27 травня 2025 рокусправа № 380/25429/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про застосування фінансових санкцій від 11.10.2024 №0043450901.
Ухвалою від 25.12.2024 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками фактичної перевірки позивача перевірки ГУ ДПС у Львівській області винесено рішення № 0043450901 від 11.10.2024 про застосування фінансових санкцій, згідно якого на підставі акту перевірки № 39324/13-01-09-01/ НОМЕР_1 від 23.09.2024 встановлено роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявної ліцензії, у зв'язку з чим порушено п. 226.5. ст. 226 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-ІХ від 18.06.2024 року, в результаті чого до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 21300,00 грн.
Позивач стверджує, що не здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі в магазинах алкогольними напоями та тютюновими виробами. Фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проводилась в приміщенні магазину (кафе) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 де також здійснює господарську діяльність дружина позивача - ОСОБА_2 , яка з 20.03.2014 зареєстрована як фізична особа - підприємець. У ФОП ОСОБА_2 наявна Ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 13210311202401460, видана 20.03.2024 (терміном дії з 05.04.2024 по 05.04.2025).
Під час проведення перевірки посадовими особами податкового органу придбано сигарети 80ВКА14ІЕ Віаск за ціною 113,00 грн. через Р0S-термінал який знаходиться у торговій точці - магазин - кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний Р0S-термінал зареєстрований за ФОП ОСОБА_2 згідно заяви № 2022925163938 від 25.10.2022 про приєднання до Умов та Правил надання послуг Еквайринг, згідно п. 1.1. якої, Клієнт (Торговець) доручає, а Банк (Еквайр) за винагороду, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймає на себе обов'язок забезпечити технологічне, інформаційне обслуговування Клієнта і проведення розрахунків з ним за операції, які здійснені між Клієнтом та користувачем з використанням Електронних платіжних засобів. що встановлене програмне забезпечення вказаного Р0S- терміналу передбачає спільне використання даного платіжного терміналу як ФОП ОСОБА_1 , так і ФОП ОСОБА_2 , який запрограмовано таким чином що грошові кошти надходять окремо на банківські рахунки кожного ФОП. Тобто, даний платіжний термінал дає змогу кільком підприємцям працювати разом та розподілити надходження від продажів товарів на свої банківські рахунки.
Стверджує: «…Під час здійснення розрахунку за сигарети SOBRANIE Вlаск продавцем магазину-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 допущено помилку, а саме, грошові кошти за вказані тютюнові вироби були зараховані на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 замість рахунку ФОП ОСОБА_2 . Про вказані обставини продавець ОСОБА_3 зазначила в письмових поясненнях від 18.09.2024 року під час проведення перевірки. Більше того, розрахунок за тютюнові вироби проводився в присутності інспекторів податкового органу. Однак, надані пояснення податковим органом безпідставно до уваги взяті не були.
Також звертаємо увагу суду, що в фіскальному чеку № 186642514 від 18.09.2024 року роздрукованого о 13:14:59 год. (про який зазначено в акті перевірки від 20.09.2024 року) зазначено суму: «113,00 грн.», місце/адреса торгівельної точки: « ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 », РНОКПП ФОП ОСОБА_1 : « НОМЕР_1 », найменування ФОП: «ФОП ОСОБА_1 ». Проте найменування товару вказаний фіскальний чек не містить, що не дає змоги встановити який саме товар було придбано.
Натомість у фіскальному чеку від 18.09.2024 року роздрукованого о 13:21:11 год. зазначено місце/адреса торгівельної точки: « ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 », назва товару: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », сума: «113,00 грн.», РНОКПП ФОП ОСОБА_2 : « НОМЕР_2 », найменування ФОП: «ФОП ОСОБА_2 »…».
Позивач вважає, що він не здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
Із вказаних у позові підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 18.09.2024 було встановлено факт реалізації виробу, а саме сигарет “Sobranie» чорні по ціні реалізації 113,00 грн за пачку, які при розрахунку платіжною карткою були зараховані через ПОС-термінал на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , ЩО ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ЧЕКОМ № 186642514 від 18.09.2024 об 13:14:59 год. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами не представлено. ФОП ОСОБА_1 на момент фактичної перевірки перебуває плтником податків 2 групи 20%. На підставі Акта фактичної перевірки винесене спірне рішення від 11.10.2024 № 0043450901, яким до позивача за допущене порушення на підставі п.13 ч.2 ст.73 Закону № 3817-IX, застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 21 300.
Стверджує: «… враховуючи встановлений перевіркою факт перерахування коштів за здійсненою розрахунковою операцією при продажу сигарет “Sobranie» чорні по ціні реалізації 113,00 грн за пачку саме на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 є належним свідченням та доказом здійснення останнім реалізації тютюнових виробів без отримання відповідної ліцензії. При цьому, посилання на помилку продавця та наявність ліцензії у дружини позивача ( ОСОБА_2 ) не є і не може підставою, яка б спростовувала про не допущення встановеного ним порушення…».
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача надіслав суду відповідь на відзив, у якій зазначив: «…З наявного в справі копії чеку № 186642514 від 18.09.2024 року о 13:14:59 год. вбачається, що у ньому відсутні визначені законодавством обов'язкові реквізити, які повинен містити фіскальний касовий чек на товари (послуги). Водночас звертаємо увагу суду, що інший фіскальний чек № 009471 від 18.09.2024 року, виданий о 13:21:11 год. за допомогою POS-терміналу S800-MGL-364-03LU, реєстраційний номер 54775574 містить передбачені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів реквізити, а саме зазначено: місце/адреса торгівельної точки: « АДРЕСА_1 », назва товару: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », сума: «113,00 грн.», РНОКПП ФОП ОСОБА_2 : « НОМЕР_2 », найменування ФОП: «ФОП ОСОБА_2 »; заводський номер реєстратора розрахункових операцій: «ЗН: КФ00015695»; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій: «3601098042»; позначку: «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та QR-код Тобто зміст фіскального чеку № 009471 від 18.09.2024 року, виданий о 13:21:11 год. свідчить про те, що ФОП ОСОБА_4 здійснила продаж саме товару - сигарети «СИГАРЕТИ СОБРАНІЄ БЛЕК» в сумі 113,00 грн. Однак, чек № 186642514 від 18.09.2024 року, виданий о 13:14:59 год. лише вказує про здійснення оплати грошових коштів в сумі 113,00 грн. Однак, такий не є беззаперечним доказом придбання саме сигарет SOBRANIE Black за ціною 113,00 грн., оскільки в ньому відсутні визначені законодавством обов'язкові реквізити, а тим більше - інформація про назву товару, який було придбано. Іншими словами, вказаний чек свідчить про здійснення операції з оплати суми 113,00 грн., проте не підтверджує за що саме здійснено таку оплату. Більше того, QR-код на виданому фіскальному чеку повинен містити пряме посилання на сайт податкової для перевірки такого фіскального чеку. Слід зауважити, що в чеку № 186642514 від 18.09.2024 року QR-код відсутній. Отже, з врахуванням приписів пункту 3 розділу І Положення № 13, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, такий документ (чек № 186642514 від 18.09.2024 року, виданий о 13:14:59 год.) не може прийматися як розрахунковий…».
Просив суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив, де зазначив: «… перед початком проведення перевірки, 18.09.2024 о 13.14 год. було здійснено контрольну розрахункову операцію шляхом придбання в магазині - кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований на адресою: АДРЕСА_1 по ціні реалізації 113,00 грн за пачку. Оплата за товар здійснювалась платіжyою карткою та за результатами якої, вважаємо продавцем магазину “свідомо» на POS-терміналу S800-MGL-364-03LU, реєстраційний номер НОМЕР_3 (який використовувався двома суб'єктами господарювання ) було вибрано саме та було видано чек № 186642514 від 18.09.2024 об 13:14:59 год. про прийняття коштів за товар. При цьому, після отримання розрахунку за товар роздрукування та видача фіскального чеку з боку продавця не здійснювалась. Отже, станом на 18.09.2024 о 13:14:59 год операцію з продажу товару, а саме сигарет “Sobranie» чорні по ціні реалізації 113,00 грн за пачку не проведено через РРО/ПРРО з видачею розрахункового документу встановленої форми та змісту. На зауваження перевіряючого про необхідність отримання та видачу фіскального чека на підтвердження придбання саме цього товару та після певного проміжку часу (через 7 хв) такий фіскальний чек вже був виданий, але на іншу особу, а саме - “ФОП ОСОБА_2 » Доказом цього є: 1) долучений до акта фактичної перевірки Чек № 186642514 від 18.09.2024 про прийняття о 13:14:59 ФОП ОСОБА_1 коштів в сумі 113 ( вартість придбаних сигарет) та 2) з розривом через 7 хв. уже фіскальний чек № 009471 від 18.09.2024 з усіма необхідними реквізитами саме ФОП ОСОБА_2 та в якої є відповідна ліцензія на роздрібну торгівлі тютюновими виробами… Таким чином, враховуючи встановлений перевіркою факт перерахування коштів при продажу сигарет “Sobranie» чорні по ціні реалізації 113,00 грн за пачку саме на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , не наданням одразу фіскального чеку про проведення розрахункової операції та доказів на скасування помилково проведеної операції та повернення коштів перерахованих не тому ФОП (як зазначає позивач) є належним свідченням та доказом здійснення останнім реалізації тютюнових виробів без отримання відповідної ліцензії…».
Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач надіслав суду пояснення, де зазначив: «… звертаємо увагу суду, що наказ ГУ ДПС у Львівській області № 5017-ПП від 20.09.2024 року «Про проведення фактичних перевірок» не містить жодних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилань на норми, що їх регулюють. Тобто в наказі відсутні відомості про те, яка інформація про порушення вимог законодавства, слугувала підставою для призначення фактичної перевірки щодо позивача стала підставою, що ставить під сумнів правомірність призначення та проведення відповідної перевірки. Також у наказі № 5017-ПП від 20.09.2024 року поряд із покликанням, зокрема, на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, не міститься посилання на наявність будь-якої інформації щодо порушень з боку позивача, ким та коли така інформація надана, не зазначено також і жодного доказу отримання такої інформації чи звернення, не вказано яких конкретно здійснення функцій, визначених законодавством мав на увазі податковий орган, які стали підставою для винесення згаданого вище наказу про проведення фактичних перевірок. Більше того, зі вказаного наказу не вбачається, що таким наказом призначено проведення фактичної перевірки саме позивача. Будь-які докази, зокрема списки суб'єктів господарювання, які підлягають фактичній перевірці до наказу не додано. … враховуючи, що податковим органом не зазначено підстав для проведення фактичної перевірки, не видається можливим ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення фактичної перевірки, не визначено, яка інформація свідчить про порушення законодавства або про їх можливі порушення і в якому порядку вона була отримана, призначена та проведена фактична перевірка позивача вплинула на правильність висновків податкового органу за результатами такої перевірки, що дає підстави для висновку, що оскаржуване рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 0043450901 від 11.10.2024 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню…».
Просив суд задовольнити позов.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ГУ ДПС у Львівській області відповідно до наказу від 20..09.2024 року № 5017-пп «Про проведення фактичних перевірок» та направлень на перевірку від 20.09.2024 №№ 10361, 10364 проведена фактична перевірка господарської одиниці - магазину - кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований на адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання норм Податкового Кодексу, законодавства про укладення трудового договору, Закону України № 481/95- ВР, Закону України № 3817-IX та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво, зберігання та обіг алкогольнинх напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
За результатами проведеної фактичної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.226.5 ст. 226 Податкового Кодексу, ч.7 ст.16, ч.1 ст. 23 Закону України »Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 18.06.2024 № 3817 -IX.
Виявлені перевіркою порушення відображено в акті фактичної перевірки від № 39324//13-01-09-01/ НОМЕР_1 від 23.09.2024 року (далі - акт перевірки).
На підставі Акта фактичної перевірки винесене спірне ППР від 11.10.2024 № 0043450901, яким до позивача за допущене порушення на підставі п.13 ч.2 ст.73 Закону № 3817-IX, застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 21300,0 грн.
Не погодившись із цим ППР, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Приписами підпункту 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 Податкового кодексу України.
За правилами пунктів 80.1., 80.2. статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: … - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального; (п.п. 80.2.5.).
Щодо твердження позивача, що «…наказ ГУ ДПС у Львівській області № 5017-ПП від 20.09.2024 року «Про проведення фактичних перевірок» не містить жодних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилань на норми, що їх регулюють. Тобто в наказі відсутні відомості про те, яка інформація про порушення вимог законодавства, слугувала підставою для призначення фактичної перевірки щодо позивача стала підставою, що ставить під сумнів правомірність призначення та проведення відповідної перевірки…», суд зазначає наступне.
Предметом призначеної на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактичної перевірки можуть бути виключно такі підстави: 1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/ або рівномірами-лічильниками, а також 2) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Як свідчить правова конструкція п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки: - першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Як слідує із змісту наказу від 30.09.2025 № 5017-ПП фактичною підставою, крім правової (п. 80.2.5 ст.80 ПК України) було саме здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального про що свідчить і cам зміст даного наказу, зокрема: “З метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюнових виробів….».
Відтак порушень змісту наказу про призначення фактичної перевірки позивача судом не встановлено.
Щодо суті порушення, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проводилась в приміщенні магазину (кафе) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 де, крім нього здійснює господарську діяльність його дружина - ОСОБА_2 , яка з 20.03.2014 року зареєстрована як фізична особа - підприємець.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.10.2017 року та Витягу станом на 06.12.2024 року, зареєстрованим основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Також у ФОП ОСОБА_2 наявна Ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 13210311202401460, видана 20.03.2024 року (терміном дії з 05.04.2024 по 05.04.2025) та Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними виробами № 13210308202401740 від 20.03.2024 (терміном дії з 05.04.2024 по 05.04.2025).
Під час проведення фактичної перевірки посадовими особами податкового органу придбано сигарети “Sobranie» чорні за ціною 113,00 грн. через POS-термінал який знаходиться у торговій точці - магазин - кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
Опис встановленого порушення міститься на сторінці 3 акту фактичної перевірки : «…Під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 18.09.2024 було встановлено факт реалізації виробу, а саме сигарет “Sobranie» чорні по ціні реалізації 113,00 грн за пачку, які при розрахунку платіжною карткою були зараховані через ПОС-термінал на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , ЩО ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ЧЕКОМ № 186642514 від 18.09.2024 об 13:14:59 год. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами не представлено. ФОП ОСОБА_1 на момент фактичної перевірки перебуває платником податків 2 групи 20%...».
До акту перевірки долучені копії двох чеків:
- фіскального чеку № 009471 від 18.09.2024 ФОП ОСОБА_2 про реалізацію сигарет “Sobranie» чорні за ціною 113,00 грн;
- чеку ПриватБанку № 186642514 від 18.09.2024 про прийняття ФОП ОСОБА_1 оплати в сумі 113,0 грн.
Позивач стверджує, що фактично реалізація тютюнового виробу відбулась ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується фіскальним чеком, а зарахування коштів на рахунок ФОП ОСОБА_1 помилково проведено продавцем по ПОС-терміналу, що підтверджується її письмовими поясненнями 18.09.2024, наданими під час проведення перевірки.
Відповідач зазначає, що «…Оплата за товар здійснювалась платіжкою карткою та за результатами якої, вважаємо продавцем магазину “свідомо» на POS-терміналу S800-MGL-364-03LU, реєстраційний номер НОМЕР_3 (який використовувався двома суб'єктами господарювання ) було вибрано саме та було видано чек № 186642514 від 18.09.2024 об 13:14:59 год. про прийняття коштів за товар. При цьому, після отримання розрахунку за товар роздрукування та видача фіскального чеку з боку продавця не здійснювалась. Отже, станом на 18.09.2024 о 13:14:59 год операцію з продажу товару, а саме сигарет “Sobranie» чорні по ціні реалізації 113,00 грн за пачку не проведено через РРО/ПРРО з видачею розрахункового документу встановленої форми та змісту… (через 7 хв) такий фіскальний чек вже був виданий, але на іншу особу, а саме - “ФОП ОСОБА_2 »…».
Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі суд застосовує наступні правові норми.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95 - ВР).
Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95 - ВР:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;
Відповідно до ст. 3 Закону № 265/95 - ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Положенням про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 (далі Положення № 13) визначено форму і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів. (п. 1 розділу І Положення № 13)/
Розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). (п. 1 розділу І Положення № 13)/
Судом встановлено, що фіскальний чек, виданий за результатами господарської операції із придбання під час проведення фактичної перевірки тютюнового виробу містить наступну інформацію:
« ОСОБА_2 ФОП
АДРЕСА_1
ІД: НОМЕР_2
УКТЗЕД2402209020
Сигарети Собраніє блек 113,00
Сума 113,0 грн.
Картка113,грн.
ПДВ Х=0%, ЗН: КФ00015695, ФН: 3001098042, 0009471
18-09-2024 13:21:11
Фіскальний чек».
Із наведеного слідує, що тютюновий виріб реалізувала ФОП ОСОБА_2 , яка має відповідну ліцензію.
Суд вважає помилковим посилання відповідача на чек Приватбанку як на підтвердження реалізації тютюнового виробу позивачем, оскільки даний чек не є фіскальним чеком, не містить інформації про вид і кількість реалізованого товару, відтак неможливо стверджувати, що ФОП ОСОБА_1 реалізував сигарети.
Також при розгляді даної справи суд враховує пояснення продавця ОСОБА_3 , долучені до акту перевірки, про допущення помилки під час проведення розрахунку через ПОС термінал на ФОП ОСОБА_1 замість ФОР ОСОБА_2 .
Враховуючи встановлені судом обставини та неведені правові норми суд приходить до висновку про не доведення суб'єктом владних повноважень беззаперечного факту реалізації позивачем тютюнового виробу, що виключає застосування до нього штрафних санкцій.
Враховуючи наведене, суд скасовує спірне ППР.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність свого рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про застосування фінансових санкцій від 11.10.2024 №0043450901.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн., 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна