ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.05.2025Справа № 904/3649/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" про ухвалення додаткового рішення у господарській справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
про спонукання виконати певні дії
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Літвінов Є.В.;
від третьої особи: не з'явився
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі-відповідач), в якому просить суд зобов'язати відповідача зробити перерахунок вартості природного газу, отриманого ОСББ "Зірка 51М" у листопаді та грудні 2021 за типовим договором постачальника останньої надії, шляхом застосування розрахунку вартості отриманого природного газу у листопаді 2021 за 1 куб. метр 7, 42 грн. (з урахуванням податку на додану вартість та транспортування) та у листопаді 2021 за 1 куб. метр 7, 96 грн. (з урахуванням податку на додану вартість та транспортування) та відобразити такий перерахунок у відповідних рахунках та актах за листопад та грудень 2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2024 матеріали позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" - задоволено.
21.04.2025 до суду надійшло клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 904/3649/24 у розмірі 39 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 розгляд клопотання призначено на 15.05.2025.
13.05.2025 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на клопотання, в яких відповідач, зокрема зазначає, що позивач жодним чином не обґрунтовував поважності причин, які перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів. Також, відповідач вказує, що дії позивача (порушення правил територіальної підсудності, невиконання обов'язку надати з позовною заявою всі наявні у позивача докази, некоректне формулювання предмету позову) ускладнювали розгляд справи та перешкоджали якнайшвидшому розгляду справи судом.
У цьому судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" про ухвалення додаткового рішення.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 15.05.2025 до суду надійшло клопотання позивача, в якому він зазначає, що позивач при поданні позову навів орієнтований розрахунок з докладним роз'ясненням, також додав до позову договір з додатковою угодою та додатком, згідно якого заздалегідь можна розрахувати відповідні витрати на правничу допомогу. Також, позивач просить суд провести судове засідання без участі представника позивача.
Представник третьої особи у судове засідання також не з'явився, однак про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
Отже, розглянувши клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, яка підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2021 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" та адвокатом Носовою Вікторією Іванівною було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого, адвокат зобов'язується надати Клієнту правову (правничу) допомогу (здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги в інтересах Клієнта), на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар Адвокату за надання правової (правничої) допомоги, а також фактичні витрати, пов?язані з виконанням цього Договору.
Згідно п. 4.1. договору, розмір та порядок оплати гонорару за надання правової допомоги Адвоката Клієнту, обумовлених п.п. 1.1., 1.2. даного договору встановлюються у додаткових угодах до Даного договору (орієнтована сума гонорару встановлена у Додатку № 1).
29.07.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" та адвокатом Носовою Вікторією Іванівною укладено додаткову угоду № 9 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.04.2021, за умовами якої адвокат здійснює представництво Клієнта у господарській справі за позовом ОСББ "Зірка 51М" до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про зобов?язання (спонукання) вчинити дії щодо перерахунку за договором постачальника останньої надії за листопад та грудень 2021 року.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди, адвокату вилачується гонорар, який складається з частин у наступному розмірі, зокрема:
- за послуги з правового аналізу матеріалів справи, підготовки та подання до суду позовної заяви - 15 000,00 грн., відповідь на відзив - 6 000,00 грн., клопотання, заяв тощо - 2 000,00 грн. за кожний процесуальний документ; ознайомлення з матеріалами справи у суді м. Дніпро - 3 000,00 грн.;
- ведення справи у господарському суді першої інстанції (участь у судових засіданнях (підготовче провадження та/або по суті розгляду справи м. Дніпро )) в інтересах Клієнта у суді першої інстанції у якості представник відповідача, встановлюється - 3 000,00 грн. за одне судове засідання.
Також, у додатку до додаткової угоди № 9 від 29.07.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.04.2021, сторони погодили розмір гонорару адвокату при наданні правової (правничої) допомоги.
Так, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2024, 27.11.2024, 25.01.2025, 14.02.2025 та 21.04.2025 Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" та адвокатом Носовою Вікторією Іванівною було складено та підписано наступні акти про надання правової допомоги №№ 1/08-24, 2/08-24, 3/01-25, 4/01-25, 6/01-25, відповідно до яких адвокат надав, а клієнт прийняв надану правову допомогу у справі за позовом ОСББ "Зірка 51М" до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про зобов?язання (спонукання) вчинити дії щодо перерахунку за договором постачальника останньої надії за листопад та грудень 2021 року.
Гонорар за правову допомогу надану відповідно до пп. 2.1. п. 2, п. 4 додаткової угоди до договору складає:
- за послуги з правового аналізу матеріалів справи, підготовки та подання до суду позовної заяви та відповідних додатків в інтересах клієнта, через підсистему Електронний суд у розмірі 15 000, 00 грн;
- за послуги з правового аналізу відзиву на позовну заяву з урахуванням зазначеної відповідачем судової практики, підготовка відповіді на відзив, додатків до нього та подання до Господарського суду міста Києва через підсистему Електронний суд у розмірі 6 000, 00 грн;
- за участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, 16.01.2025 року у господарському суді міста Києва, в інтересах клієнта у суді першої інстанції у якості представника позивача - 3000, 00 грн, за направлення позовної заяви разом з додатками на електрону адресу третьої особи, яка залучена до участі у справі на підставі ухвали суду від 16.01.2025 - 1000, 00 грн;
- за участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, 13.02.2025 року у господарському суді міста Києва, в інтересах клієнта у суді першої інстанції у якості представника позивача - 3000, 00 грн, підготовка заперечень на пояснення третьої особи з додатками - 5000, 00 грн. Разом 8000, 00 грн;
- за участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 03.04.2025 та 17.04.2025 у господарському суді міста Києва, в інтересах клієнта у суді першої інстанції у якості представника позивача - 3000, 00 грн за кожне судове засідання. Клієнт до якості та об'єму наданої адвокатом правової допомоги претензій не має. Загальний розмір гонорару 6 000, 00 грн;
Тож, загальний розмір наданої правничої допомоги за вказаними актами складає 39000, 00 грн.
Так, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" здійснено оплату послуг адвоката на суму 39 000, 00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 617 від 16.08.2024, № 698 від 29.11.2024, № 745 від 26.01.2025, № 763 від 15.02.2025 та № 812 від 21.04.2025.
Суд зазначає, що інтереси позивача у даній справі, у т.ч. в судових засіданнях представляла адвокат Носова В.І. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 2195 від 25.10.2010), яка діяла на підставі ордера № 1324972 від 11.10.2024.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічних висновків дійшла Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
За таких обставин, враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю даної справи, часом витраченим адвокатом на надання послуг у даній справі.
Тож, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на предмет спору, обсяг поданих позивачем заяв по суті справи, а також часу витраченого у судових засіданнях, суд керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності, вважає за можливе покласти на відповідача витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 20 000, 00 грн.
Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовного того, що позивач жодним чином не обґрунтовував поважності причин, які перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів, оскільки відповідно до приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" було зазначено у позовній заяві, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, про що позивач робить відповідну заяву.
Так, рішення у даній справі було ухвалено 17.04.2025, відповідне клопотання про ухвалення додаткового рішення, разом з доказами понесених витрат на правничу допомогу було подано позивачем 21.04.2025, тобто в межах строку визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код - 40121452) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зірка 51М" (вул. Мандриківська, буд. 51, М, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код - 42296049) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині клопотання відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст додаткового рішення складено: 26.05.2025.
Суддя С.О. Щербаков