вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
27 травня 2025 року Справа № 480/7675/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7675/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області № 183450013009 від 26.06.2024 року про відмову у проведенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01 липня 2024 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , врахувавши при її обчисленні відомості про заробітну плату (дохід) згідно довідок про заробітну плату: № 966/1-13 від 14 лютого 2017 року, видану АТ "Всеросійський науково-дослідний інститут радіотехніки» (Російська Федерація); № 966/1-13а від 14 лютого 2017 року, видану АТ "Всеросійський науково-дослідний інститут радіотехніки» (Російська Федерація); № 85 від 03 березня 2017 року, видану Закритим Акціонерним Товариством «Завод експериментального машинобудування ракетно-космічної корпорації «Енергія» імені С.П. Корольова» та здійснити виплату пенсії з врахування вже виплачених сум.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивачу було призначено пенсію з відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В подальшому позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок його пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату № 966/1-13 від 14.02.2017 року, № 966/1-13а від 14.02.2017 року та № 85 від 03.03.2017. Проте рішення Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області № 183450013009 від 26.06.2024 року було відмовлено у здійсненні такого перерахунку. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що порушує його права на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того даною ухвалою було залучено до участі у справі № 480/7675/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якості співвідповідача та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
На виконання вимог суду представником Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області було надано суду через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише під час первинного призначення пенсії, здійснення перерахунку пенсії з урахуванням стажу, набутого на території Російської Федерації вже після призначення пенсії в Україні. Угодою не передбачено. Разом з тим повідомлено, що на даний час неможливо направити запит до органів Пенсійного фонду Російської Федерації для проведення перевірки достовірності поданих відомостей при формуванні згаданих вище довідок про заробітну плату, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії. А відтак, оскільки, позивачем не надано належних доказів на підтвердження довідок про заробітну плату за період роботи з 01 жовтня 1977 року по 31 жовтня 1978 року, з 01 грудня 1980 року по 31 травня 1984 року в "Всеросійському науково-дослідному інституті радіотехніки" (м. Москва, Російська Федерація) та за період з 01 жовтня 1984 року по 31 липня 1987 року в ЗАТ "Завод експериментального машинобудування ракетно-космічної корпорації "Енергія" імені С.П. Корольова" (м. Корольов,- Російська Федерація), підстав для врахування спірних довідок для обчислення розміру пенсії Позивачу, немає (а.с. 42-44).
Також представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області було надано суду через систему "Електронний суд" витребувані судом докази (а.с. 68-86).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 18.09.2023 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком у відповідності до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 81).
В подальшому позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 20.06.2024 року щодо перерахунку його пенсії, до якої було додано довідки про заробітну плату № 966/1-13 від 14.02.2017 року, видану Акціонерним товариством "Всеросійський науково-дослідний інститут радіотехніки»; № 966/1-13а від 14.02.2017 року, видану Акціонерним товариством "Всеросійський науково-дослідний інститут радіотехніки»; № 85 від 03.03.2017 року, видану Закритим акціонерним товариством «Завод експериментального машинобудування Ракетно-космічної корпорації «Енергія» імені С.П. Корольова» (а.с. 83).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням від 26.06.2024 року № 183450013009 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії у зв'язку з наданням довідки про заробітну плату за 60 місяців до 01.07.2000 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 17-18).
При цьому в даному рішенні зазначено, що у зв'язку з припиненням з 01.01.2023 Росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при призначенні пенсій (поновлені раніше призначених пенсій) громадянам, які проживали (працювали) на території російської федерації при призначенні пенсії заробітна плата для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених ч. 1 ст.40 Закону, а за період по 31.12.1991 на умовах, визначених абз.5 ст.40 Закону. Оскільки відсутнє підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами та відсутній акт перевірки, правових підстав для включення заробітної плати, вказаної в довідці до розрахунку пенсії немає.
Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
В статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно із п. 1 ст. 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
З оскаржуваного рішення пенсійного органу суд вбачає, що підставою для відмови у перерахунку пенсії фактично стало припинення з 01.01.2023 Росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, відповідно до якої при призначенні пенсій (поновлені раніше призначених пенсій) громадянам, які проживали (працювали) на території російської федерації при призначенні пенсії заробітна плата для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частини першої статті 40 Закону, а за період по 31.12.1991 на умовах, визначених абзацом 5 статті 40 Закону. Тому, оскільки відсутнє підтвердження довідок про заробітну плату первинними документами та відсутній акт перевірки, правових підстав для включення заробітної плати, вказаної в довідці до розрахунку пенсії немає.
Так, 13.03.1992 державами-учасницями СНД підписано Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, в якій закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (ст. 1).
Угоду було підписано з метою взаємного визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди». Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Згідно із статтею 3 вказаної Угоди, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Відповідно до статті 5 вказаної Угоди така розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно з частинами 2-3 статті 6 цієї Угоди для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Суд зазначає, що вказаного Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Згідно з положеннями статті 7 вказаної Угоди, розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.
Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно із частиною 2 статті 13 вказаної Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
З огляду на наведені вище положення, суд зазначає, що вихід РФ, та в подальшому, України, з вказаної угоди жодним чином не повинен тягнути за собою негативних наслідків для громадян України, у тому числі і для позивача, оскільки пенсійні права останніх виникли ще задовго до виходу держави-учасниці із Угоди, а відтак, заробітна плата, отримана позивачем на території РФ, не може бути неврахованою під час визначення пільгового стажу при призначенні пенсії саме з таких підстав.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 та регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058.
Відповідно до абз. 2 підп. 3 п. 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
З матеріалів справи судом встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії, позивачем було додано довідки щодо заробітної плати № 966/1-13 від 14.02.2017 року, видану Акціонерним товариством "Всеросійський науково-дослідний інститут радіотехніки»; № 966/1-13а від 14.02.2017 року, видану Акціонерним товариством "Всеросійський науково-дослідний інститут радіотехніки»; № 85 від 03.03.2017 року, видану Закритим акціонерним товариством «Завод експериментального машинобудування Ракетно-космічної корпорації «Енергія» імені С.П. Корольова» (а.с. 19-20, 21, 86).
При цьому суд зазначає, що у всіх перелічених довідках містяться відомості про сплату страхових внесків на пенсійне забезпечення в пенсійний фонд російської федерації за вказаний у них період, а також інформація про те, що довідки видані на підставі особових рахунків.
Отже зазначеними довідками підтверджується сплата страхових внесків роботодавцем.
При цьому, суд зазначає, що Порядком № 22-1 не встановлено обов'язку особи, яка звертається за призначенням пенсії, подавати разом із відповідною заявою первинні документи, на підставі яких були видані довідки про заробітну плату. Крім того, зі змісту спірних довідок вбачається, що видані вони саме на підставі особових рахунків.
Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Частиною 1 ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення» також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03 червня 2021 року у справі № 127/8001/17.
Суд зазначає, що жодних сумнівів щодо достовірності відомостей, зазначених у спірних довідках пенсійним органом не наведено, а сам по собі вихід рф з участі в Угоді від 13.03.1992 не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні отриманого на території рф заробітку при визначенні розміру пенсії.
А відтак, враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області суму судового збору в розмірі 1211,20 грн., сплаченого згідно квитанції від 27.08.2024 № СВ08662837/1(а.с. 30).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області від 26.06.2024 року № 183450013009.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, 22-В,м. Луцьк, Волинська область,43026, код ЄДРПОУ 13358826) здійснити з 01.07.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), із врахуванням при її обчисленні відомості про заробітну плату (дохід), згідно довідок № 966/1-13 від 14.02.2017 року, видану Акціонерним товариством "Всеросійський науково-дослідний інститут радіотехніки»; № 966/1-13а від 14.02.2017 року, видану Акціонерним товариством "Всеросійський науково-дослідний інститут радіотехніки»; № 85 від 03.03.2017 року, видану Закритим акціонерним товариством «Завод експериментального машинобудування Ракетно-космічної корпорації «Енергія» імені С.П. Корольова» та із врахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, 22-В,м. Луцьк, Волинська область,43026, код ЄДРПОУ 13358826) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек