Рішення від 26.05.2025 по справі 500/1008/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1008/25

26 травня 2025 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка Р.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДЗАХІД" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДЗАХІД" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України у Тернопільській області №00137420705 від 07.10.2024.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до податкового повідомлення-рішення №00137420705 від 07.10.2024 ГУ ДПС встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «СХІДЗАХІД» вимог закону за таких обставин. 25.10.2024 товариством з обмеженою відповідальністю «СХІДЗАХІД» отримано податкове повідомлення - рішення № 00137420705 від 07.10.2024, яким позивачу нараховано 193 739,09 грн. пені за порушення ТОВ «СХІДЗАХІД» строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях в період з січня 2024 по березень 2024.

Вважає дії ГУ ДПС у Тернопільській області щодо нарахування сум вказаних у отриманому податковому повідомленні-рішенні протиправним та такими, що не узгоджуються із вимогами Податкового кодексу України з наступних підстав. Порушення строків розрахунків за експортними контрактами було допущено нерезидентами саме під час дії воєнного стану в Україні: по контракту №5 від 03.05.2023 - компанією «FOOD PORT» MMC; по контракту №3 від 23.03.2023 - компанією «AZE MEAT FOOD» MMC, а не скаржником - ТОВ «СХІДЗАХІД». Відповідно, пеня нарахована скаржнику за порушення граничних строків розрахунків є протиправною та прямо суперечить підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України у Тернопільській області № 00137420705 від 07.10.2024 є неправомірним та таким, що підлягає до скасування.

Ухвалою суду від 03.03.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем.

Ухвалою суду від 24.03.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДЗАХІД» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

10.04.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив по справі, в якому він не погоджується з доводами викладеними позивачем та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «СХІДЗАХІД». Відзив обґрунтовано тим, що ГУ ДПС у Тернопільській області на підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 03.09.2024 №1911-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СХІДЗАХІД» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічних контрактах: №3 від 23.03.2023 за період з 23.03.2023 по 03.09.2024 №4 від 20.04.2023 за період з 20.04.2023 по 03.09.2024 №5 від 03.05.2023 за період з 03.05.2023 по 03.09.2024 за результатами якої складено акт від 17.09.2024 №12082/19-00-07-05/38687251. Перевірку проведено в межах дії абзацу 3 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «СХІДЗАХІД» вимог:

- частини першої, частини другої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473) та пункту 142 постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 року №18 по зовнішньоекономічному експортному контракту від 03.05.2023 №5, укладеному з нерезидентом «FOOD PORT» MMC (Baku city, Ataturk avenue, 41, apartment 31 Republic of Azerbaijan), а саме не надходження валютної виручки на суму 14 500 дол. США (553 784,00 грн);

- частини першої, частини другої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 142 постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 №18 по зовнішньоекономічному експортному контракту від 23.03.2023 №3, укладеному з фірмою-нерезидентом «AZE MEAT FOOD» MMC (AZ1108, м. Баку, Бінагадінський район, Ібрагімпаша Дадашова, буд.72, кв.33 Republic of Azerbaijan), а саме несвоєчасне надходження валютної виручки від нерезидента на суму 15 710 дол. США (599 996,32 грн.), 49 905,00 дол. США (1 898 845,33 грн.), та не надходження валютної виручки на суму 23 350,00 дол. США (888 448,82 грн).

На підставі висновків акту перевірки від 17.09.2024 №12082/19-00-07-05/38687251 ГУ ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення рішення від 07.10.2024 №00137420705, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 193 739,09 гривень.

Після чого, ТОВ «СХІДЗАХІД» у порядку ст.56 Податкового кодексу України скористалось своїм правом та оскаржило податкове повідомлення-рішення від 07.10.2024 №00137420705 в адміністративному (досудовому) порядку. У подальшому ДПС України у рішенні від 14.01.2025 №1048/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 07.10.2024 №00137420705, а скаргу - без задоволення.

Звернув увагу на те, що у даній судовій справі ТОВ «СХІДЗАХІД» взагалі не надав довідки (сертифікат) торгово-промислової палати про існування форс-мажорної обставини, а посилання позивача виключно на введення воєнного стану - є безпідставним.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення учасників справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 03.09.2024 №1911-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СХІДЗАХІД» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічних контрактах.

№3 від 23.03.2023 за період з 23.03.2023 по 03.09.2024;

№4 від 20.04.2023 за період з 20.04.2023 по 03.09.2024;

№5 від 03.05.2023 за період з 03.05.2023 по 03.09.2024 за результатами якої складено акт від 17.09.2024 №12082/19-00-07-05/38687251.

Перевірку проведено в межах дії абзацу 3 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «СХІДЗАХІД» вимог:

- частини першої, частини другої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473) та пункту 142 постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 №18 по зовнішньоекономічному експортному контракту від 03.05.2023 №5, укладеному з нерезидентом «FOOD PORT» MMC (Baku city,Ataturk avenue, 41, apartment 31 Republic of Azerbaijan), а саме не надходження валютної виручки на суму 14 500 дол. США (553 784,00 грн);

Після чого, ТОВ «СХІДЗАХІД» у порядку ст.56 Податкового кодексу України скористалось своїм правом та оскаржило податкове повідомлення-рішення від 07.10.2024 №00137420705 в адміністративному (досудовому) порядку. В подальшому, ДПС України у рішенні від 14.01.2025 №1048/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 07.10.2024 №00137420705, а скаргу - без задоволення.

Також зазначено, що перевіркою не встановлено, що ТОВ «СХІДЗАХІД» отримав у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків, за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів, встановлених Національним банком України.

З податкового повідомлення-рішення від 07.10.2024 №00137420705 встановлено, що підставами для визначення (нарахування) грошового зобов'язання стали обставини, які відображені в акті перевірки, а саме:

1) у порушення ч. 1, ч. 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 142 постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 №18 (зі змінами та доповненнями ТОВ "СХІДЗАХІД" (код ЄДРПОУ 38687251) по зовнішньоекономічному експортному контракту № 5 від 03.05.2023, укладеному з нерезидентом-фірмою "FOOD PORT" ММС (Baku city, Ataturk avenue, 41, apartment 31 Republic of Azerbaijan) валютна виручка від нерезидента на суму 14 500,00 дол. СІПА (553 784,00 грн.) при граничному строку - 08.01.2024 не поступає вчасно на валютний рахунок підприємства, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII тягне за собою нарахування пені, за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка від суми неотриманої валютної виручки за договором в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості (38,192 грн./ дол.США станом на 09.01.2024). Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по зовнішньоекономічному експортному контракту № 5 від 03.05.2023, укладеному із нерезидентом "FOOD PORT'1 ММС (Baku city, Ataturk avenue, 41, apartment 31 Republic of Azerbaijan) нараховується до дати звернення із позовом до Господарського суду Тернопільської області, у розмірі - 96 358,42 гривень. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми несвоєчасно одержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару);

2) у порушення ч. 1, ч. 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VI1I «Про валюту і валютні операції» та пункту 142 постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 №18 (зі змінами та доповненнями ТОВ "СХІДЗАХІД" (код ЄДРПОУ 38687251) по зовнішньоекономічному експортному контракту № 3 від 23.03.2023, укладеному з нерезидентом-фірмою "AZE MEAT FOOD" ММС (AZ1108, м.Баку, Бінагадінський район, Ібрагімпаша Дадашова, буд.72, кв.ЗЗ Republic of Azerbaijan) валютна виручка від нерезидента на суму 15 710,00 дол. США (599 996,32 грн.) при граничному строку - 08.01.2024 поступає на валютний рахунок підприємства з порушенням граничних термінів розрахунків, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII тягне за собою нарахування пені, за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка від суми несвоєчасно отриманої валютної виручки за договором в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості (38,192 грн./дол.США станом на 09.01.2024), валютна виручка від нерезидента на суму 73 255,00 дол.США (2 787 294,15 грн.) при граничному строку - 02.03.2024 не поступає вчасно на валютний рахунок підприємства, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII тягне за собою нарахування пені, за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка від суми неотриманої валютної виручки за договором в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості (38,0492 грн./дол.США станом на 03.03.2024). Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по зовнішньоекономічному експортному контракту № 3 від 23.03.2023, укладеному із нерезидентом "AZE MEAT FOOD" ММС (AZ1108, м.Баку, Бінагадінський район, Ібрагімпаша Дадашова, буд.72, кв.ЗЗ Republic of Azerbaijan) нараховується до дати звернення із позовом до Господарського суду Тернопільської області у розмірі - 97 380,67 гривень. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми несвоєчасно одержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару);

3) період фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому вчинено порушення - з 23.03.2023 по 03.09.2024;

4) заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, інформації, яка спростовує наявність вини, обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України, платником податків не надавалось;

5) обставини, які відповідно до Податкового кодексу України пом'якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності - наявні обставини, що пом'якшують фінансову відповідальність відсутні.

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №00137420705 від 07.10.2024, прийняте Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі- ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ(далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473-VIII в редакції чинній на час спірних відносин) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб'єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону № 2473-VIII визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин третьої, шостої, дев'ятої та десятої статті 11 Закону №2473-VIII визначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб'єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999 визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі- Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності:

документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

За змістом ч.7 ст.13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Отже, підставою для зупинення строків, передбачених постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №820/6335/17.

За змістом частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.

