Справа № 752/24489/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3375/2025
14 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Мазура Ю.Ю.,-
встановив:
У листопаді 2023 року ТОВ «Качай Гроші» звернулось до суду із названим позовом.
ТОВ «Качай гроші» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 25 690 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 25 690 грн 00 коп. станом на 17 листопада 2023 року.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року названий позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» заборгованість за кредитним договором № 00-7351982 від 29 березня 2023 у розмірі 6 720 грн 00 коп. та сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 561грн 86 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Качай Гроші» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Качай Гроші» не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав у позикодавця для нарахування передбачених договором процентів. Суд першої інстанції вважав, що ТОВ «Качай Гроші» заявлені позовні вимоги до ОСОБА_1 поза межами строку, визначеного умовами кредитного договору.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Встановлено, що 29 березня 2023 року між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-7351982, згідно з якимвідповідач отримала кредит у розмірі 6 720 грн 00 коп., строк кредитування 120 днів, стандартна процентна ставка - 2, 50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, знижена процентна ставка 1, 00 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.3.1 позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 18квітня 2023 року протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Пунктом 1.4. договору передбачено фіксований тип процентної ставки.
Відповідно до п. 1.4.1. договору знижена процентна ставка 1, 00 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п. 1.3.1. даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.
За п. 1.4.2. договору передбачено, що стандартна процентна ставка складає 2, 50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.
Відповідно доп. 1.4.4. договору позичальник проінформований, розуміє та погоджується що застосування стандартної ставки не є зміною процентної ставки у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а застосування зниженої процентної ставки є проявом лояльності кредитодавця до споживача та правом кредитодавця, передбаченим умовами відповідної акції (програми лояльності), затвердженої та оприлюдненої кредитодавцем на сайті кредитодавця.
ОСОБА_1 належним чином не виконала умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Станом на 17 листопада2023року загальна сума заборгованості становить 25 690грн 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 6 720 грн 00 коп.; заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 18 970 грн 00 коп.
Обґрунтовуючи поданий позов, ТОВ «Качай Гроші» зазначило, що ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов'язання за умовами укладеного кредитного договору № 00-7351982.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбуваєтьсяв інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови,передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону,вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18 зробив висновок, що: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Так, підписавши вказаний кредитнимй договір, ОСОБА_1 добровільно погодиласьна визначені у ньому умови кредитування та взяла на себе відповідні зобов'язання.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції зазначено, що відповідач зобов'язалася повернути кредитні кошти у повному обсязі до 18 квітня 2023 року.
Так, згідно п. 1.3 кредитного договору строк дії кредитної лінії становить 120 днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 27 липня 2023 року або достроково.
Згідно наданого ТОВ «Качай Гроші» розрахунку, проценти за користування кредитом нараховувалися ним по 27 липня 2023 року, тобто, в межах строку кредитування, визначеного умовами кредитного договору.
Розв'язуючи спір, суд першої інстанції не звернув увагу на вищевикладене та дійшов до помилкового висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 970 грн 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 07 червня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 970 грн 00 коп.
В порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай Гроші» підлягає стягненню: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 147 грн 20 коп.; судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 220 грн 80 коп.
Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками та розподілу судового збору скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення суду.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» заборгованість за відсотками у розмірі 18 970 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 147 грн 20 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 220 грн 80 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст складено 27 травня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко