про відкриття провадження у справі
Справа № 500/3092/25
27 травня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності. Позов подано у строк, установлений законом.
Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотання про витребування доказів, з урахуванням яких, суд, дослідивши матеріали судової справи дійшов висновку про наявність підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду та для витребування у відповідача необхідні для розгляду судової справи докази, з огляду на таке.
В клопотанні про витребування доказів позивач зазначає, що для визнання протиправним та скасування Наказу від 16.03.2025 року № 1421-АГ "Про призначення службового розслідування» стосовно притягнення Позивача до обмеженої матеріальної відповідальності через втрачене під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України майно, яким було укомплектовано стартову позицію “МАРС необхідно отримати безпосередньо акти службового розслідування, пояснення, та інші документи отримані в ході проведення службового розслідування згідно наказу командира від 16.03.2025 року № 1421-АГ “Про призначення службового розслідування».
Вказує, що зазначений документ може підтвердити той факт, що передчасно зроблено висновок про наявність у діях Позивача вини та протиправної поведінки, у неналежному виконанні службових обов'язків, передчасний висновок щодо наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою позивача і завданою шкодою.
Докази знаходяться у Військовій частині НОМЕР_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки наказ №43 від 27.02.2022 видано командиром військової частини НОМЕР_2 .
Також повідомляє, що з метою отримання зазначеного документу направлено адвокатський запит від 04.05.2025 до Військовій частини НОМЕР_2 , відповіді на який надано не було.
З огляду на зазначене, позивач позбавлений можливості долучити відповідний доказ у вигляді копії акти службового розслідування, пояснення, та інші документи отримані в ході проведення службового розслідування згідно наказу командира від 16.03.2025 № 1421-АГ “Про призначення службового розслідування» до позовної заяви, при цьому, вчинено всі необхідні дії для його отримання.
Згідно з статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частині четвертій статті 9 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Таким чином, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої-шостої статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно з частиною шостою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 висловив правові позиції, щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зокрема, зазначив, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Враховуючи зазначене, з метою повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування таких доказів у Військової частини НОМЕР_2 .
Вирішуючи питання чи є причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами поважними, суд зазначає наступне.
У даній заяві позивач повідомляє суд про існування поважних причин, що зумовили об'єктивну неможливість звернутися до суду у строк, передбачений статтею 122 КАС України. Так, зазначає, що Позивач не мав можливості звернутися до адміністративного суду з позовом через характер несення ним військової служби, виконання своїх службових обов'язків військовослужбовця, та був залучений до виконання завдань з захисту Батьківщини та безпосередньої участі в бойових діях на лінії бойового зіткнення через збройну агресію російської федерації. На підтвердження участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення безпеки Батьківщини та участі в бойових діях. А також просить визнати причини пропуску мною строку для звернення з позовною заявою до суду поважними та поновити пропущений строк.
Суд зазначає, що ч.3 ст.3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ч.2 ст.118 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч.5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач оскаржує наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 16.03.2025 №1421-АГ "Про призначення службового розслідування" та наказу від 12.04.2025 №881-ОД "Про результати службового розслідування" в частині про притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності.
Відтак, оскільки спір у цій справі пов'язаний з проходженням позивачем публічної служби, то у даному випадку застосуванню підлягає місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення особи до суду з позовом про поновлення на військовій службі встановлено місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 10.11.2022 у справі №500/1185/21.
Слід зауважити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поряд з цим, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно усталеної судової практики поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 26.10.2023 у справі №500/4332/22.
Разом з тим, питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04.04.2023 у справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18, від 23.12.2022 у справі № 760/5369/19, від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, від 02.06.2022 у справі у №757/30991/18-а.
Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Повертаючись до обставин цієї справи необхідно зазначити, що наведені позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду обставини, а саме факт перебування на службі свідчить про існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
Позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду з цим позовом та навів достатні причини, які можна визнати поважними та об'єктивними причинами пропуску строку звернення до суду з цими позовними вимогами.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України немає.
Дана адміністративна справа відповідно до статті 12 КАС України є справою незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись статтями 171, 248, 257 КАС України, суд
Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити, поновити строк звернення до суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_2 копію актів службового розслідування, пояснень, та інших документів отриманих в ході проведення службового розслідування згідно наказу командира від 16.03.2025 №1421-АГ “Про призначення службового розслідування».
Зазначену інформацію та належним чином засвідчені докази надати суду протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до статей 162-164 КАС України встановити:
- відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Зобов'язати відповідача подати суду інші докази разом із поданням відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (частина сьома статті 262 КАС України).
Згідно із частинами третьою та четвертою статті 162 КАС України копія відзиву на позов (відповіді на відзив і заперечень) та доданих до нього документів повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи, а суду доказ такого надіслання іншим учасникам справи.
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити учасникам справи, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частини восьма, дев'ята статті 79 КАС України).
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади в Україні за веб-адресою https://adm.te.court.gov.ua/sud1970/gromadyanam/spravy/.
Копію ухвали направити учасникам справи разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів.
Роз'яснити що, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Грицюк Р.П.