Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №695/990/25
Провадження № 2-а/711/52/25
27 травня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді: Скляренко В.М.
при секретарі Кошубінській Л.В.
за участі:
представника позивача Заінковської В.В.
представника відповідача Колєснік Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення, -
Представник позивача - адвокат Заінковська В.В., яка діє на підставі ордеру серії СА №1112122 від 04.03.2025, - звернулась до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕГА №1645445 від 25.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, а справу закрити;
- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕГА №1645457 від 25.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, а справу закрити;
- поновити права ОСОБА_1 , в порядку ст. 245 КАС України, та зобов'язати ГУ НП в Черкаській області вчинити дії щодо вилучення інформації з усіх баз даних МВС та інших базах щодо позивача, як правопорушника, внесених на підставі оскаржуваних постанов від 25.12.2024 серія ЕГА №1645445 та серія ЕГА №1645457;
- покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що за змістом оскаржуваних постанов позивач 25.12.2024, перебуваючи у громадському місці, в м. Золотоноша по вул. К.Полатайло, поблизу будинку №21, о 15год. 19хв. розпивав алкогольний напій - горілка «Наша марка» 40 об.алк., чим порушив громадський порядок та спокій громадян, а о 15год. 38хв. курив тютюнові вироби - цигарки марки «Marlboro», чим образив людську гідність та громадську мораль, внаслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 175-1 КУпАП з накладення стягнення у вигляді штрафів в розмірі 85 грн. та 170 грн. відповідно. Натомість позивач стверджує, що 25.12.2024 не перебував у м. Золотоноша, не вчиняв ніяких правопорушень, а в цей час перебував на службі у м. Дніпро. Позивач не проживає та не перебуває в м. Золотоноша, а ймовірно стороння особа надала його ідентифікуючі дані внаслідок чого на позивача було складено дві оскаржувані постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та в подальшому незаконно здійснено стягнення в рамках виконавчих проваджень за наслідками накладення арештів на всі рахунки. Про протиправність оскаржуваних постанов свідчить викладена в них інформація про особу позивача, оскільки така інформація не відповідає дійсності (у постановах зазначені невірні ідентифікуючі дані особи порушника - відомості про паспортний документ та адресу проживання), а також відсутність відомостей про вручення копій постанов особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність підпису посадової особи, яка склала відповідні постанови, відсутність відомостей про докази на підставі яких поліцейським було встановлено факт правопорушення. Про оскаржувані постанови позивач дізнався лише після накладення державним виконавцем арештів на його банківські рахунки на виконання оскаржуваних постанов. Натомість оскаржувані постанови є незаконними та підлягають скасуванню, а відповідні справи про адміністративні правопорушення підлягають до закриття за відсутності події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.
07 березня 2025 року ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області матеріали даної адміністративної справи направлено за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.03.2025 матеріали даної адміністративної справи передані до Придніпровського районного суду м. Черкаси для розгляду за підсудністю відповідно до ч. 2 ст. 26 КАС України.
21.04.2025 року матеріали позовної заяви надійшли до Придніпровського районного суду м. Черкаси та згідно автоматизованого розподілу передані судді Скляренко В.М.
24.04.2025 судом постановлено ухвалу, якою поновлено позивачу строк на оскарження постанов серії ЕГА №1645445 та серії ЕГА №1645457 від 25.12.2024 в справах про накладення на нього адміністративного стягнення та відкрито провадження у справі.
30.04.2025 від представника відповідача - Колєснік Н.І., яка діє на підставі довіреності від 28.02.2024, - на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. В обґрунтування клопотання представник відповідача посилалась на те, що за результатом розгляду скарги представника позивача від 18.03.2025 щодо неправомірних дій окремих поліцейських Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області при здійсненні ними розгляду справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесення постанов серії ЕГА №1645445 та серії ЕГА №1645457 від 25.12.2024, було проведено службове розслідування в результаті якого начальником Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області було прийнято рішення про скасування відповідних постанов та закриття провадження у відповідних справах про адміністративне правопорушення.
