27 травня 2025 року м. Суми Справа № 480/5489/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суть спору. Заяви учасників справи. Процесуальні дії суду.
Позивач 24.06.2024 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 184250009327 від 04.03.2024 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (Список № 1) у зв'язку із недостатністю страхового та пільгового стажу роботи, визначеного ст.114 Закону УКраїни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 наступні періоди: з 02.07.1991 до 03.07.1991 роботи на посаді ''електромонтер з ремонту електроустаткування 3-го розряду цеху № 5'' Шосткинського заводу ''Зірка'', з 04.07.1991 до 29.04.1992 проходження військової служби в Збройних Силах України, з 01.04.2002 до 01.04.2004 на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування Шосткинського заводу ''Зірка'';
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1), у відповідності до п.''а'' ч.1 ст.13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'', з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14.12.2022, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач мав необхідний страховий стаж і пільговий стаж за Списком № 1 для призначення пільгової пенсії. Натомість відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у призначенні пенсії. Позивач звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав. Судом у справі № 480/3192/23 захищено право позивача та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії. На виконання зазначеного рішення відповідачем повторно здійснено розгляд заяви позивача та знову прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пільгової пенсії, в якому не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 деякі періоди роботи позивача. Тому позивач був знову звернутись до суду.
25.06.2024 судом відкрито провадження у справі, про що постановлено ухвалу.
До суду 05.07.2024 позивачем надано докази по справі, а саме копію військового квитка. Суд залучив докази до матеріалів справи.
30.08.2024 відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Відзив мотивовано тим, що обов'язковою умовою для призначення чоловікам пільгової пенсії за Спиком № 1, відповідно до норми п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-ІV, є досягнення 50 років та наявність 25 років страхового стажу, з яких не менше 10 років за Спиком № 1. На виконання рішення суду у справі № 480/3192/23, а також згідно наданих документів та даних, які містяться в реєстрі застрахованих осіб, відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного як стахового, так і пільгового стажу за Списком № 1.
29.04.2025 судом постановлено ухвалу про витребування у відповідача доказів та письмових пояснень. Вимоги ухвали виконано відповідачем.
Встановлені судом фактичні обставивни.
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується записом у паспорті (а.с.7).
Згідно з записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 за №№ 1-6 позивач працював у КП Шосткинський завод ''Зірка'': з 14.08.1992 до 31.10.1994 - електромонтером з ремонту електроустаткування 3 розряду цеху № 1; з 01.11.1994 до 30.09.1997 - електромонтером з ремонту електроустаткування 4 розряду цеху № 1; 01.10.1997 до 31.03.2002 - електромонтером з обслуговування електроустаткування 4 розряду дільниці виробництва азотної та сірчаної кислоти цеху № 3 основного виробництва; з 01.04.2002 до 31.03.2004 - електромонтером з ремонту електроустаткування 4 розряду дільниці виробництва сірчаної та азотної кислоти цеху № 3 з виробництва піроксиліну та колоксиліну; з 01.04.2004 до 09.10.2006 - електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 4 розряду дільниці з виробництва сірчаної та азотної кислоти цеху № 1 дільниці з виробництва піроксиліну та колоксиліну". В записі № 7 трудової кижки позивача зазначено, що запис № 4 є недійсним. Переведено 01.04.2002 електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 4 розряду дільниці виробництва сірчаної та азотної кислоти цеху № 3 з виробництва піроксиліну та колоксиліну (а.с.18).
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.01.2023 № 4 позивач у період з 04.07.1991 до 29.04.1992 проходив військову службу у ЗСУ. Підстава для видачі довідки - облікова картка до військового квитка НОМЕР_2 (а.с.17).
Позивач 07.03.2023 звернувся із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с.8).
За результатами розгляу вказаної заяви відповідачем 15.03.2023 прийнято рішення № 184250009327 про відмову позивачу у призначенні пенсії (а.с.9).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі № 480/3192/23 скасовано рішення відповідача від 15.03.2023, зобов'язано відповідача зарахувати позивачу до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 період навчання позивача з 01.09.1988 до 27.06.1991, а також зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії (а.с.11-13). Вказаних висновків суд дійшов, враховуючи те, що довідкою ДП Шосткинський завод ''Зірка'' від 12.01.2023 № 13 підтверджується зайнятість позивача у період з 02.07.1991 до 03.07.1991 на роботі, передбаченій Списком № 1, а саме - електромонтером з ремонту електроустаткування у технологічному процесі виробництва порохів (цех № 5) (а.с.12).
На виконання зазначеного рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 04.03.2024 №/СП 184250009327 про відмову позивачу у призначенні пенсії (а.с.14).
02.05.2025 відповідачем переглянуто своє попереднє рішення від 04.03.2024, повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення №/СП 184250009327 про відмову позивачу у призначенні пенсії, а саме у зв'язку з відсутністю у позивача пільгового стажу, передбаченого п. ''а'' ч.1 ст.13 ЗУ ''Про пенсійне забезпечення''.
До пільгового стажу не було враховано: період робти з 02.07.1991 до 03.07.1991, згідно з довідкою від 12.01.2023 № 13, оскільки в додатку до акту від 16.03.2023 № 1800-1003-1/2301 зазначено, що довідку № 13 важати не дійсною, прийом на роботу не був здійснений; період роботи з 01.04.2002 до 01.04.2004, згідно з довідкою від 12.01.2023 № 16, оскільки згідно з актом від 16.03.2023 № 1800-1003-1/2301, при перевірці довідки встановлено розбіжність даних днів відпусток у 2002-2004 роках, але замінену довідку не було надано (а.с.69).
Висновки суду та їх мотиви.
По-переше, щодо зарахування періодів роботи до пільгового стажу за списком № 1.
Нормою ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж (сплачувались страхові внески) мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
За статтею 56 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також період одержання допомоги по безробіттю.
Статтею 62 вказаного Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Отже, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи довідками виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до норм Інструкцій, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162 та наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювати понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підтягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Як вже зазначалось, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі № 480/3192/23, яке набрало законної сили, встановлено, що довідкою ДП Шосткинський завод ''Зірка'' від 12.01.2023 № 13 підтверджується зайнятість позивача у період з 02.07.1991 до 03.07.1991 на роботі, передбаченій Списком № 1, а саме - електромонтером з ремонту електроустаткування у технологічному процесі виробництва порохів (цех № 5).
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Згідно з п.10900000 розділу ІХ списку № 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, п.10900000 розділу ІХ списку № 1, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 № 162 та п.п.9.1-1 розділу ІХ списку № 1, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 № 36, роботу робітників, зайнятих повний робочий день в технологічному процесі і на ремонті при відпрацюванні нових вибухових речовин, а також у виробництві всіх видів вибухових речовин, виробництві азотної та сірчаної кислот віднесено до робіт за Списком № 1.
Враховуючи те, що рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено, що у період з 02.07.1991 до 03.07.1991 позивач працював на роботі, передбаченій Списком № 1, а згідно записів трудової книжки позивач з 14.08.1992 до 09.10.2006 працював на роботі, передбаченій Списком № 1, то вказані періоди роботи повинні бути зараховані позивачу до пільгового стажу за Списком № 1.
По-друге, щодо зарахування до стажу строкової військової служби.
Відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'', час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.01.2023 підтверджується факт проходження позивачем військової служби у ЗСУ з 04.07.1991 до 29.04.1992.
Оскільки судом встановлено, що позивач з 02.07.1991 до 03.07.1991 працював на роботі, передбаченій Списком № 1, а з 04.07.1991 був призваний на строкову військову службу, то період з 04.07.1991 до 29.04.1992 повинен бути зарахований позивачу до пільгового стажу за Списком № 1.
По-третє, щодо умов для призначення пенсії за Списком № 1.
Приписами ст. 12 Закону про пенсійне забезпечення встановлено право виходу на пенсію за віком для чоловіків - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, і для жінок - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
В той же час, згідно з пунктом "а" ст. 13 цього Закону в редакції від 09.12.2012, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 2132-VIII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом про внесення змін № 2132-VIII, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "а" ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення страховий стаж для призначення чоловікам пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 з 20 років до 25 років.
Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані неконституційними положення ст. 13, ч. 2 ст. 14 та пункти "б" - "г" ст. 54 Закону про пенсійне забезпечення зі змінами, внесеними Законом № 2132-VIII (пункт 1 рішення). Згідно з пунктом 3 резолютивної частини цього рішення застосуванню підлягають вказані норми в редакції до внесення змін Законом № 2132-VIII.
У зв'язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон про пенсійне забезпечення в редакції від 09.12.2012, з урахуванням рішення Конституційного Суду, а саме норма п. "а" ст. 13 якого встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 для чоловіків після досягнення 50 років (за наявності загального - 20 р., та пільгового стажу роботи - 10 р.).
В той же час, діюча на час виникнення спірних правовідносин норма п.1 ч.2 ст.114 Закону про пенсійне страхування, встановлювала право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 для чоловіків після досягнення 50 років (за наявності загального - 25 р., та пільгового стажу роботи за списком № 1 - 10 р.).
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами ст.13 Закону про пенсійне забезпечення та Закону про пенсійне страхування (п.1 ч.2 ст.114), а саме в частині необхідного страхового стажу для призначення чоловікам пенсії на пільгових умовах за Списком № 1. Перший із цих законів визначав страховий стаж - 20 років, тоді як другий - 25 років.
Суд зветає увагу, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати найбільш сприятливий підхід для особи.
Тому, при прийнятті рішення щодо визначення права позивача на пенсію за Списком № 1 застосуванню підлягають норми Закону про пенсійне забезпечення в редакції від 09.12.2012, а не норми Закону про пенсійне страхування.
По-четверте, щодо способу захисту.
Як встановлено судом, відповідачем 04.03.2024 прийнято рішення № 184250009327 про відмову позивачу у призначенні пенсії на підставі норм Закону про пенсійне страхування, у зв'язку з відсутністю страхового та пільгового стажу за Списком № 1.
02.05.2025 відповідачем прийнято негативне для позивача рішення №/СП 184250009327, на підставі норм Закону про пенсійне забезпечення, у зв'язку з відсутністю у позивача пільгового стажу за Списком № 1.
Під час прийняття рішення від 04.03.2024 відповідачем враховано одні періоди роботи позивача до пільгового та страхового стажу за Списком № 1, а під час прийняття рішення від 02.05.2025 - інші періоди, що вбачається з таблиць за формою РС-право (а.с.15,68).
Отже, суд, з урахуванням норми ст.9 КАС України, задовольняє позовні вимоги шляхом визнання протиправними та скасування рішень відповідача від 04.03.2024 та від 02.05.2025, зобов'язує відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоди з 02.07.1991 до 03.07.1991, з 04.07.1991 до 29.04.1992 та з 14.08.1992 до 09.10.2006, з урахуванням зарахованих періодів до пільгового стажу позивача за Списком № 1.
В задоволенні вимог зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1), у відповідності до п.''а'' ч.1 ст.13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'', а саме з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14.12.2022, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії, то суд відмовляє, оскільки такі вимоги є передчасними.
Суд звертає увагу, що відповідач, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, ще не приймав рішення, не зарахував позивачу деякі періоди до пільгового стажу за Списком № 1.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому суд зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.03.2023 про признаечння пенсії та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду (наявності у позивача на момент звернення більше 20 років страхового та більше 10 років пільгового стажу за Списком № 1, а також обов'язку врахування норм Закону про пенсійне забезпечення, в редакції від 09.12.2012, а не норм Закону про пенсійне страхування).
Судові витрати.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок неправомірних рішень відповідача, суд, у відповідності до норми ч. 8 ст. 139 КАС України, стягує з відповідача судовий збір у повному обсязі в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.03.2024 №/СП 184250009327 та від 02.05.2025 №/СП 184250009327.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3, під. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до пільгового стажу за Списком № 1 періоди з 02.07.1991 до 03.07.1991, з 04.07.1991 до 29.04.1992 та з 14.08.1992 до 09.10.2006, з урахуванням зарахованих періодів до пільгового стажу за Списком № 1.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3, під. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву від 07.03.2023 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
5. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - відмовити.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з Головного управління Пенсійного фонду України Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3, під. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат по сплаті судового збору.
7. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
9. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано суддею 27.05.2025.
Суддя А.І. Сидорук