Отже, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із статтею 13 Закону № 2473-VII, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

При цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов'язання в інший спосіб, зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7.

Щодо взаємовідносин ТОВ «СХІДЗАХІД» та компанією нерезидентом-фірмою «FOOD PORT» MMC (Азербайджан) встановлені наступні обставини.

Так, з акту перевірки відпоідача слідує, що контракт №5 від 03.05.2023 укладений з нерезидентом-фірмою «FOOD PORT» MMC (Азербайджан). Предметом даного контракту є експорт яловичини безкісткової замороженої, УКТ ЗЕД 202309000. Вартість контракту встановлена в дол. США, і складається з суми всіх специфікацій до даного контракту та становить 5 000 000 дол. США. Умови поставки: CPT - AZ Баку. Умови оплати: 100 % передоплата. Термін дії: до 31.12.2026, або до повного виконання зобов'язань по даному контракту.

Станом на 03.05.2023, згідно з даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 362 та картки рахунку 362, по даному контракту сальдо відсутнє. За період, що підлягав перевірці, на виконання умов контракту ТОВ «СХІДЗАХІД» відвантажено нерезиденту-фірмі «FOOD PORT» MMC товару на загальну суму 72 000,00 дол. США, що в еквіваленті на дату оформлення митної декларації становить 2 632 939,20 гривень. Від нерезидента «FOOD PORT» MMC надійшло валютної виручки на суму 57 500,00 дол. США, що в еквіваленті на дату зарахування коштів становить 2 102 694,50 гривень.

Станом на 03.09.2024 по даному контракту рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 14 500,00 дол. США, що відповідає даним бухгалтерського обліку, зокрема, картки рахунку 362 і оборотно-сальдової відомості по рахунку 362.

По даному експортному контракту отримано інформацію ДПС України від 12.03.2024 №6815/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС від 12.03.2024 №673/8), про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів чи товарів по зовнішньоекономічному контракту №5 від 03.05.2023, станом на 01.02.2024, де зазначено номер зовнішньоекономічного контракту - 5; дата зовнішньоекономічного контракту 03.05.2023; дата експорту товару - 13.07.2023; дата першого дня перевищення граничного строку - 09.01.2024; код банку (МФО) - 328209 (ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ»)

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473), Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2473, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Згідно з положеннями пункту 142 Постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 №18 (далі - Постанова №18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, по експорту товару, здійсненому за контрактом від 03.05.2023 року №5, укладеному з фірмою-нерезидентом «FOOD PORT» MMC на експорт яловичини безкісткової замороженої (УКТ ЗЕД 202309000) здійсненому 13.07.2023 граничний строк поступлення валютної виручки - 08.01.2024.

Отже з матеріалів справи, ГУ ДПС у Тернопільській області під час проведення перевірки встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме: частини першої, частини другої статті 13 Закону №2473 та пункту 142 постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 №18 по зовнішньоекономічному експортному контракту від 03.05.2023 №5, а саме: встановлено, що по експорту товару від 13.07.2023 валютна виручка від нерезидента - «FOOD PORT» MMC на суму 14 500 дол. США при граничному строку - 08.01.2024, станом на кінець перевірки, а саме станом на 03.09.2024 не поступає на валютний рахунок підприємства.

Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону №2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми несвоєчасно одержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості (дата виникнення заборгованості по зовнішньоекономічному експортному контракту від 03.05.2023 №5; курс НБУ станом на 09.01.2024 - 38,192 грн./дол. США. Загальний розмір нарахованої пені, відповідно до вищезазначеної норми, не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Перевіркою ГУ ДПС у Тернопільській області не встановлено, що ТОВ «СХІДЗАХІД» отримав у центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, висновок щодо продовження граничних строків розрахунків, за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів, встановлених Національним банком України. (а.с. 19-22)

Позивачем для перевірки до ГУ ДПС у Тернопільській області не представлено сертифікату (довідки) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який міг би стати підставою для не нарахування пені по зовнішньоекономічному контракту від 03.05.2023 №5 укладеному з фірмою-нерезидентом «FOOD PORT» MMC на експорт яловичини безкісткової замороженої (УКТ ЗЕД 202309000). Не надано такого позивачем й до суду.

Щодо взаємовідносин ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» та компанією нерезидентом-фірмою «AZE MEAT FOOD» MMC (Азербайджан), встановлені наступні обставини.

Контракт №3 від 23.03.2023, укладений з нерезидентом-фірмою «AZE MEAT FOOD» MMC (Азербайджан). Предметом даного контракту є експорт яловичини безкісткової замороженої, УКТ ЗЕД 202309000. Вартість контракту встановлена в дол. США, і складається з суми всіх специфікацій до даного контракту та становить 5 000 000 дол. США. Умови поставки: CPT - AZ Баку. Умови оплати: 100 % передоплата. Термін дії: до 31.12.2026, або до повного виконання зобов'язань по даному контракту.

Станом на 23.03.2023 року, згідно з даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 362 та картки рахунку 362, по даному контракту сальдо відсутнє.

За період, що підлягав перевірці, на виконання умов контракту ТОВ «СХІДЗАХІД» відвантажено нерезиденту-фірмою «AZE MEAT FOOD» MMC товару на загальну суму 320 000,00 дол. США, що в еквіваленті на дати оформлення митних декларацій становить 11 701 952,00 гривень. Від нерезидента «AZE MEAT FOOD» MMC надійшло валютної виручки на суму 296 650,00 дол. США, що в еквіваленті на дати зарахування коштів становить 11 111 426,95 гривень. Станом на 03.09.2024 по даному контракту рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 23 350,00 дол. США, що відповідає даним бухгалтерського обліку, зокрема, картки рахунку 362 і оборотно-сальдової відомості по рахунку 362.

Щодо зазначеного експортного контракту отримано інформацію ДПС України від 12.03.2024 №6815/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС від 12.03.2024 №673/8), про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів чи товарів по зовнішньоекономічному контракту №3 від 23.03.2023, станом на 01.02.2024, де зазначено номер зовнішньоекономічного контракту - 3; дата зовнішньоекономічного контракту - 23.03.2023; дата експорту товару - 13.07.2023; дата першого дня перевищення граничного строку - 09.01.2024; код банку (МФО) - 328209 (ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ»).

Окрім цього, в подальшому, було отримано ще наступну інформацію ДПС України від 15.05.2024 №14210/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС від 15.05.2024 №1347/8), про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів чи товарів по зовнішньоекономічному контракту № 3 від 23.03.2023, станом на 01.04.2024, де зазначено номер зовнішньоекономічного контракту - 3; дата зовнішньоекономічного контракту - 23.03.2023; дата експорту товару - 05.09.2023; дата першого дня перевищення граничного строку - 03.03.2024; код банку (МФО) - 328209 (ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ»); НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша статті 13 Закону №2473). (а.с. 19-22).

Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2473, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Згідно з положеннями пункту 142 Постанови Правління НБУ №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, по експорту товару, здійсненому за контрактом від 23.03.2023 №3, укладеному з фірмою-нерезидентом «AZE MEAT FOOD» MMC 13.07.2023 граничний строк поступлення валютної виручки - 08.01.2024; по експорту товару, здійсненому 05.09.2023 граничний строк поступлення валютної виручки - 02.03.2024.

Як слідує з Акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СХІДЗАХІД» від 17.09.2024, ГУ ДПС у Тернопільській області встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме: частини першої, частини другої статті 13 Закону №2473 та пункту 142 Постанови №18 по зовнішньоекономічному експортному контракту від 23.03.2023 №3, а саме: встановлено, що по експорту товару від 13.07.2023 валютна виручка від нерезидента - «AZE MEAT FOOD» MMC на суму 15 710,00 дол. США при граничному строку - 08.01.2024, поступає на валютний рахунок підприємства 11.01.2024, валютна виручка від нерезидента на суму 49 905,00 дол. США при граничному строку - 02.03.2024, поступає на валютний рахунок підприємства:

в сумі 3 200,00 дол. США - 08.04.2024;

в сумі 3 975,00 дол. США - 08.04.2024;

в сумі 3 600,00 дол. США - 25.07.2024;

в сумі 2 000,00 дол. США - 06.08.2024;

в сумі 1 400,00 дол. США - 08.08.2024;

в сумі 4 580,00 дол. США - 09.08.2024;

в сумі 3 500,00 дол. США - 12.08.2024;

в сумі 5 800,00 дол. США - 20.08.2024;

в сумі 2 040,00 дол. США - 21.08.2024;

в сумі 2 600,00 дол. США - 22.08.2024;

в сумі 5 550,00 дол. США - 26.08.2024;

в сумі 5 000,00 дол. США - 28.08.2024;

в сумі 6 660,00 дол. США - 03.09.2024;

валютна виручка від нерезидента на суму 23 350,00 дол. США, станом на кінець перевірки, а саме станом на 03.09.2024 не поступає на валютний рахунок підприємства.

Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону №2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми несвоєчасно одержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості (дата виникнення заборгованості по зовнішньоекономічному експортному контракту від 23.03.2023 №3; курс НБУ станом на 09.01.2024 - 38,192 грн./дол. США; курс НБУ станом на 03.03.2024 - 38,0492 грн./дол.США. Загальний розмір нарахованої пені, відповідно до вищезазначеної норми, не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

ГУ ДПС у Тернопільській області під час проведення перевірки не встановлено, що позивач отримав у центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, висновок щодо продовження граничних строків розрахунків, за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів, встановлених Національним банком України.

