26 травня 2025 рокуСправа №160/787/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача по справі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за наслідками розгляду заяви позивача ОСОБА_1 від 15 серпня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
- зобов'язати відповідача по справі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) надати відстрочку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) за заявою від 15 серпня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з доглядом за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інвалідом І групи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 серпня 2024 року позивач звернувся до відповідача по справі ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу на підставі абзацу 9, частини 1, статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме, у зв'язку з необхідністю постійного стороннього догляду за рідною матір'ю ОСОБА_2 , яка є інвалідом першої групи і за відсутності інших осіб першого ступеня спорідненості, які можуть здійснювати такий догляд. 05.09.2024 року відповідачем по справі - ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято рішення у формі повідомлення за вихідним номером № 12/84814, яким було повідомлено про розгляд заяви про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі абзацу 9, частини 1, статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, було повідомлено, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято протокол № 1179 від 04.09.2024 року про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 9, частини 1, статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та повідомлено позивача про те, що позивач підлягає призову на військову службу на загальних підставах. Причиною такої відмови зазначено наявність інших працездатних родичів, які можуть здійснювати догляд. Позивач вважає, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу.
Ухвалою суду від 16.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно поштового повідомлення №0610224611767, відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 23.01.2025 року.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1).
Станом на 17.03.2025 року від відповідача відзив на позов не надходив.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином оформлений відзив на позовну заяву ОСОБА_1 разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача та зупинено провадження в адміністративній справі до отримання від відповідача витребуваних доказів.
Засобами поштового зв'язку дану ухвалу отримано відповідачем 03.04.2025 (поштове повідомлення 0610243211452).
Станом на 26.05.2025 року відзив від ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу суду не надходив.
Ухвалою суду від 26.05.2025 року поновлено провадження у справі.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).
Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абз.9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Повідомленням від 05.09.2024 року №12/8414 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено ОСОБА_1 , що Комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянуто його заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абз.9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". За результатами розгляду, протоколом від 04.09.2024 №1179 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вказано, що заявник підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причина відмови: є інші працездатні родичі які можуть здійснювати догляд.
Також судом встановлено, що згідно акту №18 від 15.08.2024 про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 .
Згідно акту проведення перевірки факту проживання від 14.08.2024, ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 разом з батьками: ОСОБА_2 (особа з інвалідністю) та ОСОБА_3 (особа з інвалідністю). Брат ОСОБА_4 фактично не проживає.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача за наслідками розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні, в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку з введенням воєнного стану, введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходжень військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-ХII).
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Згідно із положеннями п.4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Згідно з вимогами абзацу другого пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до постанови КМУ № 154 від 23.02.2022 п.11 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:
- оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно прохальної частини позову, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача по справі - ІНФОРМАЦІЯ_2 за наслідками розгляду заяви позивача ОСОБА_1 від 15 серпня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Як встановлено судом, позивач у серпні 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки.
Згідно Повідомлення від 05.09.2024 №12/8414 ІНФОРМАЦІЯ_2 , комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абз.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 04.09.2024 року №1179 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зазначене виключає обставини бездіяльності відповідача.
Судом взято до уваги те, що Комісія вивчила заяву позивача, оцінила законність підстав для надання відстрочки та 04.09.2024 року відмовила у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період письмово із зазначенням причин відмови.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем подана заява позивача з відповідними документами була розглянута та за наслідком розгляду відмовлено у наданні відстрочки, що оформлено протоколом від 04.09.2024 №1179.
Правомірність прийнятого рішення про відмову у наданні відстрочки, не є предметом спору по цій справі, а тому судом не оцінюється.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
За таких обставин, зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту прав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки у позовних вимогах відмовлено, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова