ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» даних сертифікатів.
За таких обставин, подання митному органу сертифікатів якості на товар, особою, яка не знала про факт наявності розбіжностей із сертифікатів, виданих заводом виробником, виключає умисел вказаної особи на вчинення порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Доказів протилежного, тобто, обізнаності ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», в тому числі, і ОСОБА_4 , про факт незаконного отримання сертифікату, матеріали справи не містять і митницею суду не надано, що виключає також і суб'єктивну сторону правопорушення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи прийнято обґрунтоване рішення про закриття провадження за відсутності в діях ОСОБА_4 складу інкримінованого правопорушення.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі, у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
З огляду на викладене, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.
Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та належних і допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_4 як директора ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.
Зважаючи на дані обставини справи, апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги щодо об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, щодо розбіжності паспорта якості від 29 грудня 2022 року № 161986_4866959, поданого керівником ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 , та дійсно виданого паспорту «Orlen Lietuva».
Враховуючи вищевикладене, не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції, яким закрито провадження в даній справі, доводи апеляційної скарги про те, що суд самостійно, безпідставно та з невідомих причин змінив об'єктивну сторону вчиненого ОСОБА_4 порушення митних правил.
Доводи апеляційної скарги щодо хибності висновків суду першої інстанції, що власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення, не впливають на правильні в цілому висновки суду про недоведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та відхиляються апеляційним судом.
Доводи апеляційної скарги щодо обтяжуючої обставини, а саме, що директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_4 неодноразово вчинялись порушення митних правил, за що він був визнаний та притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 472 МК України, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, оскільки вини ОСОБА_4 в межах протоколу про порушення митних правил від 21 грудня 2023 року № 0529/90300/23, митний орган не довів взагалі.
Крім того, правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 472 МК України та ч. 1 ст. 483 МК України, не є однорідними і вчинення одного з них не може вважатися повторним вчиненням для іншого.
Крім того, в самому протоколі про порушення митних правил від 21 грудня 2023 року № 0529/90300/23 зазначено, що згідно з інформацією, розміщеною в АСМО «Інспектор», ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 482, 483 МК України, не притягувався.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого судового рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону, в зв'язку з чим відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не досліджено та не надано жодної оцінки документам, поданих Енергетичною митницею на підтвердження скоєння порушень митних правил ОСОБА_4 .
Крім того, апеляційним судом відхиляються не підтверджені будь-якими доказами доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції були порушені права Енергетичної митниці на свободу надання доказів суду і у доведенні судом їх переконливості, та справедливий, неупереджений та гуманний суд, порушені принципи змагальності сторін у судовому процесі, передбачені ст. 129 Конституції України, а також, що судом не було роз'яснено право заявити відвід.
За таких обставин, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 21 березня 2025 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, щодо ОСОБА_4 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.