19.05.2025 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі та додаткові письмові пояснення. У такій заяві зазначено, що відповідачем не надано суду копій відеозаписів з портативних відеореєстраторів, як додатків до матеріалів оскаржуваних постанов, хоча копії таких відеозаписів надані стороні позивача і їх зміст свідчить, що на відео перебуває не позивач, а інша особа, яка веде асоціальний спосіб життя. Акцентується увага, що скасування відповідачем оскаржуваних постанов з причини «безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності» не спростовує обставин, викладених у позові та не поновлює прав позивача в повному обсязі, оскільки наявність інформації в базах даних МВС щодо притягнення позивача до незаконної адміністративної відповідальності паплюжать ділову репутацію позивача як військовослужбовця та представника, захисника держави. Тож сторона позивача наполягає на продовженні розгляду справи та захистити права позивача шляхом зміни підстав скасування оскаржуваних постанов, а також поновити права позивача в порядку ст. 245 КАС України та зобов'язати ГУ НП в Черкаській області вчинити дії щодо вилучення інформації з усіх баз даних МВС та інших базах щодо позивача, як правопорушника, внесених на підставі оскаржуваних постанов серії ЕГА №1645445 та серії ЕГА №1645457 від 25.12.2024.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених в позовній заяві. Також наполягала на необхідності відшкодування позивачу судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 212 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 13 000 грн.
Представник відповідача в судовому засідання наполягала на необхідності закриття провадження у справі, оскільки оскаржувані постанови були скасовані відповідачем самостійно, а провадження у відповідних справах про адміністративні правопорушення - закриті. Зазначила, що інформація про скасування оскаржуваних постанов та закриття провадження у відповідних справах про адміністративні правопорушення була внесена до інформаційних баз МВС, а до органів державної виконавчої служби направлені відповідні повідомлення. Зауважила, що внаслідок закриття провадження у даній судовій справі позивачу слід повернути судовий збір та відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками справи суду докази, суд приходить до наступних висновків.
25.12.2024 сержантом поліції Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Ткаченком М.І. винесено дві постанови по справі про адміністративне правопорушення:
1) постанова серії ЕГА №1645445 від 25.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 85грн.;
2) постанова серії ЕГА №1645457 від 25.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 170грн.
За змістом таких постанов можна виснувати, що підставою їх винесення стало те, що позивач 25.12.2024, перебуваючи у громадському місці, в м. Золотоноша по вул. К. Полатайло, поблизу будинку №21, о 15год. 19хв. розпивав алкогольний напій - горілка «Наша марка» 40 об.алк., чим порушив громадський порядок та спокій громадян, а о 15год. 38хв. курив тютюнові вироби - цигарки марки «Marlboro», чим образив людську гідність та громадську мораль /а.с. 23, 25/.
На виконання таких постанов 25.02.2025 державним виконавцем Золотоніського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області були відкриті виконавчі провадження №77309173 (виконання постанови серії ЕГА №1645445 від 25.12.2024) та №77309570 (виконання постанови серії ЕГА №1645457 від 25.12.2024). Відповідні виконавчі провадження були закінчені 27.02.2025 з підстав повного фактичного виконання, внаслідок сплати позивачем сум штрафів та витрат виконавчих проваджень /а.с. 26-44/.
18.03.2025 представник позивача - адвокат Заінковська В.В. - звернулась до начальника ГУНП в Черкаській області зі скаргою щодо неправомірних дій окремих поліцейських Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області при здійсненні ними розгляду справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесення постанов у справах про адміністративні правопорушення серії ЕГА № 1645445 від 25.12.2024 та серії ЕГА № 1645457 від 25.12.2024 /а.с. 95-98/.
Під час розгляду такої скарги, відповідно до наказу Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 03.04.2025 №102 «Про призначення та проведення службового розслідування і формування дисциплінарної комісії» призначено та проведено службове розслідування за результатами якого встановлено, що відомості, викладені у скарзі, частково знайшли своє підтвердження. В результаті чого, за порушення службової дисципліни сержанта поліції ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, а також, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП начальником Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області полковником поліції Андрієм Тюковим прийнято рішення про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення серії ЕГА № 1645445 від 25.12.2024 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та серії ЕГА № 1645457 від 25.12.2024 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП та закриття проваджень по цим справам /а.с.80-94/.
Крім того, відповідну інформацію щодо закриття адміністративних справ внесено до ІКС ІПНП. Копію рішення щодо скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи направлено до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції /а.с. 92/.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивач перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 08.03.2022 і відповідно до листа командира в/ч НОМЕР_1 від 22.03.2025 позивач 25.12.2024 виконував завдання за призначенням в межах Дніпропетровської області /а.с. 21, 112-114/
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та наполягає на задоволенні його позовних вимог.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною першою статті 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим, реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Ініціюючи позов, особа на власний розсуд визначає, чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність дійсно протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Натомість згідно з п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2025 у справі №990/364/24 зазначено, що «аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що в разі встановлення під час розгляду справи, що відповідач - суб'єкт владних повноважень виправив порушення, які оскаржує позивач, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. Визначальною умовою для цього є повне відновлення законних прав (інтересів) позивача внаслідок такого виправлення.
Іншими словами, закриття провадження у справі із зазначеної підстави можливе за сукупності певних фактів, а саме: по-перше, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень і, по-друге, повинні бути підстави стверджувати, що внаслідок самостійного виправлення суб'єктом владних повноважень допущених порушень відбулося повне відновлення законних прав та інтересів позивача.»
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 247 передбачені обставини, за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Статтею 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно зі ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість. Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом.
Аналіз вищенаведених норм КУпАП свідчить, що скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення за своєю правовою сутністю анулює всі негативні правові наслідки для особи, стосовно якої виносилась скасована постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому положення КУпАП не виокремлюють особливостей щодо відповідних наслідків у залежності від підстав скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення. За таких обставин доводи представника позивача щодо можливості неоднозначного тлумачення такої причини скасування оскаржуваних постанов відповідачем в позасудовому порядку як «безпідставність їх винесення» є припущенням, оскільки такі доводи не обґрунтовуються змістом правових норм, які визначають правові наслідки скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем самостійно скасовано оскаржувані постанови та прийнято рішення про закриття провадження у відповідних справах про адміністративні правопорушення. Отже на теперішній час оскаржувані постанови втратили юридичну силу, а результатом провадження у відповідних справах про адміністративні правопорушення є рішення начальника Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 17.04.2025. Незгода позивача з мотивами та змістом такого рішення може бути підставою для його оскарження, проте це не є предметом розгляду в даному судовому провадженні.
Також судом встановлено, що інформація про скасування оскаржуваних постанов та закриття провадження у відповідних справах внесена до ІКС ІПНП, а також надіслана до органу державної виконавчої служби. Таким чином судом не встановлено обставин, які б свідчили, що відповідачем не вжито належних заходів для повного відновлення прав позивача.
В контексті доводів позивача щодо завдання діями посадових осіб відповідача шкоди репутації позивача, то суд зауважує, що відповідні доводи мають значення виключно в контексті обставин при вирішенні питання про відшкодування позивачу шкоди, завданої внаслідок «безпідставного» винесення постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, проте в аспекті предмета даного судового розгляду такі доводи не мають правового значення.
Окремо слід звернути увагу, що аналіз змісту Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 13.03.2023 №180, свідчить, що відповідний нормативний акт не передбачає можливості анулювання відомостей внесених до ІКС ІПНП. В той же час за положеннями розділу IV такої Інструкції передбачено, що зняття з автоматизованого обліку адміністративних правопорушень стосовно осіб, щодо яких було розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення, у разі закриття провадження відповідно до статті 247 КУпАП, відбувається через рік із дати вчинення адміністративного правопорушення. Інформація, що внесена до ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП, після зняття з обліку автоматично знеособлюється (вилучаються відомості про: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, дата і місце його народження, місце проживання (перебування) (країна, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, корпус, квартира); документ, що посвідчує особу) шляхом видалення відповідних відомостей, що виключає подальшу можливість їх поновлення.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено існування об'єктивної потреби у необхідності ухвалення судом рішення по суті позовних вимог та покладання на відповідача обов'язку вчинення додаткових дій щодо вилучення інформації з усіх баз даних МВС щодо позивача як правопорушника, оскільки вжиття таких заходів не призведе до відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Зважаючи на викладене та враховуючи те, що після звернення до суду з відповідним позовом, оскаржувані постанови були скасовані уповноваженою посадовою особою відповідача, як безпідставні із закриттям провадження у відповідних справах про адміністративні правопорушення, тобто відповідачем виправлено оскаржувані порушення та відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправним оскаржуваних постанов, а тому провадження у справі належить закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС.
Стосовно розподілу судових витрат, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач у цій справі просив про відшкодування йому за рахунок відповідача як судового збору, так і витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» .
За правилами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, чинне законодавство передбачає, що у випадку закриття провадження у справі сплачена позивачем сума судового збору може бути повернута особі, яка його сплатила, за умови подання такою особою відповідного клопотання.
В даному випадку суд виходить з того, що сторона позивача у заявах по суті справи клопотала про компенсацію витрат зі сплати судового збору. Враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС, то вимогу сторони позивача про компенсацію витрат зі сплати судового збору слід сприймати, як підставу для розгляду питання про повернення судового збору в порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
З огляду на те, що провадження у справі підлягає закриттю закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС, то суд доходить висновку про необхідність повернення позивачу суми сплаченого судового збору в повному обсязі.
Щодо витрат на правничу допомогу, то слід зауважити, що згідно з ч. 2 ст. 134 КАС за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Загальний порядок розподілу судових витрат визначений статтею 139 КАС. Разом з тим, вказана норма не передбачає алгоритму розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС.
Поряд з наведеним частина восьма статті 139 КАС передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ст. 140 КАС у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Отже, за відсутності чіткого правового регулювання процесуальним законом розподілу судових витрат саме у спірному випадку, суд має керуватися принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли. Слід зазначити, що застосування приписів частини восьмої статті 139 КАС для цілей розподілу судових витрат також вимагає належного мотивування від суду, в чому саме полягає зловживання стороною чи її представником процесуальними правами чи в чому полягає зміст неправильних дій сторони, які призвели виникнення спору.
Подібні висновки щодо розподілу витрат на правничу допомогу у випадку закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС наводились Верховним Судом в постановах від 27.04.2023 у справі № 260/3162/22, від 05.03.2025 у справі № 160/17422/23, від 01.04.2025 у справі №520/25012/24.
Беручи до уваги, що в даному випадку сторона позивача заперечувала проти закриття провадження у справі та не відмовлялась від своїх позовних вимог, незважаючи на скасування оскаржуваних постанов відповідачем самостійно після подання позовної заяви, про що стороні позивача було достеменно відомо, то суд констатує відсутність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу за рахунок відповідача, оскільки сторона відповідача не давала приводу для подальшого розгляду справи, адже права позивача були поновлені і без завершення судового процесу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.2, 5, 9, 20, 77, 134, 139, 238, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Головного управління Національної поліції в Черкаській області про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження у справі №695/990/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Повернути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 1212 грн. (платіжна інструкція 0.0.4226512137.1 від 04.03.2025р.)
У задоволенні клопотання представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена учасниками справи протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 27 травня 2025 року.
Головуючий: В.М. Скляренко