м. Вінниця
26 травня 2025 р. Справа № 120/3427/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Роська" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Роська" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 19.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду надійшло клопотання представника ГУ ДПС у Вінницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник зазначає, що рішення щодо спірної податкової накладної Комісією ГУ ДПС було прийнято відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165. Оскільки на сьогоднішній час дана категорія справ має вагомий вплив на встановлення відповідної судової практики щодо застосування Постанови КМУ від 11 грудня 2019 р. N 1165, відповідно має фундаментальне значення для податкового органу та держави в цілому.
Враховуючи викладене вище, Головне управління ДПС у Вінницькій області вважає за необхідне розгляд даної справи проводити за правилами загального позовного провадження, оскільки спрощений порядок розгляду даної справи позбавляє відповідача, як учасника справи, реалізувати у повному обсязі свої права та використати усі можливі способи захисту та доведення своєї правової позиції. Представник вважає, що дані обставини можуть бути досліджені і з'ясовані судом лише під час розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданнів за участі сторін, яке за своїми доводами є аналогічним клопотанню про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Також додатково вказано, що, на думку відповідача, всі необхідні фактичні обставини можуть бути досліджені та з"ясовані судом лише під час розгляду справи з викликом сторін.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у відповідності до процитованих норм за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у випадку оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень одночасно з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або у випадку оскарження рішення на підставі якого суб'єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Подані матеріали свідчать, що предметом розгляду у цій справі є рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову в реєстрації податкової накладної.
Вказане рішення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у відповідній сумі.
Крім того, позивачем в позовній заяві не заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної таким рішенням у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, відсутні підстави для розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження згідно з п. 2 та п.4 ч. 4 статті 12, п. 2 ч. 4 статті 257 КАС України.
Крім того, відповідно до статті 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно з частиною 1, 3 статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом. Відтак розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного не порушуватиме права сторін на справедливий судовий розгляд.
Надаючи оцінку доводам клопотання представника відповідача щодо необхідності розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін, суд додатково зазначає таке.
Частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частин 5 та 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема у статтях 44, 47 КАС України.
При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
Щодо доводів представника відповідача, що дана категорія справ має вагомий вплив на встановлення відповідної судової практики щодо застосування постанови КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165 та, відповідно, має фундаментальне значення для податкового органу та держави в цілому, а також щодо того, що спрощений розгляд даної справи позбавляє відповідача, як учасника справи, реалізувати у повному обсязі свої права та використати усі можливі способи захисту та доведення своєї правової позиції, суд зазначає таке.
Згідно з ухвалою суду про відкриття провадження у цій справі сторонам роз'яснено право подати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь, таким чином надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема подати відповідні письмові заяви по суті справи.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
На переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та за правилами загального позовного провадження для повного і всебічного встановлення всіх обставин справи. Разом з тим, саме лише бажання сторони у справі викласти свої аргументи під час публічних слухань, а не в письмових заявах, не зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду в судовому засіданні з викликом її учасників.
Суд звертає увагу, що представник відповідача не вказує, які саме можливі способи захисту та доведення своєї правової позиції він не може використати при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін. Так, представник не зазначає про необхідність виклику свідків, призначення експертизи, витребування та дослідження нових доказів тощо.
Підсумовуючи, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та на даній стадії не вбачає необхідності в призначенні судового засідання з викликом учасників справи для розгляду справи, а тому у задоволенні клопотань представника відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 262, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна