про відмову у забезпеченні позову
27 травня 2025 року м. Суми Справа № 480/1702/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І., розглянув заяву (вхідний № 21239ел.суд від 27.05.2025) ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Суть заяви.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати незаконним направлення позивача на проходження військово-лікарської комісії від 02.09.2024; зобов'язати відповідача внести відомості про непридатність позивача до військової служби до військово-облікового документу позивача; зобов'язати відповідача виключити позивача з військового обліку, у зв'язку з непридатністю до військової служби, а саме згідно з висновком військово-лікарської комісії від 26.02.2024.
20.03.2025 судом було відкрито провадження у справі, вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
27.05.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі № 480/1702/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що внаслідок оскаржуваних дій відповідача існує ризик того, що щодо позивача можуть бути вжиті мобілізаційні заходи, у тому числі з метою унеможливлення розгляду справи по суті, шляхом зміни статусу позивача з військовозобов'язаного на військовослужбовця, що також унеможливить виконання рішення суду. Позивач не може нести відповідальність за помилки суб'єкта владних повноважень. Зокрема, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в життя позивача, який покладається на легітимність добросовісних дій державного органу.
Висновки суду та їх мотиви.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
1. Процесуальні норми.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті визначено два випадки при яких допускається забезпечення позову, як до його пред'явлення, так і на будь-якій стадії розгляду справи: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Приписом п.2 ч.1 ст.151 КАС України встановлено вид забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами. Суд звертає увагу, що будь-яке забезпечення позову у справі застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
2. Щодо очевидних ознак протиправної поведінки відповідача.
До заяви про забезпечення позову, жодних додатків, окрім доказів сплати судового збору, ордеру адвоката та квитанції про надсилання іншій стороні такої заяви, не надано.
Таким чином, заявником не доведено доказами очевидних ознак протиправності поведінки відповідача щодо направлення позивача на проходження ВЛК.
Для визначення того, що така поведінка є протиправною позивач і звернувся до суду з відповідним позовом. Тому саме під час розгляду справи по суті судом буде перевірятися правомірність поведінки ТЦК, в тому числі надання правової оцінки доказам, за результатами чого судом буде ухвалене рішення.
3. Щодо неможливості ефективного захисту прав без забезпечення позову.
Суд зазначає, що забезпечення позову, крім іншого, повинно гарантувати, що такий захід дійсно захистить можливість реального виконання рішення або захисту прав.
Заявником не доведено фактів намагання ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти заходи щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, тим більш якщо ІНФОРМАЦІЯ_3 знає про спір, який розглядає суд.
До заяви про забезпечення позову не надано жодного документу, який доводить те, що заявника призивають на військову службу, зокрема не надано мобілізаційного розпорядження, бойової повістки про виклик, тощо. Матеріали справи також не містять таких доказів.
Проходження позивачем 15.01.2025 військово-лікарської комісії не свідчить про намагання ТЦК призвати заявника на військову службу, а є лише припущенням заявника, яке не підтверджене належними та допустимими доказами.
Отже, заявником наведено у заяві твердження, які не обґрунтовано, в тому числі, в контексті ефективності забезпечення позову (реальність його безпосереднього виконання і впливу).
4. Висновок суду.
Таким чином, підстав для забезпечення позову, які передбачені п.п.1,2 ч.2 ст.150 КАС України, судом не встановлено. Тому заява є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.
Суд повідомляє заявника, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії судового процесу, однак в будь-якому разі заявник повинен обґрунтувати таку заяву і повинні існувати обґрунтовані ризики, а не ймовірні, оскільки забезпечення позову застосовується у виключних випадках.
Тому після зміни обставин (у разі вручення бойової повістки чи мобілізаціного розпорядження, тощо), за наявності ризику та підтвердження цього відповідними доказами, заявник не позбавлений права звернутись повторно до суду із заявою про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви (вхідний № 21239ел.суд від 27.05.2025) ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Ухвала складена та підписана суддею 27.05.2025.
Суддя А.І. Сидорук