Справа №751/4619/25
Провадження №1-кс/751/1278/25
27 травня 2025 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова
ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного ре єстру досудових розслідувань за № 12024270000000575 від 08 лютого 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15,
пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України,
Процесуальний керівник у провадженні - прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12024270000000575 від 08 лютого 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4
ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.
Із клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024270000000575 від 08 лютого 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, пунктами 6, 12
ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.
У клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету заволодіння квартири та отримання в подальшому вигоди від цього майна за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , та в якій фактичного проживає його син ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх наслідків у вигляді смерті ОСОБА_7 , з метою погіршення його стану здоров'я та передчасної смерті, у період часу з 27 червня 2024 року по 15 січня 2025 рік, увійшовши в довіру до
ОСОБА_7 , передавали йому для вживання алкогольні напої з домішками метилового спирту (метанолу) з концентрацією, що є небезпечною для здоров'я та життя людини.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 , не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки протиправні дії ОСОБА_4 та
ОСОБА_5 припинені працівниками правоохоронних органів.
Крім того, у сфері інтересів злочинної групи у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 перебували і інші об'єкти нерухомості на території міста Чернігова, власників яких останні, шляхом зловживання довірою, схилили до написання заповітів на користь ОСОБА_4 , після чого, увійшовши в довіру, надавали їм для вживання алкогольні напої з метою погіршення їхнього стану здоров'я та передчасної смерті.
Одним з таких об'єктів нерухомості є квартира АДРЕСА_2 , яке на праві спільної часткової власності належить, крім інших осіб, у частці 11/100 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), та де фактично проживав останній.
Встановлено, що після смерті ОСОБА_9 , за заявою ОСОБА_4
27 лютого 2023 року було відкрито спадкову справу у приватного нотаріуса ОСОБА_10 (номер у Спадковому реєстрі: 70321704, номер у нотаріуса: 30/2023), згідно з якою ОСОБА_9 заповів все своє майно ОСОБА_4 (заповіт від 15 грудня 2021 року, серія НРО № 014877).
Іншим об'єктом є квартира АДРЕСА_3 , яке на праві спільної часткової власності належить, крім інших осіб, у частці 11/100 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), та де фактично проживав останній.
Встановлено, що після смерті ОСОБА_11 , за заявою ОСОБА_4 05 квітня 2023 було відкрито спадкову справу у приватного нотаріуса ОСОБА_10 (номер у Спадковому реєстрі: 70488775, номер у нотаріуса: 48/2023), згідно з якою ОСОБА_11 заповів все своє майно ОСОБА_4 (заповіт від 07 червня 2022 року, серія НРО № 715962).
Крім того, об'єктом інтересу злочинної групи є квартира
АДРЕСА_4 , яка належить на праві власності ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (помер
ІНФОРМАЦІЯ_6 ), та де фактично проживав останній.
Встановлено, що після смерті ОСОБА_12 , ОСОБА_4
28 вересня 2023 також було відкрито спадкову справу у приватного нотаріуса ОСОБА_10 (номер у Спадковому реєстрі: 71315328, номер у нотаріуса: 133/2023), згідно з якою ОСОБА_12 заповів все своє майно ОСОБА_4 (заповіт від 14 березня 2023 року, серія НСА № 328862).
Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначає, що квартира АДРЕСА_5 , що знаходиться у житловому будинку літ. Б-1 та прибудові літ. Б3-1, розташованих на території домоволодіння по
АДРЕСА_6 , а також квартира АДРЕСА_4 , є речовими доказами злочину, оскільки містять відомості, які будуть використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також дані квартири є безпосереднім предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 4 ст. 190 КК України.
Постановою слідчого вищевказані квартири визнано речовими доказами у кримінальному провадженні і захід забезпечення кримінального провадження необхідно застосувати з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин, котрі мають суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження.
Прокурор у кримінальному провадженні про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує повністю та просить його задовольнити.
Власники нерухомо майна, про арешт якого порушено питання у клопотанні, померли, а інші зацікавлені особи відповідно до вимог
ч. 2 ст. 172 КПК України про розгляд вказаного клопотання не повідомлялися.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи у суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки прокурора/слідчого обов'язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з'явились.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення , у тому числі, збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024270000000575 від 08 лютого 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, пунктами 6, 12
ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 28 серпня
2023 року № 6248 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23 травня 2025 року № 428388662 за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 61, належить на праві спільної часткової власності: у частці 11/100 ОСОБА_13 , у частці 23/100 ОСОБА_14 , у частці 38/100 ОСОБА_15 , у частці 11/100 ОСОБА_9 , у частці 6/100 ОСОБА_16 та у частці 11/100 ОСОБА_11 .
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_7 , належить ОСОБА_12 .
Постановою слідчого у кримінальному провадженні від 09 травня
2025 року вищевказані квартири визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права
Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою, визначеною п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів.
Європейський суд з прав людини у свої рішення неодноразово зазначав, що вимога законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справах «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 98, 100, 107, 131, 132, 171-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12024270000000575 від 08 лютого 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115,
ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на:
- квартиру
АДРЕСА_2 , а саме частку 11/100, що належить ОСОБА_9 , заборонивши будь-якому і в будь-який спосіб розпоряджатися та відчужувати вказане нерухоме майно;
- квартиру
АДРЕСА_3 , а саме частку 11/100, що належить ОСОБА_11 , заборонивши будь-якому і в будь-який спосіб розпоряджатися та відчужувати вказане нерухоме майно;
- квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_12 , заборонивши будь-якому і в будь-який спосіб розпоряджатися та відчужувати вказане нерухоме майно.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1