Справа № 541/1447/25
Номер провадження 2-а/541/49/2025
іменем України
27 травня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Шатілової Л.Г.,
за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в залі суду м.Миргород адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Обгрунтовуючи вимоги зазначив, що 04.11.2024 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову №817 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАп та накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 грн за не уточнення військово-облікових даних.
Вважав, що постанова не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справ про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача. Позивач зазначив, що в постанові не вказано доказів, що він є громадянином України, який перебуває на військовому обліку, а отже був зобов'язаний протягом 60 днів з 18.05.2024 уточнити адресу проживання, номер засобів зв'язку, адреси електронної пошти ( за наявності електронної пошти та інші персональні дані). Також зазначив,що Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», надає особі, яка знаходиться в Україні , право вибору - уточнювати свої дані за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем фактичного проживання (що може не співпадати з місцем військового обліку). В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не надано доказів, що він пербував з дня набрання чинності Закону 18.05.2024 та протягом наступних 60 днів на території, яка знаходиться в юрисдикції відповідача, а отже не надав доказів, що мав право розглядати справу про адміністративне правопоушення. Крім того, постанова була винесена за його відсутності, про час і місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення своєчасно повідомлений не був, що позбавило його права приймати участь у розгляді справи і скористатися юридичною допомогою. Також вказав, що розгляд справи пройшов формально.
12.05.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просили відмовити в задоволені позову, провадження по справі закрити з підстав вказаних в ньому (а.с.38-40).
В судове засідання позивач та його представник адвокат Ковердяєва Л.В. не з'явилися, представник надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити (а.с.57).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у відзиві просив розгляд справи провести за відсутності представника (а.с.39 зворот).
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 жовтня 2024 року офіцером мобілізаційного відділення військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 817 стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 26.10.2024 року о 08 год. 45 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , поліцейським офіцером громади ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 на підставі статті 259 КУпАП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, доставлений ОСОБА_1 , який протягом 60 днів не уточнив свої військово-облікові дані, чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 року, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 року включно, уточнити адресу фактичного проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Правопорушення вчинено в особливий період. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Також в протоколі повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 09 годині 30 хвилин 04.11.2024 року в приміщенні №1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від отримання другого примірника протоколу та підпису в протоколі ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. (а.с.43, 44 зворот).
Згідно постанови № 817 про адміністративне правопорушення від 04.11.2024, складеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він протягом 60 днів не уточнив свої військово-облікові дані, чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 року, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом (тобто у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 року включно) уточнити адресу проживання, номер засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані. Не виконав вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абзацу 1, 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» . права і обов'язки громадянину роз'яснено в повному обсязі. Свою провину визнав (а.с.11).
За приписами ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ч.2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України» та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
У відповідності до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:
- через центр надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024.
Відтак, інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення було вчинене ним після 19.05.2024, тобто після набуття чинності Законом №3696-ІХ, яким ст.210-1 КУпАП доповнено частиною 3, при цьому саме з 19.05.2024 у позивача виник обов'язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Однак, примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосована в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Як зазначено вище, частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом встановленого шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу.
Доводи позивача про те, що при складані та розгляді адміністративного протоколу він не був присутній і на мав можливості надати пояснення, докази та заперечення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був складений в присутності позивача , останньому були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, повідомлено про час і дату розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Підтверджуючих документів про поважність не явки для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення надане не було.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки позивач був належним чином і своєчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, не відноситься до правопорушень, справи по яким згідно з ч.2 ст.268 КУпАП розглядаються виключно в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, беручи до уваги, що позивачем не було подано або направлено засобами поштового чи електронного зв'язку клопотання про відкладення розгляду справи стосовно нього, суд відхиляє посилання позивача на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення в частині розгляду справи за його відсутності.
Докази порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Тобто, позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, таким чином порушив норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Постанова № 817 від 04.11.2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Розмір накладеного адміністративного стягнення відповідає санкції ч. 3 статті 210-1 КУпАП.
Відтак, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, залишивши оскаржувану постанову без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 229, 241-246, 255, 286, 288, 293, 297 КАС України, суд,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат : Ковердяєва Любов Володимирівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 03.08.2011 року №4000, видане Донецькою обласною КДКА, адреса Полтавська область, м.Миргород, вул. Тичини, 61А.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: Л. Г. Шатілова