Справа № 201/6405/25
Провадження 1-кс/201/2413/2025
Іменем України
23 травня 2025 року
Слідчий суддя Соборного районного суду м. Дніпра ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях старшого капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене начальником Новопсковського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000191 від 15.03.2024 року, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором, про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове № 22024130000000191 від 15.03.2024 року, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , приблизно в січні 2023 року (більш точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим), будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території селища Айдар (смт Новопсков) Старобільського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки», умисно, добровільно зайняла посаду так званого «начальника відділення Новопсковського району державної установи луганської народної республіки «багатофункціональний центр надання державних та муніципальних послуг», тобто зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням селища Айдар (смт Новопсков) Старобільського району Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» №43 (7968) від 27.02.2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 27.02.2025 року опубліковано повістку про виклик особи - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 09 год. 00 хв. 03.03.2025 року, 04.03.2025 року, 05.03.2025 року за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні за №22024130000000191 від 15.03.2024 року, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної тощо.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
06.03.2025 року слідчим за погодженням із прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 06.03.2025 та в газеті «Урядовий кур'єр» №482 (7973) від 06.03.2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження): ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Таким чином, 06.03.2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Постановою слідчого від 13.03.2025 року на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Відтак ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111 КК України, та переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на окупованій території, а тому слідчий змушений звернутись до суду з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування.
Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання та просив ухвалити рішення, яким надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.
Вислухавши думку слідчого, захисника, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду мережі Інтернет від 10.04.2025 року;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 10.04.2025 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.07.2024 року;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 02.07.2024 року, іншими матеріалами досудового розслідування в загальній сукупності.
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема передбачених статтями 111-1 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Враховуючи те, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій у спосіб, передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та перебуває на тимчасово окупованій території, необхідно вважати, що підозрювана ОСОБА_6 переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відомості про переховування підозрюваної підтверджуються опублікованими повістками про виклик, опублікованими в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Підозрювана належним чином викликалася для вручення повідомлення про підозру та проведення слідчих і процесуальних дій у спосіб передбачений законом, а саме, через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті офісу Генерального прокурора, проте не з'являлася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття.
Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_6 проживає та перебуває на території, яка на цей час непідконтрольна владі України, оскільки тимчасово окупована РФ та незаконними збройними формуваннями, є підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 7 ч. ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», 15 квітня 2014 року № 1207-VII, - тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Аналіз вказаних положень Закону свідчить, що існує декілька підстав та способів віднесення певних територій держави до категорії тимчасово окупованих.
Так, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону, будь-яка частина території України набуває статусу тимчасово окупованої території за наявності у неї певних ознак, визначених Законом, і при цьому у даному випадку Закон не вимагає проходження будь-яких додаткових процедур або прийняття додаткових нормативно-правових актів для встановлення факту окупації.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Згідно з ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).
Спеціальне досудове розслідування (inabsentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 24-1 (ч. 1 ст. 297-1 КПК України).
Наведені обставини унеможливлюють завершення досудового розслідування без проведення спеціального досудового розслідування, оскільки підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території та переховується там від органів досудового розслідування.
Враховуючи наведене, з метою досягнення завдання кримінального провадження, дотримання належної правової процедури, необхідним вбачається надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування.
Наведені положення КПК України щодо можливості проведення спеціального досудового розслідування повністю узгоджуються з діючою Європейською судовою практикою.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Підозрювана ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, наявні достатні підстави для проведення у даному кримінальному провадженні стосовно підозрюваної ОСОБА_6 спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7,139, 2971-2975, 309, 372, 376, 532 КПК України,
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024130000000191, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2024 року, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1