26 травня 2025 року м. Рівне №460/7108/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді та зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи на посаді судді, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, стаж роботи: на посаді судді - 17 років 9 місяців 11 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки; половина строку навчання в юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 26 днів; стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу - 18 років 6 місяців 25 днів; загальний стаж становить 43 роки 5 місяців 2 дні та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 96% заробітку (суддівської винагороди) починаючи з 19 березня 2025 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Ухвалою суду від 17.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
За змістом позовної заяви, вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням Вищої ради правосуддя №542/0/15-25 від 18 березня 2025 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Господарського суду Рівненської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом Господарського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року № 04-40- 90/25 відраховано зі штату суду. 19 березня 2025 року та 04 квітня 2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення щомісячного побічного утримання судді у відставці. З 19 березня 2025 року відповідно до його заяви призначено щомісячне довічне утримання судді у відставці. З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слідує, що для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було враховано стаж роботи на посаді судді тривалістю 17 років7 місяців 27 днів та стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки, а відсотковий розмір суддівської винагороди судді, з якого здійснюється обчислення щомісячного довічного грошового утримання, визначено як 50%. Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо не зарахування половини строку навчання за денною формою, роботи на посадах в органах прокуратури, службу в армії, неправильного обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (50%) та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
28.04.2025 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Статтею 137 Закону №1402 чітко визначено посади, що зараховується до стажу роботи на посаді судді, в яких відсутні періоди проходження строкової військової служби, половини строку навчання в вищому юридичному навчальному закладу або ж роботи на посаді старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу. Вказані періоди зараховані виключно до загального страхового стажу, а тому, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці правомірно обчислено виходячи із 50% суддівської винагороди враховуючи, що стаж роботи на суддівських посадах становить 17 років. З огляду на наведене, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 Указом Президента України від 07 червня 2007 року 509/2007 призначений на посаду судді господарського суду Рівненської області строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України від 7 червня 2012 року № 4919-VІ обраний і - посаду судді господарського суду Рівненської області безстроково. Наказом Господарського суду Рівненської області від 16 січня 2025 року призначений заступником голови суду. Рішенням Вищої ради правосуддя № 542/0/15-25 від 18 березня 2025 року звільнений з посади судді Господарського суду Рівненської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом Господарського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року №04-40- 90/25 відрахований зі штату суду.
19 березня 2025 року та 04 квітня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення щомісячного побічного утримання судді у відставці.
З 19 березня 2025 року, відповідно до його заяви, призначено щомісячне довічне утримання судді у відставці. З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 15.04.2025 слідує, що для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було враховано стаж роботи на посаді судді тривалістю 17 років7 місяців 27 днів та стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки, а відсотковий розмір суддівської винагороди судді, з якого здійснюється обчислення щомісячного довічного грошового утримання, визначено як 50%. Інші періоди діяльності зараховані виключно до загального страхового стажу, що не впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання.
Позивач, вважаючи протиправним дії відповідача, звернувся до суду із позовом про незарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, окремих періодів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
За приписами статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Спірні у цій справі відносини регулюються, зокрема, Законом України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIII, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
За правилами частини другої статті 142 Закону №1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За приписами частини п'ятої статті 142 Закону №1402-VIII, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 137 Закону №1402-VIII, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу ХII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Аналогічні положення закріплювались статтею 135 “Стаж роботи судді» Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI та пунктом 11 “Перехідних положень» вказаного Закону, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, згідно з яким судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Судом установлено, що Указом Президента України від 07 червня 2007 року №509/2007 ОСОБА_1 призначений строком на п'ять років на посаду судді Господарського суду Рівненської області. Постановою Верховної Ради України від 5 червня 2012 року №4919-VІ - обраний на посаду судді вказаного суду безстроково.
Частиною 4 статті 43 Закону України “Про статус суддів» від 15.12.1992 року №2862-ХІІ (далі - Закон №2862-ХІІ), в редакцій чинній на час призначення позивача на посаду судді, встановлювалось, що до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», в редакції чинній на момент призначення позивача на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України №545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 (865-2005-п) “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: “До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби». Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№865-2005-п) втратила чинність 01 січня 2012 року.
Тобто, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, було визначено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, а також роботу на посадах прокурорів і слідчих.
Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.03.2018 справа №308/6953/17, від 19.06.2018 справа №243/4458/17, від 05.12.2019 справа №592/2737/17, від 31.03.2021 справа №235/7316/16-а, від 13.02.2020 справа №592/5433/17, від 12.05.2020 справа №303/1504/17-а, від 30.03.2023 справа №280/2167/21.
Суд також зазначає, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/448/17, від 11.09.2018 у справі №428/4671/17, від 01.10.2018 у справі №541/503/17, від 17.10.2018 у справі №140/263/17, від 23.10.2018 у справі №686/10100/15-а, від 30.01.2020 у справі №592/3694/17, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 08.09.2022 у справі №380/10696/21.
Так, позивач просить суд призначити (визначити) та виплачувати з 19 березня 2025 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 96 % від суддівської винагороди, зарахувавши додатково до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоди:
- половина строку навчання в юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців;
- період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 26 днів;
- стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу - 18 років 6 місяців 25 днів.
Вища рада правосуддя в рішенні від 18.03.2025 зазначила, що за результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді ОСОБА_1 у відставку, а саме: про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, послужного списку, диплома, військового квитка, встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді - 17 років 9 місяців 11 днів;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки;
половина строку навчання в юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців;
період проходження строкової військової служби -2 роки 1 місяць 26 днів;
стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу - 18 років 6 місяців 25 днів.
Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на відставку, становить 43 роки 5 місяців 2 дні.
Тому, при вирішенні даного спору судом беруться до уваги періоди та їх календарне обчислення, які зазначені саме в рішенні Вищої ради правосуддя від 18.03.2025.
Отже, загальний стаж роботи позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, у розумінні Закону №1402-VIII складає 43 роки 5 місяців 2 дні, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не взято відповідачем до уваги при визначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання.
Відтак, відмова відповідача у зарахуванні до відповідного стажу роботи на посаді судді, половини строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е.Дзержинського за денною формою,строку проходження строкової військової служби та роботи на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу, є протиправною.
Зазначене, узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року по справі №420/1987/21.
З урахуванням періодів проходження строкової військової служби, половини строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського за денною формою, роботу на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу, стаж позивача на посаді судді складає повних 42 роки, що дає право на отримання грошового утримання в розмірі 96% (50% + 23х2% ) відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Встановлення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди, виходячи виключно зі стажу безпосередньої роботи на посаді судді, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Доводи відповідача про те, що врахування до стажу роботи судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання, строкової військової служби та служби на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу у чинній на момент відставки позивача редакції Закону №1402-VII, не передбачено, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу ХII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
За правилами частини другої статті 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Беручи до уваги положення частини третьої статті 142 Закону Закону №1402-VIII, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має визначатися станом саме на день його звільнення, враховуючи повноваження судді та всі відповідні доплати, які мав суддя на день звільнення.
Отже призначаючи ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством.
За наведеного, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, стаж роботи: на посаді судді - 17 років 9 місяців 11 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки; половина строку навчання в юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 26 днів; стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу - 18 років 6 місяців 25 днів; загальний стаж становить 43 роки 5 місяців 2 дні; та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 96 % заробітку (суддівської винагороди) починаючи з 19 березня 2025 року.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, стаж роботи: на посаді судді - 17 років 9 місяців 11 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки; половина строку навчання в юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 26 днів; стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу - 18 років 6 місяців 25 днів; загальний стаж становить 43 роки 5 місяців 2 дні та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 96 % заробітку (суддівської винагороди) починаючи з 19 березня 2025 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 26 травня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.В. Друзенко