Справа № 127/5797/25
Провадження № 33/801/526/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л.
Доповідач: Ковальчук О. В.
27 травня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Томляк Таїси Сергіївни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
15.04.2025 року постановою Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнено на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Не погодившись з такою постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвоката Томляк Т.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що докази, на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Скаржник наголошує, що, як вбачається із відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду та не ухилявся від здачі аналізів, оскільки не міг цього зробити з незалежних від нього фізіологічних причин.
Також разом із апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2025 року, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 та його захисник під час прийняття оскаржуваної постанови присутні не були, при цьому про існування вказаної постанови дізнався 17.04.2025 року із Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого без зволікань 25.04.2025 року подав апеляційну скаргу. Водночас, 02.05.2025 року постановою Вінницького апеляційного суду таку апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, оскільки вона була подана із пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянт не заявив клопотання про поновлення такого строку. Разом з тим, після отримання копії постанови апеляційного суду одразу подав виправлену апеляційну скаргу.
За таких обставин, скаржник вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущений із поважних причин та просить його поновити.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Оцінивши доводи заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, з яких видно, що ОСОБА_1 та його захисник під час прийняття оскаржуваної постанови присутні не були, доказів отримання копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять, при цьому повторно апеляційну скаргу подано без зайвих зволікань, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2025 року необхідно задовольнити.
При цьому, апеляційний суд згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з огляду на таке.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 14.02.2025 року о 22:06 год. в м. Вінниця, проспект Юності, 46, керував транспортним засобом DAIHATSU SIRION, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці очей які не реагують на світло, не природна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується такими доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 247215 від 14.02.2025 року, у якому зафіксовано вказані вище обставини (а.с. 2).
Направленням водія на огляд до медичного закладу КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» з метою виявлення стану сп'яніння від 14.02.2025 року, в якому зафіксовано ознаки наркотичного сп'яніння водія ОСОБА_1 та його відмову від проходження огляду (а.с. 4).
Висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння від 14.02.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння відмовився (а.с. 5).
Відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. Після цього, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що останній погодився. Після приїзду із працівниками поліції до КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР», ОСОБА_1 отримав від лікаря ємність для біологічного середовища. В подальшому ОСОБА_1 повідомив працівника поліції про те, що він не може надати біологічне середовище у вигляді сечі, оскільки не хоче в туалет. (а.с. 8).
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку)(п. 6 розділу І Інструкції).
За ч. ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За таких обставин та наведеного нормативно-правового регулювання вбачається, що суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів скаржника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду та не ухилявся від здачі аналізів, оскільки не міг цього зробити з незалежних від нього фізіологічних причин, то апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка підозрюється в тому, що перебуває у стані сп'яніння, повинна не просто погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду.
З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських видно, що в медичному закладі ОСОБА_1 повідомив працівника поліції про те, що він не може забезпечити проведення огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння через відсутність фізіологічної потреби.
Апеляційний суд вважає, що такі дії ОСОБА_1 були направлені на створення обставин неможливості отримання результатів огляду. За наявності створення таких умов з боку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його згода (бажання) на проходження огляду - нівелюються, а лише озвучування такої згоди за відсутності відповідних дій на її реалізацію свідчить про відмову від проходження огляду.
Крім того, твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.
При дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали протокол про адміністративне правопорушення, не встановлено.
Таким чином, зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
За таких обставин, наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП дотримано, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Томляк Таїси Сергіївни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на оскарження вказаної постанови.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Томляк Таїси Сергіївни залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ковальчук