Як слідує з відзиву, платником не було представлено сертифікату (довідки) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який міг би стати підставою для не нарахування пені по зовнішньоекономічному контракту від 23.03.2023 №3, укладеному з нерезидентом «AZE MEAT FOOD» MMC на експорт яловичини безкісткової замороженої (УКТ ЗЕД 202309000).

Згідно з п.4 розділу І постанови НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, виданий на продовження граничних строків розрахунків, установлених Національним банком.

Висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Нацбанком, а саме за зовнішньоекономічними контрактами від №3 від 23.03.2023 за період з 23.03.2023 по 03.09.2024, №5 від 03.05.2023 за період з 03.05.2023 по 03.09.2024, що перевірявся по ТОВ «СХІДЗАХІД» до ГУ ДПС у Тернопільській області, а також до суду не надходили.

Відповідно ч.6 ст.13 Закону №2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

ТОВ «СХІДЗАХІД» ні до перевірки, ні до суду не надано документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від №3 від 23.03.2023, №5 від 03.05.2023 через дію форс-мажорних обставин.

Окрім того, на підтвердження претензійної роботи, у розумінні ч.7 ст.13 Закону України №2473 ТОВ «СХІДЗАХІД» встановлено наступні відомості.

Зокрема, під час проведення перевірки дотримання вимог валютного законодавства по Договору №5 від 03.05.2023, укладеному з фірмою-нерезидентом «FOOD PORT» MMC (Baku city, Ataturk avenue, 41, apartment 31 Republic of Azerbaijan), встановлено, що ТОВ «СХІДЗАХІД» представлено позовну заяву б/н від 15.01.2024 подану до Господарського суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» (вх. №65 від 02.02.2024) про стягнення з «FOOD PORT» MMC (Baku city, Ataturk avenue, 41, apartment 31 Republic of Azerbaijan) заборгованості в сумі 549 840,00 грн., за вищезазначеним Договором поставки №5 від 03.05.2023. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2024 у справі №921/53/24 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із відсутністю інформації, передбаченої ст.162, 164 ГПК України, та доказів, які підтверджують викладені у ній обставини, а саме: 1) не зазначено відомі номери засобів зв'язку, електронну пошту та ін.; 2) розрахунку суми боргу з доказами часткової оплати (із зазначенням накладних, дати та суми поставки та суми оплати); 3) переклад з англійської на українську мову доказів: CVR №143365, банківських виписок; 4) не надано доказів на підтвердження офіційного курсу долара США станом на день сплати судового збору 17.01.2024, що унеможливлює встановити сплату судового збору та розмір і ціну позову.

Представником позивача подано заяву б/н від 15.02.2024 (вх.№1458 від 20.02.2024) про усунення недоліків позовної заяви, без доказів направлення такої на адресу відповідача та якою позивач усунув недоліки позовної заяви не у повному обсязі.

Ухвалою від 23.02.2024 у справі №921/53/24 Господарським судом Тернопільської області повернено позовну заяву від 15.01.2024 подану до Господарського суду Тернопільської області (вх.№ 65 від 02.02.2024) з доданими до неї матеріалами про стягнення з нерезидента «FOOD PORT» MMC (Baku city, Ataturk avenue, 41, apartment 31 Republic of Azerbaijan) заборгованості в сумі 549 840,00 грн., за Договором поставки № 5 від 03.05.2023. У даній ухвалі у справі №921/53/24 про повернення позовної заяви зазначено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до Господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків

Також перевіркою відповідача встановлено, що Господарським судом Тернопільської області 07.03.2024, отримано іншу позовну заяву ТОВ «СХІДЗАХІД» (документ сформований в системі «Електронний суд») від 07.03.2024 про стягнення з «FOOD PORT» MMC (Baku city, Ataturk avenue, 41, apartment 31 Republic of Azerbaijan) заборгованості в сумі 549 840,00 грн., за Договором поставки №5 від 03.05.2023. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.03.2024 у справі №921/134/24 залишено позовну заяву без руху, у зв'язку із відсутністю інформації, передбаченої ст.162, 164 ГПК України, та доказів, які підтверджують викладені у ній обставини, а саме: 1) не зазначено відомі номери засобів зв'язку, електронну пошту та ін.; 2) обгрунтованого розрахунку суми боргу та суми часткової оплати (валюта та еквівалент валюти та на яку дату визначено курс валюти); 3) переклад з англійської на українську мову доказів: CVR №143365, банківських виписок; 4) не надано доказів на підтвердження офіційного курсу долара США станом на день сплати судового збору, що унеможливлює встановити сплату судового збору та розмір і ціну позову. Представником позивача подано заяву б/н від 21.03.2024 (вх.№2450 від 26.03.2024) про усунення недоліків позовної заяви, з доказами направлення такої на адресу відповідачу поштовою кореспонденцією. Господарським судом Тернопільської області 10.04.2024 винесено ухвалу про відкриття провадження у справі №921/134/24. Враховуючи відкриття Господарським судом Тернопільської області провадження у справі №921/134/24 та прийняття позовної заяви до розгляду, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по зовнішньоекономічному експортному контракту №5 від 03.05.2023, укладеному з нерезидентом-фірмою «FOOD PORT» MMC (Baku city, Ataturk avenue, 41, apartment 31 Republic of Azerbaijan) нараховувалась ТОВ «СХІДЗАХІД» за період з 09.01.2024 по 06.03.2024 (58 днів) на суму 14 500 дол.США (553 784,00 грн), до дати звернення із позовом до суду, а саме - подання позовної заяви без номера від 07.03.2024 та відкриття провадження у справі №921/134/24 Господарським судом Тернопільської області, у розмірі 96 358,42 грн. Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.03.2025 у справі №921/134/24 підготовче провадження по даній справі закрито та призначено її розгляд по суті на 17.09.2025.

Слід зазначити, що в акті перевірки наведено обставини - детальний опис порушень ТОВ «СХІДЗАХІД», які обґрунтовано нормами чинного валютного законодавства та підтверджені наданими суду доказами. (а.с. 19-23)

При цьому, ТОВ «СХІДЗАХІД» ані під час перевірки, ані під час розгляді справи в суді не надавало документів, що підтверджують неможливість вжиття підприємством необхідних заходів, передбачених статтею 13 Закону № 2473, з метою уникнення порушень встановлених строків розрахунків за укладеним договором та нарахування пені.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені вище норми права, суд вважає, що висновки відповідача про порушення ТОВ «СХІДЗАХІД» ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні експортного контракту від №3 від 23.03.2023, №5 від 03.05.2023, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки, за що згідно з ч.5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» відповідачем була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, є правомірними та підтверджені належними доказами.

Контракт №4 від 20.04.2023, укладений з нерезидентом-фірмою «AZE MEAT FOOD» MMC (Азербайджан). Предметом даного контракту є експорт м'яса свійської птиці мороженого, УКТ ЗЕД 02071290000. Вартість контракту встановлена в дол.США, і складається з суми всіх специфікацій до даного контракту та становить 3 000 000 дол.США. Умови поставки: CPT - AZ Баку. Умови оплати: 100 % передоплата. Термін дії: до 31.12.2026 року, або до повного виконання зобов'язань по даному контракту.

Станом на 20.04.2023, згідно з даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 362 та картки рахунку 362, по даному контракту сальдо відсутнє.

За період, що підлягав перевірці, на виконання умов контракту ТОВ «СХІДЗАХІД» відвантажено нерезиденту «AZE MEAT FOOD» MMC товару на загальну суму 30 992,25 дол.США, що в еквіваленті на дату оформлення митної декларації становить 1 133 343,19 гривень. Від нерезидента «AZE MEAT FOOD» MMC валютна виручка не надходила, підприємством надано Акт на знищення товарів. Станом на 03.09.2024 по даному контракту сальдо відсутнє, що відповідає даним бухгалтерського обліку та відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 362.

По зазначеному експортному контракту отримано інформацію ДПС України від 04.01.2024 №208/7/99-00-07-05-01-07 (вх. ГУ ДПС від 04.01.2024 №31/8), про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів чи товарів по зовнішньоекономічному контракту №4 від 20.04.2023, станом на 01.12.2023, де зазначено номер зовнішньоекономічного контракту - 4; дата зовнішньоекономічного контракту - 20.04.2023; дата експорту товару - 30.05.2023; дата першого дня перевищення граничного строку - 26.11.2023; код банку (МФО) - 328209 (ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ»); Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473), НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону №2473).

Згідно з положеннями пункту 142 Постанови №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, по експорту товару, здійсненому за контрактом від 20.04.2023 №4 граничний строк поступлення валютної виручки - 25.11.2023.

Таким чином, контролюючим органом було встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме: частини першої, частини другої статті 13 Закону №2473 та пункту 142 Постанови №18 по зовнішньоекономічному експортному контракту від 20.04.2023 №4, а саме: встановлено, що по експорту товару від 30.05.2023 валютна виручка від нерезидента - «AZE MEAT FOOD» MMC на суму 30 992,25 дол.США при граничному строку - 25.11.2023, не поступає на валютний рахунок підприємства.

Перевіркою не встановлено, що ТОВ "СХІДЗАХІД" отримало у центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків, за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів, встановлених Національним банком України.

ТОВ "СХІДЗАХІД" для перевірки не представлено сертифікату (довідки) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який міг би стати підставою для не нарахування пені по зовнішньоекономічному контракту від 20.04.2023 року №4, укладеному з фірмою-нерезидентом "AZE MEAT FOOD" MMC (AZ1108, м. Баку, Бінагадінський район, Ібрагімпаша Дадашова, буд.72, кв.33 Republic of Azerbaijan) на експорт м'яса свійської птиці мороженого (УКТ ЗЕД 02071290000).

Відповідно до пункту 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 N 2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

ТОВ "СХІДЗАХІД" судово-претензійна робота по зовнішньоекономічному експортному контракту від 20.04.2023 року №4, укладеному з нерезидентом "AZE MEAT FOOD" MMC (AZ1108, м.Баку, Бінагадінський район, Ібрагімпаша Дадашова, буд.72, кв.33 Republic of Azerbaijan) не проводилася.

24.04.2023 між ТОВ "СХІДЗАХІД" та ТОВ "Апрель плюс" (Україна) укладено Договір купівлі-продажу №141 від 20.04.2023, на підставі якого ТОВ "СХІДЗАХІД" придбало тушку курки, заморожену на суму 939 844,98 грн., в кількості 19 995 кг. Виробником даного товару є ПП "Апрель плюс", яким під час передачі партії товару ТОВ "СХІДЗАХІД" надано висновки експертних досліджень ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, Дніпропетровської регіональної державної лабораторії щодо вмісту пестицидів, антибіотиків та інших токсичних елементів. Придбаний товар відразу був експортований відповідно до зовнішньоекономічному контракту від 20.04.2023 №4 нерезиденту "AZE MEAT FOOD" MMC (AZ1108, м.Баку, Бінагадінський район, Ібрагімпаша Дадашова, буд.72, кв.33 Republic of Azerbaijan). Проте, під час проведення випробувань на території Азербайджанської Республіки у відібраних взірцях виявлено бактерії сальмонели (сальмонельозу птиці). З метою зупинення подальшого розповсюдження бактерії сальмонели нерезидента "AZE MEAT FOOD" MMC (Republic of Azerbaijan) зобов'язано тимчасово припинити свою діяльність, здійснити ряд карантинних обмежень та негайно знищити (утилізувати) тушку курки, задля мінімізації небезпеки подальшого розповсюдження даного виду захворювання.

ТОВ "СХІДЗАХІД" з огляду на це, було надіслано ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо необхідності проведення службового розслідування щодо правомірності та достовірності даних, визначених у висновках експертних досліджень. ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області повідомлено, що під час інспектування ПП "Апрель плюс" встановлено, що партії сировини надходили на потужність ПП "Апрель плюс" без належного державного ветеринарного контролю, без відповідних супровідних документів, без лабораторних досліджень, невідомого походження, про що складено акт інспектування та надано припис від 04.08.2023 № 694/20-23, також на ПП "Апрель плюс" складено протокол про порушення законодавства про харчові продукти від 07.08.2023 № 5/20-23.

ТОВ "СХІДЗАХІД" подано заяву в ГУНП в Дніпропетровській області та в Дніпропетровську обласну прокуратуру про вчинення шахрайських дій з сторони ТОВ "Апрель плюс" у вигляді підробки та використання підроблених документів. ТОВ "СХІДЗАХІД" для перевірки надано офіційно перекладений з азербайджанської на українську мову та нотаріально засвідчений Випробувальний протокол №AZ-22011293/LAB02-23002-T-002 Інституту харчової безпеки Азербайджанської Республіки з результатами випробувань, що засвідчує наявність бактерій сальмонели у наданих для дослідження зразках товару (заморожені цілі кури), який був експортований ТОВ "СХІДЗАХІД" нерезиденту "AZE MEAT FOOD" MMC (AZ1108, м.Баку, Бінагадінський район, Ібрагімпаша Дадашова, буд.72, кв.33 Republic of Azerbaijan). Також ТОВ "СХІДЗАХІД" надано офіційно перекладений з азербайджанської на українську мову документ Міністерства екології та природних ресурсів ТОВ «Небезпечні відходи», а саме - Акт приймання-передачі відходів на утилізацію від 11.08.2023 року, де зазначено, що курячі продукти об'ємом 29 м3, вагою 21 420 кг є непридатними до користування та знищені на Полігоні «Небезпечні відходи». Даний Акт складений та підписаний менеджером ТОВ «Небезпечні відходи» Міністерства екології та природних ресурсів - Мехдієв Чінгіз Оджаг-Гулу огли, представником Бакинського регіонального підрозділу Агенства з продовольчої небезпеки Азербайджанської Республіки - ОСОБА_1 та співробітником "AZE MEAT FOOD" MMC (Republic of Azerbaijan) - Мамедов Аріф Фаміль огли.

Відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою правління НБУ від 02.01.2019 №7, зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості. Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події, в даному випадку таким документом є вищезазначений Акт приймання-передачі відходів на утилізацію від 11.08.2023 року.

Станом на 03.09.2024, враховуючи вищенаведене, по зовнішньоекономічному контракту від 20.04.2023 №4, укладеному з фірмою-нерезидентом "AZE MEAT FOOD" MMC (AZ1108, м.Баку, Бінагадінський район, Ібрагімпаша Дадашова, буд.72, кв.33 Republic of Azerbaijan) сальдо відсутнє, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД не нараховується.

Адже, згідно із сучасною судовою практикою, яку висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2025 у справі №№520/2941/24 «законодавцем передбачено випадок не застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору».

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені вище норми права, суд вважає, що висновки відповідача про порушення ТОВ «ОРГАНІК- ДНІПРО ПЛЮС» ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від №3 від 23.03.2023, №5 від 03.05.2023, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII відповідачем була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД є правомірними та підтверджені належними доказами.

Щодо форс-мажорних обставин на які посилається позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Отже, якщо позивач посилається на те, що виконання договорів, передбачених частинами другою або третьою статті 13 Закону №2473-VIII, зупинилось у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, він повинен довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов'язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово- промислової палати України.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

При цьому, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Тобто ТПП України листом повідомила «всіх кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Статтею 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Тобто, чинним законодавством передбачено можливість застосування інституту форс-мажору в двох випадках:

- або в договірних відносинах, і може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних (комерційних) зобов'язань перед іншою стороною;

- або невиконання обов'язків, які встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажору.

Також у договірних (комерційних) відносинах Законом України «Про валюту та валютні операції», передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (ч.7 ст.13).

Враховуючи вищевикладене, вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, просто існування таких обставин не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку якщо особа доведе неможливість виконання зобов'язань передбачених умовами договорів саме через неї. Потрібно довести причинно-наслідковий зв'язок між зобов'язаннями, які сторона не може виконати та обставинами (результатом) на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов'язання.

Отже, неможливість виконання зобов'язань через форс-мажорні обставини не доведено та не підтверджено позивачем відповідними сертифікатами уповноважених органів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що доводи відповідача про відсутність підтвердження форс-мажорних обставини за укладеними позивачем договорами узгоджуються з приписами частини 6 статті 13 Закону № 2473.

Щодо нарахування пені у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд зазначає наступне.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах 2-10 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до абз.11 п.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Визначення поняття пені встановлено підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а саме: пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.

Слід зазначити, що нормами пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, встановлено обмеження застосування штрафних санкцій та пені в період коронавірусної хвороби (COVID-19) саме за порушення податкового законодавства. Відповідальність за порушення валютного законодавства встановлена Законом № 2473, в якому відсутні норми щодо обмеження відповідальності під час коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зміни до Закону №2473 щодо незастосування пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не вносились.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 статті 3 Закону №2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

При цьому, норми Закону № 2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правовий висновок з питання правомірності нарахування пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 року по справі №240/25642/22 та враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2024 року по справі №240/25642/22 зазначив, що на переконання Судової палати, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб'єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID-19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

З огляду на наведене, висновок, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п'ятою Закону України «Про валюту і валютні операції», є помилковим.

На підставі викладеного судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала наступний правовий висновок: «Пеня, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Враховуючи наведені вище норми права та встановлені під час розгляду обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином та в повному обсязі доведено порушення позивачем ч.1, ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів, отже нарахування пені за такі порушення було здійснено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому податкове повідомлення-рішення №00137420705 від 07.10.2024 є правомірним, підстави для його скасування відсутні.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у справі №520/2941/24, виклавщи їх у постанові від 27.02.2025.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №00137420705 від 07.10.2024.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДЗАХІД" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 26 травня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДЗАХІД" (місцезнаходження: вул. Подільська, 31, с-ще Велика Березовиця, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47725, код ЄДРПОУ 38687251);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ 44143637).

Головуючий суддя Грицюк Р.П.

Попередній документ

127661444

Наступний документ

127661446

Інформація про рішення:

№ рішення:	127661445
№ справи:	500/1008/25
Дата рішення:	26.05.2025
Дата публікації:	29.05.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; валютного регулювання і валютного контролю, з них; за участю органів доходів і зборів

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (26.05.2025)
Дата надходження:	24.02.2025
Предмет позову:	скасування податкового повідомлення-рішення

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ГРИЦЮК РОМАН ПЕТРОВИЧ

відповідач (боржник):

Головне управління ДПС у Тернопільській області

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДЗАХІД"

представник позивача:

Воробець Василь Євгенович