13.05.2025 Справа № 756/5396/25
№ 756/2315/25
№ 3/756/5396/25
іменем України
13 травня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев'ятко В.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 290961, 04 квітня 2025 року, близько 21 год. 38 хв., ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW», моделі «M4», номерний знак НОМЕР_2 , у м. Києві по просп. Степана Бандери, 15, з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України), ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився та не повідомив суду про поважні причини свого неприбуття.
Разом з цим, 24.04.2025 ОСОБА_1 подав до суду висновок лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 001526 від 09.04.2025, згідно якого 05.04.2025, близько 00 год. 01 хв., ОСОБА_1 не перебував у жодному із станів сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, матеріали надані ОСОБА_1 , суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Так, правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов'язаний з його вчиненням психічний стан особи. До ознак, які характеризують суб'єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 290961, який складено 04.04.2025, зазначено, що ОСОБА_1 , у м. Києві по просп. Степана Бандери, 15, керував автомобілем марки «BMW», моделі «M4», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису.
Так, із дослідженого відеозапису із нагрудної камери патрульного поліцейського, убачається, що після зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, останні запідозрили його у тому, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, запропонували пройти огляд у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд, однак побоявся їхати з працівниками поліції, оскільки вважав, що його супроводять до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У той же, час працівники поліції вказали ОСОБА_1 , що він не позбавлений можливості пройти огляд самостійно на протязі двох годин, що не буде порушенням. Після цього, працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України, а саме за відмову пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, як убачається з висновку лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 001526 від 09.04.2025, згідно якого 05.04.2025, близько 00 год. 01 хв., ОСОБА_1 не перебував у жодному із станів сп'яніння.
Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України, складено безпідставно та необґрунтовано, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу, який вказував би на відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Тим більш, як убачається з висновку лікаря-нарколога, який складено за самозверненням ОСОБА_1 , останній не перебуває у жодному із станів сп'яніння.
Ураховуючи викладене, суд зауважує, що адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 не містять інших відомостей та належних, допустимих доказів про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об'єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.
Положенням п. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 130, 251, 256, п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Дев'ятко